Peculiarities of angiogenesis in testicular embryonal carcinoma

Despite the relatively low incidence of testicular germ cell tumors (TGCT), which amount only 1% of all cancers in men worldwide in the epidemiological aspect, unlike tumors of other localizations, it does not become more frequent with age, but reaches its peak in young men of working age what attaches to the problem not only great medical, but also social significance.Estimation of angiogenesis in the tumor is considered as one of the markers for predicting the course of disease, presence of metastases and sensitivity to antitumor antiangiogenic therapy. At the same time, data concerning the study of the mechanisms of blood vessels formation, the work out of methods for estimation of tumorous angiogenesis as well as the use habits of IHC markers of endothelial cells (CD31 and CD34) for assessing the aggressiveness and prognosis of TGCT and, in particular, EC, are absent in the available literature sources.Investigation of peculiarities of neoangiogenesis in the dynamics of testicular embryonal carcinoma progression revealed: significant increasing of relative area of CD31 and CD34 expression as well as vascular density during transition from the initial to the late stages of tumor progression; formation of intratumoral vessels in the embryonal carcinoma occurs by angiogenesis and vasculogenesis with participation of progenitor endothelial cells; embryonal carcinoma is characterized by vasculogenic mimicry in the form of channels formation that do not have endothelial lining

Біопсійно-секційний курс (Клінічна патологія)

The book contains the main materials in biopsy-autopsy course according to the syllabus approved by Central Methodological Office for Higher Education of The Ministry of Health of Ukraine. Text-book in Clinical Pathology for English medium medical students is published for the first time in Ukrain

Infectious pathology of mother and its influence on the anthropometric parameters of newborns

The presence in pregnant woman foci of latent, chronic infection of any localization is an important cause ofvarious complications during pregnancy, childbirth, a wide range of perinatal pathology. The purpose of thisstudy was to reveal the influence of mother infectious diseases on the anthropometric parameters of newborns. The authors set up an experiment on WAG rats on modeling subacute (prolonged) peritonitis in females in order to study the influence of this infectiousinflammatory process in the organism of mother on the anthropometric parameters of newborns. The study found that the presence of infectious-inflammatorydiseases in mother is not always leads to inflammatory changes in the placenta, but involutive- degenerativeand dyscirculatory changes are taking place in all cases. In newborns from mothers with infectious pathologyrevealed significantly reduced anthropometric parameters in comparison with newborns from healthymothers. Anthropometric parameters of newborns from mothers with infectious pathology depend on theinfective dose (the higher the dose of agent, the less neonatal anthropometric parameters). Negativeinfluence of infectious extragenital pathology of mother on newborn anthropometric parameters requiresimproving the quality of pregravidal training aimed at early detection and sanitation of foci of infection

Morphometrical features of adipose tissue of epiploon and subcutaneous adipose tissue

Adipose tissue (AT) is not just a passive depot of energy substrates but it is also an endocrine organ with various functions. The purpose - to identify morphometrical features of AT of epiploon and subcutaneous AT.Materials and methods: The material of the study was autopsy material - AT of epiploon and subcutaneous AT of persons with normal body mass index (18.5−24.99). Fragments of AT were stained with hematoxylin and eosin. Morphometrical study was performed on a microscope «Olympus-41» with the program «Olympus DP-soft version 3.1». The obtained data were processed statistically.Results: AT of epiploon and subcutaneous AT consisted of parenchyma which was presented by adipocytes and stroma characterized by the presence of connective tissue fibers, nerve fibers and blood vessels. The average value of adipocytes number in epiploon (87.50±0.90) was significantly large in comparison with subcutaneous AT (83.25±0.37). The average value of adipocyte area in the subcutaneous AT ((2930.38±186.50)×10-6m2) was significantly large in comparison with the epiploon ((1933.75±270.77)×10-6m2). The average value of the nucleus adipocyte area did not differ significantly in the subcutaneous AT ((25.67±1.06)×10-6m2) and epiploon ((24.75±0.53)×10-6m2). The average values of the specific volume of adipocytes, connective tissue, blood vessels in the subcutaneous AT ((88.17±9.32)%, (2.67±0,24)%, (9.16±0,78)%) and epiploon ((85.83±10.07)%, (3.50±0.39)%, (10.67±0.69)%)) did not differ significantly.Conclusion: Adipose tissue of epiploon is characterized by significantly large content of adipocytes. The average value of adipocyte area, nucleus adipocyte area, the specific volume of adipocytes, connective tissue, blood vessels of adipose tissue of epiploon and subcutaneous adipose tissue are not significantly different

