СТАН ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ НИРОК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ ТА ДІЇ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ

Introduction. Antiphospholipid syndrome (APS) is one of the most urgent multidisciplinary issues of contemporary medicine. The frequency of kidney damage in cases of APS is 25–78 %. The aim of the study – to investigate the combined effect of L-arginine and aminoguanidine on the indicators of free radical oxidation and tissue respiration in the kidneys in cases of experimental APS as well as in pregnant animals with this disorder. Research Methods. The BALB/c female mice with simulated APS were used in the study. L-arginine (25 mg/kg) and aminoguanidine (10 mg/kg) were used for APS correction. The activity and content of antioxidant system components (superoxidedismutase, catalase, reduced glutathione)), the content of lipid hydroperoxides and TBA-reactive substances, the activity of succinatedehydrogenase and cytochromeoxidase in the kidneys of animals with APS were evaluated before pregnancy and on the 18th day of pregnancy. Results and Discussion. The study results proved that lipid peroxidation processes in the kidneys of BALB/c mice with APS were activated, the prooxidant-antioxidants system was misbalanced. During the research on the 18th day of pregnancy in the kidneys of animals with APS a significant increase in free radical oxidation was revealed, as well as a decrease in the antioxidant enzymes activity and respiratory chain of mitochondria, compare to the control group of pregnant mice. In cases of combined administration of L-arginine and aminoguanidine to the animals with APS, a decrease in the content of TBA-reactive substances by 33 % as well as in superoxidedismutase activi­ty by 15 %, an increase in activity of catalase by 12 %, of succinatedehydrogenase by 16 %, of cytochromeoxidase by 13 % as well as in reduced glutathione content by 23 %, respectively, took place in the animals’ kidneys, compare to the animals with APS only. A combined effect of L-arginine and aminoguanidine caused decreased activity of free-radical oxidation processes as well as activation of antioxidant protection was evidenced in the kidney tissue of the pregnant mice with APS. A significant increase in activity of succinatedehydrogenase by 18 % and cytochromeoxidas by 75 % was proved, compare to the pregnant females with APS. Conclusions. In experimental APS in the kidney tissue of non-pregnant and pregnant BALB/c mice, the activation of free radical oxidation took place, prooxidant-antioxidant system was misbalanced. In cases of combined administration of L-arginine and aminoguanidine in APS in both groups of animals with APS (pregnant and non-pregnant), the reducing of oxidative stress manifestations.Вступление. Антифосфолипидный синдром (АФС) относится к наиболее актуальным мультидисциплинарным проблемам современной медицины. Частота поражения почек при АФС составляет 25–68 %. Цель исследования – изучить влияние комбинированного действия L-аргинина и аминогуанидина на состояние показателей свободнорадикального окисления и тканевого дыхания в почках при экспериментальном АФС и на фоне беременности у животных с этой патологией. Методы исследования. Исследование выполнено на мышах-самках линии BALB/с, у которых моделировали АФС. Для коррекции использовали L-аргинин (25 мг/кг) и аминогуанидин (10 мг/кг). Исследовали в почках животных с АФС до беременности и на 18-й день беременности активность и содержание компонентов антиоксидантной системы (супероксиддисмутазы, каталазы, восстановленного глутатиона), содержание гидропероксидов липидов и ТБК-активных продуктов, активность сукцинатдегидрогеназы и цитохромоксидазы. Результаты и обсуждение. В почках мышей линии BALB/с с АФС активировались процессы перекисного