Вплив призначення комплексу амінокислот на рівень β-дефензину-1 і функцію печінки на тлі протитуберкульозної терапії

Objective — to investigate influence of amino acids appointment on Human-beta-defensin-1 level and liver function in patients with pulmonary tuberculosis who take anti-tuberculosis treatment.Materials and methods. 100 patients with pulmonary tuberculosis were included in the study. 8 of them were subsequently excluded from the study due to treatment interruption, while another 92 patients were divided into 3 groups: 46 patients of Group 1 did not receive additional therapy, 23 patients of Group 2 received essential amino acids in tablet form for 30 days and patients of Group 3 received injectable essential amino acids for 10 days and then amino acids in tablet form for 20 days. Effectiveness of intensive phase was determined basing on cessation of bacterial excretion and appearance of positive X-ray dynamics in form of consolidation of infiltrates and healing of cavities or their size’s decreasing.Results and discussion. Comparison of Human-beta-defensin-1 in groups after 2 months of treatments how edit shighest level inGroup 1 ((45.19 ± 8.67) µmol/L, median — 51.10 µmol/L), the lower one in Group 2 ((9.43 ± 2.97) µmol/L, median — 3.46 µmol/L) and the lowest level in Group 3 ((7.30 ± 1.21) µmol/L, median — 6.04 µmol/L), p < 0.05. Comparison of ALT in groups after 2 months of treatment showed its highest level in Group 1 (1.2 ± 0.2 µmol/L, median — 1.1 µmol/L) and significantly lower level in Group 2 ((0.4 ± 0.1) µmol/L, median — 0.4 µmol/L) and Group 3 ((0.5 ± 0,1) µmol/L, median — 0.4 µmol/L), p < 0.05. Comparison of AST in groups after 2 months of treatment showed its highest level in Group 1 ((0.93 ± 0.13) µmol/L, median — 0,71 µmol/L) and significantly lower level in Group 2 ((0.34 ± 0.04) µmol/L, median — 0.35 µmol/L) and Group 3 ((0.29 ± 0.04) µmol/L, median — 0.30 µmol/L), p < 0.05. Comparison of thymol test in groups showed the lowest result in Group 1 ((4.08 ± 0.44) U, median — 3.25 U), the higher one n Group 2 ((4.38 ± 0.58) U, median — 4.40 U) and the highest result in Group 3 ((5.99 ± 0.79) U, median — 6.30 U), p < 0.05.Conclusions. The inclusion of a complex of amino acids in the pathogenetic therapy of pulmonary tuberculosis increases the effectiveness of the intensive phase of anti-tuberculosis therapy, reduces the hepatotoxic effect of anti-tuberculosis drugs and stimulates the production of Human-beta-defensin-1, which leads to an earlier and balanced immune response. The appointment of a complex of amino acids according to a scheme including the use of an injectable form of the drug has a more pronounced positive effect than the isolated use of a tablet form.Цель работы — установить влияние назначения комплекса аминокислот на уровень β-дефензи­на-1 и функцию печени на фоне противотуберкулезной терапии у больных туберкулезом легких.Материалы и методы. В исследование включены 100 пациентов с туберкулезом легких. Восемь пациентов прервали лечение, в связи с чем были исключены из исследования. Другие 92 пациента разделены на 3 группы в зависимости от схемы добавления незаменимых аминокислот к патогенетическому лечению: пациенты группы 1 (46 пациентов) не получали дополнительную терапию, пациенты группы 2 (23 пациента) получали незаменимые аминокислоты в таблетированной форме в течение 30 дней, а пациенты группы 3 (23 пациента) получали незаменимые аминокислоты в инъекционной форме в течение 10 дней, а затем переводились на таблетированную форму на 20 дней. Эффективность интенсивной фазы лечения устанавливалась на основании прекращения бактерио­выделения и наличия положительной рентгенологической динамики в виде уплотнения инфильтратов, уменьшения или закрытия полостей распада.