Combining ability of spring barley varieties in the direct diallel cross system

It is necessary to know the combining ability of starting material for effective breeding to create varieties. The research aim was to determine the peculiarities of the general combining ability (GCA) and specific combining ability (SCA) and the ratio of their variances for awned and awnless varieties and their parental forms in F1. The study was conducted in 2014–2015. Spring barley varieties and their parental forms were used in direct diallel crosses. In 2014–2015, peculiarities of the combining ability of awned and awnless spring barley varieties and their parental forms were determined in F1. We highlighted varieties with strong GCA effects: ‘Badioryy’ for plant productivity; ‘Dzherelo’, ‘Badioryy’, ‘Vitrazh’ and ‘Maliovnychyy’ for grain number per spike; ‘Dzherelo’, ‘Badioryy’, ‘Etiket’, ‘Granal’, ‘Modern’, ‘Vitrazh’, and ‘Tolar’ for 1000-grain weight; ‘Dzherelo’, ‘Granal’, and ‘Vitrazh’ for spike length; ‘Dzherelo’ and ‘Maliovnychyy’ for spikelet number per spike; ‘Dzherelo’, ‘Badioryy’ and ‘Granal’ for plant height; ‘Zvershennya’ and ‘Badioryy’ for productive tillering; ‘Zvershennya’ and ‘Badioryy’ for total tillering; and ‘Badioryy’ for straw weight. These varieties had the largest numbers of genes that positively determine these traits. The level of combining ability of parental forms may be manifested differently in varieties created via hybridization of them. GCA variances exceeded SCA variances in ‘Zvershennya’ in 2014–2015 for the trait “1000-grain weight” (GCA – 4.20 and 4.03, respectively; SCA – 3.78 and 3.84, respectively), therefore, it is determined mainly by additive gene effects. Strong and weak SCA effects were observed for plant productivity (grain weight) and its structural components (productive tillering, grain number per spike, 1000-grain weight). Strong SCA effects were the most numerous for the trait “1000-grain weight.

HERMES: Towards an Integrated Toolbox to Characterize Functional and Effective Brain Connectivity

The analysis of the interdependence between time series has become an important field of research in the last years, mainly as a result of advances in the characterization of dynamical systems from the signals they produce, the introduction of concepts such as generalized and phase synchronization and the application of information theory to time series analysis. In neurophysiology, different analytical tools stemming from these concepts have added to the ‘traditional’ set of linear methods, which includes the cross-correlation and the coherency function in the time and frequency domain, respectively, or more elaborated tools such as Granger Causality. This increase in the number of approaches to tackle the existence of functional (FC) or effective connectivity (EC) between two (or among many) neural networks, along with the mathematical complexity of the corresponding time series analysis tools, makes it desirable to arrange them into a unified-easy-to-use software package. The goal is to allow neuroscientists, neurophysiologists and researchers from related fields to easily access and make use of these analysis methods from a single integrated toolbox. Here we present HERMES (http://hermes.ctb.upm.es), a toolbox for the Matlab® environment (The Mathworks, Inc), which is designed to study functional and effective brain connectivity from neurophysiological data such as multivariate EEG and/or MEG records. It includes also visualization tools and statistical methods to address the problem of multiple comparisons. We believe that this toolbox will be very helpful to all the researchers working in the emerging field of brain connectivity analysis

PROSPECTS OF THE PRIVATE LOCOMOTIVES USAGE FOR GOODS TRAFFIC IN THE DIRECTION OF SEA PORTS

Purpose. At the present time, Ukraine's mainline railway transport is entirely in state ownership. Ukraine has undertaken to implement the European Union Directives providing of non-discriminatory access to the railway infrastructure of independent carriers. A considerable quantity of options significantly affects the working conditions of carriers that do not depend on Ukrzaliznytsia. One of the tasks that arises when performing transportation by independent carriers is the organization of private locomotives operation and their servicing by engine crews. The purpose of the article is to evaluate the technical characteristic of the private locomotives usage in order to perform goods traffic in the direction of sea ports. Methodology. The researches were carried out on the basis of methods for organizing the operational work of railways and methods of traction calculations. Findings. The paper highlights the problem of goods traffic organization to seaports by independent carriers. It determines the requirements for equipment for diesel locomotives and electric locomotives depending on the distance of transportation. Permissible distances that can be served by engine crews in performing the requirements for the duration of their continuous operation were also determined. Schemes of infrastructure objects location for the locomotives and engine crews operation have been developed. It was established that diesel locomotives of independent carriers will be able to serve transportation between loading and unloading stations up to 822 km, and electric locomotives up to 1000 km with the construction of the main part of the locomotive infrastructure at the port station. The performed calculations show the potential coverage of rail transportation to sea ports by independent carriers with the use of its own locomotive infrastructure. To define more exactly the haul length of train servicing by locomotives and locomotives by engine crews, it is necessary to perform additional calculations based on detailed service section profiles. Originality. Access circuitry of locomotives and engine crews of independent carriers when servicing sea ports by them were obtained. Practical value. The results of the research allow evaluating the needs in the locomotive infrastructure that arise at opening of the rail market for independent carriers

