СТАН ЕРЕКТИЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ПЕРВИННИМ ГІПОТИРЕОЗОМ

Erectile dysfunction (ED) as inability to attain and/or support penile erection sufficient for realization of satisfactory sexual intercourse in men after 40-years-old age is one of the most frequent general chronic disorders.The aim of the study – to estimate an erectile function on a scale «The International index of erectile function (IIEF) – 15» for men with a primary hypothyroidism, that were on stationary and ambulatory treatment in Ternopil University Hospital.Materials and Methods. Analysis of the state of erectile function in men with hypothyroidism conducted the «The International index of erectile function – 15» (IIEF). 60 men with primary hypothyroidism in age from 21 to 75 years were under observation.Results. ED was significantly more often meets in patients with hypothyroidism (43 of 60 men, 72.0 %), what in men from a control group. The significant decrease decline of all integrative indexes of IIEF-15 was set in men with hypothyroidism by comparison to the indexes of patients in control group. The results of questionnaire of the inspected patients specify on hypothyroidism as on a direct factor that negatively influences on a sexual function in men.Conclusions. An analysis of results of IIEF-15 questionnaire in men with hypothyroidism, ED and educed the expressed decline of all indexes of erectile function and androgen deficiency at inspected both groups by comparison to control. Calcula­tion of integrative indexes of the state of sexual function in inspected men with hypothyroidism, significant decrease showed an androgen deficiency and obesity or normal body weight for them all parameters comparatively with a control group.Одним из наиболее частых общих хронических расстройств у мужчин после 40-летнего возраста является эректильная дисфункция (ЭД) – неспособность достичь и/или поддерживать эрекцию полового члена, достаточную для осуществления удовлетворительного полового акта.Цель исследования – оценить эректильную функцию по шкале «Международный индекс эректильной функции – 15» у мужчин с первичным гипотиреозом, которые находились на стационарном и амбулаторном лечении в Тернопольской университетской больнице.Материал и методы. Анализ состояния эректильной функции у мужчин с гипотиреозом проводили с использованием опросника «Международный индекс эректильной функции – 15" (МИЭФ-15). Обследовано 60 мужчин с первичным гипотиреозом в возрасте от 21 до 75 лет.Результаты. ЭД достоверно чаще встречается у пациентов с гипотиреозом (43 из 60 мужчин, 72,0 %), чем у мужчин из контрольной группы. Установлено достоверное снижение всех интегративных показателей МИЭФ-15 у мужчин с гипотиреозом, в сравнении с показателями лиц контрольной группы. Результаты анкетирования обследованных больных указывают на гипотиреоз как на прямой фактор, отрицательно влияющий на половую функцию у мужчин.Выводы. Анализ результатов анкетирования МИЭФ-15 мужчин с гипотиреозом, ЭД и андрогенным дефицитом выявил выраженное снижение всех показателей эректильной функции у обследованных обеих групп, в сравнении с контрольной. Вычисление интегративных показателей состояния половой функции у обследованных с гипотиреозом, андрогенным дефицитом и ожирением или нормальной массой тела показало достоверное снижение у них всех параметров, сравнительно с контрольной группой.Одним із найчастіших загальних хронічних розладів у чоловіків після 40-річного віку є еректильна дисфункція (ЕД) – нездатність досягти та/або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для здійснення задовільного статевого акту.Мета дослідження – оцінити еректильну функцію за шкалою «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» у чоловіків з первинним гіпотиреозом, які перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Терно- пільській університетській лікарні.Матеріал і методи. Аналіз стану еректильної функції у чоловіків із гіпотиреозом проводили з використанням опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» (МІЕФ-15). Обстежено 60 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 21 до 75 років.Результати. ЕД вірогідно частіше трапляється в пацієнтів із гіпотиреозом (43 із 60 чоловіків, 72,0 %), ніж у чоловіків із контрольної групи. Встановлено вірогідне зниження всіх інтегративних показників МІЕФ-15 у чоловіків із гіпотиреозом, порівняно з показниками осіб контрольної групи. Результати анкетування обстежених хворих вказують на гіпотиреоз як на прямий чинник, який негативно впливає на статеву функцію у чоловіків.Висновки. Аналіз результатів анкетування МІЕФ-15 чоловіків із гіпотиреозом, ЕД та андрогенним дефіцитом виявив виражене зниження всіх показників еректильної функції в обстежених обох груп, порівняно з контрольною. Обчислення інтегративних показників стану статевої функції в обстежених із гіпотиреозом, андрогенним дефіцитом та ожирінням або нормальною масою тіла показало вірогідне зниження у них усіх параметрів, порівняно з контрольною групою

