Дослідження стану фармацевтичного забезпечення онкологічних хворих в Україні

The article presents the results of analysis of the pharmaceutical supply of patients according to the state target programme “Oncology”. For the first time the comparative analysis of the dynamics of drug procurement in current and constant prices, as well as the amounts of purchased products per one cancer patient has been carried out. It has been determined that during the period of 2009-2013 a complex dynamics of changes in the amount of the drugs purchased was observed; it did not correspond to the nature of changes in the prevalence of malignant tumors in Ukraine. During 2009-2013 there was increase in the amount of tender procurement against reduction in the total amount of drugs purchased by the international non-proprietary and trade names of drugs. On average, the state spent 219,00 UAH or 27,59 US dollars per one cancer patient. These indicators do not meet the needs of patients with cancer pathology in the available drugs that are recommended by clinical protocols for conducting courses of chemotherapy. Due to an unstable currency at the foreign exchange market and the low solvency of the population the abovementioned facts have a negative socioeconomic importance and require immediate action. A characteristic feature of the tender procurement is a significant dominance in the range of drugs imported (70.7-84.1%). As a result of the research and systematization of literature data the basic measures to improve the efficiency of pharmaceutical supply of cancer patients in Ukraine have been developed. The author has made the conclusion about the need of introduction of the cost reimbursement mechanism of drug consumption into practical healthcare in the conditions of decrease of the regulatory impact on pricing at the domestic pharmaceutical market.Представлены результаты анализа состояния фармацевтического обеспечения больных по государственной целевой программе «Онкология». Впервые был проведен сравнительный анализ динамики закупок лекарственных препаратов в действующих и сопоставимых ценах, а также сумм закупленных препаратов, приходящихся на одного онкологического больного. Установлено, что в течение 2009-2013 гг. наблюдалась сложная динамика сумм закупленных лекарственных препаратов, которая не отвечала характеру изменений показателей распространенности злокачественных новообразований в Украине. В течение 2009-2013 гг. имело место увеличение сумм тендерных закупок лекарств на фоне снижения общего количества закупленных по международным непатентованным и торговым наименованиям препаратов. В среднем на фармацевтическое обеспечение одного онкологического больного государством было затрачено средств на сумму 219,00 грн или 27,59 дол. США в год. Указанные показатели не отвечают потребности больных онкологическими патологиями в доступных лекарственных препаратах, которые рекомендованы клиническими протоколами для проведения курсов химиотерапии. Характерной особенностью тендерных закупок является существенное доминирование в ассортименте препаратов импортного производства (70,7-84,1%). В условиях нестабильной ситуации на валютном рынке и низкой платежеспособности большей части населения указанное имеет негативное социально-экономическое значение и требует немедленного решения. В результате исследований и систематизации данных специальной литературы разработаны основные мероприятия по повышению эффективности фармацевтического обеспечения онкологических больных в Украине. Автором обоснован вывод о необходимости введения в практическое здравоохранение механизма реимбурсации стоимости потребления лекарственных препаратов в условиях снижения регуляторного влияния на ценовую политику на отечественном фармацевтическом рынке.Представлені результати аналізу стану фармацевтичного забезпечення хворих на злоякісні новоутворення за державною цільовою програмою «Онкологія». Вперше було проведено порівняльний аналіз динаміки закупівель лікарських препаратів у діючих та співставних цінах, а також сум придбаних препаратів, які припадають на одного онкологічного хворого. Встановлено, що протягом 2009-2013 рр. спостерігалась складна динаміка сум закупівель лікарських препаратів, яка не відповідала характеру змін показників поширеності злоякісних новоутворень в Україні. Впродовж 2009-2013 рр. спостерігалося збільшення тендерних закупівель ліків у вартісних показниках на фоні зниження загальної кількості придбаних за міжнародною непатентованою назвою та торговими найменуваннями препаратів. У середньому за досліджуваний період на фармацевтичне забезпечення одного онкологічного хворого державою було витрачено коштів на суму 219,00 грн або 27,59 дол. США на рік. Зазначені показники не відповідають потребі хворих на онкологічні патології в доступних лікарських препаратах, рекомендованих клінічними протоколами для проведення курсів хіміотерапії. Характерною рисою тендерних закупівель є значне домінування в структурі асортименту препаратів імпортного виробництва (70,7-84,1%). За умов нестабільної ситуації на валютному ринку країни та низької платоспроможності більшості населення зазначене має негативне соціально-економічне значення та потребує негайного вирішення. За результатами проведених досліджень та систематизації даних спеціальної літератури розроблені заходи з підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення онкологічних хворих в Україні. Автором обґрунтований висновок про необхідність впровадження у практичну охорону здоров’я механізму реімбурсації вартості споживання лікарських препаратів за умов зниження регуляторного впливу на цінову політику на вітчизняному фармацевтичному ринку

Розробка методологічних підходів у визначенні показника «поріг готовності платити» за умов реформування системи охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення населення в Україні

