Вплив похідних тіазолідину на варіабельність серцевого ритму і показники крові експериментальних тварин за умов гіпобаричної гіпоксії

Heart rate variability (HRV ) parameters and hematological indices in rats under hypobaric hypoxia duringtreatment by a thiazolidine derivative substance Les-589 (potassium salt of 3-(5-phenylpropeniliden rhodamine-3-yl)-propanoic acid) were studied. Hypobaric hypoxia was developed in altitude chamber for 1 hour under conditionsidentical height of 6000 m above sea level, 45 minutes after injection of Les-589. Thiotriazolin was applied as areference drug.After one day after exposure to hypoxia, according to blood parameters and hematological indices, adaptiveresponse develops by the type of insufficient adaptation. The effect of the prior administration of Les-589, similar tothe effect of a reference drug Thiotriazolin, in the time of post-hypoxic period developed reactions of an increasedactivation, which indicates a favorable course of adaptation.Considering the parameters of HRV was found that prior administration of Les-589 within studied terms of posthypoxicperiod leads to earlier and more effective recovery of various links of regulatory systems, compared withhypoxia. This is consistent with an estimated type of adaptation processes, based on hematological parametersand indices.Исследовали параметры вариабельности сердечного ритма, а также гематологические показатели и индексы у крыс при гипобарической гипоксии на фоне применения производной тиазолидина – вещества Les-589 (калийная соль 3-(5-фенилпропенилиденроданин-3-ил)-пропионовой кислоты). Гипобарическую гипоксию моделировали в барокамере в течение 1 ч в условиях, идентичных высоте 6000 м над уровнем  моря, через 45 мин после введения Les-589. Как эталонный препарат использовали тиотриазолин.Через сутки после влияния гипоксии, судя по показателям крови и гематологическим индексам, приспособительная реакция развивается по типу неполноценной адаптации. В отличие от этого, эффект предварительного введения Les-589, аналогично эффекту тиотриазолина как эталонного препарата, в этот срок постгипоксического периода реализуется реакцией повышенной активации, что свидетельствует о благоприятном развитии адаптации.На основании параметров вариабельности сердечного ритма установлено, что предварительное  введение Les-589 в исследуемые сроки постгипоксического периода приводит к более быстрому и эффективному восстановлению уровня различных звеньев регуляторных систем по сравнению с гипоксией. Это соответствует определенному на основании гематологических показателей и индексов типу развития адаптационных процессовДосліджували параметри варіабельності серцевого ритму, а також гематологічні показники та індекси в щурів при гіпобаричній гіпоксії на фоні застосування похідної тіазолідину – речовини Les-589 (калійна сіль3-(5-фенілпропеніліденродамін-3-іл)-пропанової кислоти). Гіпобаричну гіпоксію моделювали у барокамері впродовж 1 год за умов, ідентичних висоті 6000 м над рівнем моря, через 45 хв після введення Les-589. Якеталонний препарат використовували тіотріазолін. Через добу після впливу гіпоксії, з огляду на показники крові та гематологічні індекси, пристосуваль-на реакція розвивається за типом неповноцінної адаптації. Натомість ефект попереднього введення Les-589, аналогічно до ефекту тіотріазоліну як еталонного препарату, в цей термін постгіпоксичного періоду реалізується реакцією підвищеної активації, що свідчить про сприятливий перебіг адаптації. На основі параметрів варіабельності серцевого ритму встановлено, що попереднє введення Les-589 у досліджувані терміни постгіпоксичного періоду призводить до швидшого й ефективнішого відновлення рівня різних ланок регуляторних систем порівняно з гіпоксією. Це узгоджується з визначеним на основі гематологічних показників та індексів типом розвитку адаптаційних процесів

ВИВЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СПИРТОВИХ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ СНУ БІЛОГО (PULSATILA ALBA)