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИВАТНИХ ЛОКОМОТИВІВ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ У НАПРЯМКУ МОРСЬКИХ ПОРТІВ

Purpose. At the present time, Ukraine's mainline railway transport is entirely in state ownership. Ukraine has undertaken to implement the European Union Directives providing of non-discriminatory access to the railway infrastructure of independent carriers. A considerable quantity of options significantly affects the working conditions of carriers that do not depend on Ukrzaliznytsia. One of the tasks that arises when performing transportation by independent carriers is the organization of private locomotives operation and their servicing by engine crews. The purpose of the article is to evaluate the technical characteristic of the private locomotives usage in order to perform goods traffic in the direction of sea ports. Methodology. The researches were carried out on the basis of methods for organizing the operational work of railways and methods of traction calculations. Findings. The paper highlights the problem of goods traffic organization to seaports by independent carriers. It determines the requirements for equipment for diesel locomotives and electric locomotives depending on the distance of transportation. Permissible distances that can be served by engine crews in performing the requirements for the duration of their continuous operation were also determined. Schemes of infrastructure objects location for the locomotives and engine crews operation have been developed. It was established that diesel locomotives of independent carriers will be able to serve transportation between loading and unloading stations up to 822 km, and electric locomotives up to 1000 km with the construction of the main part of the locomotive infrastructure at the port station. The performed calculations show the potential coverage of rail transportation to sea ports by independent carriers with the use of its own locomotive infrastructure. To define more exactly the haul length of train servicing by locomotives and locomotives by engine crews, it is necessary to perform additional calculations based on detailed service section profiles. Originality. Access circuitry of locomotives and engine crews of independent carriers when servicing sea ports by them were obtained. Practical value. The results of the research allow evaluating the needs in the locomotive infrastructure that arise at opening of the rail market for independent carriers.Цель. В настоящее время магистральный железнодорожный транспорт Украины находится полностью в государственной собственности. Украина взяла на себя обязательства по имплементации Директив Европейского Союза, предусматривающих недискриминационный допуск к железнодорожной инфраструктуре независимых перевозчиков. Значительное количество факторов существенно влияет на условия работы независимых от Укрзализныци перевозчиков. Одной из задач, возникающих при выполнении перевозок независимыми перевозчиками, является организация работы частных локомотивов и их обслуживание локомотивными бригадами. Целью статьи является оценка технических возможностей использования частных локомотивов для выполнения перевозок грузов в направлении морских портов. Методика. Исследования выполнены на основе методов организации эксплуатационной работы железных дорог и методов тяговых расчетов. Результаты. В работе рассмотрена проблема организации перевозок грузов в морские порты независимыми перевозчиками. Определены потребности в экипировочных материалах для тепловозов и электровозов в зависимости от расстояния перевозок. Также определены допустимые расстояния, которые могут обслуживать локомотивные бригады при выполнении требований по продолжительности их непрерывной работы. Разработаны схемы расположения инфраструктурных объектов для обеспечения работы локомотивов и локомотивных бригад. Установлено, что тепловозы независимых перевозчиков смогут обслуживать перевозки между станциями погрузки и выгрузки до 822 км, а электровозы – до 1000 км с сооружением основной части локомотивной инфраструктуры на припортовой станции. Выполненные расчеты показывают потенциальную возможность охвата независимыми перевозчиками железнодорожных перевозок в морские порты с использованием исключительно собственной локомотивной инфраструктуры. Для уточнения длины плеч обслуживания локомотивами поездов и локомотивов локомотивными бригадами необходимо выполнять дополнительные расчеты на основе детальных профилей участков обслуживания. Научная новизна. В исследовании получены схемы обращения локомотивов и локомотивных бригад независимых перевозчиков при обслуживании ими морских портов. Практическая значимость. Результаты работы позволяют оценить потребности в локомотивной инфраструктуре, которые возникнут при открытии рынка железнодорожных перевозок для независимых перевозчиков.Мета. У даний час магістральний залізничний транспорт України знаходиться повністю в державній власності. Україна взяла на себе зобов'язання щодо імплементації Директив Європейського Союзу, які передбачають недискримінаційний допуск до залізничної інфраструктури незалежних перевізників. Значна кількість факторів суттєво впливає на умови роботи незалежних від Укрзалізниці перевізників. Однією з задач, яка виникає при виконанні перевезень незалежними перевізниками, є організація роботи приватних локомотивів та їх обслуговування локомотивними бригадами. Метою статті є оцінка технічних можливостей використання приватних локомотивів для виконання перевезень вантажів у напрямку морських портів. Методика. Дослідження виконані на основі методів організації експлуатаційної роботи залізниць та методів тягових розрахунків. Результати. У роботі розглянута проблема організації перевезень вантажів у морські порти незалежними перевізниками. Визначені потреби в екіпірувальних матеріалах для тепловозів та електровозів у залежності від відстані перевезень. Також визначені допустимі відстані, які можуть обслуговувати локомотивні бригади при виконанні вимог щодо тривалості їх безперервної роботи. Розроблено схеми розташування інфраструктурних об’єктів для забезпечення роботи локомотивів та локомотивних бригад. Встановлено, що тепловози незалежних перевізників зможуть обслуговувати перевезення між станціями навантаження та вивантаження до 822 км, а електровози – до 1000 км із спорудженням основної частини локомотивної інфраструктури на припортовій станції. Виконані розрахунки показують потенційну можливість охоплення незалежними перевізниками залізничних перевезень у морські порти з використання виключно власної локомотивної інфраструктури. Для уточнення довжини пліч обслуговування локомотивами поїздів та локомотивів локомотивними бригадами необхідно виконати додаткові розрахунки на основі детальних профілів ділянок обслуговування. Наукова новизна. У дослідженні отримані схеми обігу локомотивів та локомотивних бригад незалежних перевізників при обслуговуванні ними морських портів. Практична значимість. Результати роботи дозволяють оцінити потреби в локомотивній інфраструктурі, які виникнуть при відкритті ринку залізничних перевезень для незалежних перевізників