The article presents the results of analysis of existing methods for determining the “threshold willingness to pay” indicator for the use of various medical technologies in order to save lives and health at the appropriate level of quality. The author has identified the main limitations in using different methods, and prospects of their promising application in the domestic healthcare and pharmaceutical provision of the population. The necessity of the methodology development for determining the “threshold willingness to pay” indicator that must be adapted for different countries has been substantiated.These methods should be taken into account especially when forming the social values and the highest level of health and pharmaceutical provision of the population. The author notes that“the threshold of willingness to pay” is complex in content, universal in use and a dynamically developing indicator. As a result, research activities have been developed, and conditions for efficient use these activities have been identified to reform the national healthcare system and the pharmaceutical provision of the population in the direction of introduction of humanistic principles of the social development.В статье представлены результаты анализа существующих методик определения показателя «порог готовности платить» за использование различных медицинских технологий с целью сохранения жизни, а также здоровья на соответствующем качественном уровне. Авторомобозначены основные ограничения в использовании различных методик и определены перспективы их использования в отечественном здравоохранении и фармацевтическом обеспечении населения. Обоснована необходимость разработки национально адаптированныхметодик определения показателя «порог готовности платить» в различных странах мира, которые должны учитывать особенности формирования наивысших общественных ценностей и уровень развития систем здравоохранения и фармацевтического обеспечения населения.Отмечено, что «порог готовности платить» является комплексным по содержанию, универсальным в использовании и динамически развивающимся показателем. В результате проведенных исследований определены мероприятия и обозначены условия их эффективного использования на пути реформирования национальной системы здравоохранения и фармацевтического обеспечения населения в направлении внедрения гуманистических принципов развития общества.У статі наведено результати аналізу існуючих методик визначення показника «порога готовності платити» за використання різних медичних технологій з метою збереження життя,а також здоров’я на відповідному якісному рівні. Автором окреслені основні обмеження у використанні різних методик та визначені напрямки їх перспективного застосування у вітчизняній охороні здоров’я та фармацевтичному забезпеченні населення. Обґрунтована необхідність розробки національно адаптованих методик визначення показника «поріг готовності платити»у різних країнах світу, які мають враховувати особливості у формуванні найвищих суспільних цінностей і рівень розвитку систем охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення населення.Визначено, що «поріг готовності платити» є комплексним за змістом, універсальним у використанні і таким, що динамічно розвивається, показником. За результатами проведених досліджень визначені заходи та окреслені умови щодо їх ефективного використання на шляху реформування національної системи охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення населення у напрямку запровадження гуманістичних принципів розвитку суспільства

Результати аналізу лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні: uk.