The aim of the work. Research of the acute toxicity and anti-inflammatory (anti-exudative) activity studying of Pulsatila alba ethanolic extracts. Materials and Methods. Acute toxicity studies were performed on 60 white rats of both sexes weighing 190–220 g, which were administered intragastric single-dose of tested extracts at doses of 5000, 10,000 and 15,000 mg/kg. The carragenine model of inflammatory oedema of white rats paw was used for anti-exudative activity studying. The tested extracts were administered intragastrically at a dose of 2 ml/kg. Diclofenac sodium and ketanov were used as reference drugs. Results and Discussion. The results of Pulsatila alba ethanolic extracts acute toxicity studying demonstrated absence of any toxic manifestations in intragastric administration at doses of 5000, 10,000 and 15,000 mg/kg in white rats, which allows their to VI class of toxicity (relatively harmless substances). The Pulsatila alba ethanolic extracts posses a tendency for anti-inflammatory activity in the carrageenan model of inflammatory edema in white rats and the pharmacological effect depends on the concentration of ethanol and the ratio of raw material: extractant. The best anti-exudative activity was detected for 70 % ethanolic extracts (1:20), an inhibition index of inflammatory response was 27 %, which is slightly inferior to reference drugs (by 10 and 17 % relative ketanov and sodium diclofenac, respectively) and is a good level for anti-inflammatory phitopreparations. Conclusions. The acute toxicity and anti-inflammatory effect of Pulsatila alba ethanolic extracts were investigated and it was established that 70 % alcoholic extract (1:20) is a relatively harmless substance (grade VI toxicity) and has potency anti-inflammatory activity (inhibition of inflammation - 27 %) on the carrageenan model of inflammatory edema of the white rat paws at intragastric administration.Мета роботи. Дослідження гострої токсичності та протизапальної (антиексудативної) активності спиртових екстрактів трави сну білого (Pulsatila alba). Матеріали і методи. Дослідження гострої токсичності проведено на 78 безпородних білих щурах обох статей масою 190–220 г, яким вводили тестовані спиртові екстракти трави сну білого (Pulsatila alba) одноразово внутрішньошлунково за допомогою металевого зонда в дозах 5000, 10 000 та 15 000 мг/кг. Для вивчення антиексудативної активності використовували карагенінову модель запального набряку задньої лапи білих щурів (42 тварини). Досліджувані екстракти вводили внутрішньошлунково в дозі 2 мл/кг. Як препарати порівняння використовували диклофенак натрію та кеторолаку трометаміну. Результати й обговорення. Результати вивчення гострої токсичності екстрактів трави сну білого (Pulsatila alba) свідчать про відсутність будь-яких токсичних проявів при внутрішньошлунковому введенні в дозах 5000, 10 000 та 15 000 мг/кг на білих щурах, що дозволяє віднести їх до VI класу токсичності (відносно нешкідливі речовини). Спиртові екстракти трави сну білого проявляють протизапальну активність на карагеніновій моделі запального набряку лапи білого щура і фармакологічний ефект залежить від концентрації етанолу та співвідношення сировина:екстрагент. Найкращу антиексудативну активність проявляє 70 % спиртовий екстракт (1:20), показник пригнічення запальної реакції якого становив 27 %, що дещо поступається референс-препаратам (нижче на 10 та 17 % відносно кеторолаку трометаміну та диклофенаку натрію, відповідно) та є хорошим показником для рослинних протизапальних засобів. Висновки. Досліджено гостру токсичність та протизапальну дію спиртових екстрактів трави сну білого (Pulsatila alba) і встановлено, що 70 % спиртовий екстракт (1:20) є відносно нешкідливою речовиною (VI клас токсичності) та проявляє виразну протизапальну активність (показник пригнічення запальної реакції - 27 %) на карагеніновій моделі запального набряку лапи білого щура при внутрішньошлунковому введенні

Prevention of formalin-induced nociceptive behaviors caused by ppar-gamma activation strengthened with cerebellar transcranial direct current stimulation

The investigation was performed on 55 male Wistar rats. The pain behaviors were induced through the formalin (2.5%) subcutaneous administration into the plantar surface of the right hind paw. Pain score value was determined continuously during 90 min. It was established that combined usage of pioglitazone (100.0 mg/kg, i.p.) and cerebellar transcranial direct current stimulation (tDCS) (300 µA, 10.0 min) resulted in pronounced protection of pain behaviors at all stages of the pain syndrome development. The severity of investigated index decreased by 60.0% compared to the control data at 4-6 min after formalin administration (P<0.05). Averaged severity of pain behaviors was suppressed more than twice at Phase I and Interphase (P<0.05), by 60.0% at Phase 2A (P<0.05), and by 33.3% at Phase 2B (P<0.05). Pain -suppressive effect encompassed 42.0+8.25 min of Phase 2A and exceeded data in the group treated with tDCS by 39.1% (P<0.05) and in the group treated with pioglitazone by 64.3% (P<0.05). The conclusion was made that the pain-protective effect of pioglitazone is strengthened with cerebellar tDCS

The synergy of antiepileptic action of combined usage of neuro-vascular modulators with a wide spectrum of effects upon neuronal tissue

Today, about 70 million people worldwide suffer from epilepsy. In Ukraine, the prevalence of epilepsy is about 2.5 - 4.5 per 1000. Despite the emergence of new, more effective antiepileptic drugs (AEDs), 30% of patients are insensitive to AEDs. Pharmacological resistance (AED insensitivity) is defined as the inability to prescribe (sequential or combined) two antiepileptic drugs in adequate doses to eliminate the manifestations of epilepsy. Solving pharmacological resistance requires the rapid development of new antiepileptic drugs and the definition of new strategic approaches to its treatment. Aim of the investigation. To investigate effects of combined administration of rapamycin – blocker of mTOR, pioglitazone – agonist of PPAR-gamma, and minocycline hydrochloride – inhibitor of microglia upon acute seizures in mice