The Study of the Fixed Dose Combination of Lisinopril with Prolonged Indopamide (FIXLINDA) with Daily Blood Pressure Monitoring and Diuresis in Hypertensive Patients

Аim. To study the efficacy, tolerability and safety of using a fixed dose combination of an ACE inhibitor lisinopril with a prolonged-action diuretic indapamide in patients with degree 1-2 hypertension.Material and methods. Patients (n = 32) with uncontrolled 1-2 degrees hypertension, moderate or high cardiovascular risk, without severe comorbid diseases, who were prescribed a fixed dose combination of lisinopril (5, 10 or 20 mg) and indapamide (1.5 mg) were included in the observational study. All patients had home monitoring of blood pressure and diuresis, as well as assessment of subjective tolerance of treatment and registration of adverse events within 3 months of observation. Assessment of changes in circadian fluctuations in blood pressure and diuresis, the frequency of achieving the target blood pressure at the outpatient stage, as well as the subjective tolerance of treatment and adverse events during a three-month follow-up.Results. Target blood pressure was achieved in 44.5% of patients taking the fixed dose combination of lisinopril 5 mg + prolonged-acting indapamide1.5 mg; 76.9% – in patients taking the combination of lisinopril 10 mg + indapamide 1.5 mg; 78,6% – in patients taking the combination of lisinopril 20 mg + indapamide 1.5 mg. The achieved antihypertensive effect was characterized by daily circadian stability, accompanied by an improvement in the initially impaired day and night diuretic profile (increase in the share of daytime diuresis by 29.6% and 22.3% with a decrease in the share of nighttime diuresis by 35% and 49% when using a combination with lisinopril 5 and 10 mg, respectively). The treatment was well tolerated by patients and did not cause the development of serious adverse events. Reported adverse events (non-intense dry cough, headache, general weakness) were transient and did not require correction or withdrawal of treatment.Conclusion. The fixed dose combination of the ACE inhibitor lisinopril (5, 10 or 20 mg) and the long-acting thiazide-like diuretic indapamide (1.5 mg) had good antihypertensive efficacy with improved circadian blood pressure and diuresis profiles, acceptable tolerance and safety of treatment, as well as a simple choice of doses of the drug components