Aim. To analyze medical prescriptions and the structure of the drug consumption in patients with lymphogranulomatosis in Ukraine. Materials and methods. The data of medical records (455) of patients with lymphogranulomatosis were studied. The historical, analytical-comparative, systemic, logical, hypothetical-deductive, graphical methods of scientific research, as well as clinical and economic analysis as one of the components of health technology assessment were used. Results. It was found that, on average, the patients were in the hospital for 32 bed-days, and they received 16,835 medical prescriptions. There were 37 prescriptions per patient. The leaders in the number of prescriptions were drugs from groups L – Antineoplastic and immunomodulating agents, B – Drugs affecting the blood system and hematopoiesis, and A – Drugs affecting the digestive system and metabolism. These groups of drugs accounted for more than half of medical prescriptions (9247 or 54.93 %). The structure of prescriptions was dominated by drugs in the form of solutions or powders for their preparation (62.78 % of all prescriptions or 10569). In accordance with the II level of the ATC classification, the first three positions in the number of prescriptions were drugs used in the chemotherapy and elimination of symptoms of exacerbation of chronic pathologies. These drugs were from the following groups: L01 – Antineoplastic and immunomodulating agents (12.80 % or 2154 prescriptions), B05 – Blood substitutes and perfusion solutions (11.95 % or 2012, respectively), C01 – Drugs for the treatment of heart diseases (9.99 % or 1681, respectively). Antineoplastic prescriptions ranged from 31 (L01C D01 – Paclitaxel) to 289 (L01DB01 – Doxorubicin) ones. The most prescribed drugs were L01DB01 – Doxorubicin, AA01 – Cyclophosphamide, and L01CB01 – Etoposide. It was proven that patients with lymphogranulomatosis received an average of 8.3 prescriptions of antitumor drugs. The general indicator of the drug consumption was 23440.30 thousand UAH or 822.58 thousand US dollars, which, in terms of one patient, amounted to 51,517.14 UAH or 1807.86 US dollars. It was found that 38797,60 UAH or 1361.50 USD were spent on the effective chemotherapy and maintenance of the patient’s body, which was 8.21 and 17.1 times more than the minimum wage and living wage according to the data presented in the state budget for 2020 in Ukraine. Conclusions. It has been found that medical prescriptions and the consumption of drugs by patients with lymphogranulomatosis reflect the nature of the therapy, namely the need for intensive courses of chemotherapy, polymorbidity of patients, as well as the severity of the pathological process. Considering the high cost of the treatment the solution to the issue of increasing the level of its availability requires a systemic solution in various directions. Key words: clinical and economic analysis; medical prescriptions; lymphogranulomatosis; Hodgkin’s disease; antineoplastic drugs; health technology assessment.Цель: анализ врачебных назначений и структуры потребления препаратов больными лимфогранулематозом в Украине. Материалы и методы: данные медицинских (455) карт больных лимфогранулематозом; исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, гипотетико-дедуктивный, графический методы научного поиска, а также клинико-экономический анализ как один из составляющих оценки технологий здравоохранения. Результаты исследования. Установлено, что в среднем больные находились в стационаре в течение 32 койко-дней, где они получили 16835 назначений. На одного больного приходилось 37 назначений. Лидерами по количеству назначений были препараты из групп: L – Антинеопластические и иммуномодулирующие средства; B – Средства, влияющие на систему крови и гемопоэз; А – Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболизм. На указанные группы лекарств приходилось более половины врачебных назначений – 9247 (54,93 %). В структуре назначений доминировали препараты в виде растворов или порошков для их изготовления  – 10569 (62,78 % от всех назначений). В соответствии со ІІ уровнем АТС-классификации первые три позиции по количеству назначений заняли препараты, используемые в химиотерапии и устранении симптомов обострения хронических патологий, из таких групп: как L01 – Антинеопластические и иммуномодулирующие средства – 2154 назначений (12,80 %); B05 – Кровезаменители и перфузионные растворы – 2012 (11,95 %); C01 – Препараты для лечения заболеваний сердца – 1681 (9,99 %). Назначение противоопухолевых препаратов колебались в широком диапазоне значений, а именно от 31 (L01C D01 – Паклитаксел) до 289 назначений (L01DB01 – Доксорубицин). Чаще всего назначались препараты из групп L01DB01 – Доксорубицина, АА01 – Циклофосфамида и L01СВ01 – Этопозида. Доказано, что больным лимфогранулематоз было назначено в среднем 8,3 препарата противоопухолевого действия. Общий показатель потребления лекарств равен 23440,30 тыс. грн или 822,58 тыс. дол. США, что в пересчете на одного больного составило 51517,14 грн или 1807,86 дол. США. Установлено, что на проведение эффективной химиотерапии и поддержания жизнедеятельности организма больного было потрачено 38797,60 грн или 1361,50 дол. США, что в 8,21 и 17,1 раз больше, чем минимальная заработная плата и прожиточный минимум, по данным Госбюджета Украины на 2020 г. Выводы. Установлено, что врачебные назначения и потребление больными лимфогранулематозом препаратов отражают характер проводимой терапии, а именно: необходимость проведения интенсивных курсов химиотерапии, полиморбидность больных, а также тяжесть протекания патологического процесса. Учитывая высокую стоимость лечения, вопрос о повышении уровня его доступности требует системного решения по разным направлениям. Ключевые слова: клинико-экономический анализ; врачебные назначения; лимфогранулематоз; болезнь Ходжкина; противоопухолевые препараты; оценка технологий здравоохранения.Мета: аналіз лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні. Матеріали та методи: дані медичних (455) карток хворих на лімфогранулематоз; iсторичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, графічний методи наукового пошуку, а також клініко-економічний аналіз як один із складових оцінки технологій охорони здоров’я. Результати дослідження. Установлено, що хворі перебували у стаціонарі у середньому протягом 32 ліжко-днів, де отримали 16835 призначень. На одного хворого припадало 37 призначень. Лідерами за кількістю призначень були препарати із груп: L – Антинеопластичні та імуномодулювальні засоби; B – Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез; А – Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм. На вказані групи ліків припадало понад половину лікарських призначень – 9247 (54,93 %). У структурі призначень домінували препарати у вигляді розчинів або порошків для їх виготовлення – 10569 (62,78 % від усіх призначень). За другим рівнем АТС-класифікації перші три позиції за кількістю призначень зайняли препарати, які використовуються у хіміотерапії й для усунення симптомів загострення хронічних патологій, із таких груп: L01 – Антинеопластичні засоби – 2154 призначення (12,80 %); B05 – Кровозамінники та перфузійні розчини – 2012 (11,95 %); C01 – Препарати для лікування захворювань серця – 1681 (9,99 %). Призначення протипухлинних препаратів коливались у широкому діапазоні значень, а саме від 31 (L01C D01 – Паклітаксел) до 289 (L01DB01 – Доксорубіцин). Найчастіше застосовувалися препарати з груп L01DB01 – Доксорубіцину, АА01 – Циклофосфаміду та L01СВ01 – Етопозиду. Доведено, що хворим на лімфогранулематоз було призначено десь 8,3 препаратів протипухлинної дії. Загальний показник споживання ліків дорівнював 23440,30 тис. грн або 822,58 тис. дол. США, що у перерахунку на одного хворого становило 51517,14 грн або 1807,86 доларів США. Доведено, що на ефективну хіміотерапію та підтримку життєдіяльності організму хворого було витрачено 38797,60 грн або 1361,50 дол. США, що у 8,21 та 17,1 разів більше, ніж мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, за даними Держбюджету України на 2020 р. Висновки. Доведено, що лікарські призначення та структура споживання хворими на лімфогранулематоз препаратів відображають характер проведеної терапії, а саме: необхідність проведення інтенсивних курсів хіміотерапії, поліморбідність хворих, а також тяжкість перебігу патологічної процесу. Враховуючи високу вартість лікування, питання підвищення рівня його доступності потребує системного вирішення за різними напрямками. Ключові слова: клініко-економічний аналіз; лікарські призначення; лімфогранулематоз; хвороба Ходжкіна; протипухлинні препарати; оцінка технологій охорони здоров’я

