МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОНОМНИХ ДИСФУНКЦІЙ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ

The syndrome of autonomous dysfunctions (SAD) is a polyethiologic syndrome characterized by a dysfunction of the autonomic nervous system and functional disorders from all systems of the body. The prevalence of SAD, according to some authors, is from 20 to 56 % of all diseases in young people, inferior to only ARVI. The aim – to identify students with autonomic dysfunctions and evaluate their functional status quantitatively by using the indicator of the activity of regulatory systems (IARS). Material and Methods. The study involved 100 international students from the 2nd-3rd year of students of the medical faculty (group 1), and 100 Ukrainian students of junior high schools of other faculties (group 2) of both sexes aged 17–23. For the screening of autonomic dysfunctions questionnaires were performed on the standard questionnaire by A. M. Vein. For the objective characterization of the functional state of the autonomic nervous system, indicators of heart rate variability were obtained using the 5-minute second registration with the computer diagnostic complex “CardioLab” (“KhAI-Medika”, Ukraine). Reducing the adaptive capacity of the body was determined by using the indicator of the activity of regulatory systems (IARS). Results. According to the questionnaire by A. M. Vein autonomic dysfunctions were found in 32 foreign students or 32 %, and 21 or 21 % among Ukrainians. However, objectively the presence of autonomic dysfunctions confirmed by indicators of heart rate variability among foreigners was only 18 persons – 18 %, and among Ukrainians – 11 students, that is 11 % according to the total number of students polled. In particular, 50 % of foreign students and 54.5 % of Ukrainian students had moderate functional tension, that is prenosological conditions, IARS 2–4; 22.2 % of foreign students and 27.3 % of Ukrainian students had a pronounced functional tension, that is premorbid condition, IARS 5–6; 11.1 % of foreign students and 9.1 % of Ukrainian students had a pronounced functional stress, poor adaptation status, and IARS 7–8; 16.7 % of foreign students and 9.1 % of Ukrainian students had an underestimate (depletion) of regulatory systems, IARS 9–10. Conclusions. The questionnaire by A. M. Vein can be used for the screening of autonomic dysfunctions syndrome, but objective confirmation is required by measuring the heart rate variability.Синдром автономных дисфункций – это полиэтиологический синдром, характеризующийся дисфункцией вегетативной нервной системы и функциональными нарушениями со стороны всех систем организма. Распространенность САД, по данным некоторых авторов, составляет от 20 до 56 % всех заболеваний у лиц молодого возраста, уступая лишь ОРВИ. Цель – выявить студентов с автономными дисфункциями и оценить функциональное состояние их организма количественно с помощью показателя активности регуляторных систем (ПАРС). Материал и методы. К исследованию было привлечено 100 иностранных студентов 2–3 курcов медицинского факультета (1 группа) и 100 студентов-украинцев младших курсов других факультетов (2 группа) обоих полов в возрасте 17–23 года. Для скрининга автономных дисфункций осуществляли анкетирование по стандартному опроснику А. М. Вейна. Для объективной характеристики функционального состояния автономной нервной системы использовали показатели вариабельности сердечного ритма, полученные путем 5-минутной регистрации II отведения с помощью компьютерного диагностического комплекса «КардиоЛаб» («ХАИ-Медика», Украина). Снижение