Philosophical Reflection Smart-Society as a New Model of the Information Society and its Impact on the Education of the 21st Century

This article presents philosophical and educational reflection of smart-society as a new model of the information society and presents its impact on human (intellectual) capital. It reveals timeliness of this topic, which is innovative and hardly developed. It analyses international experience in establishment and growth of smart-society and dimensions of axiological field of smart-society, which is based on axiological matrix of information and knowledge, which are considered and being civilized dimensions of modern society. The main idea is to prove the evolution of the information society to smart-society and the possibility of establishment of smart-society in Ukraine. The analysis of smart-society formation was made and its characteristics were defined, which claims priority role in the world information space formation and contribute to the competitiveness of Ukraine in the international information space

The Existence of Personality and Hikikomori State: a Socio-Philosophical Reflection on the Consequences of the COVID-19 Pandemic

The article is devoted to the problem of humans joining the ranks of hikikomori at the time of and after the introduction of strict quarantine measures during the COVID-19 pandemic. The lifestyle of the hikikomori, as a specific subcultural trend that focuses on the physical distancing of the individual from the space of social communication, is emphasised. During the COVID-19 pandemic, the hikikomori lifestyle became common to many people under a regime of enforced self-isolation. However, even when quarantine measures are relaxed and a return to familiar communication practices is allowed, not all people are willing to return to offline life. Attitudes towards temporality also change under conditions of pandemic and enforced self-isolation, where complex ethico-social dilemmas arise, bringing psychological discomfort to the individual on micro-and macro levels

Сучасна парадигма позаакадемічної освіти у контексті безперервної професійної освіти

The relevance of the research. Consideration of continuous professional education as a social institution determines the relevance of the integration approach, which involves the use of a complex of measures for the integration and interdisciplinary of modern scientific knowledge, the search for new contexts of education as a productive direction for the development of scientific research, where non-academic education acts as an activity paradigm requiring theoretical analysis and scientific justification. The purpose of the paper is to analyze the peculiarities of non-academic education as a modern paradigm that allows the formation of a creative specialist to be able of professional and personal self-development, for the theoretical justification of changing the educational field. Analysis of recent research and publications. The concept of continuing education as a modern educational paradigm was considered in works: V. Byashenko [1], V. Voronkova [3], T. Desiatova [4], О. Kyvliuk [8], L. Lukyanova [9], V. Orlov [10] and others. Research methodology. The systematic, informational, synergetic methods and approaches are used for analyzing the modern paradigm of non-academic education in the scientific research. Presenting main material. The making of non-academic education is considered as a socio-cultural phenomenon, which reflects the growing need of an individual in obtaining various educational services. This educational system has such features as: organization, system, professional orientation, continuity, topicality in existing knowledge acquired by a person outside the academic educational system. The main principles of non-academic education according to the research of native and foreign scientists and Ukrainian state programs are: orientation of training to meet the actual needs of its subjects; communication with practice, which manifests itself in the pursuit of life skills and preparation for active participation in society; availability of mobile flexible programs, individual educational strategies aimed at expressing, accepting and respecting individual peculiarities. Conclusions. The modern paradigm of non-academic education acts as an activity form of the development of a personality and a specialist, based on the principles of creating a productive and not reproductive system of transmitting and receiving knowledge, taking into account the whole variety of subjective and objective challenges of our timeАктуальность исследования. Рассмотрение непрерывного профессионального образования как социального института обусловливает актуальность интеграционного подхода, который предусматривает использование комплекса мероприятий по интеграции и междисциплинарности современного научного знания, поиска новых контекстов образования как продуктивного направления развития научных исследований, где внеакадемическое образование выступает как деятельная парадигма, требует теоретического анализа и научного обоснования. Цель статьи – проанализировать особенности внеакадемического образования, как современной парадигмы, что делает формирование креативного специалиста, способного к профессиональному и личностному саморазвитию, для теоретического обоснования изменения образовательного поля. Анализ последних исследований и публикаций. Концепция непрерывного образования как современная образовательная парадигма была рассмотрена в работах В. Буяшенко [1], В. Воронковой [3], Т. Десятова [4], О. Кивлюк [8], Л. Лукьяновой [9], В. Орлова [10] и другие. Методология исследования. В научном исследовании использованы системный, информационный, синергетический методы и подходы, позволяющие провести анализ современной парадигмы внеакадемического образования. Изложение основного материала. Становление внеакадемического образования рассматривается как социокультурный феномен, отражающий растущую потребность личности в получении различных образовательных услуг. Эта образовательная система обладает такими признаками как: организованность, систематичность, профессиональная направленность, непрерывность, актуальность по отношению к уже имеющимся знаниям, полученным личностью вне академической образовательной системы. Основными принципами внеакадемического образования, согласно исследований отечественных и зарубежных ученых, украинских государственных программ являются: ориентация обучения на удовлетворение актуальных потребностей его субъектов; связь с практикой, которая проявляется в направленности на получение жизненных навыков и подготовку к активному участию в жизни общества; наличие мобильных гибких программ, индивидуальных образовательных стратегий, направленных на выражение, принятие и уважение индивидуальных особенностей. Выводы. Современная парадигма внеакадемического образования выступает как деятельная форма развития личности и специалиста, основанной на принципах создания производительной, а не репродуктивной системы передачи и получения знаний с учетом всего многообразия субъективных и объективных вызовов современностиАктуальність дослідження. Розгляд безперервної професійної освіти як соціального інституту обумовлює актуальність інтеграційного підходу, який передбачає використання комплексу заходів щодо інтеграції та міждисциплінарності сучасного наукового знання, пошуку нових контекстів освіти як продуктивного напрямку розвитку наукових досліджень, де позаакадемічна освіта виступає як діяльнісна парадигма, що потребує теоретичного аналізу та наукового обґрунтування. Мета статті – проаналізувати особливості позаакадемічної освіти, як сучасної парадигми, що уможливлює формування креативного фахівця, здатного до професійного і особистісного саморозвитку, задля теоретичного обґрунтування зміни освітнього поля. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція безперервної освіти як сучасна освітня парадигма була розглянута в роботах: В. Буяшенко [1], В. Воронкової [3], Т. Десятова [4], О.Кивлюк [8], Л. Лук’янової [9], В. Орлова [10] та інші. Методологія дослідження. В науковому дослідженні використано системний, інформаціологічний, синергетичний методи і підходи, що дають можливість здійснити аналіз сучасної парадигми позаакадемічної освіти. Виклад основного матеріалу. Становлення позаакадемічної освіти розглядається як соціокультурний феномен, який відображає зростаючу потребу особистості в отриманні різноманітних освітніх послуг. Ця освітня система володіє такими ознаками як: організованість, систематичність, професійна спрямованість, безперервність, актуальність по відношенню до вже наявних знань, отриманих особистістю за межами академічної освітньої системи. Основними принципами позаакадемічної освіти, відповідно досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених та українських державних програм є: орієнтація навчання на задоволення актуальних потреб його суб'єктів; зв'язок з практикою, який проявляється в спрямованості на здобуття життєвих навичок і підготовку до активної участі в житті суспільства; наявність мобільних гнучких програм, індивідуальних освітніх стратегій, спрямованих на вираження, прийняття і повагу індивідуальних особливостей. Висновки. Сучасна парадигма позаакадемічної освіти виступає як діяльнісна форма розвитку особистості та фахівця, що ґрунтується на засадах створення продуктивної, а не репродуктивної системи передачі та отримання знань з урахуванням всього різноманіття суб’єктивних та об’єктивних викликів сьогоденн