Результати клініко-економічного аналізу споживання лікарських препаратів хворими на гострий лімфоїдний та мієлоїдний лейкоз в Україні

The article presents an analysis of the consumption of drugs by patients with acute leukemia in specialized health institutions of Ukraine. A patient with acute lymphocytic leukemia by doctors was made almost twice as prescribing drugs than patients with acute myeloid leukemia. It was found that the structure of consumption of drugs dominated those names, which are necessary for pathogenetic treatment of acute leukemia. Thus, anticancer drugs are one of three leaders as the frequency of medical prescriptions and on the amount of consumption of drugs. More than half of the resources were spent on the consumption of drugs, which are essential to meet the requirements of the legal framework, which regulates the organization of medical and pharmaceutical process providing patients with hematological malignancies. Given the fact that the vast majority of patients belonged to socially vulnerable groups of the population, the introduction of effective mechanisms to compensate for the cost of the high-value of anticancer drugs is presented as the main direction of enhancing the efficiency of pharmaceutical provision patients with hematological malignancies.В статье представлены результаты анализа потребления лекарственных препаратов больными острыми лейкозами в специализированных учреждениях здравоохранения Украины. Больным острым лимфоцитарным лейкозом было сделано практически в два раза больше врачебных назначений препаратов, чем больным острым миелоидным лейкозом. Установлено, что в структуре потребления препаратов доминировали те наименования, которые используються в патогенетическом лечении острых лейкозов. Так, противоопухолевые препараты входили в тройку-лидеров как по частоте врачебных назначений, так и по сумме потребления препаратов. Более половины ресурсов было затрачено на потребление препаратов, которые являются жизненно необходимыми в соответствии с требованиями нормативно-правовой базы, которая регулирует вопросы организации лечебного процесса и фармацевтического обеспечения онкогематологических больных. Учитывая тот факт, что подавляющее большинство больных относились к социально незащищенным группам населения, введение действенных механизмов компенсации стоимости высокостоимостных противоопухолевых препаратов представляется как основное направление повышения эффективности фармацевтического обеспечения онкогематологических больных.У статті представлені результати аналізу споживання лікарських препаратів хворими на гострі лейкози у спеціалізованих закладах охорони здоров’я України. Хворим на гострий лімфоїдний лейкоз було здійснено практично у два рази більше лікарських призначень препаратів, ніж  пацієнтами на гострий мієлоїдний лейкоз. Встановлено, що у структурі споживання препаратів домінували ті найменування, які використовуються у патогенетичному лікуванні гострих лейкозів. Так, протипухлинні препарати входили до трійки лідерів як за частотою лікарських призначень, так й за сумою споживання препаратів. Більше половини ресурсів було витрачено на споживання препаратів, що є життєво необхідними за вимогами нормативно-правої бази, яка регулює питання організації лікувального процесу та фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих. Враховуючи той факт, що переважна кількість хворих належала до соціально вразливих груп населення, впровадження дієвих механізмів компенсації вартості споживання високовартісних препаратів протипухлинної дії виглядає як основний напрямок підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих

Результати групування регіонів України за епідеміологічними показниками раку легенів та бронхів як важлива складова в розробленні раціональних шляхів фінансування фармацевтичної складової державних програм боротьби з онкологічними захворюваннями

