УМОВИ ТА ФАКТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ВИРІШАЛЬНОГО ЧИННИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ

The article deals with investment security as a critical factor of social and economic development of the state, especially in the conditions of active opening of its own economic space that is typical for Ukraine in particular.It has been substantiated that investment security is not only the scope of investments to meet the needs of the national economy, but also their capacity to provide economic development by the means of the appropriate quality and structure of investment.Through the prism of generic concepts such as “national security”, “economic security” and “financial security” the author defines the essence and theory basis of the notion of investment security.It has been proved that creation of the system of holistic administration of investment security demands the integration into a single whole such components as investment policy, investment strategy and the organization of investment process, as well as the mechanism of investment activity of economic entities on the condition of their synchronization with the national policy, which under the influence of turbulence of internal and external environment also require some corrections.The author has established a close link of investment security with intellectual and informational security, which are both vitally needed to provide the former under the current conditions. Special attention is paid to the development of innovative financial instruments, for example various forms of electronic money that are able to create obstacles for the formation of real cost and the increase of investment potential.The approaches and possibilities for the choice of administrative and market methods for the regulation of the factors defining the investment security have been generalized. The principal provisions, which the investment security should be based on with the aim to provide social and economic development, have been distinguished.Рассмотрена инвестиционная безопасность как решающий фактор социально-экономического развития страны, особенно в условиях активного открытия ею собственного экономического пространства. Акцептуется внимание на единстве количественных и качественно-структурных характеристик инвестиционного ресурса. Особенное внимание приділено выяснению условий и факторов достижения инвестиционной безопасности. Определены принципиальные положения, на которых должно базироваться выполнение инвестиционной безопасностью своей роли.Розглянуто інвестиційну безпеку як вирішальний чинник соціально-економічного розвитку країни, особливо в умовах активного відкриття нею власного економічного простору, що характерно, зокрема, Україні.Обґрунтовано, що інвестиційна безпека — не лише обсяг інвестицій для потреб національної економіки, а і їхня спроможність шляхом відповідної якості та структури інвестування забезпечити економічний розвиток.Крізь призму родових понять «національна безпека», «економічна безпека» та «фінансова безпека» з’ясовано сутнісно-теоретичні основи поняття інвестиційної безпеки.Доведено, що створення системи цілісного управління інвестиційною безпекою вимагає інтегрування в єдине ціле таких складових, як інвестиційна політика, інвестиційна стратегія і організація інвестиційного процесу, механізм інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання за умови їх синхронізації із загальнодержавною політикою, що під впливом турбулентності внутрішнього і зовнішнього середовищ також потребує коригувань.Виявлено тісний зв’язок інвестиційної безпеки з інтелектуальною та інформаційною безпекою, що в сучасних умовах постає в низці стратегічних умов її забезпечення. Особливу увагу приділено розвиткові інноваційних фінансових інструментів, зокрема, різних форм електронних грошей, що здатні створювати перешкоди формуванню реальної вартості та збільшенню інвестиційного потенціалу.Узагальнено підходи і можливості вибору адміністративних або ринкових методів регулювання факторів, що визначають інвестиційну безпеку. Визначені принципові положеннях, на яких повинно ґрунтуватися повноцінне виконання інвестиційною безпекою своєї ролі в забезпеченні соціально-економічного розвитку

Impact of caloric and dietary restriction regimens on markers of health and longevity in humans and animals: a summary of available findings

Considerable interest has been shown in the ability of caloric restriction (CR) to improve multiple parameters of health and to extend lifespan. CR is the reduction of caloric intake - typically by 20 - 40% of ad libitum consumption - while maintaining adequate nutrient intake. Several alternatives to CR exist. CR combined with exercise (CE) consists of both decreased caloric intake and increased caloric expenditure. Alternate-day fasting (ADF) consists of two interchanging days; one day, subjects may consume food ad libitum (sometimes equaling twice the normal intake); on the other day, food is reduced or withheld altogether. Dietary restriction (DR) - restriction of one or more components of intake (typically macronutrients) with minimal to no reduction in total caloric intake - is another alternative to CR. Many religions incorporate one or more forms of food restriction. The following religious fasting periods are featured in this review: 1) Islamic Ramadan; 2) the three principal fasting periods of Greek Orthodox Christianity (Nativity, Lent, and the Assumption); and 3) the Biblical-based Daniel Fast. This review provides a summary of the current state of knowledge related to CR and DR. A specific section is provided that illustrates related work pertaining to religious forms of food restriction. Where available, studies involving both humans and animals are presented. The review includes suggestions for future research pertaining to the topics of discussion

Effects of Anacetrapib in Patients with Atherosclerotic Vascular Disease

BACKGROUND: Patients with atherosclerotic vascular disease remain at high risk for cardiovascular events despite effective statin-based treatment of low-density lipoprotein (LDL) cholesterol levels. The inhibition of cholesteryl ester transfer protein (CETP) by anacetrapib reduces LDL cholesterol levels and increases high-density lipoprotein (HDL) cholesterol levels. However, trials of other CETP inhibitors have shown neutral or adverse effects on cardiovascular outcomes. METHODS: We conducted a randomized, double-blind, placebo-controlled trial involving 30,449 adults with atherosclerotic vascular disease who were receiving intensive atorvastatin therapy and who had a mean LDL cholesterol level of 61 mg per deciliter (1.58 mmol per liter), a mean non-HDL cholesterol level of 92 mg per deciliter (2.38 mmol per liter), and a mean HDL cholesterol level of 40 mg per deciliter (1.03 mmol per liter). The patients were assigned to receive either 100 mg of anacetrapib once daily (15,225 patients) or matching placebo (15,224 patients). The primary outcome was the first major coronary event, a composite of coronary death, myocardial infarction, or coronary revascularization. RESULTS: During the median follow-up period of 4.1 years, the primary outcome occurred in significantly fewer patients in the anacetrapib group than in the placebo group (1640 of 15,225 patients [10.8%] vs. 1803 of 15,224 patients [11.8%]; rate ratio, 0.91; 95% confidence interval, 0.85 to 0.97; P=0.004). The relative difference in risk was similar across multiple prespecified subgroups. At the trial midpoint, the mean level of HDL cholesterol was higher by 43 mg per deciliter (1.12 mmol per liter) in the anacetrapib group than in the placebo group (a relative difference of 104%), and the mean level of non-HDL cholesterol was lower by 17 mg per deciliter (0.44 mmol per liter), a relative difference of -18%. There were no significant between-group differences in the risk of death, cancer, or other serious adverse events. CONCLUSIONS: Among patients with atherosclerotic vascular disease who were receiving intensive statin therapy, the use of anacetrapib resulted in a lower incidence of major coronary events than the use of placebo. (Funded by Merck and others; Current Controlled Trials number, ISRCTN48678192 ; ClinicalTrials.gov number, NCT01252953 ; and EudraCT number, 2010-023467-18 .)