Neoangiogenesis in the dynamics of testicular seminoma progression

Testicular germ cell tumors (TGCT) is a group of neoplasms which develop from the germ cell epithelium and account 94-96% of all testicular tumors. Seminoma is the most common testicular germ cell neoplasm and accounts for about 50% of all TGCT.There is an increasing evidence that metastatic disease in both early and late stages depends on the degree of tumor vascularization. But despite the large number of publications on this subject, the ways of new vessels formation in invasive neoplasms and effect of the intratumoral vessels density on overall and relapse-free survival rate remain unclear.The performed investigation of neoangiogenesis in the dynamics of testicular seminoma progression revealed: significant increasing of relative area of CD31 and CD34 expression as well as vascular density during transition from the initial to the late stages of tumor progression; formation of intratumoral vessels in the seminoma occurs by angiogenesis and vasculogenesis with participation of progenitor endothelial cells; seminoma is characterized by vasculogenic mimicry in the form of channels formation that do not have endothelial lining.</p

Morphological features of adipose tissue of epiploon and subcutaneous fat cellular tissue of people with normal body mass index

Aim of the research: to educe the morphological features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat cellular tissue of people with normal body mass index. Methods and results. With a help of histological, histochemical and morphometrical methods the morphological features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat cellular tissue were studied in 12 persons with normal body mass index. The authors have established the presence of white fat tissue in epiploon and subcutaneous fat cellular tissue which is characterized by certain morphometrical features: area and perimeter of adipocytes of fat tissue in subcutaneous fat cellular tissue were significantly larger in comparison with the corresponding parameters in epiploon; the area and perimeter of adipocytes nuclei of both tissues were not significantly different; number of adipocytes in fat tissue of epiploon was significantly larger in comparison with the fat tissue in the subcutaneous fat cellular tissue; it’s revealed that fat content in adipocytes of fat tissue of epiploon is significantly larger in comparison with adipocytes of the subcutaneous fat cellular tissue. Parenchymal-stromal coefficient was significantly larger in subcutaneous fat tissue; trophic index was significantly larger in fat tissue of epiploon. Conclusion. Obtained data can be used as scientifically reasonable norms in scientific and practical activity

Морфологічні особливості жирової тканини сальника та підшкірної жирової клітковини в осіб із нормальним індексом маси тіла

