Чутливість рецепторів клітин ендометрію до естрогенів та прогестерону у корів хворих на субклінічний ендометрит

Pathological processes that strongly affect the uterine endometrium lead to infertility and abortion. The most common of these pathologies are clinical and subclinical endometritis. Subclinical endometritis is characterized by endometrial inflammation in the absence of clinical signs of endometritis. In this study, we used uterine samples obtained from Ukrainian black-and-white dairy cows aged 4 to 7 years to compare the histology of the uterine endometrium and changes in estrogen-α (ER-α), estrogen-β (ER-β) and progesterone (PgR) nuclear receptor sensitivity in cows with subclinical endometritis. Cows were separated based on cytological examination of the endometrium into a healthy group, or those presenting with subclinical endometritis. From these groups endometrial and epithelial tissue samples were obtained using biopsy forceps and an endoscope then analyzed using immunohistochemistry. Our results demonstrate that the sensitivity of ER-α and ER-β is lower while PgR sensitivity is elevated in cows with subclinical endometritis compared to the healthy control group. Additionally, we observed markedly altered histological changes characterized by enlargement of uterine glands, epithelial desquamation, and infiltration of leukocytes. These results suggest that there are significant changes in the endometrium linked to the sensitivity of nuclear steroid hormone receptors that may also play an immunoregulatory role in cows with subclinical endometriosis. While the interaction of steroid hormones and immunoregulation in the uterus remains to be elucidated, it may provide key insights into the uterine immune response.В основі патологічних процесів, що проходять у матці приводять до неплідності та абортів, важливу роль відіграє ендометрій. Найбільш поширеними патологіями, що проходять у матці є клінічний та субклінічний ендометрит. Субклінічний ендометрит характеризується запальним процесом у ендометрії без клінічних ознак. Метою нашої роботи було проаналізувати гістологічні зміни та зміни чутливості ендометрію матки до естроген-α (ER-α), естроген-β (ER-β) та прогестерону (PgR), що відбуваються у матці здорових корів та у корів за субклінічного ендометриту. Дослідження проводилось на двох групах корів української чорно-рябої молочної породи віком від 4 до 7 років. На основі цитологічного дослідження ендометрію, корови були поділені на дві групи. Контрольну групу (К), що включала клінічно здорових корів, та дослідну (Д), що включала корів хворих на субклінічний ендометрит. Надалі проводили забір зразків за допомогою біопсійних щипців та ендоскопу. Наші результати дають змогу більш глибоко зрозуміти процеси, що відбуваються у ендометрії корів хворих на субклінічний ендометрит. Активність рецепторів ядер ER-α, ER-β та PgR спостерігали у епітелії ендометрію, епітелії маткових залоз та стромі ендометрію. Активність рецепторів ядер ER-α та ER-β була нижчою у корів з субклінічним ендометритом, ніж у корів контрольної групи. Активність рецепторів ядер PgR була вищою у корів хворих на субклінічний ендометрит, ніж у корів контрольної групи. На основі отриманих даних встановлено, що ендометрій хворих на субклінінчий ендометрит зазнає значних змін, що характеризується появою лейкоцитів, розширенням маткових залоз та ділянками десквамації епітелію. Зміни відбуваються на основі чутливості ядер ендометрію до рецепторів ER-α, ER-β та PgR. Чутливість ендометрію до гормонів є важливою у локальному захисті матки. В перспективі подальших досліджень слід вивчити експресію стероїдних гормонів та цитокінів у корів хворих на субклінічний ендометрит

Timing detectors with SiPM read-out for the MUSE experiment at PSI

The Muon Scattering Experiment at the Paul Scherrer Institute uses a mixed beam of electrons, muons, and pions, necessitating precise timing to identify the beam particles and reactions they cause. We describe the design and performance of three timing detectors using plastic scintillator read out with silicon photomultipliers that have been built for the experiment. The Beam Hodoscope, upstream of the scattering target, counts the beam flux and precisely times beam particles both to identify species and provide a starting time for time-of-flight measurements. The Beam Monitor, downstream of the scattering target, counts the unscattered beam flux, helps identify background in scattering events, and precisely times beam particles for time-of-flight measurements. The Beam Focus Monitor, mounted on the target ladder under the liquid hydrogen target inside the target vacuum chamber, is used in dedicated runs to sample the beam spot at three points near the target center, where the beam should be focused

Knowledge of Cardiopulmonary Resuscitation Among People Employed in Selected Units Cooperating with the National Emergency Medical Services