Mobilność akademicka jako fenomen „drenażu mózgów” we współczesnym szkolnictwie wyższym

Autorzy zbadali wyzwania „drenażu mózgów” w kontekście realizacji idei mobilności akademickiej w ukraińskim systemie szkolnictwa wyższego. Problem zbadany został pod względem dwóch pozycji metodologicznych. Po pierwsze, w kontekście ogólnoświatowych trendów globalizacji, co pozwoliło umieścić badany problem w skali światowej. Po drugie, w kontekście postkolonialnych (posttotalitarnych itp.), społeczno-kulturowych uwarunkowań dzisiejszej Ukrainy, który pozwolił uchwycić specyficzny wymiar badanego problemu. Na podstawie przeprowadzonych analiz autorzy wskazali kierunki do dalszych badań fenomenu utraty kapitału społecznego, który jest istotnym skutkiem realizowania programów mobilności akademickiej

Theoretical insights into expression of leadership competencies in the process of management

The relevance of the topic is defined through the idea that appropriate leadership competencies and their application in certain activities enabling the followers can ensure the prospects of organizational development and individual career opportunities. To review and summarize the aspects of research findings of leadership science in expression of competencies in managerial processes, highlighting the leadership competencies in the context of general competencies. Methods. In order to formulate analytical findings describing the concept of leadership, generalizing the stages of development of theories, expression of leadership competencies and impact, there were used the methods of scientific literature analysis and synthesis as well as simulation. Results. According to the scientists insights, the article deals with leadership concept analysis, leadership research overview according to development stages. Scientific novelty. The analyzed theme has a scientific novelty, because recently there has been more and more discussion about the importance of leadership, but it is important to analyze the core leadership competencies that would predetermine both the findings of decisions of organizations’ managerial processes and positive changes of individual career in the integration in the activities of organizations. Practical significance. The need in leadership competencies is related to the issues of good leadership in organizations. Aiming to implement ideas of modern leadership in organisations, the leader has to have certain characteristics of leadership expressions, such as ability to communicate effectively, respond to the needs of others, and influence the behavior of the followers directing them towards the achieving of the set goals and implementation of the leader’s vision