 Aim of the research: to educe the morphological features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat cellular tissue of people with normal body mass index.Methods and results. With a help of histological, histochemical and morphometrical methods the morphological features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat cellular tissue were studied in 12 persons with normal body mass index. The authors have established the presence of white fat tissue in epiploon and subcutaneous fat cellular tissue which is characterized by certain morphometrical features: area and perimeter of adipocytes of fat tissue in subcutaneous fat cellular tissue were significantly larger in comparison with the corresponding parameters in epiploon; the area and perimeter of adipocytes nuclei of both tissues were not significantly different; number of adipocytes in fat tissue of epiploon was significantly larger in comparison with the fat tissue in the subcutaneous fat cellular tissue; it’s revealed that fat content in adipocytes of fat tissue of epiploon is significantly larger in comparison with adipocytes of the subcutaneous fat cellular tissue. Parenchymal-stromal coefficient was significantly larger in subcutaneous fat tissue; trophic index was significantly larger in fat tissue of epiploon. Conclusion. Obtained data can be used as scientifically reasonable norms in scientific and practical activity.Жировая ткань играет важную роль в развитии ожирения, метаболического синдрома, опухолевых и других заболеваний, однако морфологические особенности различных видов жировой ткани до настоящего времени окончательно не определены. Цель исследования: выявить морфологические особенности жировой ткани сальника и подкожной жировой клетчатки у лиц с нормальным индексом массы тела. Для этого гистологическими, гистохимическими и морфометрическими методами изучены морфологические особенности жировой ткани сальника и подкожной жировой клетчатки у 12 лиц с нормальным индексом массы тела. Установлено наличие белой жировой ткани и в сальнике, и в подкожной жировой клетчатке, которая характеризуется следующими морфометрическими особенностями: площадь и периметр адипоцитов в жировой ткани подкожной жировой клетчатки достоверно больше по сравнению с соответствующими показателями в сальнике; площадь и периметр ядер адипоцитов достоверно не отличаются. В жировой ткани сальника достоверно большее количество адипоцитов по сравнению с жировой тканью подкожной жировой клетчатки; в адипоцитах сальника выявлено достоверно большее содержимое жира по сравнению с адипоцитами подкожной жировой клетчатки. Паренхиматозно-стромальный коэффициент достоверно преобладает в подкожной жировой клетчатке, а трофический индекс достоверно больший в жировой ткани сальника. Полученные данные могут быть использованы в качестве научно обоснованных нормативов в научной и практической деятельности.Жирова тканина відіграє важливу роль у розвитку ожиріння, метаболічного синдрому, пухлинних та інших захворювань, але морфологічні особливості різних видів жирової тканини дотепер остаточно не визначені. Мета дослідження – виявити морфологічні особливості жирової тканини сальника та підшкірної жирової клітковини в осіб із нормальним індексом маси тіла. Для цього гістологічними, гістохімічними й морфометричними методами вивчили морфологічні особливості жирової тканини сальника та підшкірної жирової клітковини у 12 осіб із нормальним індексом маси тіла. Встановили наявність білої жирової тканини і в сальнику, і в підшкірній жировій клітковині, котра характеризується такими морфометричними особливостями: площа й периметр адипоцитів у жировій тканині підшкірної жирової клітковини є вірогідно більшими в порівнянні з відповідними показниками в сальнику; площа й периметр ядер адипоцитів вірогідно не відрізняються. У жировій тканині сальника кількість адипоцитів є вірогідно більшою в порівнянні з жировою тканиною підшкірної жирової клітковини; в адипоцитах сальника виявили вірогідно більший вміст жиру, порівнюючи з адипоцитами підшкірної жирової клітковини. Паренхіматозно-стромальний коефіцієнт вірогідно превалює в підшкірній жировій клітковини, а трофічний індекс вірогідно більший у жировій тканині сальника. Дані можуть бути використані як науково обґрунтовані нормативи в науковій і практичній діяльності

Морфологічні особливості жирової тканини сальника і підшкірної жирової клітковини в осіб з надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом.

Background. Integrated clinical and morphological studies of adipose tissue in overweight and obese patients with metabolic syndrome in order to identify its morphological and functional characteristics can help to improve current methods of treatment. Objective. The purpose of the study was to identify the histological, histochemical and morphometrical characteristics of adipose tissue in patients with overweight and metabolic syndrome. Methods. The material of this study was the autopsy and operational material – fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue. The authors used histological, histochemical and morphometrical methods of investigation. Results. It was revealed that fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with overweight and metabolic syndrome differed from the fat tissue of people with normal body weight by morphometrical parameters, fat content in the cytoplasm, sclerotic changes, circulatory disorders, the presence and character of inflammatory infiltration. Moreover fatty tissue has distinctive features depending on the location. Conclusion. Observed morphological features of white fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with overweight and metabolic syndrome can be used by pathologists, histologists and other specialists in the scientific practice.Целью исследования явилось выявление гистологических, гистохимических и морфометрических особенностей жировой ткани у лиц с избыточной массой тела и метаболическим синдромом. Материалом исследования явилась жировая ткань подкожной жировой клетчатки и сальника. Применяли гистологические, гистохимические и морфометрические методы исследования. В результате исследования установлено, что жировая ткань сальника и подкожной жировой клетчатки у лиц с избыточной массой тела и метаболическим синдромом по морфометрическим параметрам, содержанию жира в цитоплазме, склеротическим изменениям, явлениям нарушения кровообращения, наличию и характеру воспалительной инфильтрации отличима от жировой ткани лиц с нормальной массой тела и имеет отличительные особенности в зависимости от локализации.Метою дослідження було виявлення гістологічних, гістохімічних та морфометричних особливостей жирової тканини в осіб з надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом. Матеріалом дослідження стала жирова тканина підшкірної жирової клітковини і сальника. Застосовували гістологічні, гістохімічні та морфометричні методи дослідження. У результаті дослідження встановлено, що жирова тканина сальника і підшкірної жирової клітковини в осіб з надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом по морфометричним параметрам, вмістом жиру в цитоплазмі, склеротичним змінам, явищам порушення кровообігу, наявності і характеру запальної інфільтрації відрізняється від жирової тканини осіб з нормальною масою тіла і має особливості будови в залежності від локалізації