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ У ЖІНОК ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ З ПОРУШЕННЯМИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ТА ДИСЛІПІДЕМІЄЮ

Актуальність проблеми зумовлена виявленням зв’язку порушень ліпідного і мінерального обміну із зростанням ризику смертності у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Мета дослідження – вивчити особливості мінеральної щільності кісткової тканини, ліпідного спектра та пероксидного окиснення ліпідів та активності антиоксидантної системи у жінок із гіпертонічною хворобою в постменопаузальному періоді. Матеріали і методи. Обстежено 193 пацієнтки із гіпертонічною хворобою ІІ стадії віком від 45 до 62 років. До першої (основної) групи увійшло 137 пацієнток (70,9 %) у постменопаузальному періоді, другу (групу порівняння) склали 56 (29,1 %) жінок зі збереженою менструальною функцією. Контрольну групу становили 30 здорових жінок, з яких 19 (63,3 %) були у постменопаузальному періоді та 11 (36,7 %) – зі збереженою менструальною функцією. Усім обстеженим було проведено двофотонну рентгенівську денситометрію, дослідження ліпідного спектра і показників ліпопероксидації. Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнток постменопаузального періоду із гіпертонічною хворобою показники мінеральної щільності кісткової тканини достовірно нижчі, порівняно з контрольною групою жінок без артеріальної гіпертензії, відповідно на 11,3 (p<0,05) і на 14,4 % (p<0,05), що може бути зумовлено негативним впливом саме артеріальної гіпертензії на кісткову тканину. В пацієнток із гіпертонічною хворобою у постменопаузальному періоді виявлено кореляційну залежність між коефіцієнтом атерогенності й тривалістю менопаузи (r=0,40, p<0,01), а також обернену кореляційну залежність між ко­ефіцієнтом атерогенності й віком настання менопаузи (r=-0,27, p<0,01). При збільшенні тривалості менопаузи виявлено більш високі показники процесів ліпопероксидації із одночасним зниженням активності антиоксидантних ферментів. Висновки. Незалежними предикторами прогресування остеопорозу в пацієнток із гіпертонічною хворобою є давність артеріальної гіпертензії, а також сам факт настання менопаузи і тривалість постменопаузального періоду. Чим раніше настає менопауза у жінок із гіпертонічною хворобою, тим швидше прогресує атерогенність ліпідів плазми крові, з достовірно вищими показниками ліпопероксидації і зниженням антиоксидантного захисту

Вміст вітаміну D у чоловіків з гіпотиреозом та його кореляція з рівнем тестостерону