AMMI (additive main effect and multiplicative interaction)модельоцінкистабільностігенотипівячменюярого

The article presents results of AMMI analysis of yield capacity and phenotypic stability of 8 promising spring barley lines and 2 standard varieties. The study indentified genotypes that consistently fulfill their genetic potentials under contrastive hydrothermal conditions: lines 06-652 (G4) and 09-837 (G8). Line 09-837 named as ‘Lord’ was submitted to the state variety trial. Benefits of AMMI analysis for assessment of breeding material at the final stage of breeding are shownЦель и задачи исследований. Целью данных исследований была оценка адаптивности и стабильности урожайности линий ячменя ярового с помощью AMMI анализа и вспомогательных непараметрических статистик для отбора генотипов с высокой продуктивностью и фенотипической стабильностью, благодаря минимальным эффектам G × E.Материал и методика исследований. Исследования проведены в течении 2012-2015 гг. в лаборатории селекции и генетики ячменя Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. Исходным материалом для исследований служили восемь перспективных линий ячменя ярового и два сорта-стандарта Взирец и Командор. Анализ адаптивности и стабильности осуществляли с помощью метода AMMI по Zobeletal. (1988).Обсуждение результатов. С помощью дисперсионного анализа вариабельность урожайности была разделена на эффекты генотипа, окружающей среды и взаимодействия генотип-среда. Наибольшую долю в общей дисперсии составляли эффекты окружающей среды – 89,0 %, эффекты генотипа и взаимодействия генотип-среда были значительно меньше – 5,8 % и 5,2 %, соответственно. Взаимодействие генотип-среда было дополнительно разделено с помощью метода главных компонент (РСА). Первые две оси РСА определяли 95 % от вариабельности взаимодействия генотип-среда, что позволило оценить стабильность генотипов по этим двум компонентам.Наименьший уровень ASV среди исследованных генотипов и, соответственно, максимальную стабильность имели линии 06-652 (G4) и 09-837 (G8), а линии 05-393 (G3), 09-2162 (G7) та 08-1385 (G9) характеризовались высокой вариабельностью урожайности. Линии 06-652 и 09-837 также характеризовались высоким уровнем интегрального показателяYSI, сочетающего урожайность и ее стабильность, что делает их наиболее ценным селекционным материалом. Графический анализ с использованием AMMI1 и AMMI2 биплот указали на генотипы 06-652 (G4) и 09-837 (G8), как наиболее ценные.Выводы. Результаты исследований, как с использованием показателейASV и YSI, так и с помощью построения графиков АММІ1 и АММІ2, показали, что линии 06-652 (G4) и 09-837 (G8) являются наиболее перспективным материалом. Линия 09-837 была передана в Государственное сортоиспытание Украины под названием Пан. Индекс устойчивости SuI оказался неинформативным в наших исследованиях. Таким образом, показана возможность использования АММІ анализа для оценки адаптивных особенностей перспективного селекционного материала на завершающих этапах селекционного процессаМета і задачі дослідження. Метою даних досліджень була оцінка адаптивності та стабільності врожайності ліній ячменю ярого за допомогою AMMI аналізу і допоміжних непараметричних статистик для добору генотипів з високою продуктивністю та фенотиповою стабільністю, завдяки мінімальним ефектам G × E.Матеріал і методика. Дослідження проведено протягом 2012–2015 рр. у лабораторії селекції та генетики ячменю Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Вихідним матеріалом для дослідження були вісім перспективних ліній ячменю ярого та два сорти-стандарти Взірець і Командор. Аналіз адаптивності та и стабільності здійснювали за допомогою метода AMMI за Zobel et al. (1988).Обговорення результатів. За допомогою дисперсійного аналізу варіабельність урожайності було розділено на ефекти генотипу, оточуючого середовища та взаємодію генотип-середовище. Найбільшу частку в загальній дисперсії складали ефекти оточуючого середовища – 89,0 %, ефекти генотипу та взаємодії генотип-середовище були значно меншими – 5,8 % и 5,2 % відповідно. Взаємодію генотип-середовище було додатково розподілено за допомогою метода головних компонент (РСА). Перші дві вісі РСА визначали 95 % від варіабельності взаємодії генотип-середовище, що дозволило оцінити стабільність генотипів за цими двома компонентами. Найнижчий рівень ASV серед досліджених генотипів і, відповідно, максимальну стабільність мали лінії 06-652 (G4) та 09-837 (G8), а лінії 05-393 (G3), 09-2162 (G7) та 08-1385 (G9) характеризувались високою варіабельністю врожайності. Лінії 06-652 і 09-837 також характеризувалися високим рівнем інтегрального показника YSI, який поєднує врожайність та її стабільність, що робить їх найціннішим селекційним матеріалом. Графічний аналіз із застосуванням AMMI1 та AMMI2 біплот показали на генотипи 06-652 (G4) і 09-837 (G8) як найцінніші.Висновки. Результати дослідження як з використанням показниківASV і YSI, так і за допомогою побудови графіків АММІ1 і АММІ2, показали, що лінії 06-652 (G4) та 09-837 (G8) є найперспективнішим матеріалом. Лінію 09-837 було передано до Державного сортовипробування України під назвою Пан. Індекс стійкості SuI виявився неінформативним у наших дослідженнях. Таким чином, показано можливість використання АММІ аналізу для оцінки адаптивних особливостей перспективного селекційного матеріалу на завершальних етапах селекційного процес

