Pecularities of the clinical course of chronic obstructive pulmonary disease in hypertensive patients.

Nowadays, the problem of comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and arterial hypertension (AH) is considered from the point of view of the presence of common risk factors and pathogenetic mechanisms. The aim of the study was to investigate cardiorespiratory system function in patients with COPD and AH and to analyze the main cardiovascular risk factors. 284 patients with COPD were divided into 2 groups: the main group - 167 patients with COPD and concomitant hypertension, the comparison group - 117 patients with COPD and normal blood pressure values. An analysis of the clinical picture of COPD revealed that patients with AH more often had exacerbation of underlying disease, more expressed clinical manifestations of the disease, differed in phenotypic distribution of patients. All patients with COPD showed a tendency to increase in arterial pressure, blood glucose level and total cholesterol compared with the control group with enhanced tendency in hypertensive patients. In addition, in hypertensive group the patients had a higher body mass index and smoked intensively. According to EGC data, the majority of patients with COPD experienced tachycardia, arrhythmia and conduction disturbances, hypertrophy of ventricules, which occurred more often in hypertensive patients. Pulmonary function was characterized both by obstructive and restrictive changes that were more expressed in the comorbidity. Thus, in the presence of AH the clinical manifestations of COPD varied, demonstrating the contribution of vascular pathology to the respiratory disorders in those patients. The combined course of COPD with AH is characterized by a modification of clinical manifestations of the disease and COPD was associated with increased cardiovascular risk in patients examined

Clinical and pathogenic aspects of vibrational disease and comorbid pathologies.

Despite the tendency to decrease in the level of vibrational disease morbidity, this pathology is third in the structure of occupational diseases in Ukraine. According to research design, we have examined 178 vibrational disease patients of I and II degree due to local vibration. They have been divided into 3 groups: first — 66 patients with vibrational disease and chronic obstructive pulmonary disease; second — 60 patients with vibrational disease and arterial hypertension of II degree, and group of comparison – 52 patients with isolated course of vibrational disease. We have used clinical and physiological, ELISA methods to estimate cytokines levels in these patients. We have found that clinical signs of vibrational disease depend on vibrational disease progressing and comorbid pathologies. Overlay of chronic obstructive pulmonary disease to vibra­tional disease significantly worsens disease course, manifested by augmenting of clinical symptoms, neurovascular and trophic violations. Comorbid course of vibrational disease and arterial hypertension leads to respective worsening of cardio-vascular pathology. One of the mechanisms of development and progressing of vibrational disease is imbalance of cytokine chain of immunity — increase of the amount of inflammatory cytokine TNF-α and decrease of anti-inflammatory — IL-10. Overlay of chronic obstructive pulmonary disease enhances this trend. In patients with comorbid course of vibrational disease and arterial hypertension we have observed development of secondary dysregulatory state of immunocompetent system. This is proved by increased levels of inflammatory cytokines (TNF-α by 62.5 % and IL-8 by 46.5 %), and decreased activity of melatonin by 35.0 % in comparison with group of patients with isolated vibrational disease

Clinical and pathogenic aspects of vibrational disease and comorbid pathologies.

Despite the tendency to decrease in the level of vibrational disease morbidity, this pathology is third in the structure of occupational diseases in Ukraine. According to research design, we have examined 178 vibrational disease patients of I and II degree due to local vibration. They have been divided into 3 groups: first — 66 patients with vibrational disease and chronic obstructive pulmonary disease; second — 60 patients with vibrational disease and arterial hypertension of II degree, and group of comparison – 52 patients with isolated course of vibrational disease. We have used clinical and physiological, ELISA methods to estimate cytokines levels in these patients. We have found that clinical signs of vibrational disease depend on vibrational disease progressing and comorbid pathologies. Overlay of chronic obstructive pulmonary disease to vibra­tional disease significantly worsens disease course, manifested by augmenting of clinical symptoms, neurovascular and trophic violations. Comorbid course of vibrational disease and arterial hypertension leads to respective worsening of cardio-vascular pathology. One of the mechanisms of development and progressing of vibrational disease is imbalance of cytokine chain of immunity — increase of the amount of inflammatory cytokine TNF-α and decrease of anti-inflammatory — IL-10. Overlay of chronic obstructive pulmonary disease enhances this trend. In patients with comorbid course of vibrational disease and arterial hypertension we have observed development of secondary dysregulatory state of immunocompetent system. This is proved by increased levels of inflammatory cytokines (TNF-α by 62.5 % and IL-8 by 46.5 %), and decreased activity of melatonin by 35.0 % in comparison with group of patients with isolated vibrational disease

Типи ремоделювання лівого шлуночка у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та гіпертонічну хворобу.