Background. Recent studies have found a correlation between vitamin D deficiency and the state of thyroid autoimmunity. However, it remains unclear whether low levels of 25(OH)D are a consequence of hypothyroidism or a cause. The aim is to investigate the content of vitamin D in the serum and to establish its correlation with testosterone levels in men with hypothyroidism. Materials and methods. During the autumn months of 2019, 52 men with hypothyroidism were examined in the endocrinology department of Ternopil University Hospital. The median age of the subjects was 56.0 years (51.0—64.0). Depending on the level of testosterone in the serum (up to 8.0 nmol/l and more than 12 nmol/l), patients were divided into two groups: with androgen deficiency (n = 21) and with normal testosterone (n = 31). The results of assessment of 20 healthy men with a median age of 49.0 years (46.0—52.0)served as control. Results and discussion. An inverse correlation was established between the level of vitamin D and the level of TSH in the blood (r = -0.26; p < 0.05), BMI (r = -0.32; p < 0.01) andserum leptin = -0.37; p < 0.05). A direct correlation was demonstrated between total testosterone and vitamin D (r = 0.16; p < 0.05), TSH and leptin levels (r = 0.28; p < 0.05), TSHand with HOMA-IR index (r = 0.34; p < 0.05), leptin and fasting glycemia (r = 0.34; p < 0.05) and HOMA index (r = 0.36; p < 0.05). Logistic regression was used to show a relationship between 25 (OH) D levels and total testosterone. Compared with men in the highest quartile of 25(OH)Dlevel, the probabilityof androgen deficiency in men in the lowest quartile of 25(OH)D was 1.52 (95 % CI, 1.18, 2.03; P < 0.05). The level of 25(OH)D is positively associated with the level of total testosterone. Conclusions. In men with hypothyroidism, vitamin D deficiency was found both on the background of androgen deficiency (13.9 ± 1.7 ng/ml) and with normal total testosterone (19.6 ± 1.8 ng/ml). Theserum level of 25(OH)D is positively associated with serum total testosterone.Цель работы — исследовать содержание витамина D (25(OH)D) в сыворотке крови и установить взаимосвязь между ним и уровнем тестостерона у мужчин, больных гипотиреозом. Материалы и методы. В эндокринологичес­­ком отделении Тернопольской университетской больницы в течение сентября—ноября 2019 г. обследованы 52 мужчины с гипотиреозом. Медиана возраста обследованных составила 56,0 лет (51,0–64,0). В зависимости от уровня тестостерона в сыворотке крови ( 12 нмоль/л) больных разделили на две группы: с андрогенным дефицитом (n = 21) и нормальным содержанием тестостерона (n = 31). Контролем служили результаты обследования 20 практически здоровых мужчин, медиана возраста которых составила 49,0 лет (46,0—52,0). Результаты и обсуждение. Выявлена обратно пропорциональная связь между уровнями витамина D и тиреотропного гормона (ТТГ) в крови (r = –0,26; р < 0,05), индексом массы тела (r = –0,32; р Мета роботи — дослідити вміст вітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові та встановити взаємозв’язок між ним і рівнем тестостерону у чоловіків, хворих на гіпотиреоз. Матеріали та методи. В ендокринологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні впродовж вересня—листопада 2019 р. обстежено 52 чоловіків з гіпотиреозом. Медіана віку обстежених становила 56,0 років (51,0—64,0). Залежно від рівня тесто­­стерону в сироватці крові ( 12 нмоль/л) хворих розподілили на дві групи: з андрогенним дефіцитом (n = 21) та нормальним вмістом тестостерону (n = 31). Контролем слугували результати обстеження 20 практично здорових чоловіків, медіана віку яких становила 49,0 років (46,0—52,0). Результати та обговорення. Виявлено обернено пропорційний зв’язок між рівнями вітаміну D і тиреотропного гормону (ТТГ) у крові (r= –0,26; р

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДИФІКАЦІЇ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА ОСНОВІ ДІЄТИЧНИХ ПІДХОДІВ ПРИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІХС ТА ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА СЕРЦІ