Результаты и обсуждение. Сравнение уровня β-дефензина-1 в группах после 2 мес лечения показало наиболее высокий уровень в группе 1 ((45,19 ± 8,67) мкмоль/л, медиана — 51,10 мкмоль/л), ниже — в группе 2 ((9,43 ± 2,97) мкмоль/л, медиана — 3,46 мкмоль/л) и самый низкий — в группе 3 ((7,30 ± 1,21) мкмоль/л, медиана — 6,04 мкмоль/л), p < 0,05. Сравнение показателя АЛТ в группах после 2 мес лечения показало наиболее высокий уровень в группе 1 ((1,2 ± 0,2) мкмоль/л, медиана — 1,1 мкмоль/л) и достоверно более низкий в группе 2 ((0,4 ± 0,1) мкмоль/л, медиана — 0,4 мкмоль/л) и в группе 3 ((0,5 ± 0,1) мкмоль/л, медиана — 0,4 мкмоль/л), p < 0,05. Сравнение показателя АСТ в группах после 2 мес лечения показало наиболее высокий уровень в группе 1 ((0,93 ± 0,13) мкмоль/л, медиана — 0,71 мкмоль/л) и достоверно более низкий в группе 2 ((0,34 ± 0,04) мкмоль/л, медиана — 0,35 мкмоль/л) и в группе 3 ((0,29 ± 0,04) мкмоль/л, медиана — 0,30 мкмоль/л), p < 0,05. Сравнение показателя тимоловой пробы в группах после 2 мес лечения показало наиболее низкий уровень в группе 1 ((4,08 ± 0,44) ЕД, медиана — 3,25 ЕД), более высокий — в группе 2 ((4,38 ± 0,58) ЕД, медиана — 4,40 ЕД) и наиболее высокий — в группе 3 ((5,99 ± 0,79) ЕД, медиана — 6,30 ЕД), p < 0,05.Выводы. Включение комплекса аминокислот в патогенетическую терапию туберкулеза легких повышает эффективность интенсивной фазы противотуберкулезной терапии, снижает гепатотоксический эффект противотуберкулезных препаратов, а также стимулирует выработку β-дефензина-1, что приводит к более раннему и сбалансированному иммунному ответу. При этом назначение комплекса аминокислот по схеме, включающей применение инъекционной формы препарата, оказывает более выраженный положительный эффект, чем изолированное применение таблетированной формы.Мета роботи — встановити вплив призначення комплексу амінокислот на рівень β-дефензину-1 і функцію печінки на тлі протитуберкульозної терапії у хворих на туберкульоз легень.Матеріали та методи. У дослідження було залучено 100 пацієнтів з туберкульозом легень. Вісім пацієнтів перервали лікування, в зв’язку з чим їх було виключено з дослідження, а інших 92 пацієнтів розподілено на 3 групи залежно від схеми додавання незамінних амінокислот до патогенетичного лікування: пацієнти групи 1 (46 пацієнтів) не отримували додаткової терапії, пацієнти групи 2 (23 пацієнти) отримували незамінні амінокислоти в таблетованій формі протягом 30 днів, а пацієнти групи 3 (23 пацієнти) отримували незамінні амінокислоти в ін’єкційній формі протягом 10 днів, а потім їх переводили на таблетовану форму на 20 днів. Ефективність інтенсивної фази лікування встановлювали на підставі припинення бактеріовиділення і наявності позитивної рентгенологічної динаміки у вигляді ущільнення інфільтратів, зменшення або закриття порожнин розпаду.Результати та обговорення. Порівняння рівня β-дефензину-1 у групах після 2 міс лікування показало найбільш високий рівень у групі 1 ((45,19 ± 8,67) мкмоль/л, медіана — 51,10 мкмоль/л), нижчий — у Групі 2 ((9,43 ± 2,97) мкмоль/л, медіана — 3,46 мкмоль/л) і найнижчий — у групі 3 ((7,30 ± 1,21) мкмоль/л, медіана — 6,04 мкмоль/л), p < 0,05. Порівняння показника АЛТ у групах після 2 міс лікування показало найвищий рівень у групі 1 ((1,2 ± 0,2) мкмоль/л, медіана — 1,1 мкмоль/л) і достовірно нижчі в групі 2 ((0,4 ± 0,1) мкмоль/л, медіана — 0,4 мкмоль/л) і групі 3 ((0,5 ± 0,1) мкмоль/л, медіана — 0,4 мкмоль/л), p < 0,05. Порівняння показника АСТ у групах після 2 міс лікування показало найвищий рівень у групі 1 ((0,93 ± 0,13) мкмоль/л, медіана — 0,71 мкмоль/л) і достовірно нижчі в групі 2 ((0,34 ± 0,04) мкмоль/л, медіана — 0,35 мкмоль/л) і групі 3 ((0,29 ± 0,04) мкмоль/л, медіана — 0,30 мкмоль/л), p < 0,05. Порівняння показника тимолової проби в групах після 2 міс лікування показало найбільш низький рівень у групі 1 ((4,08 ± 0,44) ОД, медіана — 3,25 ОД), більш високий — у групі 2 ((4,38 ± 0,58) ОД, медіана — 4,40 ОД) і найбільш високий — у групі 3 ((5,99 ± 0,79) ОД, медіана — 6,30 ОД), p < 0,05.Висновки. Додавання комплексу амінокислот до патогенетичної терапії туберкульозу легень підвищує ефективність інтенсивної фази протитуберкульозної терапії, знижує гепатотоксичний ефект протитуберкульозних препаратів, а також стимулює вироблення β-дефензину-1, що призводить до більш ранньої і збалансованої імунної відповіді. При цьому призначення комплексу амінокислот за схемою, що охоплює застосування ін’єкційної форми препарату, надає більш виражений позитивний ефект, ніж ізольоване застосування таблетованої форми