Імуногістохімічні особливості жирової тканини сальника і підшкірної жирової клітковини у осіб з надлишковою масою тіла, ожирінням та метаболічним синдромом.

Background. Fat tissue plays a key role in the development of metabolic syndrome determining the necessity of its complex morphological research. Objective: to identify the immunohistochemical features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with metabolic syndrome and overweight or obesity of I–III degree. Methods. The material of the study was the autopsy and operational material – fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue. The authors used histological method for review microscopy and immunohistochemical methods with monoclonal antibodies to the tumor necrosis factor alpha (TNF-α), interleukine-6 (IL-6), insulin and cortisol. Results. It was revealed that in people with a normal body mass index, metabolic syndrome and overweight or obesity in epiploon fat tissue comparing with subcutaneous fat tissue the number of cells expressing receptors for TNF-α, IL-6 and cortisol is significantly greater; in subcutaneous fat tissue the number of cells expressing receptors for insulin is significantly greater. In patients with metabolic syndrome with increased body mass index in subcutaneous fat tissue and epiploon the number of cells expressing receptors for TNF-α and IL-6 is increased, the ability to express adipocyte insulin receptors is reduced while the ability to express receptors to cortisol is increased. Conclusion. Taken together these results evidence the presence of immunohistochemical features of fat tissue of epiploon and subcutaneous fat tissue in patients with metabolic syndrome and overweight or obesity.Жировая ткань играет ключевую роль в развитии метаболического синдрома, что обусловливает необходимость проведения комплексных морфологических исследований. Целью исследования явилось выявление иммуногистохимических особенностей жировой ткани подкожной жировой клетчатки и сальника у лиц с метаболическим синдромом и избыточной массой тела либо ожирением I–III степени. Материалом исследования явилась жировая ткань подкожной жировой клетчатки и сальника. Применяли гистологический и иммуногистохимические методы исследования. В результате исследования установлено, что у лиц с нормальным индексом массы тела, с метаболическим синдромом и избыточной массой тела либо ожирением в жировой ткани сальника по сравнению с жировой тканью подкожной жировой клетчатки выявлено достоверно большее количество клеток, экспрессирующих рецепторы к фактору некроза опухоли альфа (ФНО-α), интерлекину-6 (ИЛ-6) и кортизолу, а в жировой ткани подкожной жировой клетчатки – достоверно большее количество клеток, экспрессирующих рецепторы к инсулину. У больных с метаболическим синдромом с возрастанием индекса массы тела в подкожной жировой клетчатке и сальнике отмечено увеличение количества клеток, экспрессирующих рецепторы к ФНО-α и ИЛ-6, снижение способности адипоцитов экспрессировать рецепторы к инсулину и усиление способности экспрессировать рецепторы к кортизолу.Жирова тканина відіграє ключову роль у розвитку метаболічного синдрому, що обумовлює необхідність проведення комплексних морфологічних досліджень. Метою дослідження було виявлення імуногістохімічних особливостей жирової тканини підшкірної жирової клітковини і сальника у осіб з метаболічним синдромом і надмірною масою тіла або ожирінням I–III ступеня. Матеріалом дослідження стала жирова тканина підшкірної жирової клітковини і сальника. Застосовували гістологічний і імуногістохімічні методи дослідження. В результаті дослідження встановлено, що у осіб з нормальним індексом маси тіла, з метаболічним синдромом і надмірною масою тіла або ожирінням в жировій тканині сальника в порівнянні з жировою тканиною підшкірної жирової клітковини виявлена достовірно більша кількість клітин, які експресують рецептори до фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-α), інтерлейкіна-6 (ІЛ-6) і кортизолу, а в жировій тканині підшкірної жирової клітковини – достовірно більша кількість клітин, які експресують рецептори до інсуліну. У хворих з метаболічним синдромом із зростанням індексу маси тіла в підшкірній жировій клітковині і сальнику відмічено збільшення кількості клітин, які експресують рецептори до ФНП-α і ІЛ-6, зниження здатності адипоцитів експресувати рецептори до інсуліну і посилення здатності експресувати рецептори до кортизолу