приспособительных возможностей организма определяли с помощью показателя активности регуляторных систем (ПАРС). Результаты. По данным опросника А. М. Вейна, среди студентов-иностранцев признаки вегетативных изменений имели 32 студента (32 %), а среди украинцев – 21 (21 %). Однако объективно наличие автономных дисфункций, подтвержденных показателями вариабельности сердечного ритма, среди иностранцев имели лишь 18 человек (18 %), а среди украинцев – 11 человек (11 %) соответственно от общего количества опрошенных студентов. В частности, 50 % студентов-иностранцев и 54,5 % студентов-украинцев имели умеренное функциональное напряжение, то есть донозологические состояния, ПАРС 2–4; 22,2 % студентов-иностранцев и 27,3 % студентов-украинцев имели выраженное функциональное напряжение, то есть преморбидное состояние, ПАРС 5–6; 11,1 % студентов-иностранцев и 9,1 % студентов-украинцев имели резко выраженное функциональное напряжение, состояние неудовлетворительной адаптации, ПАРС 7–8; 16,7 % студентов-иностранцев и 9,1 % студентов-украинцев имели астенизацию (истощение) регуляторных систем, ПАРС 9–10. Выводы. Опросник А. М. Вейна может быть использован для скрининга синдрома автономных дисфункций, однако необходимо объективное подтверждение с помощью измерения показателей вариабельности сердечного ритма.Синдром автономних дисфункцій – це поліетіологічний синдром, що характеризується дисфункцією автономної нервової системи і функціональними порушеннями всіх систем організму. Поширеність САД, за даними деяких авторів, складає від 20 до 56 % всіх захворювань у осіб молодого віку, поступаючись лише ГРВІ. Мета – виявити студентів з автономними дисфункціями та оцінити функціональний стан їх організму кількісно за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС). Матеріал і методи. До дослідження було залучено 100 студентів іноземців 2–3 курcів медичного факультету (1 група), та 100 студентів-українців молодших курсів інших факультетів (2 група) обох статей віком 17–23 роки. Для скринінгу автономних дисфункцій здійснювали анкетування за стандартним опитувальником А. М. Вейна. Для об’єктивної характеристики функціонального стану автономної нервової системи використовували показники варіабельності серцевого ритму, отримані шляхом 5-хвилинної реєстрації ІІ відведення зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу «КардіоЛаб» («ХАІ-Медіка»,Україна). Зниження пристосувальних можливостей організму визначали за допомогою показника активності регуляторних систем (ПАРС). Результати. За даними опитувальника А. М. Вейна, серед студентів-іноземців ознаки вегетативних змін мали 32 студенти (32 %), а серед українців – 21 (21 %). Однак об’єктивно автономні дисфункції, підтверджені показниками варіабельності серцевого ритму, серед іноземців мали лише 18 осіб (18 %), а серед українців – 11 осіб (11 %) відповідно до загальної кількості опитаних студентів. Зокрема, 50 % студентів-іноземців та 54,5 % студентів-українців мали помірну функціональну напругу, тобто донозологічні стани, ПАРС 2–4; 22,2 % студентів-іноземців та 27,3 % студентів-українців мали виражену функціональну напругу, тобто преморбідний стан, ПАРС 5–6; 11,1 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали різко виражену функціональну напругу, стан незадовільної адаптації, ПАРС 7-8; 16,7 % студентів-іноземців та 9,1 % студентів-українців мали астенізацію (виснаження) регуляторних систем, ПАРС 9–10. Висновки. Опитувальник А. М. Вейна може бути використаний для скринінгу синдрому автономних дисфункцій, однак необхідним є об’єктивне підтвердження за допомогою вимірювання показників варіабельності серцевого ритму