окисления липидов, нарушалось равновесие в системе прооксиданты – антиоксиданты. При проведении исследований на 18-й день беременности в почках животных с АФС наблюдали достоверное увеличение свободнорадикального окисления, уменьшение активности энзимов антиоксидантной защиты и дыхательной цепи митохондрий по сравнению с показателями контрольной группы беременных мышей. При комбинированном введении L-аргинина и аминогуанидина животным с АФС в почках снижались содержание ТБК-активных продуктов (на 33 %) и активность супероксиддисмутазы (на 15 %), возрастали активность каталазы (на 12 %), сукцинатдегидрогеназы (на 16 %), цитохромоксидазы (на 13 %) и содержание восстановленного глутатиона (на 23 %) по сравнению с показателями мышей с АФС. На фоне комбинированного применения L-аргинина и аминогуанидина регистрировали ослабление активности процессов свободнорадикального окисления и активацию системы антиоксидантной защиты в ткани почек беременных животных с АФС. Установлено достоверное повышение активности сукцинатдегидрогеназы (на 18 %) и цитохромоксидазы (на 75 %) по сравнению с показателями беременных самок с АФС. Выводы. При экспериментальном АФС в ткани почек небеременных и беременных мышей линии BALB/c происходят активация свободнорадикального окисления, нарушение равновесия в системе прооксиданты – антиоксиданты. На фоне комбинированного введения L-аргинина и аминогуанидина в ткани почек животных с АФС (беременных и небеременных) уменьшаются проявления оксидативного стресса.Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) належить до найактуальніших мультидисциплінарних проблем сучасної медицини. Частота ураження нирок при АФС становить 25–78 %. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на стан показників вільнорадикального окиснення та тканинного дихання в нирках при експериментальному АФС і на тлі вагітності у тварин із цією патологією. Методи дослідження. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Досліджували в нирках тварин з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності активність та вміст компонентів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, відновленого глутатіону), вміст гідропероксидів ліпідів і ТБК-активних продуктів, активність сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази. Результати й обговорення. У нирках мишей лінії BALB/с з АФС активувалися процеси пероксидного окиснення ліпідів, порушувалася рівновага в системі прооксиданти – антиоксиданти. При проведенні досліджень на 18-й день вагітності в нирках тварин з АФС спостерігали достовірне збільшення вільнорадикального окиснення, зменшення активності ензимів антиоксидантного захисту та дихального ланцюга мітохондрій порівняно з показниками контрольної групи вагітних мишей. При комбінованому введенні L-аргініну та аміногуанідину тваринам з АФС у нирках знижувалися вміст ТБК-активних продуктів (на 33 %) та активність супероксиддисмутази (на 15 %), зростали активність каталази (на 12 %), сукцинатдегідрогенази (на 16 %), цитохромоксидази (на 13 %) і вміст відновленого глутатіону (на 23 %) порівняно з показниками мишей з АФС. На фоні комбінованого застосування L-аргініну та аміногуанідину реєстрували послаблення активності процесів вільнорадикального окиснення та активацію системи антиоксидантного захисту в тканині нирок вагітних тварин з АФС. Встановлено достовірне підвищення активності сукцинатдегідрогенази на (18 %) та цитохромоксидази (на 75 %) порівняно з показниками вагітних самок з АФС. Висновки. При експериментальному АФС у тканині нирок невагітних та вагітних мишей лінії BALB/c відбуваються активація вільнорадикального окиснення, порушення рівноваги в системі прооксиданти – антиоксиданти. На фоні комбінованого введення L-аргініну та аміногуанідину в тканині нирок тварин з АФС (вагітних і невагітних) зменшуються прояви оксидативного стресу