Hові похідні гідразиду ізонікотинової кислоти як потенційні протитуберкульозні засоби

The appearance of multidrug-resistant strains of Mycobacterium tuberculosis (Mtb) is a stimulus for searching new and efficient antitubercular drugs. Despite the appearance of new antitubercular drugs, isoniazid is still the key and most effective component in all multitherapeutic regimens recommended by the WHO. This paper describes the QSAR design, synthesis and in vitro evaluation of the antitubercular activity of several potent isoniazid derivatives against Mtb strain (H37Rv) and resistant strain (HR). The QSAR method was applied using Artificial Neural Networks. The predictive ability of the regression model was estimated through leave-one-out cross-validation coefficient q2. The inhibition activities of 440 virtual compounds against Mtb were evaluated by the QSAR model developed, and seven isoniazid derivatives were selected and synthesized. In the biological research the multidrug-resistant strain of Mtb with resistance to isoniazid and rifampicin was used. All compounds synthesized with the predicted high activity showed antimycobacterial activity against Mtb strain H37Rv. “The compound-leader” – N1-(3-nitrophenylmethylidene)-pyridine-4-karbohidrazide revealing the activity against multiresistant strain (HR) of Mtb is identified as an original object for further research as an potential antimycobacterial agent.Появление мультирезистентных штаммов микобактерии туберкулеза (Mtb) является стимулом для поиска новых эффективных лекарственных средств. Несмотря на появление современных противотуберкулезных препаратов, изониазид является ключевым и наиболее эффективным компонентом для всех мультитерапевтических схем лечения, рекомендованных ВОЗ. Эта статья описывает QSAR дизайн, синтез и оценку in vitro противотуберкулезной активности ряда потенциальных производных изониазида против штамма H37Rv и мультирезистентного штамма Mtb. QSAR методология была использована с применением искусственных нейронных сетей. Прогнозирующая способность регрессионных моделей оценивалась с помощью метода скользящего анализа и коэффициента перекрестной оценки q2. С помощью разработанной QSAR модели была проведена оценка ингибиторной активности 440 виртуальных соединений против Mtb, семь производных изониазида отобрано и синтезировано. В биологических исследованиях использовали мультирезистентный штамм Mtb, устойчивый к изониазиду и рифампицину. Все синтезированные соединения с высокой прогнозируемой активностью продемонстрировали антимикобактериальный эффект относительно штамма Mtb H37Rv. «Соединение-лидер» N1-(3-нитрофенилметилиден)-пиридин-4-карбогидразид, проявившее активность относительно мультирезистентного штамма Mtb (HR), является объектом дальнейших исследований в качестве потенциального антимикобактериального агента.Поява мультирезистентних штамів мікобактерії туберкульозу (Mtb) є стимулом до пошуку нових ефективних лікарських засобів. Незважаючи на появу сучасних протитуберкульозних препаратів, ізоніазид є ключовим та найбільш ефективним компонентом для всіх мультитерапевтичних схем лікування, рекомендованих ВООЗ. Описаний QSAR дизайн, синтез та оцінка in vitro протитуберкульозної активно- сті ряду потенційних похідних ізоніазиду відносно штаму Mtb H37Rv та мультирезистентного штаму (HR). QSAR методологія була застосована з використанням штучних нейронних мереж. Прогнозуюча здатність регресійних моделей оцінювалася за допомогою методу ковзного аналізу та коефіцієнта перехресної оцінки q2. За допомогою розробленої QSAR моделі проведено оцінку інгібіторної активності 440 віртуальних сполук проти Mtb, сім похідних ізоніазиду відібрано та синтезовано. У біологічних дослідженнях використано мультирезистентний штам Mtb, стійкий до ізоніазиду та рифампіцину. Усі синтезовані сполуки з високою передбаченою активністю продемонстрували антимікобактеріальний ефект по відношенню до штаму Mtb H37Rv. «Сполука-лідер» N1-(3-нітрофенілметиліден)-піридин-4- карбогідразид, що виявила активність відносно мультирезистентного штаму Mtb (HR), є об’єктом подальших досліджень як потенційний антимікобактеріальний агент