Особливості експресії металопротеіназ в герміногенних пухлинах яєчка.

Background. Increasing of the testicular germ cell tumors (TGCT)incidence in combination with the young age of the patients attaches to this problem high medical and social importance. Objective. The aim of investigation was to establish peculiaritiesof MMP-1, MMP-3, MMP-9 and TIMP-1 expression in testicular postpubertal-type yolk sac tumor (YSTPT), postpubertal-type teratoma (TPT), spermatocytic tumor (ST) and teratoma with somatic-type malignancy (TSTM). Methods. YSTPT, TPT, ST and TSTM as well as medical histories of patientswere studied. All TGCTwere divided into groups according to the pTNM classification of WHO. Using antibodies to MMP-1, MMP-3, MMP-9 and TIMP-1 the state of extracellular matrix was investigated. Statistical data processing was performed using the statistical package "STATISTICA 13.3 EN trial version".Results. It is proved that MMP are involved in carcinogenesis starting with the early stages of tumor progression.A more expressive expression of MMP in YSTPT indicates its inclination for an aggressive course. It was identified that in patients with YSTPT and TPT who had vascular invasion, lymphogenous and distant metastases the relative area (S) and intensity (L) of expression of all investigated MMP (with the exception of S of MMP-3) were significantly higher than in patients without these signs of tumor aggressiveness. In ST the S of MMP-1 expression was lower than that in YSTPT and TPT, while the S of MMP-3 expression, on the contrary, was higher than the corresponding index in TPT, and was at the same level with the YSTPT. L of MMP-3 expression was at the border of moderate values.S of MMP-9 expression was greater than that in YSTPT and TPT, and its L was at a high level. In TSTM of group «4» S of MMP-1, MMP-3 and MMP-9 expression was higher (p&lt;0,001) than in TSTM of group «1». In all investigated TGCT reaction with TIMP-1 was negative. Conclusion. In YSTPT and TPT at transition from the initial to the late stages of tumorous progression increasing of MMP synthesis, as well as a complete absence of TIMP-1 expression were detected. Increasing of MMP expression leads to the development of vascular invasion, as well as lymphogenous and distant metastases. Parameters of MMP expression may be independent factors in prognosis of metastasis and progression of TGCT.Актуальность. Рост заболеваемости герминогенными опухолями яичка (ГОЯ) в сочетании с молодым возрастом пациентов придает данной проблеме высокую медицинскую и социальную значимость. Целью работы было установить особенности экспрессии MMP-1, MMP-3, MMP-9 и TIMP-1 в опухоли желточного мешка постпубертатного типа (ОЖМПТ), тератоме постпубертатного типа (ТПТ), сперматоцитной опухоли (СО) и тератоме с малигнизацией соматического типа (ТМСТ) яичка. Методы. Были исследованы ОЖМПТ и ТПТ, СО и ТМСТ, а также истории болезни пациентов. Все ГОЯ были разделены на группы в соответствии с pTNM класификацией ВОЗ. С помощью антител к MMP-1, MMP-3, MMP-9 и TIMP-1 изучали состояние экстрацеллюлярного матрикса. Статистическую обработку цифровых данных осуществляли с помощью пакета статистического анализа триал-версии STATISTICA 13.3 EN. Результаты. Доказано, что ММР принимают участие в канцерогенезе уже на ранних стадиях опухолевой прогрессии. Более выразительная экспрессия ММР в ОЖМПТ свидетельствует о ее