Aim. To group the regions of Ukraine by the indicators of morbidity and mortality of the population from lung and bronchial cancer and identify the areas that require public attention and resource support from the state for the purpose of early detection of these pathologies and the organization of effective pharmaceutical provision of cancer patients. Materials and methods. The data of the National Cancer Register for 2014-2019 by indicators of morbidity and mortality of the population from lung and bronchial cancer were analyzed. Both general theoretical (historical, analytical-comparative, system, graphical, logical, hypothetical-deductive) and applied (epidemiological, mathematical-statistical) research methods were used. Results. It was found that the average values of morbidity and mortality of the population from lung and bronchial cancer in Ukraine in accordance with the sex and age structure were 66.78 ± 0.05 and 53.67 ± 0.03 per 100 thousand populations, respectively. There was a significant fluctuation in these indicators by regions. The lowest and highest values of morbidity and mortality were observed in the same regions, namely in Kyiv and the Kherson region, respectively. Thus, in the Kherson region, the average incidence of lung and bronchial cancer was 1.8 times, and the death rate was 1.9 times higher than in Kyiv. It was proven that most regions (45.84 % of their total number) of the country were included in the groups with an unfavorable (3 regions and Ukraine as a whole) and extremely unfavorable state of development of the oncoepidemiological situation (7 regions of the country). Concern about the high mortality rate from lung and bronchial cancer is caused by the situation that has developed in the Kharkiv, Khmelnytskyi and Mykolaiv regions. We believe that in the group of regions with an extremely unfavorable state of development of the oncoepidemiological situation for lung and bronchial cancer, special attention in the direction of early detection and effective medical and pharmaceutical support should be paid to areas with the highest rates of morbidity and mortality of patients. These are Dnipropetrovsk, Zaporizhia, Kirovohrad and Kherson regions. Conclusions. The presence of significant fluctuations in morbidity and mortality rates of the population from lung and bronchial cancer in the regions of the country necessitates the development and implementation of regional programs for the early detection of these pathologies and the provision of cancer patients with affordable and effective anticancer drugs in accordance with the existing resource provision at the regional and local community level.Мета – згрупувати регіони України за показниками захворюваності та смертності населення від раку легенів і бронхів та визначити ті області, які потребують суспільної уваги й ресурсної підтримки з боку держави стосовно раннього виявлення цих патологій та організації ефективного фармацевтичного забезпечення онкологічних хворих. Матеріали та методи. Проаналізовано дані Національного канцер-реєстру за 2014-2019 рр. за показниками захворюваності та смертності населення від раку легенів і бронхів. Використано як загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний), так і прикладні (епідеміологічний, математико-статистичний) методи досліджень. Результати дослідження. З’ясовано, що пересічні значення захворюваності та смертності населення від раку легенів і бронхів в Україні за статево-віковою структурою дорівнювали 66,78 ± 0,05 та 53,67 ± 0,03 на 100 тис. населення відповідно. У різних регіонах спостерігалось значне коливання зазначених показників. Найнижчі та найвищі значення захворюваності й смертності спостерігались в одних і тих же регіонах –  у м. Києві та Херсонській області відповідно. Так, у Херсонській області пересічна захворюваність на рак легенів і бронхів була у 1,8 раза, а смертність – у 1,9 раза більшою, ніж у м. Києві. Доведено, що більшість регіонів (45,84 % від загальної їх кількості) країни складає групу з несприятливим (3 області та Україна загалом) та вкрай несприятливим станом розвитку онкоепідеміологічної ситуації (7 областей країни). Занепокоєння стосовно високої смертності від раку легенів і бронхів викликає ситуація, що склалась у Харківській, Хмельницькій та Миколаївській областях. Вважаємо, що з-поміж регіонів групи з украй несприятливим станом розвитку онкоепідеміологічної ситуації з раку легенів і бронхів особливої уваги, зокрема щодо раннього виявлення та ефективного медичного і фармацевтичного забезпечення, потребують області з найвищими показниками захворюваності та смертності – Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Херсонська області. Висновки. Наявність значних коливань показників захворюваності та смертності населення від раку легенів і бронхів у регіонах країни зумовлює необхідність розроблення і впровадження регіональних програм з раннього виявлення зазначених патологій та забезпечення онкологічних хворих доступними й ефективними протипухлинними препаратами відповідно до ресурсного забезпечення, що існує нині, на рівні областей та місцевих громад

Результати клініко-економічного аналізу стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні

Aim. To conduct the clinical and economic analysis of the state of pharmaceutical provision of patients with dementia in Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Both general theoretical (historical, analytical-comparative, systemic, graphical, logical, hypothetical-deductive) and applied (clinical-economic, mathematical-statistical) research methods were used. Results. It was found that the vast majority of patients belonged to socially unprotected segments of the population. Thus, the proportion of pensioners was 71.0 %, and 40 patients (20.0 %) had disability groups. All patients, without exception, had a burdened anamnesis. On average, patients were treated in specialized medical institutions for 43.8 bed-days. The sum of 548,714.5 UAH (19,072.45 USD) was spent on drug provision for these patients, which amounted to 2,743.57 UAH (95.36 USD) per one patient. For one bed-day, patients used drugs for only 62.64 UAH (2.18 USD). Physicians wrote 2,487 prescriptions (12.4 per a patient) and used 128 drugs under international non-proprietary names or 218 drugs taking into account all their trade names. In the structure of medical prescriptions, there was a significant duplication of drugs represented by international non-proprietary names. According to the first level of the ATC classification system, the highest rates of prescription frequency were for group N – Drugs affecting the nervous system (861 prescriptions or 34.62 %), and according to the second level, there were drugs from group C01 – Cardiac therapy group (375 prescriptions or 15 .08 %). At the same time, the second and third positions by the number of prescriptions were occupied by drugs from groups N05 – Psycholeptics (363 prescriptions or 14.60 %) and N06 – Psychoanaleptics (309 prescriptions or 12.42 %). It was found that physicians prescribed 617 (24.81 %) drugs recommended by the Clinical Protocol for the treatment of cognitive and non-cognitive behavioral disorders in patients with dementia due to Alzheimer’s disease. Of the drugs in group N06D – Anti-dementia drugs, the drugs in group N06DX – Other drugs for the treatment of dementia had the highest prescribing rates (191 physicians), while drugs of group N06DA – Cholinesterase inhibitors were prescribed by physicians only 43 times. The highest prescription rates in the structure of pathogenetic therapy were drugs of group N06DX01 – Memantine (188 prescriptions or 30.47 %). Then, drugs of group N06DA03 – Rivastigmine (34 prescriptions or 5.51 %) and N06DA02 – Donepezil (6 prescriptions or 0.97 %) followed by a significant margin. The drugs of group N06DX01 – Memantine also occupied leading positions in the structure of drug consumption. Thus, the volume of their consumption was equal to 84,420.2 UAH (2,934,314 USD), which accounted for 15.39 % of the total cost of drug provision for patients and 91.76 % of drug consumption in group N06D – Medicines for use in dementia. Conclusions. A significant financial burden associated with the need to use pathogenetic therapy drugs in patients with dementia in Alzheimer’s disease requires the development and implementation of effective models of resource provision for pharmacotherapy and social support of neuropsychiatric patients in Ukraine.Мета – провести клініко-економічний аналіз стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні. Матеріали та методи. Використовували як загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний), так і прикладні (клініко-економічний, математико-статистичні) методи досліджень. Результати дослідження. З’ясовано, що більшість хворих належить до соціально незахищених верств населення. Так, питома вага пенсіонерів складала 71,0 %, а 40 пацієнтів (20,0 %) мали групи інвалідності. Усі без винятку хворі мали обтяжливий анамнез. Пересічно хворі перебували на лікуванні в спеціалізованих медичних закладах 43,8 ліжко-дня. На фармацевтичне забезпечення цих хворих було витрачено 548714,5 грн (19072,45 дол. США), що в перерахунку на одного пацієнта дорівнювало 2743,57 грн (95,36 дол. США). За один ліжко-день хворі споживали ліків на 62,64 грн (2,18 дол. США). Лікарями було здійснено 2487 лікарських призначень (12,4 на одного хворого) та використано 128 препаратів за міжнародними непатентованими назвами або 218 з урахуванням усіх торгових назв. У структурі призначень виявлено значне дублювання препаратів за міжнародними непатентованими назвами. За першим рівнем АТС класифікаційної системи найвищі показники частоти призначень мали препарати N – Засоби, що впливають на нервову систему (861 призначення, або 34,62 %), а за другим рівнем – препарати з групи С01 – Кардіотонічні препарати (375 призначень, або 15,08 %). Другу та третю позиції за кількістю призначень займали препарати з груп N05 – Психолептичні засоби (363 призначення, або 14,60 %) та N06 – Психоаналептики (309 призначень, або 12,42 %). З’ясовано, що лікарями було здійснено 617 (24,81 %) призначень препаратів, рекомендованих клінічним протоколом для лікування когнітивних та некогнітивних порушень поведінки в пацієнтів з деменцію внаслідок хвороби Альцгеймера. Із групи N06D – Засоби для застосування в разі деменції найвищі показники призначень мали препарати з групи N06DХ – Інші засоби для застосування в разі деменції (191 призначення), а препарати з групи N06DA – Інгібітори холінестерази було призначено лише 43 рази. Найвищі показники частоти призначення в структурі призначень патогенетичної терапії мали препарати N06DX01 Мемантину (188 призначень, або 30,47 %). Далі з істотним відривом ішли препарати N06DA03 Ривастигміну (34 призначення, або 5,51 %) та N06DА02 Донепезил (6 призначень, або 0,97 %). Препарати N06DX01 Мемантину займали також позиції лідерів і в структурі споживання ліків. Так, обсяг їх споживання дорівнював 84420,2 грн (2934,314 дол. США), що становить 15,39 % від загальних витрат на фармацевтичне забезпечення хворих та 91,76 % від споживання препаратів з групи N06D – Засоби для застосування в разі деменції. Висновки. З огляду на значне фінансове навантаження, зумовлене необхідністю застосування препаратів патогенетичної терапії для пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера, наразі є нагальна потреба в розробленні і впровадженні ефективних моделей ресурсного забезпечення фармакотерапії та соціального супроводу психоневрологічних пацієнтів в Україні

Фармацевтична допомога як історична, нормативно-правова та соціально-економічна категорія в системі охорони здоров’я і фармацевтичному забезпеченні населення