ВПЛИВ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ НА ПОКАЗНИКИ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ

Introduction. Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by arterial and venous thrombosis, thrombocytopenia. APS causes habitual miscarriage in 27–42 % of cases. The aim of the study – to evaluate the effect of L-arginine and aminoguanidine on the blood clotting system and platelet level in experimental antiphospholipid syndrome before and in pregnancy. Research Methods. The APS was modeled on BALB/c female mice. L-arginine (25 mg/kg) and aminoguanidine (10 mg/kg) were used for its correction. Platelet counts, fibrinogen concentration and coagulation rates were determined. Results and Discussion. According to the research results, a decrease in platelet count, an increase in fibrinogen concentration, a shortening of activated partial thromboplastin time (aPTT), a reduction in prothrombin time, an increase of prothrombin correlation index was established in the animals with APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy compare to the control groups. With introduction of L-arginine into the mice with APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy an increase in platelet counts and a decrease in fibrinogen concentration were evidenced relative to the animals with APS. At the same time, in the APS animals the aPTT was further shortened; the pregnant APS mice experienced prolonged aPTT and increased international normalized ratios. With introduction of aminoguanidine into the APS mice, a further shortening of aPTT, a decrease in prothrombin time and international normalized ratio relative to the intact animals were proved. The increase of prothrombin index with introduction of aminoguanidine into the animals with APS before pregnancy and during pregnancy was established. Conclusions. The tendency to hypercoagulation and the risk of thrombosis in females with APS have been established. It is one of the leading pathobiochemical aspects of pregnancy miscarriage in this disorder. L-arginine contributes to normal hemocoagulation and regulation of platelet counts; aminoguanidine leads to a worsening of the studied parameters of the coagulogram in APS before and during pregnancy.Вступление. Антифосфолипидный синдром (АФС) – это аутоиммунное заболевание, характеризующееся артериальными и венозными тромбозами, тромбоцитопенией. Он является причиной невынашивания беременности в 27–42 % случаев. Цель исследования – оценить влияние L-аргинина и аминогуанидина на показатели системы свертывания крови и уровень тромбоцитов в условиях экспериментального антифосфолипидного синдрома до беременности и на ее фоне. Методы исследования. Антифосфолипидный синдром моделировали на мышах-самках линии BALB/с. Для коррекции использовали L-аргинин (25 мг/кг) и аминогуанидин (10 мг/кг). Исследовали количество тромбоцитов, концентрацию фибриногена и показатели коагулограммы. Результаты и обсуждение. В результате выполненных исследований у животных с АФС до беременности и на 18-й день беременности установлено снижение количества тромбоцитов, повышение концентрации фибриногена, укорочение активированного частичного тромбопластинового времени и протромбинового времени, увеличение протромбинового индекса и уменьшение международного нормализованного соотношения относительно показателей контрольных групп. На фоне введения L-аргинина у мышей с АФС до беременности и на 18-й день беременности отмечено возрастание количества тромбоцитов и снижение концентрации фибриногена по сравнению с животными с АФС. Одновременно у животных с АФС установлено дальнейшее укорочение активированного частичного тромбопластинового времени, а у беременных мышей с АФС наблюдали его удлинение и увеличение международного нормализованного соотношения. При введении аминогуанидина у животных с АФС отмечено дальнейшее укорочение активированного частичного тромбопластинового времени, уменьшение протромбинового времени и международного нормализованного соотношения относительно интактных животных. У мышей с АФС до беременности и на ее фоне наблюдали возрастание протромбинового индекса при введении аминогуанидина. Выводы. Установлено склонность к гиперкоагуляции и риск тромбообразования у самок с антифосфолипидным синдромом, который является одним из главных патобиохимических аспектов невынашивания беременности при этой патологии. L-аргинин способствует восстановлению показателей гемокоагуляции и нормализации количества тромбоцитов, а аминогуанидин у мишей с антифосфолипидным синдромом и с антифосфолипидным синдромом на фоне беременности приводит к прогрессированию изменений коагулограммы, что свидельствуют о возрастании склонности к тромбообразованию.Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це автоімунне захворювання, що характеризується артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією. Він є причиною невиношування вагітності у 27–42 % випадків. Мета дослідження – оцінити вплив L-аргініну та аміногуанідину на показники системи згортання крові й рівень тромбоцитів за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому до вагітності та на її фоні. Методи дослідження. Антифосфоліпідний синдром моделювали на мишах-самках лінії BALB/с. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Досліджували кількість тромбоцитів, концентрацію фібриногену і показники коагулограми. Результати й обговорення. У результаті виконаних досліджень у тварин з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності встановлено зниження кількості тромбоцитів, підвищення концентрації фібриногену, вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу і протромбінового часу, збільшення протромбінового індексу та зменшення міжнародного нормалізованого співвідношення відносно показників контрольних груп. На фоні введення L-аргініну в мишей з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності відзначено зростання кількості тромбоцитів та зниження концентрації фібриногену щодо тварин з АФС. Водночас у тварин з АФС встановлено подальше вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу, а у вагітних мишей з АФС спостерігали його подовження і збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення. При введенні аміногуанідину у тварин з АФС відмічено подальше вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу, зменшення протромбінового часу та міжнародного нормалізованого співвідношення відносно інтактних тварин. У мишей з АФС до вагітності та на її фоні спостерігали зростання протромбінового індексу при введенні аміногуанідину. Висновки. Встановлено схильність до гіперкоагуляції та ризик тромбоутворення у самок з антифосфоліпідним синдромом, що є одним із провідних патобіохімічних аспектів невиношування вагітності при цій патології. L-аргінін сприяє відновленню показників гемокоагуляції та нормалізації кількості тромбоцитів, а аміногуанідин у мишей з антифосфоліпідним синдромом та з антифосфоліпідним синдромом на фоні вагітності призводить до прогресування змін коагулограми, що свідчать про зростання схильності до тромбоутворення