Background. Chronic obstructive pulmonary disease and arterial hypertension are characterized by progressive duration and absence of full recovering. Prolonged duration of both diseases complicates cardiorespiratory system function and leads to morphological cardiac remodeling. Objective. The aim was to study left ventricle sizes and left ventricle remodeling types in patients with chronic obstructive pulmonary disease and arterial hypertension. Methods. The study involved 141 patients with COPD, who met the criteria GOLD 1 and GOLD 2. A study group consisted of 82 patients with COPD and concomitant arterial hypertension (stage II). A group of comparison was formed from 59 normotensive patients suffering only from COPD. The control group included 31 healthy volunteers. Ultrasound examination of the heart was performed according to standard protocol on a diagnostic apparatus Radmir UltimaPro. Results. An analyze of left ventricle ultrasound data showed increase of its size in most patients of both clinical groups compared to control group. The thickness of the left wall of the left ventricle, the interventricular membrane, the left ventricular mass index, the relative thickness of the left ventricular wall in patients with isolated COPD were significantly higher than control. The statistically significant increase of these indicators was in the group of patients with hypertension compared with the comparison group. All types of geometric left ventricle models were detected in clinical groups. Normal geometry of left ventricle was registered in 17,07% patients of study group and 40,68% person of group comparison and eccentric left ventricle hypertrophy – in 12,2%, 6,78%, respectively. In the patients with COPD, concentric remodeling (32.2%) and the percentage of patients with concentric hypertrophy (20.34%) were prevalent in the COPD patients, and the comorbidity was associated with an increase in the number of patients with concentric hypertrophy (41.46%). Conclusion. Echocardiographic parameters of the left ventricle of patients with COPD were characterized by remodeling and development of hypertrophy. In patients with COPD in combination with hypertension a predominance of concentric left ventricular hypertrophy was revealed, indicating a high level of cardiovascular risk in these patients.Введение. Хроническое обструктивное заболевание легких и гипертоническая болезнь характеризуются хроническим прогрессирующим течением и не поддаются излечению. Продолжительное коморбидное течение этих заболеваний осложняет работу кардиореспираторной системы и приводит к морфологической перестройке миокарда. Целью работы было определение размеров левого желудочка и типов его геометрии у больных хроническим обструктивным заболеванием легких и гипертонической болезнью. Методы. В исследование был включен 141 пациент с хроническим обструктивным заболеванием легких с уровнем бронхообструкции, соответствующим спирометрическому классу GOLD 1 и GOLD 2. У 82 пациентов, которые составили основную группу, наряду с ХОЗЛ установлена гипертоническая болезнь II ст. Группа сравнения состояла из 59 нормотензивных лиц с изолированным течением ХОЗЛ. Группа контроля состояла из 31 здорового добровольца. Эхокардиографическое исследование проводили по общепринятой методике на ультразвуковом диагностическом аппарате Radmir UltimaPro. Результаты. Анализ средних показателей левых отделов сердца показал увеличение их размеров у большинства обследованных лиц клинических групп по сравнению с группой контроля. Толщина задней стенки левого желудочка, межжелудочковая перегородка, относительная толщина стенки левого желудочка, индекс массы миокарда левого желудочка у пациентов с изолированным течением ХОЗЛ были достоверно выше в сравнении с контролем. Статистически значимое увеличение этих показателей наблюдалось в группе больных с гипертонической болезнью, в сравнении с группой контроля. Геометрия левого желудочка у обследованных лиц была представлена всеми типами. Нормальную геометрию сердца имели 17,07% лиц основной группы и 40,68% обследованных группы сравнения, а эксцентричное ремоделирование - 12,2% и 6,78% пациентов, соответственно. У пациентов группы сравнения превалировало концентрическое ремоделирование (32,2%) и были пациенты с концентрической гипертрофией (20,34%), а коморбидная патология ассоциировалась с увеличением количества пациентов с концентрической гипертрофией (41,46%). Выводы. Ехокардиографические показатели левого желудочка пациентов с ХОЗЛ характеризовались ремоделированием и развитием гипертрофии. У пациентов с ХОЗЛ в сочетании с гипертонической болезнью выявлено преобладание концентрической гипертрофии левого желудочка, что указывает на высокий уровень сердечно-сосудистого риска у данной категории пациентов.Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень та гіпертонічна хвороба характеризуються хронічним прогресуючим перебігом та не піддаються виліковуванню. Тривалий поєднаний перебіг цих захворювань ускладнює роботу кардіореспіраторної системи, що призводить до морфологічної перебудови міокарду. Метою роботи було визначення розмірів лівого шлуночка та типів його геометрії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та гіпертонічну хворобу. Методи. До дослідження було залучено 141 хворого на ХОЗЛ, які мали рівень бронхообструкції, що відповідає спірометричному класу GOLD 1 чи GOLD 2. У 82 хворих разом з ХОЗЛ встановлена гіпертонічна хвороба II ст., які і склали основну групу. До групи співставлення увійшло 59 нормотензивних осіб з ізольованим перебігом ХОЗЛ. Група контролю сформована з 31 здорового добровольця. Ехокардіографічне дослідження проводили за загально-прийнятою методикою на ультразвуковому діагностичному апараті Radmir UltimaPro. Результати. Аналіз середніх показників лівих відділів серця показав збільшення його розмірів у більшості обстежених осіб обох клінічних груп відносно групи контролю. Товщина задньої стінки лівого шлуночка, міжшлуночкова перегородка, індекс маси міокарда лівого шлуночка, відносна товща стінки лівого шлуночка у хворих з ізольованим перебігом ХОЗЛ були достовірно більші порівняно з контролем. Статистично значуще збільшення цих показників було у групі хворих з гіпертонічною хворобою порівняно з групою співставлення. Геометрія лівого шлуночка була представлена усіма чотирма типами. Нормальна геометрія серця спостерігалася у 17,07% осіб основної групи та 40,68% обстежених групи співставлення, а ексцентричне ремоделювання у 12,2% та 6,78%, відповідно. У обстежених хворих на ХОЗЛ переважало концентричне ремоделювання (32,2%) та був відсоток хворих з концентричною гіпертрофією (20,34%), а коморбідна патологія асоціювалася зі збільшенням кількості хворих з концентричною гіпертрофією (41,46%). Висновки. Ехокардіографічні показники лівого шлуночка хворих на ХОЗЛ характеризувалися ремоделюванням та розвитком гіпертрофії. У хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ГХ виявлено переважання концентричної гіпертрофії лівого шлуночка, що вказує на високий рівень серцево-судинного ризику у даної когорти хворих