Синдром відновлення імунної системи: етіологія, патогенез, клінічні вияви

Increasing of HIV-infection incidence in many countries of the world and in Ukraine in particular, late identification of patients and an increase in the power of antiretroviral therapy requires the doctors to treat the immune reconstitution inflammatory syndrome. The polymorphism of its manifestations and the delay in the onset of symptoms from the start of antiretroviral therapy make it difficult to diagnose this pathological condition timely and prescribe adequate treatment. In this work, a review of the literature on the problems of the immune reconstitution inflammatory syndrome has been conducted and the characteristics of it etiology, pathogenesis and clinical manifestations have been systematized. The main causes and mechanisms of the appearance of the unmasking and paradoxical forms of the immune reconstitution inflammatory syndrome were described. The global epidemiological data on the prevalence of immune reconstitution inflammatory syndrome and mortality from it various forms were analyzed. The main variants of the immune reconstitution inflammatory syndrome, namely tuberculosis­associated immune reconstitution inflammatory syndrome, сryptococcus­associated immune reconstitution inflam­matory syndrome, and immune reconstitution inflammatory syndrome associated with Kaposi’s sarcoma, are considered. The most specific lesion sites, such as the central nervous system, skin, and mucous membranes were described. The criteria for the diagnosis of the most common forms of the immune reconstitution inflammatory syndrome were summarized. The main recommendations for the treatment and prevention of the immune reconstitution inflammatory syndrome, based on the world clinical researches, as well as expert opinions on the use of certain treatment methods for various conditions associated with the immune reconstitution inflammatory syndrome were presented. The main problems and future prospects of research in this direction were identified.В условиях распространения заболеваемости ВИЧ-инфекцией во многих странах мира и в Украи­не, в частности, позднего выявления больных и увеличения мощности антиретровирусной терапии врачам все чаще приходится встречаться с синдромом восстановления иммунной системы. Полиморфизм его проявлений и отсроченность наступления симптомов от начала антиретровирусной терапии затрудняют своевременную диагностику этого патологического состояния и своевременное назначение адекватного лечения. В данной работе проведен обзор литературных источников по проблематике синдрома восстановления иммунной системы и систематизированы особенности его этиологии, патогенеза и клинических проявлений. Описаны основные причины и механизмы возникновения демаскирующей и парадоксальной формы синдрома восстановления иммунной системы. Проанализированы мировые эпидемиологические данные о распространенности синдрома  восстановления иммунной системы и смертности от различных его форм. Рассмотрены основные варианты синдрома восстановления иммунной системы, а именно туберкулез-ассоциированный, криптококк-ассоциированный и ассоциированный с саркомой Капоши. Также описаны наиболее специфические локализации поражения, такие как центральная нервная система, кожа и слизистые оболочки. Описаны критерии диагностики наиболее распространенных форм синдрома восстановления иммунной системы. Приведены основные рекомендации по лечению и профилактике синдрома восстановления иммунной системы, основанные на проведенных клинических исследованиях в мире, а также мнении экспертов по применению определенных методов лечения при различных состояниях, ассоциированных с синдромом восстановления иммунной системы. Определены основные проблемы и дальнейшие перспективы исследований в этом направлении.