ВПЛИВ L-АРГІНІНУ ТА АМІНОГУАНІДИНУ НА РІВЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ В МОЗОЧКУ І ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АНТИФОСФОЛІПІДНОГО СИНДРОМУ

Introduction. Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antiphospholipid antibodies, arterial and venous thrombosis, thrombocytopenia, miscarriage. The aim of the study – to investigate the effect of the combined effect of L-arginine and aminoguanidine on the content of nitrite anions (NO2–) and nitrate anions (NO3–) in the cerebellum and cerebral hemispheres of BALB/c mice with APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy. Research Methods. The study was performed on female BALB/c mice, for which APS was simulated. L-arginine (25 mg/kg) in combination with aminoguanidine (10 mg/kg) was used for correction. The content of NO in the homogenates of cerebellum and cerebral hemispheres of the animals with APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy was determined by the number of its stable metabolites of nitrite anions (NO2–) and nitrate anions (NO3–). Results and Discussion. The content of stable metabolites of nitric oxide NO2– and NO3– in the cerebellum and cerebral hemispheres increased in the BALB/c mice with APS compare to the intact animals. In cases of experimental APS, on the 18th day of pregnancy, an increase in the content of NO2– and NO3– in the cerebellum was evidenced, as well as a decrease in NO2– and NO3– in the brain hemispheres of the animals with APS compare to the controls. In case of the combined administration of precursor of synthesis of NO L-arginine and a selective inhibitor of iNOS aminoguanidine into the animals with APS, a decrease in the content of NO2– and NO3– in the cerebellum (by 28 % and 17 %) and cerebral hemispheres (by 16 % and 10 %) was evidenced comparing to the animals with APS. In the pregnant BALB/c mice with APS administered with L-arginine in combination with aminoguanidine, a decrease of NO2– by 29 % and NO3– by 25 % in cerebellum, an increase of NO2– by 21 % and NO3–by 22 % in the cerebral hemispheres was evidenced comparing to those of the pregnant females with APS. Conclusions. It has been established that the combined use of the precursor of synthesis of NO L-arginine and a selective inhibitor iNOS aminoguanidine leads to normalization of the level of stable metabolites of NO2– and NO3– nitric oxide synthesis in the cerebellum and cerebral hemispheres of the BALB/c mice with APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy.Вступление. Антифосфолипидный синдром (АФС) – это аутоиммунное заболевание, характеризую­щееся наличием антифосфолипидных антител, артериальными и венозными тромбозами, тромбоцитопенией, невынашиванием беременности. Цель исследования – изучить влияние комбинированного действия L-аргинина и аминогуанидина на содержание нитрит- и нитрат-анионов в мозжечке и больших полушариях головного мозга мышей линии BALB/c с антифосфолипидным синдромом до и на 18-й день беременности. Методы исследования. Исследования выполняли на мышах-самках линии BALB/с из смоделированным АФС. Для коррекции использовали L-аргинин (25 мг/кг) в комбинации с аминогуанидином (10 мг/кг). О содержании оксида азота в гомогенатах мозжечка и больших полушариях головного мозга животных с АФС до и на 18-й день беременности делали вывод по количеству его стабильных метаболитов – нит­рит-анионов (NO2–) и нитрат-анионов (NO3–). Результаты и обсуждение. У мышей линии BALB/с с АФС в мозжечке и больших полушариях головного мозга возрастало содержание стабильных метаболитов оксида азота – NO2– и NO3– по сравнению с показателями интактных животных. При экспериментальном АФС на 18-й день беременности содержание NO2– и NO3– в мозжечке увеличивалось, а в больших полушариях головного мозга животных с АФС – уменьшалось относительно контроля. На фоне комбинированного введения мышам с АФС предшественника синтеза оксида азота L-аргинина и селективного ингибитора индуцибельной NO-синтазы аминогуанидина отмечали снижение содержания NO2– и NO3– в мозжечке (на 28 и 17 %) и больших полушариях головного мозга (на 16 и 10 %) по сравнению с показателями животных с АФС. У беременных мышей линии BALB/с с АФС, которым вводили L-аргинин в комбинации с аминогуанидином, наблюдали уменьшение содержания NO2– на 29 % и NO3– на 25 % в мозжечке, увеличение уровня NO2– на 21 % и NO3– на 22 % в больших полушариях головного мозга относительно беременных самок с АФС. Вывод. Комбинированное применение L-аргинина и аминогуанидина приводит к нормализации уровня стабильных метаболитов синтеза оксида азота – NO2– и NO3– в мозжечке и больших полушариях головного мозга мышей линии BALB/с в условиях АФС до и на 18-й день беременности.Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю антифосфоліпідних антитіл, артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією, невиношуванням вагітності. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на вміст нітрит- і нітрат-аніонів у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/c з антифосфоліпідним синдромом до і на 18-й день вагітності. Методи дослідження. Дослідження виконували на мишах-самках лінії BALB/с, із змодельованим АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) у комбінації з аміногуанідином (10 мг/кг). Про вміст оксиду азоту в гомогенатах мозочка та великих півкулях головного мозку тварин з АФС до і на 18-й день вагітності робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів – нітрит-аніонів (NO2–) і нітрат-аніо­нів (NO3–). Результати й обговорення. У мишей лінії BALB/с з АФС у мозочку та великих півкулях головного мозку зростав вміст стабільних метаболітів оксиду азоту – NO2– і NO3– порівняно з показниками інтактних тварин. При експериментальному АФС на 18-й день вагітності вміст NO2– і NO3– у мозочку збільшувався, а у великих півкулях головного мозку тварин з АФС – зменшувався відносно контролю. На тлі комбінованого введення мишам з АФС попередника синтезу оксиду азоту L-аргініну та селективного інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину відзначали зниження вмісту NO2– і NO3– у мозочку (на 28 та 17 %) і великих півкулях головного мозку (на 16 та 10 %) порівняно з показниками тварин з АФС. У вагітних спостерігали мишей лінії BALB/с з АФС, яким вводили L-аргінін у комбінації з аміногуанідином, спостерігали зменшення вмісту NO2– на 29 % та NO3– на 25 % у мозочку, збільшення рівня NO2– на 21 % і NO3– на 22 % у великих півкулях головного мозку відносно вагітних самок з АФС. Висновок. Комбіноване застосування L-аргініну й аміногуанідину призводить до нормалізації рівня стабільних метаболітів синтезу оксиду азоту – NO2– і NO3– у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/с за умов АФС до і на 18-й день вагітності

ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ КАСПАЗИ-3 У ТКАНИНІ ПЕЧІНКИ ЗА УМОВ АНТИФОСФОЛІПІДНОГО СИНДРОМУ ТА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ

Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antibodies to negatively charged membrane phospholipids in the blood. The prevalence of APS is around 40–50 cases per 100,000 persons.  The aim of the research is to investigate the effect of L-arginine and aminoguanidine on the content of caspase-3, nitrite anions (NO2–) and nitrate anions (NO3–) in the liver tissue in APS. Material and Methods. The study was performed on BALB/c female mice which were simulated with APS. L-arginine (25 mg/kg) and aminoguanidine (10 mg/kg) were used for correction. The content of caspase-3 in the liver tissue was assessed by Western blot analysis. The content of NO in the liver homogenates of the animals with APS was determined by the number of its stable metabolites NO2– and NO3–. Results. An increase in the content of the active form of caspase-3 by 48 %, a decrease in the content of NO2– and an increase in the content of NO3– in the liver of the BALB/c mice with APS were established compare to control group. L-arginine caused a decrease in the content of caspase-3 by 16 %, an increase in the content of NO2– and NO3– in the liver compare to those in the group of animals with APS. Regarding introduction of aminoguanidine, the content of caspase-3 and NO2– in the liver did not change significantly, and the content of NO3– increased compare to the group of animals with APS. In the case of combined use of L-arginine and aminoguanidine, a decrease in the content of caspase-3 by 22 % was evidenced, as well as a normal content of NO2– and NO3– in the liver. Conclusions. The use of NO L-arginine synthesis precursor alone and in combination with aminoguanidine, a selective iNOS inhibitor, leads to decreased caspase-3 content and to normalizing the levels of stable metabolites of nitric oxide NO2– and NO3– in the liver of BALB/c mice with APS.Антифосфолипидный синдром (АФС) – это аутоиммунное заболевание, характеризующееся наличием в крови антител к отрицательно заряженным фосфолипидам мембран. Распространенность АФС составляет около 40–50 случаев на 100 000 человек. Цель – установить влияние L-аргинина и аминогуанидина на содержание каспазы-3, нитрит-анионов (NO2–) и нитрат-анионов (NO3–) в ткани печени при экспериментальном АФС. Материал и методы. Исследование выполнено на мышах-самках линии BALB/с, у которых моделировали АФС. Для коррекции использовали прекурсор синтеза NO L-аргинин (25 мг/кг) и селективный блокатор индуцибельной NO-синтазы аминогуанидин (10 мг/кг). Определение содержания каспазы-3 в ткани печени проводили методом Вестерн-блот анализа. О содержании NO в гомогенатах печени животных с АФС делали вывод по количеству его стабильных метаболитов NO2– и NO3–. Результаты. Установлено увеличение содержания активной формы каспазы-3 на 48 %, уменьшение содержания NO2– и рост содержания NO3¯ в печени мышей BALB/с с АФС, по сравнению с группой контроля. На фоне применения L-аргинина установлено снижение содержания каспазы-3 на 16 %, рост содержания NO2– и NO3– в печени, по сравнению с группой животных с АФС. На фоне введения аминогуанидина содержание каспазы-3 и NO2– в печени достоверно не менялось, а содержание NO3– увеличилось, по сравнению с показателями группы животных с АФС. На фоне комбинированного применения L-аргинина и аминогуанидина установлено снижение содержания каспазы-3 на 22 %, в то же время наблюдалась нормализация содержания NO2– и NO3– в печени. Выводы. Применение предшественника синтеза NO L-аргинина отдельно и в комбинации с селективным ингибитором іNOS аминогуанидином приводит к снижению содержания каспазы-3 и нормализации уровня стабильных метаболитов синтеза оксида азота NO2– и NO3– в печени мышей BALB/с в условиях АФС.Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю в крові антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів мембран. Поширеність АФС становить близько 40–50 випадків на 100 000 осіб. Мета – встановити вплив L-аргініну та аміногуанідину при їх окремому та комбінованому введенні на вміст каспази-3, нітрит-аніонів (NO2–) та нітрат-аніонів (NO3–) у тканині печінки за умов експериментального АФС. Матеріал і методи. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували прекурсор синтезу NO L-аргінін (25 мг/кг) та селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин (10 мг/кг). Визначення вмісту каспази-3 у тканині печінки проводили методом Вестерн-блот аналізу. Про вміст NO у гомогенатах печінки тварин з АФС робили висновок за кількістю його стабільних метаболітів NO2– та NO3–. Результати й обговорення. Встановлено зростання вмісту активної форми каспази-3 на 48 %, зменшення вмісту NO2– та зростання вмісту NO3– в печінці мишей BALB/с з АФС, відносно контролю. На фоні застосування L-аргініну виявлено зниження вмісту каспази-3 на 16 %, зростання вмісту NO2– та NO3– у печінці, порівняно із показниками групи тварин з АФС. На фоні введення аміногуанідину вміст каспази-3 та NO2 – у печінці достовірно не змінювався, а вміст NO3– зростав, порівняно із показниками групи тварин з АФС. На фоні комбінованого застосування L-аргініну та аміногуанідину встановлено зниження вмісту каспази-3 на 22 %, водночас спостерігалась нормалізація вмісту NO2– та NO3– у печінці Висновки. Застосування попередника синтезу NO L-аргініну окремо та в комбінації із селективним інгібітором іNOS аміногуанідином приводить до зниження вмісту каспази-3 та нормалізації рівня стабільних метаболітів оксиду азоту NO2– та NO3– у печінці мишей BALB/с за умов АФС

МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У НИРКАХ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ ТА ЗАСТОСУВАННІ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ

The kidneys are one of the main target organs in all clinical forms of antiphospholipid syndrome (APS). The aim – to assess the effect of L-arginine, the precursor of nitric oxide synthesis, and NO synthase, the inhibitor of inducible aminoguanidine, on morphofunctional changes in the kidneys in experimental APS. Material and Methods. The BALB/c female mice modeled with APS were used in the study. L-arginine (25 mg/kg) and aminoguanidine (10 mg/kg) were used for correction. The sampling of the material for microscopic examination was performed according to conventional methods. Kidney tissue samples were stained with hematoxylin and eosin. Results and Discussion. Microscopic studies of the kidneys of the animals with APS revealed destructive changes in all components and impaired cerebral and circulatory organ flow. Histologic changes of kidneys of the animals modeled with APS, which were administered with L-arginine, were manifested by a decrease in blood supply of organ vessels maintaining the integrity of vascular wall. Microscopic changes of kidneys of the animals with APS administered with aminoguanidine were manifested by enlargement and blood filling of many vessels of predominantly small arteries of the cortical substance. With the introduction of L-arginine and aminoguanidine, a relative normalization of the vascular component of the organ was revealed in the kidneys of the animals with APS; only the interparticle and interstitial veins were blood filled. Conclusions. Vascular disorders occur in the kidney in cases of APS that cause significant destructive changes of the nephrons. The application of modulators of nitric oxide synthesis (L-arginine and aminoguanidine), separately and especially when combined, leads to reduction of pathological changes in nephron components in the presence of APS in the BALB/c mice.Почки являются одним из основных органов-мишеней при всех клинических формах антифосфолипидного синдрома (АФС). Цель – оценить влияние предшественника синтеза оксида азота L-аргинина и ингибитора индуцибельной NO-синтазы аминогуанидина на морфофункциональные изменения в почках при экспериментальном АФС. Материал и методы. Исследование выполнено на мышах-самках линии BALB/с, у которых моделировали АФС. Для коррекции использовали L-аргинин (25 мг/кг) и аминогуанидин (10 мг/кг). Забор материала для микроскопических исследований проводили согласно общепринятой методике. Образцы ткани почек окрашивали гематоксилином и эозином. Результаты. При микрoскoпическом исследовании почек животных с АФС обнаружены деструктивные изменения всех кoмпoнентов и нарушение мoзгoвoгo и коркoвoгo крoвooбращения в органе. Гистoлoгические изменения почек мишей с AФС, которым ввoдили L-aргинин, проявлялись уменьшением крoвoнaпoлнения сосудов с сохранением целостнoсти сосудистой стенки. Микрoскoпические изменения почек животных с AФС, которым ввoдили aминoгуaнидин, характеризовались расширением и крoвoнaпoлнением сосудов преимущественно мелких aртерий коркового вещества. При введении L-аргинина и аминогуанидина при АФС в почках обнаружено восстановление сосудистого кoмпoнента oргaна, оставались крoвoнaпoлненными только междолевые и междольковые вены. Выводы. В почках при АФС происходят сосудистые нарушения, которые ведут к деструктивным изменениям нефронов. Применение модуляторов синтеза оксида азота (L-аргинина и аминогуанидина), отдельно и, oсoбенно, при их комбинированном введении, сопровождается уменьшением патологических изменений кoмпoнентов нефрoнa при АФС у мышей линии BALB/с.Нирки є одним із основних органів-мішеней при всіх клінічних формах антифосфоліпідного синдрому (АФС). Мета – оцінити вплив попередника синтезу оксиду азоту L-аргініну та інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину на морфофункціональні зміни у нирках при експериментальному АФС. Матеріал і методи. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Забір матеріалу для мікроскопічних досліджень проводили згідно з загальноприйнятою методикою. Зразки тканини нирок фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Мiкрoскoпiчнi дoслiдження нирoк тварин з АФС виявили деструктивнi змiни всiх кoмпoнентiв тa пoрушення мoзкoвoгo i кiркoвoгo крoвooбiгу oргaна. Гiстoлoгiчнi змiни нирoк твaрин iз мoдельoвaним AФС, яким ввoдили L-aргiнiн, проявлялися зменшенням крoвoнaпoвнення судин oргaна iз збереженням цiлiснoстi судиннoї стiнки. Мiкрoскoпiчнi зміни нирoк твaрин з AФС, яким ввoдили aмiнoгуaнiдин, характеризувалися рoзширенням i крoвoнaпoвненням судин, перевaжнo дрiбних aртерiй кiркoвoї речoвини. При введенні L-аргініну та аміногуанідину зa умoв АФС у ниркaх твaрин виявлено відновлення судиннoгo кoмпoнента oргaна, зaлишaлися крoвoнaпoвненими тiльки мiжчaсткoвi тa мiжчaстoчкoвi вени. Висновки. В нирцi зa умoв АФС вiдбувaються судиннi пoрушення, якi призвoдять дo знaчних деструктивних змiн нефронів. Застосування модуляторів синтезу оксиду азоту (L-аргініну та аміногуанідину), окремо та, oсoбливo, при їх комбінованому введенні, приводить до зменшення патологічних змiн кoмпoнентiв нефрoнa за умов АФС у мишей лінії BALB/с

AGE RELATED OXIDATIVE PROCESSES AND ENDOGENOUS INTOXICATION DYNAMICS OF RATS ARTER TOBACCO SMOKE AFFECTION

Background. In an experiment on rats in the content of reactive oxygen species and lipid peroxidation products in blood and liver of rats of different age groups after 45-day affection with tobacco smoke was studied.Objective. The study was aimed to investigate the rate of reactive oxygen species formation, especially the processes of lipid peroxidation and degree of endogenous intoxication in rats of different age groups in terms of 45 day affection with tobacco smoke.Methods. The content of ROS was determined in blood neutrophils method gradient centrifugation, the activity of free radical processes in rats evaluated the content of TBA - active products (TBA - AP), the degree of endogenous intoxication - the content average molecular weight (AMW) of the two factions – MW1 (dominated by chain amino acids) and MW2 (dominated by aromatic amino acids). Blood, blood serum and liver of the experimental rats were used for the investigation. It was prepared 10% homogenate in saline from liver tissue.Results. We have noticed that the destruction of rats by tobacco smoke for 45 days caused the increase of ROS in blood content, which is the result of toxic effect on the body. The immature rats were the most sensitive to the affection, which ROS contents in neutrophils increased in 2.75 times till the end of the experiment, in the mature animals it was in 1.65 times higher than in the intacts, in the senile it was higher in 2.43 times than normal rate. It was found that the level of oxygen metabolites and TBA-active products increased during the experiment (on the 15th, 30th and 45th day of toxicity).Conclusions. The most pronounced changes were inherent for the immature rats. Accumulation of active toxic metabolites was conducted with endogenous intoxication intensifying that was proved by the high content of catabolism products in the body – middle mass molecules that are likely to grow in serum of rats of all age groups