ЗАЛЕЖНІСТЬ СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТІВ МАСИ ТІЛА ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АВТОНОМНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ЗДОРОВИХ ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ МОЛОДОГО ВІКУ

The different alterations in body function are primary due to the functional state of the autonomic nervous system (ANS) (parasympathetic or sympathetic tone). In our opinion, the change in function of ANS should be considering as the predictor of the somatic dysfunction. As a result, the imbalance of the regulatory systems could launch the mechanism of gaining weight. Stem from this, it could lead to the cardiovascular diseases. However, there is no complete data about relationship between body mass index (BMI), fat mass (FM), fat-free mass (FFM) with indices of ANS. The aim – to reveal the relationship between the indices of the ANS and body composition in groups of young, healthy men with different functional condition of ANS. Material and Methods. The subject of this study were 31 young men with age from 18 to 25. The weight and the indices of body composition were measured by body-analizator Tanita BC-601. The functional state of the ANS was measured by “CARDIOLAB”. The data was analyzed by program Minitab 17. Results. The results show the statistical difference in body composition (BMI, FM, FFM) among groups of men with different character of initial tone of the ANS. Moreover, the BMI had a significant positive correlation with PARS and IS. Conclusions. The findings of this study suggest that the imbalance of the ANS, which is characterized by decreasing of heart rate variability with the predominance of central neurohumoral influence and excessive increase in the exposure of one of the links of the ANS, leads to metabolic disorders, followed by excess body weight and obesity.Сдвиги, возникающие в деятельности эффекторов, связаны, прежде всего, с характеристиками функционального состояния автономной нервной системы (АНС) (парасимпатикотоническая или симпатикотоническая ее направленность). На наш взгляд, изменение вегетативного обеспечения необходимо рассматривать как донозологический критерий соматического неблагополучия. Именно поэтому несбалансированность регуляторных систем может быть пусковым механизмом развития избыточной массы тела и ожирения, которое является наиболее вероятным предиктором сердечно-сосудистых заболеваний. Однако на сегодняшний день нет четких данных о взаимосвязи между индексом массы тела (ИМТ), содержанием общего жира (СОЖ), содержанием висцерального жира (СВЖ), содержанием безжировой массы (СБМ) с показателями АНС. Цель – исследовать зависимости и установить взаимосвязи между функциональными показателями состояния АНС и составляющими компонентами массы тела в группах практически здорових лиц мужского пола с различным функциональным состоянием автономной регуляции. Материал и методы. В исследовании принял участие 31 мужчина в возрасте 18–25 лет. Измерение массы тела, ИМТ и показателей компонентного состава проводилось с использованием анализатора состава тела Tanita BC-601. Функциональное состояние АНС определяли с помощью анализа ритмограммы вариабельности сердечного ритма (ВСР) в фоновой записи (длительностью 5 мин). Регистрацию ритмограммы проводили компьютерным апаратным комплексом "КАРДИОЛАБ" (ХАИ-МЕДИКА, Украина). Результаты были статистически обработаны с использованием программы Minitab 17. Результаты. Определено, что у лиц мужского пола с разным характером исходного тонуса регуляции АНС статистически значимо отличаются показатели составляющих компонентов массы тела, а именно: ИМТ, СОЖ, СВЖ и СБМ. При оценке результатов корреляционного анализа было выявлено, что ИМТ имеет статистически значимую положительную корреляционную связь с ПАСЕ и IS. Выводы. В результате проведенных исследований было установлено, что дисбаланс вегетативной нервной системы, для которого характерно снижение общей вариабельности сердечного ритма с преобладанием центральних нейрогуморальних воздействий и чрезмерное повышение влияния одного из звеньев АНС, приводит к нарушению обмена веществ с последующим возникновением избыточной массы тела, ожирения и ряда нежелательных состояний.Зрушення, які виникають у діяльності ефекторів, пов’язані, насамперед, з характеристиками функціонального стану автономної нервової системи (парасимпатикотонічна або симпатикотонічна її спрямованість). На наш погляд, зміну вегетативного забезпечення необхідно розглядати як донозологічний критерій соматичного неблагополуччя. Саме тому незбалансованість регуляторних систем може бути пусковим механізмом розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, яке є найбільш вірогідним предиктором серцево-судинних захворювань. Однак на сьогоднішній день немає чітких даних щодо взаємозв’язку між індексом маси тіла (ІМТ), вмістом загального жиру (ВЗЖ), вмістом вісцерального жиру (ВВЖ), вмістом безжирової маси (ВБМ) з показниками АНС. Мета – дослідити залежності та встановити взаємозв’язки між функціональними показниками стану АНС та складовими компонентами маси тіла у групах практично здорових осіб чоловічої статі з різним функціональним станом автономної регуляції. Матеріал і методи. В дослідженні взяв участь 31 чоловік віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників компонентного складу проводилося з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан АНС визначали за допомогою аналізу ритмограми варіабельності серцевого ритму (ВСР) у фоновому записі (тривалістю 5 хв). Реєстрацію ритмограми проводили за допомогою комп’ютерного апаратного комплексу «КАРДІОЛАБ» (ХАИ-МЕДИКА, Україна). Результати були статистично опрацьовані за допомогою програми Minitab 17. Результати. Виявлено, що у осіб чоловічої статі з різним характером вихідного тонусу регуляції АНС статистично значимо відрізняються показники складових компонентів маси тіла, а саме ІМТ, ВЗЖ, ВВЖ та ВБМ. При оцінці результатів кореляційного аналізу було виявлено, що ІМТ має статистично значимий позитивний кореляційний зв’язок з ПАРС та IS. Висновки. У результаті проведених досліджень було встановлено, що дисбаланс автономної нервової системи, для якого характерне зниження загальної варіабельності серцевого ритму з переважанням центральних нейрогуморальних впливів та надмірне підвищення впливу однієї з ланок АНС призводить до порушення обміну речовин з наступним виникненням надлишкової маси тіла та ожиріння й ряду небажаних станів

Systemic Administration of the TRPV3 Ion Channel Agonist Carvacrol Induces Hypothermia in Conscious Rodents.