В умовах поширення захворюваності на ВІЛ-інфекцію у багатьох країнах світу та в Україні, зокрема, пізнього виявлення хворих та збільшення потужності антиретровірусної терапії лікарям усе частіше доводиться зустрічатися із синдромом відновлення імунної системи. Поліморфізм його виявів і відстроченість настання симптомів від початку антиретровірусної терапії ускладнюють вчасні діагностику цього патологічного стану та призначення адекватного лікування. У цій роботі проведено огляд літературних джерел із проблематики синдрому відновлення імунної системи та систематизовано особливості його етіології, патогенезу й клінічних виявів. Описано основні причини та механізми виникнення демаскуючої й парадоксальної форми синдрому відновлення імунної системи. Проаналізовано світові епідеміологічні дані щодо поширеності синдрому відновлення імунної системи та смертності від різних його форм. Розглянуто основні варіанти синдрому відновлення імунної системи, а саме туберкульоз-асоційований, криптокок-асоційований та асоційований із саркомою Капоші. Також описано найспецифічніші локалізації ураження, такі як центральна нервова система, шкіра та слизові оболонки. Описано критерії діагностики найпоширеніших форм синдрому відновлення імунної системи. Наведено основні рекомендації щодо лікування та профілактики синдрому відновлення імунної системи, які базуються на клінічних дослідженнях у світі, а також думки експертів щодо застосування певних методів лікування за різних станів, асоційованих із синдромом відновлення імунної системи. Визначено основні проблеми та подальші перспективи досліджень у цьому напрямку

Проблеми і переваги інтеграції онлайн-навчання у вищих навчальних закладах в умовах пандемії COVID-19

Objective — to assess peculiarities of distant learning integration in higher educational institutions in the context of the COVID-19 pandemic.Materials and methods. More than 50 literature sources were included to the study. 20 of them were chosen for detailed investigation. Data of use of online educational methods in departments of phthisiology and pulmonology of Kharkiv National Medical University and Bukovinian State Medical University were used.Results and discussion. To provide the asynchronous part of distance learning, the Department of Phthisiology and Pulmonology of Kharkiv National Medical University created distance courses on the Moodle platform. The courses were built in accordance with the topic plans of the department. Study materials on the topic were presented in various formats: files, web pages, videos, links to Internet resources, etc., test tasks were developed for each topic. In addition, lecture presentations with text accompaniment were added to online resources.At the Department of Phthisiology and Pulmonology of Bukovinian State Medical University (BSMU), training sessions have been started online in accordance with the orders of the BSMU: «On the introduction of quarantine at the University» No. 129-Adm. of 03/12/2020 and «On the approval of instructions for teachers for conducting training sessions online using the videoconferencing service» No. 130-Adm. from 12.03.2020. Final modular controls and state exams were provided in online distance learning. Chernivtsi region was in the red zone of quarantine measures until September 21. Thus, the educational process at the BSMU was carried out exclusively in a distance form using the videoconference service. The Google Hangouts Meet service — https://meet.google.com — was selected for online training sessions. To schedule online training sessions using the Google Hangouts Meet video conferencing service, the Google Calendar service — https://calendar.google.com — was used.Conclusions. Despite a number of problems in the implementation of online learning technologies, such as insufficient technical provision, imperfect knowledge of the methodology of modern digital skills by participants in the educational process, the need for a quick change in approaches to continuous teaching in the context of the COVID-19 pandemic has become a powerful impetus in the development and implementation of information-communication technologies in education, which in the future may have positive consequences for improving the quality of education, increasing student motivation and their satisfaction with the educational process.