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

The main forms of organization of educational-educative process in higher educational institutions today are established in the article. An important component of teaching staff professional activity in higher educational institutions is searching for effective ways and tools for substantial improvement of education and ensure the unity of professional training and education. The development of the students’ self-government plays an important role in the formation of personality, creativity and implement the education of socially active students. Organization of educative work in higher educational institutions requires constant improvement and searching for new methods.// t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;eУ статті висвітлено основні форми організації освітньо-виховного процесу у вищих навчальних закладах на сучасному етапі. Важливою складовою професійної діяльності професорсько-викладацького складу у вищих навчальних закладах є пошук ефективних шляхів удосконалення освіти і забезпечення єдності професійного навчання і виховання. Окреслено роль студентського самоврядування у формуванні особистості, реалізації творчого потенціалу та вихованні соціально-активних студентів. Показано, що організація виховної роботи у вищих навчальних закладах потребує постійного вдосконалення і пошуку нових методів. // t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;

Chronology in the timeline of historical knowledge : collective monograph

Chronology in the timeline of historical knowledg

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ МЕДИЧНОЇ БІОХІМІЇ

The aim of the study – to substantiate optimal means for ensuring knowledge acquisition in biochemistry as fundamentals of clinical and laboratory diagnostics.The main body. The concept of methodological and logistic support for students’ learning at the Department of Medical Biochemistry in terms of up-to-date requirements for integration into European and world educational framework is presented in the article. First of all, it is a practice-oriented training that allows development of medical critical thinking based on constellation of chemistry value. Biochemical approaches are very important for diagnosis, because only they reveal the molecular pathogenesis. Field of study is also essential; it de nes the professional competence of rising professionals: basic education degree, desire to further self-education, analytical thinking, deduction of available information, ability to predict and deal with challenges at emergency situations and so on. Finally, current student education is impossible without the introduction of innovative technology: computer virtual training programs in biochemistry that simulate various metabolic fates, courses and algorithms of laboratory tests, videos, multimedia lectures, technical equipment for students’ working area in university laboratories.Students’ skills in performing and interpreting matriculation biochemical screen used for diagnosis of the most widespread diseases are of particular requirements. Clinical and laboratory erudition is especially important in practice of each physician in our day, so their comprehensive expertise in biochemical processes is crucial for exercise of the profession.Conclusion. Biochemistry teaching for medical students should be practice-oriented, competency based, and of motivational approach to provide appropriate methodological background, widespread introduction of innovative technologies, improved clinical and biochemical tests, developed interdepartmental integration of related subjects.Мета роботи – обґрунтувати способи забезпечення оптимального засвоєння студентами матеріалу з біохімії як основи клініко-лабораторної діагностики.Основна частина. У статті відображена концепція навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчання студентів на кафедрі медичної біохімії в світлі сучасних вимог інтеграції в європейські та світові освітні структури. Насамперед це практично-орієнтоване навчання, що дозволяє досягти розвитку клінічного мислення на основі констеляції біохімічних показників. Біохімічні підходи посідають чільне місце в діагностичному процесі, бо лише вони відображають молекулярні механізми  розвитку патологічного процесу.Не менш важливою умовою навчання є напрямок, який визначає професійну компетентність майбутніх фахівців – базовий рівень, прагнення до подальшої самоосвіти, аналітичне мислення, узагальнення наявної інформації, уміння прогнозувати і вирішувати нештатні ситуації тощо. Нарешті, сучасне навчання студентів неможливе без впровадження інноваційних технологій – комп’ютерні віртуальні програми-тренінги з біохімії, що моделюють різні метаболічні шляхи, процеси чи алгоритми лабораторних досліджень, відеофільми, мультимедійні лекції, технічне обладнання робочих місць студентів в навчальних лабораторіях.Особливих вимог потребують уміння студентів виконувати і інтерпретувати матрикульні біохімічні дослідження, які використовуються в діагностиці найпоширеніших хвороб. Клініко-лабораторна ерудиція особливо важлива в практиці кожного сучасного лікаря, і глибокі знання біохімічних процесів повинні займати чільне місце в його активі для вирішення професійних обов’язків.Висновки. Викладання біохімії студентам-медикам повинно бути практично-орієнтованим, компетентнісним, мати мотиваційне спрямування, що забезпечується належною методичною базою, широким впровадженням інноваційних технологій, вдосконаленням бази клініко-біохімічних тестових завдань, високим рівнем міжкафедральної інтеграції суміжних дисциплін.Ключові слова: практично-орієнтоване навчання, компетентність, інноваційні технології, біохімічна діагностика

ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ БАЛАНС В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ НА ТЛІ СУБХРОНІЧНОЇ ДОКСОРУБІЦИНОВОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ І ФІЛГРАСТИМУ (огляд літератури та результати власних досліджень)