Aim. Terminological vagueness of the term «pharmaceutical care» in domestic legislative framework and scientific environment makes it impossible to introduce new forms and methods of providing pharmaceutical population in Ukraine effectively. In order to form the unified methodological approach to identify and order the use of the mentioned term, the results of organizational-economic studies in pharmacy and the existing legal framework have been analyzed.Methods and results. Using dialectical, historical, logical-semantic and other methods the basic stages in the development of pharmaceutical care have been established and definitions tree of the concept have been constructed.Conclusion. The results of these studies indicate the need for recognition and regulatory mapping integration (organizational and economic) of the definition «pharmaceutical care» in domestic legislation and public health practice.Терминологическая неопределенность термина «фармацевтическая помощь» в отечественной законодательно-правовой базе и научной среде обусловливает невозможность эффективного введения новейших форм и методов фармацевтического обеспечения населения в Украине. С целью формирования единого методологического подхода в определении и порядке использования указанного термина проведен анализ результатов организационно-экономических исследований в фармации и существующей нормативно-правовой базы. С использованием диалектического, исторического, логико-семантического и других методов установлены основные этапы развития фармацевтической помощи и построено дерево0 дефиниций указанного понятия. Результаты исследований свидетельствуют о необходимости признания и нормативно-правового отображения интеграционного (организационно-экономического) определения термина «фармацевтическая помощь» в отечественной законодательной базе и практическом здравоохранении.Термінологічна невизначеність терміну «фармацевтична допомога» у вітчизняній законодавчо-правовій базі та науковому середовищі зумовлює неможливість ефективного впровадження новітніх форм і методів фармацевтичного забезпечення населення в Україні. З метою формування єдиного методологічного підходу щодо визначення та порядку використання зазначеного терміну здійснили аналіз результатів організаційно-економічних досліджень у фармації та чинної нормативно-правової бази. З використанням діалектичного, історичного, логіко-семантичного та інших методів встановили основні етапи розвитку фармацевтичної допомоги та побудували дерево дефініцій відзначеного поняття. Результати досліджень свідчать про необхідність визнання та нормативно-правового відбиття інтеграційного (організаційно-економічного) визначення терміну «фармацевтична допомога» у вітчизняній законодавчій базі та практичній охороні здоров’я

Дослідження стану фармацевтичного забезпечення онкологічних хворих в Україні

The article presents the results of analysis of the pharmaceutical supply of patients according to the state target programme “Oncology”. For the first time the comparative analysis of the dynamics of drug procurement in current and constant prices, as well as the amounts of purchased products per one cancer patient has been carried out. It has been determined that during the period of 2009-2013 a complex dynamics of changes in the amount of the drugs purchased was observed; it did not correspond to the nature of changes in the prevalence of malignant tumors in Ukraine. During 2009-2013 there was increase in the amount of tender procurement against reduction in the total amount of drugs purchased by the international non-proprietary and trade names of drugs. On average, the state spent 219,00 UAH or 27,59 US dollars per one cancer patient. These indicators do not meet the needs of patients with cancer pathology in the available drugs that are recommended by clinical protocols for conducting courses of chemotherapy. Due to an unstable currency at the foreign exchange market and the low solvency of the population the abovementioned facts have a negative socioeconomic importance and require immediate action. A characteristic feature of the tender procurement is a significant dominance in the range of drugs imported (70.7-84.1%). As a result of the research and systematization of literature data the basic measures to improve the efficiency of pharmaceutical supply of cancer patients in Ukraine have been developed. The author has made the conclusion about the need of introduction of the cost reimbursement mechanism of drug consumption into practical healthcare in the conditions of decrease of the regulatory impact on pricing at the domestic pharmaceutical market.Представлены результаты анализа состояния фармацевтического обеспечения больных по государственной целевой программе «Онкология». Впервые был проведен сравнительный анализ динамики закупок лекарственных препаратов в действующих и сопоставимых ценах, а также сумм закупленных препаратов, приходящихся на одного онкологического больного. Установлено, что в течение 2009-2013 гг. наблюдалась сложная динамика сумм закупленных лекарственных препаратов, которая не отвечала характеру изменений показателей распространенности злокачественных новообразований в Украине. В течение 2009-2013 гг. имело место увеличение сумм тендерных закупок лекарств на фоне снижения общего количества закупленных по международным непатентованным и торговым наименованиям препаратов. В среднем на фармацевтическое обеспечение одного онкологического больного государством было затрачено средств на сумму 219,00 грн или 27,59 дол. США в год. Указанные показатели не отвечают потребности больных онкологическими патологиями в доступных лекарственных препаратах, которые рекомендованы клиническими протоколами для проведения курсов химиотерапии. Характерной особенностью тендерных закупок является существенное доминирование в ассортименте препаратов импортного производства (70,7-84,1%). В условиях нестабильной ситуации на валютном рынке и низкой платежеспособности большей части населения указанное имеет негативное социально-экономическое значение и требует немедленного решения. В результате исследований и систематизации данных специальной литературы разработаны основные мероприятия по повышению эффективности фармацевтического обеспечения онкологических больных в Украине. Автором обоснован вывод о необходимости введения в практическое здравоохранение механизма реимбурсации стоимости потребления лекарственных препаратов в условиях снижения регуляторного влияния на ценовую политику на отечественном фармацевтическом рынке.Представлені результати аналізу стану фармацевтичного забезпечення хворих на злоякісні новоутворення за державною цільовою програмою «Онкологія». Вперше було проведено порівняльний аналіз динаміки закупівель лікарських препаратів у діючих та співставних цінах, а також сум придбаних препаратів, які припадають на одного онкологічного хворого. Встановлено, що протягом 2009-2013 рр. спостерігалась складна динаміка сум закупівель лікарських препаратів, яка не відповідала характеру змін показників поширеності злоякісних новоутворень в Україні. Впродовж 2009-2013 рр. спостерігалося збільшення тендерних закупівель ліків у вартісних показниках на фоні зниження загальної кількості придбаних за міжнародною непатентованою назвою та торговими найменуваннями препаратів. У середньому за досліджуваний період на фармацевтичне забезпечення одного онкологічного хворого державою було витрачено коштів на суму 219,00 грн або 27,59 дол. США на рік. Зазначені показники не відповідають потребі хворих на онкологічні патології в доступних лікарських препаратах, рекомендованих клінічними протоколами для проведення курсів хіміотерапії. Характерною рисою тендерних закупівель є значне домінування в структурі асортименту препаратів імпортного виробництва (70,7-84,1%). За умов нестабільної ситуації на валютному ринку країни та низької платоспроможності більшості населення зазначене має негативне соціально-економічне значення та потребує негайного вирішення. За результатами проведених досліджень та систематизації даних спеціальної літератури розроблені заходи з підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення онкологічних хворих в Україні. Автором обґрунтований висновок про необхідність впровадження у практичну охорону здоров’я механізму реімбурсації вартості споживання лікарських препаратів за умов зниження регуляторного впливу на цінову політику на вітчизняному фармацевтичному ринку