Цель работы — оценить особенности интеграции онлайн-обучения в высших учебных заведениях в условиях пандемии COVID-19.Материалы и методы. Для достижения цели нами был проведен метаанализ более 50 ли­­те­ратурных источников, 20 из которых были выбраны для более детального освещения, а также использованы данные об опыте применения онлайн-методов обучения на кафедрах фтизиатрии и пульмонологии Харьковского национального медицинского университета и Буковинского государственного медицинского университета.Результаты и обсуждение. Для обеспечения асинхронной части дистанционного обучения кафедрой фтизиатрии и пульмонологии Харьковского национального медицинского университета были созданы дистанционные курсы по дисциплинам, которые преподаются на кафедре на платформе Moodle. Курсы были построены в соответствии с тематическими планами кафедры. Учебные материалы по теме были изложены в различных форматах: файлы, веб-страницы, видео, ссылки на интернет-ресурсы и т. д., к каждой теме разработаны тестовые задания. Кроме того, в онлайн-ресурсы были добавлены презентации лекций с текстовым сопровождением.На кафедре фтизиатрии и пульмонологии Буковинского государственного медицинского университета (БГМУ) начато проведение учебных занятий в онлайн-режиме в соответствии с приказами БГМУ: «О введении карантина в университете» под № 129-Адм. от 12.03.2020 г. и «Об утверждении инструкции для преподавателей по проведению учебных занятий в режиме онлайн с помощью сервиса видеоконференций» по № 130-Адм. от 12.03.2020 г. По дистанционной форме обучения в формате онлайн были проведены итоговые модульные контроли и государственные экзамены. Черновицкая область находилась в красной зоне карантинных мероприятий вплоть до 21 сентября. Таким образом, учебный процесс осуществлялся в БГМУ исключительно по дистанционной форме с помощью сервиса видеоконференций. Для проведения учебных занятий в онлайн-режиме выбран сервис Google Hangouts Meet — https://meet.google.com. Для создания расписания учебных занятий в режиме онлайн с помощью сервиса видеоконференций Google Hangouts Meet используется сервис Google Calendar — https://calendar.google.com.Выводы. Несмотря на ряд проблем во внедрении технологий онлайн-обучения, в частности таких, как недостаточная техническая обеспеченность, несовершенное владение методологией современных цифровых навыков участниками образовательного процесса, необходимость быстрой смены подходов к непрерывному преподаванию в условиях пандемии COVID-19 стала мощным толчком в развитии и внедрении информационно-коммуникативных технологий в образование. Данное обстоятельство в дальнейшем может иметь положительные последствия для улучшения качества обучения, увеличения мотивации студентов и их удовлетворенности учебным процессом.Мета роботи — оцінити особливості інтеграції онлайн-навчання у вищих навчальних закладах за умов пандемії COVID-19.Матеріали та методи. Для досягнення мети нами було проведено метааналіз понад 50 літературних джерел, 20 з яких обрано для більш детального висвітлення, а також використано дані щодо досвіду застосування онлайн-методів навчання на кафедрах фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету та Буковинського державного медичного університету.Результати та обговорення. Для забезпечення асинхронної частини дистанційного навчання кафед­рою фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету було створено дистанційні курси з дисциплін, що викладаються на кафедрі на платформі Moodle. Курси побудовано відповідно до тематичних планів кафедри. Навчальні матеріали до теми викладено в різних форматах: файл, веб-сторінка, відео, активне посилання на Інтернет-ресурс тощо, до кожної теми розроблено тестові завдання. Крім того, до онлайн-ресурсів додано презентації лекцій з текстовим супроводом.