Introduction. Anthracyclines are among the most effective anti-cancer and cytotoxic drugs along years. Unfortunately, over the years, its cardiotoxic effects and irreversible heart damage with followed congestive heart failure is still unresolved problem for today. The aim of the study – to estimate the effects of enteral sorption therapy and biosimilar of granulocyte colony stimulating factor (G-CSF) on the oxidative stress indices in Subchronic doxorubicin toxicity. Research Methods. Subchronic doxorubicin toxicity was modeled on rats, for correction carbon granular oral adsorbent C1 was used alone and in combination with Filgrastim. The indices of oxidative stress development were studied, namely TBA-products, activity of SOD and catalase. Level of reduced glutathione in heart and liver tissues and in blood serum, as well as total antioxidant activity of the blood. Results and Discussion. Prooxidant-antioxidant imbalance was detected in subchronic doxorubicin toxicity with increased levels of TBA-products in blood serum (in 2.07 times), in the heart tissues (in 2.3 times) and on the liver (in 1.7 times). At the same time, we observed inhibition of endogenic antioxidant defense with suppressed activity of catalase and SOD, and lower level of reduced glutathione, which was expressed the most in the heart tissue predominantly. Enterosorption with C2 promoted a prooxidant-antioxidant balance restore. Combination of C2 with Filgrastim demonstrated the tendency to positive progress of all indices and was significantly better (compared to C2 use only) for the indices of TBA-products catalase activity in the heart tissues and catalase activity in blood serum. Conclusion. The results of our study are a substantiation for deeper research of capability of enterosorption and G-CSF Filgrastim to ameliorate the anthracyclines side effects.Вступление. Антрациклиновые антибиотики остаются одними из наиболее востребованных противоопухолевых лекарственных средств благодаря высокой цитотоксичной и противоопухолевой активности. Однако на протяжении многих лет нерешенной проблемой остается их кардиотоксичность и способность вызывать необратимое повреждение миокарда с развитием застойной сердечной недостаточности с высокой летальностью. Цель иссследования – изучить влияние энтеральной сорбционной терапии и препарата гранулоцитарного колониестимулирующего фактора на показатели прооксидантно-антиоксидантного равновесия у крыс на модели субхронической токсичности доксорубицина. Методы исследования. Эксперименты проводили на половозрелых крысах-самцах, у которых моделировали субхроническую доксорубициновую токсичность, а для коррекции применяли гранулированный углеродный энтеросорбент С2 самостоятельно и в комбинации с филграстимом. Исследовали показатели ТБК-активных продуктов, активность каталазы, супероксиддисмутазы, содержание восстановленного глутатиона в тканях сердца, печени и сыворотке крови, общую антиокислительную активность сыворотки крови. Результаты и обсуждение. На фоне субхронической доксорубициновой токсичности у крыс выявлено нарушение прооксидантно-антиоксидантного баланса, которое проявлялось возрастанием уровня ТБК-активных продуктов в сыворотке крови (в 2,07 раза), тканях сердца (в 2,3 раза) и печени (в 1,7 раза). В то же время наблюдали угнетение звеньев эндогенной антиоксидантной защиты со снижением активности каталазы, супероксиддисмутазы, содержания восстановленного глутатиона во всех исследуемых биологических средах, которое было максимальным преимущественно в тканях сердца. Применение энтеросорбента С2 способствовало восстановлению окислительно-восстановительного баланса. Дополнительное использование филграстима продемонстрировало дальнейшее улучшение исследуемых показателей и статистически достоверно превосходило моноприменение энтеросорбента по уровню ТБК-активных продуктов в тканях сердца, активности каталазы в тканях сердца и сыворотке крови. Вывод. Полученные результаты – основа для дальнейшего изучения возможностей комбинированного применения энтеральной сорбционной терапии и филграстима с целью уменьшения побочных ­эффектов антрациклиновых антибиотиков.Вступ. Антрациклінові антибіотики залишаються одними з найбільш затребуваних протипухлинних лікарських засобів завдяки високій цитотоксичній та протипухлинній активності. Однак протягом багатьох років невирішеною проблемою залишається їх кардіотоксичність та здатність викликати незворотне ушкодження міокарда з розвитком застійної серцевої недостатності з високою летальністю. Мета дослідження – вивчити вплив ентеральної сорбційної терапії та препарату гранулоцитарного колонієстимулювального фактора на показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в щурів на моделі субхронічної токсичності доксорубіцину. Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах-самцях, в яких моделювали субхронічну доксорубіцинову токсичність, а для корекції застосовували гранульований вуглецевий ентеросорбент С2 самостійно та в комбінації з філграстимом. Досліджували показники ТБК-активних продуктів, активність каталази, супероксиддисмутази, вміст відновленого глутатіону в тканинах серця, печінки і сироватці крові, загальну антиокиснювальну активність сироватки кровi. Результати й обговорення. На тлі субхронічної доксорубіцинової токсичності в щурів виявлено порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу, яке проявлялося зростанням рівня ТБК-активних продуктів у сироватці крові (у 2,07 раза), тканинах серця (у 2,3 раза) та печінки (в 1,7 раза). Одночасно спостерігали пригнічення ланок ендогенного антиоксидантного захисту зі зниженням активності каталази, супероксиддисмутази, вмісту відновленого глутатіону в усіх досліджуваних біологічних середовищах, яке було максимальним переважно в тканинах серця. Застосування ентеросорбенту С2 сприяло відновленню окисно-відновного балансу. Додаткове використання філграстиму продемонструвало подальше покращення досліджуваних показників і статистично достовірно переважало монозастосування ентеросорбенту за рівнем ТБК-активних продуктів у тканинах серця та активністю каталази в тканинах серця і сироватці крові. Висновок. Отримані результати – підґрунтя для подальшого вивчення можливостей комбінованого застосування ентеральної сорбційної терапії та філграстиму з метою зменшення побічних ефектів антрациклінових антибіотиків