Варіабельність продуктивності та її структурних елементів у сортів ячменю ярого

Purpose. To ascertain variability level in productivity and its structural elements in spring barley depending on the conditions of cultivation and genotype, to identify the traits with the lowest variability and to detect marker traits. Methods. The study was conducted in 2014–2017. Twenty-eight spring barley cultivars of different originі and varieties, including chaffy and naked forms, were taken as the test material. To analyze structural elements of performance, 30 plants typical for a given cultivar were selected. The variability of performance traits was determined by variation coefficients. The weather conditions in the study years differed by the sum of effective temperatures and precipitation amount, but were generally favorable for the growth and development of barley plants. Results. It was found that the levels of expression and variability of the plant performance traits in spring barley cultivars varied between the years and cultivars. The plant height varied within 51–95 cm; the productive tillering capacity – within 1.4–4.6 stems; the spike length –within 6.1–10.0 cm, the grain number per spike – within 16–31; the grain weight from the main spike –within 0.88–2.02 g; the plant performance – within 1.52–5.24 g. It was determined that the “grain number per spike” (V = 1.71–2.26%) and the “spike length” (V = 1.19–15.24%) traits varied least of all; therefore, these traits should be considered as markers upon selection under various weather conditions. This is also confirmed by frequencies of the variation coefficients in the sample. The productive tillering capacity (V = 5.22–48.52%) and performance (V = 7.85–40.12%) were the most variable. The occurrence of high variation coefficients were the maximum for these traits (in 13 of 28 cultivars). The expression levels of the most traits weakly positively correlated (r = 0.011–0.282) with the variation coefficient. For the plant height, the correlation becomes noticeable (r = 0.351), and with increase in the plant height its variability slightly increases. A weak negative correlation between the grain number per spike and the variation coefficient was found; the variability of this trait enhanced in the cultivars with its weak expression. For the performance, the relationship with the variation coefficient was moderate and positive (r = 0.632), i.e., in high-performance accessions, the difference between the minimum and maximum values of the trait increased, correspondingly, the variation coefficient increased. Conclusions. Under conditions of the Eastern Forest-Steppe of Ukraine the grain number per spike and spike length were the least variable traits. These traits are markers when selecting under various weather conditions.Цель. Установить уровень вариабельности продуктивности и ее структурных элементов  у ярового ячменя в зависимости от условий выращивания и генотипа, выявить признаки с наименьшим уровнем варьирования и определить маркерные признаки. Методы. Исследования проводили в Институте растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН в 2014–2017 гг. Исследуемый материал – 28 сортов ячменя ярового разного происхождения и разных разновидностей, в том числе пленчатых и голозерных. Для анализа элементов структуры продуктивности отбирали по 30 типичных для сорта растений в каждом образце. Изменчивость признаков продуктивности определяли по коэффициентам вариации. Погодные условия в годы исследования различались по сумме эффективных температур и осадков, но в целом были благоприятными для роста и развития растений ячменя. Результаты. Установлено, что уровень проявления и варьирования признаков продуктивности растений у сортов ячменя ярового был разным как по годам, так и по сортам. Высота растений варьировала в пределах 51–95 см, продуктивная кустистость – 1,4–4,6 стеблей, длина колоса – 6,1–10,0 