На кафедрі фтизіатрії та пульмонології Буковинського державного медичного університету (БДМУ) розпочато проведення навчальних занять в онлайн-режимі відповідно до наказів БДМУ: «Про запровадження карантину в університеті» за № 129-Адм. від 12.03.2020 р. та «Про затвердження інструкції для викладачів щодо проведення навчальних занять в онлайн-режимі за допомогою сервісу відеоконференцій» за № 130-Адм. від 12.03.2020 р. За дистанційною формою навчання у форматі онлайн проведено підсумкові модульні контролі та державні іспити. Чернівецька область перебувала в червоній зоні карантинних заходів включно до 21 вересня. Так, навчальний процес відбувався в БДМУ винятково за дистанційною формою за допомогою сервісу відеоконференцій. Для проведення навчальних занять в онлайн-режимі вибрано сервіс GoogleHangoutsMeet — https://meet.google.com. Для створення розкладу навчальних занять в онлайн-режимі за допомогою сервісу відеоконференцій GoogleHangoutsMeet використано сервіс GoogleCalendar — https://calendar.google.com.Висновки. Попри низку проблем у впровадженні технологій онлайн-навчання, зокрема таких як недостатня технічна забезпеченість, недосконале володіння методологією сучасних цифрових навичок учасниками освітнього процесу, необхідність швидкої зміни підходів до безперервного викладання в умовах пандемії COVID-19 стала потужним поштовхом у розвитку та впровадженні інформаційно-комунікативних технологій в освіті, що надалі може мати позитивні наслідки для підвищення якості навчання, збільшення мотивації студентів та їхньої задоволеності навчальним процесом

COVID-19 and mental disorders: mechanisms of development and possibility of detection: a review

Мета роботи – виділити основні COVID-19-асоційовані психічні порушення та механізми їхнього розвитку на основі аналізу літературних даних. Висновки. Пандемія COVID-19 сильно вплинула на психічне здоров'я населення в цілому. Особливо це позначилося на таких групах населення, як хворі з психіатричною патологією, медичні працівники, особи похилого віку та люди у скрутному матеріальному становищі. Враховуючи можливість нових хвиль захворюваності на COVID-19 та посилення карантинних обмежень, а також можливість виникнення нових епідемій у майбутньому, наразі вкрай важливо створити чіткі керівні принципи та протоколи, які допоможуть пом'якшити наслідки пандемічної кризи та обмежувальних заходів і запобігти масовому погіршенню психічного здоров'я за збереження акценту на особистісно-орієнтованому піклуванні. Цель работы – выделить основные COVID-19-ассоциированные психические нарушения и механизмы их развития на основе анализа литературных данных. Выводы. Пандемия COVID-19 сильно повлияла на психическое здоровье населения. Особенно это отразилось на таких группах населения, как больные с психиатрической патологией, медицинские работники, пожилые люди и люди в трудном материальном положении. Учитывая возможность новых волн заболеваемости COVID-19 и усиления карантинных ограничений, а также возможность возникновения новых эпидемий в будущем, на данный момент крайне важно создать четкие руководящие принципы и протоколы, которые помогут смягчить последствия пандемического кризиса и ограничительных мер и предупредить массовое ухудшение психического здоровья при сохранении акцента на личностно-ориентированной помощи. Objective – to find the main COVID-19-associated psychiatric disorders and mechanisms of their development basing on the literature analysis. Conclusions. The COVID-19 pandemic has already profoundly strongly influenced the mental health of the population. This was especially reflected in such groups of the population as patients with psychiatric pathology, medical workers, the elderly and people in difficult financial situations. Given the potential for new waves of COVID-19 disease and increased quarantine restrictions, as well as the possibility of new epidemics in the future, it is important to make clear guidelines that will help mitigate the impact of the pandemic crisis and restrictive measures and prevent massive mental health deterioration