Теоретическая сущность выражения лидерских компетенций в процессе управления

The relevance of the topic is defined through the idea that appropriate leadership competencies and their application in certain activities enabling the followers can ensure the prospects of organizational development and individual career opportunities. To review and summarize the aspects of research findings of leadership science in expression of competencies in managerial processes, highlighting the leadership competencies in the context of general competencies. In order to formulate analytical findings describing the concept of leadership, generalizing the stages of development of theories, expression of leadership competencies and impact, there were used the methods of scientific literature analysis and synthesis as well as simulation. According to the scientists insights, the article deals with leadership concept analysis, leadership research overview according to development stages. The analyzed theme has a scientific novelty, because recently there has been more and more discussion about the importance of leadership, but it is important to analyze the core leadership competencies that would predetermine both the findings of decisions of organizations’ managerial processes and positive changes of individual career in the integration in the activities of organizations. The need in leadership competencies is related to the issues of good leadership in organizations. Aiming to implement ideas of modern leadership in organisations, the leader has to have certain characteristics of leadership expressions, such as ability to communicate effectively, respond to the needs of others, and influence the behavior of the followers directing them towards the achieving of the set goals and implementation of the leader’s vision.Актуальність теми визначається ідеєю про те, що відповідні лідерські компетенції та їх застосування в певних видах діяльності, які стосуються підлеглих, можуть забезпечити перспективи організаційного розвитку та індивідуальних кар’єрних можливостей. Для того щоб розглянути і узагальнити аспекти результатів досліджень науки лідерства у вираженні компетенцій в процесах управління, підкресливши лідерські компетенції в контексті загальних компетенцій. Для формулювання аналітичних висновків, що описують концепцію лідерства, узагальнюють етапи розвитку теорій, вираження лідерських якостей і впливу, були використані методи аналізу і синтезу наукової літератури, а також моделювання. На думку вчених, стаття присвячена аналізу концепції лідерства, огляду лідерських досліджень відповідно до етапів розробки. Проаналізована тема має наукову новизну, тому що останнім часом все більше і більше дискусій про важливість лідерських якостей, але необхідно проаналізувати основні лідерські компетенції, які визначають наступне: висновки рішень управлінських процесів організацій та позитивні зміни індивідуальної кар’єри в інтеграційній діяльності організацій. Необхідність в лідерських компетенціях пов’язана з питаннями належного керівництва в організаціях. Прагнучі реалізувати ідеї сучасного лідерства в організаціях, лідер повинен володіти певними видами лідерського самовираження, такими як здатність ефективного спілкування, здатність реагувати на потреби інших людей, впливати на поведінку підлеглих, направляючи їх на досягнення поставлених цілей і реалізацію бачення лідера.Актуальность темы определяется идеей о том, что соответствующие лидерские компетенции и их применение в определенных видах деятельности, которые касаются подчиненных, могут обеспечить перспективы организационного развития и индивидуальных карьерных возможностей. Для того чтобы рассмотреть и обобщить аспекты результатов исследований науки лидерства в выражении компетенций в процессах управления, подчеркнув лидерские компетенции в контексте общих компетенций. Для формулировки аналитических выводов, описывающих концепцию лидерства, обобщающих этапы развития теорий, выражение лидерских качеств и влияния, были использованы методы анализа и синтеза научной литературы, а также моделирования. По мнению ученых, статья посвящена анализу концепции лидерства, учитывая лидерские исследований в соответствии с этапами разработки. Проанализированная тема имеет научную новизну, так как в последнее время все больше и больше дискуссий о важности лидерских качеств, но необходимо проанализировать основные лидерские компетенции, которые определяют следующее: выводы решений управленческих процессов организаций и положительные изменения индивидуальной карьеры в интеграционной деятельности организаций. Необходимость в лидерских компетенциях связана с вопросами надлежащего руководства в организациях. Стремясь реализовать идеи современного лидерства в организациях, лидер должен обладать определенными видами лидерского самовыражения, такими как способность эффективного общения, способность реагировать на потребности других людей, влиять на поведение подчиненных, направляя их на достижение поставленных целей и реализацию видения лидера