см, количество зерен в колосе – 16–31 шт., масса зерна с главного колоса – 0,88–2,02 г, продуктивность растения – 1,52–5,24 г. Также установлено, что меньше всего варьируют количество зерен в колосе (V = 1,71–2,26 %) и длина колоса (V = 1,19–15,24 %), поэтому именно эти признаки следует считать маркерными при отборах в разных погодных условиях. Это также подтверждается и частотой коэффициентов вариации в выборке. Наиболее вариабельными являются продуктивная кустистость (V = 5,22–48,52 %) и продуктивность растения (V = 7,85–40,12 %). Частота высоких коэффициентов вариации была у этих признаков наибольшей (у 13 сортов из 28). Уровень проявления большинства признаков имеет слабую положительную связь (r = 0,011–0,282) с коэффициентом вариации. По высоте растений отмечена заметная корреляция (r = 0,351), с увеличением высоты растений ее вариабельность несколько увеличивается. Установлена слабая отрицательная связь количества зерен в колосе с коэффициентом вариации, у образцов с низким уровнем проявления этого признака его изменчивость усиливается. По продуктивности связь с коэффициентом вариации умеренная положительная (r = 0,632), то есть у высокопродуктивных образцов увеличивается разница между минимальным и максимальным значениями признака, соответственно повышается коэффициент вариации. Выводы. Наименьшей является вариация количества зерен в колосе и длины колоса. В условиях восточной части Лесостепи Украины именно эти признаки являются маркерными при отборах в разных погодных условиях.Мета. Встановити рівень варіабельності продуктивності та її структурних елементів у сортів ячменю ярого залежно від умов вирощування та генотипу, виявити ознаки з найменшим рівнем варіювання та визначити маркерні ознаки. Методи. Дослідження проводили в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у 2014–2017 рр. Досліджуваний матеріал – 28 сортів ячменю ярого різного походження та різних різновидів, у тому числі плівчастих та голозерних. Для аналізу елементів структури продуктивності відбирали по 30 типових для сорту рослин з кожного зразка. Мінливість ознак продуктивності визначали за коефіцієнтами варіації. Погодні умови в роки дослідження різнилися за сумою ефективних температур та опадів, але загалом були сприятливими для росту та розвитку рослин ячменю. Результати. Встановлено, що рівень прояву та варіювання ознак продуктивності рослин у сортів ячменю ярого був різним як за роками, так і за сортами. Висота рослин варіювала у межах 51–95 см, продуктивна кущистість – 1,4–4,6 стебел, довжина колоса – 6,1–10,0 см, кількість зерен у колосі – 16–31 шт., маса зерна з головного колоса – 0,88–2,02 г, продуктивність рослини – 1,52–5,24 г. Також установлено, що найменше варіюють кількість зерен у колосі (V = 1,71–2,26 %) та довжина колоса (V = 1,19–15,24 %), тому саме ці ознаки слід вважати маркерними при доборах у різних погодних умовах. Це також підтверджується і частотою коефіцієнтів варіації у вибірці. Найбільш варіабельними є продуктивна кущистість (V = 5,22–48,52 %) та продуктивність рослини (V = 7,85–40,12 %). Частота високих коефіцієнтів варіації була у цих ознак найбільшою (у 13 сортів з 28). Рівень прояву більшості ознак має слабкий позитивний зв’язок (r = 0,011–0,282) з коефіцієнтом варіації. За висотою рослин зв’язок більш помітний (r = 0,351), зі збільшенням висоти рослин її варіабельність дещо збільшується. Слабкий негативний зв’язок з коефіцієнтом варіації має кількість зерен у колосі; у зразків із низьким рівнем прояву цієї ознаки її мінливість посилюється. За продуктивністю зв’язок з коефіцієнтом варіації є помірним позитивним (r = 0,632), тобто у високопродуктивних зразків збільшується різниця між мінімальним і максимальним значенням ознаки, відповідно підвищується коефіцієнт варіації. Висновки. Найменшою є варіація кількості зерен у колосі та довжини колоса. В умовах східної частини Лісостепу України саме ці ознаки є маркерними при доборах за різних погодних умов