Cel: Oceniano poziom wiedzy strażaków Państwowej (PSP) i Ochotniczej Straży Pożarnej (OSP), policjantów oraz ratowników Wodnego Ochotniczego Pogotowia Ratunkowego (WOPR) w zakresie prowadzenia resuscytacji krążeniowo-oddechowej. Projekt i metody: Rozdano łącznie 165 kwestionariuszy ankiety zawierającej pytania ogólne dotyczące miejsca i stażu pracy, płci, wieku, wykształcenia ankietowanych i odbytych szkoleń oraz 17 pytań na temat resuscytacji krążeniowo-oddechowej. Pytania dotyczyły przede wszystkim rozpoznania nagłego zatrzymania krążenia oraz znajomości procedur BLS, m.in. sposobu udrożnienia dróg oddechowych, techniki uciskania klatki piersiowej, zastosowania automatycznego defibrylatora zewnętrznego oraz sposobu postępowania z pacjentem nieprzytomnym. Wyniki: Dla ratowników WOPR, strażaków PSP i OSP oraz policjantów odsetek prawidłowych odpowiedzi wynosił odpowiednio 79%, 59%, 46% i 52%. Największy odsetek prawidłowych odpowiedzi obserwowano w grupie wiekowej 18–30 lat – 72% oraz pośród respondentów ze stażem pracy poniżej 5 lat – 76%. Nagłe zatrzymanie krążenia prawidłowo potrafiło rozpoznać (odpowiedź w ankiecie – pacjent nieprzytomny, bez oznak krążenia) ponad 80% ratowników WOPR i strażaków PSP oraz 57% strażaków OSP i 53% policjantów. Odsetek prawidłowych odpowiedzi na pytania dotyczące sposobu udrożnienia dróg oddechowych (odpowiedź – odchylenie głowy do tyłu i uniesienie żuchwy), miejsca ułożenia rąk na klatce piersiowej podczas BLS osoby dorosłej (odpowiedź – środek klatki piersiowej), wymaganej częstości uciśnięć (odpowiedź 100–120/minutę) oraz stosunku uciśnięć do wentylacji (odpowiedź – 30:2) wynosił odpowiednio dla WOPR – 80%, 74%, 80% i 86%, PSP – 92%, 50%, 55% i 70%, OSP – 57%, 27%, 33% i 65%, policji – 71%, 20%, 17% i 60%. Większość badanych (WOPR – 89%, OSP – 73%, PSP – 68%, policja – 57%) twierdzi prawidłowo, że automatyczna zewnętrzna defibrylacja polega na zastosowaniu impulsu elektrycznego w celu przywrócenia prawidłowej pracy serca. W przypadku pacjenta nieprzytomnego z zachowanym oddechem prawidłowe postępowanie (odpowiedź – ułożenie w pozycji bezpiecznej) zastosowaliby wszyscy ratownicy WOPR, 65% strażaków OSP, 60% policjantów oraz 35% strażaków PSP. Wnioski: Poziom wiedzy badanych należy ocenić jako niewystarczający, a system szkoleń, w których uczestniczyli, jako mało efektywny w zakresie wiedzy teoretycznej dotyczącej problematyki resuscytacji krążeniowo-oddechowej.Aim: This paper evaluates the level of knowledge for national and voluntary firefighters, police officers as well as members of the Voluntary Water Rescue Service (VWRS), in the application of cardiopulmonary resuscitation. Project and methods: Research was conducted with the use of questionnaires. Some 165 questionnaires were distributed, containing general questions about the place of work, work experience, gender, age, education and training as well as 17 content-related questions about knowledge of cardiopulmonary resuscitation. Questions were concerned, above all, with the proper diagnosis of a sudden cardiac arrest, knowledge of the chest compression technique, usage of a defibrillator and the method of treating unconscious people. Results: Correct responses were provided by: 79% of members from the VWRS, 59% national firefighters, 46% voluntary firefighters and 52% police officers. The largest percentage of correct responses was observed in the 18–30 age group at 72% and from respondents with short period work experience (less than 5 years) at 76% . A proper diagnosis of a sudden cardiac arrest (Answer: unconscious and without life functions) was provided correctly by over 80% of members from the VWRS and national firefighters, 57% voluntary firefighters and 53% police officers. The percentage of correct responses to questions concerned with unblocking an airway passage (Answer: tilt the head backwards and lift the jaw), the location of hands on an adult’s chest when applying the chest compression technique (Answer: the middle of a chest), required frequency of chest compression (Answer: 100–120 per minute) and proportion of compressions to defibrillations (Answer: 30:2) was provided at a level of; 80%, 74%, 80% and 86% for VWRS, 92%, 50% and 55% for national fire fighters, 57%, 27%, 33% and 65% for volunteer firefighters, 71%, 20%, 17% and 60% for the police. The majority of those questioned (VWRS 89%, volunteer firefighters 73%, national firefighters 68% and police 57%) correctly stated that the purpose of a defibrillator is to apply an electric impulse with the aim of restoring the correct function of the heart. In circumstances where the patient is unconscious, but breathing, the correct approach (Answer: place the patient in the recovery position) was identified by all members of VWRS, 65% of volunteer firefighters, 60% of police officers and 35% of national firefighters. Conclusions: From the research sample it is assessed that the level of knowledge is inadequate and the training system, which the respondents took part in as ineffective, from the view point of theoretical knowledge concerning cardiopulmonary resuscitation

СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АНТИОКСИДАНТА НАТРІЙ МЕТАБІСУЛЬФІТУ У ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМАХ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ

An analytical method for the quantitative determination of antioxidant sodium metabisulphite in veterinary drugs has been proposed by spectrophotometric method. Based on the literature data, the optimal conditions of the analytical reaction were selected experimentally. The dependence of the value of the analytical signal on the temperature of the reaction medium, concentration of p-rosaniline and duration of the reaction was investigated to establish the optimal conditions of the analytical reaction and obtain a stable analytical signal. The stability of the colored analytical form in time was also checked and the linear dependence of the value of the analytical signal on the concentration of sodium metabisulphite was investigated. The analytical reaction at room temperature is optimal. The maximum analaytical signal is achieved by carrying out the analytical reaction for 10 minutes and then practically does not change for an hour. To achieve the maximum analytical signal, it is necessary to use a 20-fold excess of dye relative to sodium metabisulphite. The analytical signal remains stable only for the first hour, then gradually begins to decrease. Metrological characteristics of the method of determination of metabisulphite in veterinary drugs are calculated, the limits of spectrophotometric determination are 0.33 – 2.50 μg/ml. The correctness of the developed method was checked on model solutions by the method of "introduced-found" method of comparison in the presence of various biologically active substances that are part of drugs together with sodium metabisulphite. The content of sodium metabisulphite in veterinary drugs of domestic and foreign production at different intervals of their storage time was established. It is shown that the content of sodium metabisulphite in drugs decreases during their storage time, until complete disappearance, which directly affects the content of the active substance, because in the absence of antioxidant oxidative processes with biologically active substances begin to take place.Запропоновано аналітичну методику кількісного визначення антиоксиданта натрій метабісульфіту у ветеринарних препаратах спектрофотометричним методом. На основі даних літератури експериментальним шляхом підібрано оптимальні умови аналітичної реакції. Для встановлення оптимальних умов аналітичної реакції та отримання стабільного аналітичного сигналу досліджено залежність величини аналітичного сигналу від температури реакційного середовища, від концентрації п-розаніліну та від тривалості реакції. Також перевірено стійкість забарвленої аналітичної форми в часі та досліджено лінійну залежність величини аналітичного сигналу від концентрації натрій метабісульфіту. Оптимальним є проведення аналітичної реакції за кімнатної температури. Максимальний аналітичний сигнал досягається при проведенні аналітичної реакції впродовж 10 хв і потім практично не змінюється впродовж години. Для досягнення максимального аналітичного сигналу необхідно використовувати 20-кратний надлишок барвника відносно натрій метабісульфіту. Аналітичний сигнал залишається стабільним лише впродовж першої години, потім поступово починає зменшуватись. Обчислено метрологічні характеристики методики визначення метабісульфіту у ветеринарних препаратах, межі спектрофотометричного визначення становлять 0,33 – 2,50 мкг/мл. Правильність розробленої методики перевіряли на модельних розчинах методом "введено-знайдено" способом порівняння в присутності різних біологічно-активних речовин, що входять до складу лікарських засобів разом з натрій метабісульфітом. Встановлено вміст натрій метабісульфіту у ветеринарних препаратах вітчизняного та закордонного виробництва на різних проміжках часу їх зберігання. Показано, що вміст натрій метабісульфіту у препаратах зменшується впродовж їх часу зберігання, аж до повного зникнення, що прямо впливає на вміст діючої речовини, оскільки за відсутності антиоксиданта починають проходити окисні процеси з біологічно активними речовинами препаратів

Hypoxia-inducible-factor-1 in trauma and critical care

HIF-1 is a ubiquitous signaling molecule constantly expressed by the body, but is degraded during normoxic conditions. In hypoxic conditions, it persists and is active. Hypoxia is often associated with trauma due to interrupted blood flow, inflammation or other reasons, causing HIF-1 to be active in signaling and recovery. In this review, the function of HIF-1 is examined, as well as its clinical significance with regard to trauma and critical care. Using this information, we then identify potential points of treatment and intervention