Pharmaceutical care as a historical, normative-legal and social-economic category in the system of the population health and pharmaceutical care

Aim. Terminological vagueness of the term «pharmaceutical care» in domestic legislative framework and scientific environment makes it impossible to introduce new forms and methods of providing pharmaceutical population in Ukraine effectively. In order to form the unified methodological approach to identify and order the use of the mentioned term, the results of organizational-economic studies in pharmacy and the existing legal framework have been analyzed. Methods and results. Using dialectical, historical, logical-semantic and other methods the basic stages in the development of pharmaceutical care have been established and definitions tree of the concept have been constructed. Conclusion. The results of these studies indicate the need for recognition and regulatory mapping integration (organizational and economic) of the definition «pharmaceutical care» in domestic legislation and public health practice

THE RESEARCH RESULTS OF TENDER PROCUREMENTS OF THE DRUGS FOR CANCER PATIENTS IN UKRAINE

Introduction. Since 2002, the pharmaceutical care of the cancer patients in Ukraine is carried out centrally by public funds in the framework of the target program "Oncology." In a chronic shortage of funds in the national health care system, as well as taking into account the perspectives of the introduction of the social model of obligatory medical insurance (OMI), enhanced the importance of research on the development of rational mechanisms for the use of public funds, which are sent to drug purchases. Given the high mortality rate among cancer patients, especially in children in Ukraine, these works are of particular socio-economic importance. The aim of work. To study drug purchases that are made for cancer patients in Ukraine in order to identify the main problems and directions of rational scientific basis for the use of public funds in terms of lack of resources in health care, as well as from the perspectives of the introduction of the social model of OMI in Ukraine. Materials and methods. Objects of research: data from the National Cancer Registry, annual plans and registers of public drug procurement Ministry of Ukraine. The paper used data from national legislative and regulatory framework governing the organization of pharmaceutical support cancer patients, standard methods of statistical processing of the dynamics of the clinic-economic analysis. Results and discussion. During 2010-2013 marked increase in the amounts of permanent drug purchases for cancer patients, which is on the growth rate did not meet the dynamics of changes in the relevant during epidemiological indicators. The results integrated ABC/VEN-analysis found no drug purchasing products from the group N and with the status A/V, and the dominance of the number of agents with the status items C/V. The main volume of financial resources was directed to the purchase of drugs from the group E (84.8% - 92.4%) and the status of A/E (78,9% -79,8%), as well as drug belonging to the group L01X - Other antineoplastic agents, (64.8% - 72.4%). During 2010-2013 there is a significant proportion of the fluctuation of the value of the groups of drugs В (in the status В/V and В/E), V (in the status В/V and C/V), E (in the status В/E and C/E). This indicates a lack of evidence-based approaches to determining the need for the acquisition and purchase volumes for the budget. In addition, the statutes disproportionately relative to all groups of oncohematological patients, the distribution of funds for the procurement of drugs. Stable priority position on the amount of purchases (63.5% - 71.2%) took five drugs (bortezomib 3.5 mg, imatinib 400 mg, nilotinib 200 mg, rituximab 500 mg, fludarabine 50 mg), which in most cases, are used in the treatment of chronic forms of leukemia and lymphoma. Conclusions. The results of these studies provide an opportunity to argue about the need to develop and implement the state target program "Hematology." The most important condition for the effective implementation of this program in the functioning of the social model is the introduction of OMI of evidence-based model provide pharmaceutical oncohematological patients according to their actual needs in the various denominations of drugs, as well as the financial capacity of the national health system