At present, rehab programs are being developed around the world, there is a tendency towards their individualization and inclusion of new methods, expansion of impressions for their appointment. This allows for a wider and more efficient use of rehab medicine. Having studied the types of intermittent fasting, we have applied a simple and safe scheme of food for patients with coronary artery disease using the method of limiting "eating window". The aim of the work – to increase the efficiency of cardiac rehabilitation of patients with coronary heart disease and after heart surgery by using the method of restricting the "eating window", to substantiate the expediency of its application. Material and Methods. 54 patients with coronary heart disease and after cardiac surgery aged 42 to 71 years were studied. In 78.3&nbsp;% of patients the disease was combined with concomitant illnesses (alimentary obesity compensated by type II diabetes, etc.). All patients received standard medical treatment according to the diagnosis, according to clinical recommendations. Clinical efficacy of this type of rehabilitation and pharmacological agents was evaluated taking into account the frequency and intensity of angina attacks, heart rate, blood pressure, ECG data at rest and in conditions of dynamic loading. When carrying out a load test, the value of the threshold dynamic load was taken into account, a double product was calculated. In dynamics (in the beginning and after 6–12 months of observation) biochemical methods of lipid metabolism, an atherogenicity coefficient were studied. Results. It was established that in applying a long period of restriction of the "eating window” (6–12&nbsp;months) during cardiac rehabilitation of patients there is a positive dynamics of hemodynamic parameters, increased tolerance to physical activity, normalization of parameters of the lipid profile of the blood. Conclusion. The expediency of using this method in the complex of prophylactic, medical and rehabilitation measures in patients with coronary heart disease and postoperative operations on the heart is substantiated.В настоящее время во всем мире происходит развитие реабилитационных программ, отмечается тенденция к их индивидуализации, включение новых методов, расширение показаний для их назначения. Это позволяет шире и эффективнее применять возможности восстановительной медицины. Изучив типы интервального голодания мы применили простую и безопасную схему питания больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) с применением метода ограничения «окна питания». Цель работы – повысить эффективность кардиореабилитации больных ИБС и после операций на сердце путем использования метода ограничения «окна питания», обосновать целесообразность его применения. Материал и методы. Обследовано 54 больных ИБС и после операций на сердце в возрасте от 42 до 71 года. У 78,3&nbsp;% пациентов заболевание сочеталось с сопутствующими болезнями (гипертоническая болезнь, алиментарное ожирение, компенсированный сахарный диабет II типа и др.). Все пациенты получали стандартное медикаментозное лечение согласно диагнозу, в соответствии с клиническими рекомендациями. Клиническую эффективность данного вида реабилитации и фармакологических препаратов оценивали с учетом частоты и интенсивности приступов стенокардии, ЧСС, АД, данных ЭКГ в покое и в условиях динамической нагрузки. При проведении нагрузочного теста учитывали величину пороговой динамической нагрузки, рассчитывали двойное произведение. В динамике (в начале и через 6–12 месяцев наблюдения) исследовали биохимическими методами показатели липидного обмена, коэффициент атерогенности. Результаты. Установлено, что при применении длительного периода ограничения «окна питания» (6–12 месяцев) при кардиореабилитации больных наблюдаются положительная динамика гемодинамических показателей, повышение толерантности к физическим нагрузкам, нормализация параметров липидного профиля крови. Вывод. Обоснована целесообразность применения данного метода в комплексе профилактических, лечебных и реабилитационных мероприятий у больных ИБС и после перенесенных операций на сердце.На сьогодні в усьому світі розвиваються реабілітаційні програми, відзначається тенденція до їх індивідуалізації, включення нових методів, розширення показань для їх призначення. Це дозволяє ширше і ефективніше застосовувати можливості відновної медицини. Вивчивши типи інтервального голодування ми застосували просту і безпечну схему харчування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з застосуванням методу обмеження «вікна харчування». Мета роботи – підвищити ефективність кардіореабілітації хворих на ІХС та після операцій на серці шляхом використання методу обмеження «вікна харчування», обґрунтувати доцільність його застосування. Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на ІХС та після операцій на серці віком від 42 до 71 року. У 78,3&nbsp;% пацієнтів захворювання поєднувалось з супутніми хворобами (гіпертонічна хвороба, аліментарне ожиріння, компенсований цукровий діабет ІІ типу тощо). Усі пацієнти отримували стандартне медикаментозне лікування відповідно до діагнозу, згідно з останніми клінічними рекомендаціями. Клінічну ефективність даного виду реабілітації та фармакологічних засобів оцінювали з урахуванням частоти та інтенсивності нападів стенокардії, ЧСС, АТ, даних ЕКГ у спокої і в умовах динамічного навантаження. При проведенні навантажувального тесту враховували величину порогового динамічного навантаження, розраховували подвійний добуток. У динаміці (на початку та через 6–12 місяців спостереження) досліджували біохімічними методами показники ліпідного обміну, коефіцієнт атерогенності. Результати. При застосуванні тривалого періоду обмеження «вікна харчування» (6–12 місяців) при кардіо­реабілітації хворих спостерігають позитивну динаміку гемодинамічних показників, підвищення толерантності до фізичних навантажень, нормалізацію параметрів ліпідного профілю крові. Висновок. Обґрунтована доцільність застосування даного методу в комплексі профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих на ІХС та після перенесених операцій на серці