склонности к агрессивному течению. Установлено, что у больных ОЖМПТ и ТПТ, которые имели сосудистую инвазию, лимфогенные и отдаленные метастазы, показатели относительной площади (S) и интенсивности (L) экспрессии всех исследованных MMP (за исключением показателя S MMP-3) были достоверно больше, чем у пациентов без этих признаков агрессивности опухоли. В СО показатель S экспрессии ММР-1 был ниже таковой в ОЖМПТ и ТПТ, а показатель S экспрессии ММР-3, напротив, был выше соответствующего в ТПТ, а с показателем ОЖМПТ находился на одном уровне. L экспрессии маркера MMP-3 была на границе умеренных значений. S экспрессии ММР-9 оказалась больше таковой в ОЖМПТ и ТПТ, а его L находилась на высоком уровне. В ТМСТ группы «4» S экспрессии MMP-1, MMP-3 и MMP-9 были выше (р&lt;0,001), чем в ТМСТ группы «1». Во всех ГОЯ обнаружена негативная реакция с TIMP-1. Выводы. При переходе от начальных до поздних стадий опухолевой прогрессии в ОЖМПТ и ТПТ происходит усиление синтеза MMP в сочетании с полным отсутствием экспрессии TIMP-1. Увеличение экспрессии MMP приводит к развитию сосудистой инвазии, а также лимфогенных и отдаленных метастазов. Показатели экспрессии MMP могут быть независимыми факторами прогноза метастазирования и прогрессии ГОЯ.Актуальність. Зростання захворюваності на герміногенні пухлини яєчка (ГПЯ)в поєднанні з молодим віком пацієнтів надає даній проблемі високу медичну і соціальну значимість. Метою роботи було встановити особливості експресії MMP-1, MMP-3, MMP-9 і TIMP-1 в пухлині жовткового мішка постпубертатного типу (ПЖМПТ), тератомі постпубертатного типу (ТПТ), сперматоцитній пухлині (СП) і тератомі з малігнізацією соматичного типу (ТМСТ)яєчка. Методи. Були досліджені ПЖМПТ і ТПТ, СП і ТМСТ, а також історії хвороби пацієнтів. Всі ГПЯ були розподілені на групи у відповідності до pTNM класифікації ВООЗ. За допомогою антитіл до MMP-1, MMP-3, MMP-9 і TIMP-1 вивчали стан екстра целюлярного матриксу. Статистичну обробку цифрових даних здійснювали за допомогою пакету статистичного аналізу тріал-версії STATISTICA 13.3 EN. Результати. Доведено, що ММР приймають участь в канцерогенезі вже на ранніх стадіях пухлинної прогресії. Більш виразна експресія ММР в ПЖМПТ свідчить про її схильність до агресивного перебігу. Встановлено, що у хворих на ПЖМПТ і ТПТ, які мали судинну інвазію, лімфогенніі віддалені метастази, показники відносної площі (S) та інтенсивності (L) експресії всіх досліджених MMP (за винятком показника S MMP-3) були достовірно більшими, ніж у пацієнтів без цих ознак агресивності пухлини. В СП показник S експресії ММР-1 був нижчим за такий в ПЖМПТ і ТПТ, а показник S експресії ММР-3, навпаки, був вищим за відповідний в ТПТ, а з показником ПЖМПТ знаходився на одному рівні. L експресії маркера MMP-3 були на межі помірних значень. S експресії ММР-9 виявилась більшою за таку в ПЖМПТ і ТПТ, а його L знаходилась на високому рівні. В ТМСТ групи «4» S експресії MMP-1, MMP-3 і MMP-9 були вищими (р&lt;0,001), ніж в ТМСТ групи «1». В усіх ГПЯ виявлена негативна реакція з TIMP-1. Підсумок. При переході від початкових до пізніх стадій пухлинної прогресії в ПЖМПТ і ТПТ відбувається посилення синтезу MMP у поєднанні з повною відсутністю експресії TIMP-1.Збільшення експресії MMP призводить до розвитку судинної інвазії, а також лімфогенних і віддалених метастазів. Показники експресії MMP можуть бути незалежними факторами прогнозу метастазування і прогресії ГПЯ