Therapeutic hypothermia is a promising new strategy for neuroprotection. However, the methods for safe and effective hypothermia induction in conscious patients are lacking. The current study explored the Transient Receptor Potential Vanilloid 3 (TRPV3) channel activation by the agonist carvacrol as a potential hypothermic strategy. It was found that carvacrol lowers core temperature after intraperitoneal and intravenous administration in mice and rats. However, the hypothermic effect at safe doses was modest, while higher intravenous doses of carvacrol induced a pronounced drop in blood pressure and substantial toxicity. Experiments on the mechanism of the hypothermic effect in mice revealed that it was associated with a decrease in whole-body heat generation, but not with a change in cold-seeking behaviors. In addition, the hypothermic effect was lost at cold ambient temperature. Our findings suggest that although TRPV3 agonism induces hypothermia in rodents, it may have a limited potential as a novel pharmacological method for induction of hypothermia in conscious patients due to suboptimal effectiveness and high toxicity

Carvacrol delivered intravenously induces an acute drop in blood pressure in anesthetized mice.

<p>(A) Representative time course graphs showing the effects of a range of doses of carvacrol delivered intraperitoneally (IP) and intravenously (IV) on blood pressure of anesthetized CD-1 mice with stably maintained normal core temperature; PBS: phosphate-buffered saline (IV), used a negative control; PE: phenylephrine, 50 μg/kg IV, used as a validation control for reliable measurements of changes in blood pressure; Carv: carvacrol. (B) The relative change between pre-treatment (calculated as an average over 1 min prior to injection) and post-treatment (an average over 3 min after injection) blood pressure levels after respective treatments. Sol.: Solutol. n = 5 mice in a within-subject design. * P<0.05, one-sample t-test with a hypothesized mean of zero as the null hypothesis (i.e. no change in blood pressure); § P<0.05 vs PBS, t test; # P<0.05 vs Solutol IP, one-way ANOVA/Student-Newman-Keuls test.</p

The hypothermic effect of carvacrol is lost at low ambient temperature of 10°C.

<p>(A) Adult male CD-1 mice were injected intravenously with vehicle or carvacrol at 50 mg/kg at time 0 and transferred to the temperature-controlled chamber with an ambient temperature set to 10°C. Core temperature of mice was measured by wireless temperature transmitters every 15 min for 1 hour. (B) The drop in core temperature between 0 min pre-injection and 30 min post-injection was calculated from the experiment shown in panel A. n = 6 mice per group. n.s.: P>0.05, t-test.</p

Carvacrol-induced hypothermia is associated with a decrease in whole-body energy production.

<p>Whole-body heat production was calculated from oxygen consumption (indirect calorimetry) measured in a metabolic chamber. Mice were injected intraperitoneally with vehicle or carvacrol at 31.6 mg/kg at time 0. N = 6 mice per group in a within-subject design. (A) and (C) Time course of core temperature (A) and heat production measurements (C). * P<0.05 at respective time points, 2-way Repeated Measures ANOVA/Holm-Sidak post-hoc test. (B) and (D) Change in core temperature (B) and heat production (D) from 0 min pre-injection to 30 min post-injection. * P<0.05, t-test.</p

Induction of cold-seeking behaviors by carvacrol was not detected in the two-plate temperature assay.

<p>(A) Schematic of the experiment. CD-1 mice were intravenously injected with vehicle or carvacrol at 50 mg/kg. 10 min after injection, mice were introduced for 3 min into the temperature-preference apparatus, where they were allowed to move freely and select between two plates set to 30°C (left plate) and 10°C right plate). (B) The percentage of time spent on each plate was measured. This time reveals the preference for the temperature of the respective plate. N = 8 mice per group. P>0.05, t-test. (C) Core temperature was measured during the described protocol every 5 min by wireless temperature transmitters. Carvacrol injection, but not vehicle injection, induced hypothermia. * P<0.05, 2-way Repeated measures ANOVA followed by Student-Neuman-Keuls post-hoc test.</p