Типи ремоделювання лівого шлуночка у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та гіпертонічну хворобу.

Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень та гіпертонічна хвороба характеризуються хронічним прогресуючим перебігом та не піддаються виліковуванню. Тривалий поєднаний перебіг цих захворювань ускладнює роботу кардіореспіраторної системи, що призводить до морфологічної перебудови міокарду. Метою роботи було визначення розмірів лівого шлуночка та типів його геометрії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та гіпертонічну хворобу. Методи. До дослідження було залучено 141 хворого на ХОЗЛ, які мали рівень бронхообструкції, що відповідає спірометричному класу GOLD 1 чи GOLD 2. У 82 хворих разом з ХОЗЛ встановлена гіпертонічна хвороба II ст., які і склали основну групу. До групи співставлення увійшло 59 нормотензивних осіб з ізольованим перебігом ХОЗЛ. Група контролю сформована з 31 здорового добровольця. Ехокардіографічне дослідження проводили за загально-прийнятою методикою на ультразвуковому діагностичному апараті Radmir UltimaPro. Результати. Аналіз середніх показників лівих відділів серця показав збільшення його розмірів у більшості обстежених осіб обох клінічних груп відносно групи контролю. Товщина задньої стінки лівого шлуночка, міжшлуночкова перегородка, індекс маси міокарда лівого шлуночка, відносна товща стінки лівого шлуночка у хворих з ізольованим перебігом ХОЗЛ були достовірно більші порівняно з контролем. Статистично значуще збільшення цих показників було у групі хворих з гіпертонічною хворобою порівняно з групою співставлення. Геометрія лівого шлуночка була представлена усіма чотирма типами. Нормальна геометрія серця спостерігалася у 17,07% осіб основної групи та 40,68% обстежених групи співставлення, а ексцентричне ремоделювання у 12,2% та 6,78%, відповідно. У обстежених хворих на ХОЗЛ переважало концентричне ремоделювання (32,2%) та був відсоток хворих з концентричною гіпертрофією (20,34%), а коморбідна патологія асоціювалася зі збільшенням кількості хворих з концентричною гіпертрофією (41,46%). Висновки. Ехокардіографічні показники лівого шлуночка хворих на ХОЗЛ характеризувалися ремоделюванням та розвитком гіпертрофії. У хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ГХ виявлено переважання концентричної гіпертрофії лівого шлуночка, що вказує на високий рівень серцево-судинного ризику у даної когорти хворих

Забезпеченість вітаміном D і особливості імунного статусу у жінок з автоімунним тиреоїдитом у постменопаузі

Objective — to establish the effect of hypoestro­genemia in women with AIT on immune parameters and levels of vitamin D. Materials and methods. In 53 women with AIT and drug-compensated hypothyroidism (28 at the age of 36.95 ± 1.78 years and 25—55.52 ± 1.56 years), the level of 25(OH)D in the blood, thyroid status by the levels of TSH and free T4 (ELISA),lymphocyte immunophenotype(CD3, CD4, CD8, CD16, CD22 were studied.Immunoregulatory index (CD4+/CD8+) was calculated. The correlation between vitamin D and subpopulations of lymphocytes in the reproductive and postmenopausal periods was assessed. Results and discussion. In postmenopausal women with AIT, there is a decrease in the relative blood level of the studied lymphocyte subpopu­lations compared to the reproductive period (within the reference norms). For CD3 and CD16, the di­­fference is significant (p < 0.05). The degree of decrease in the level of T-helpers (CD4) was more pronounced thanof T-suppressors (CD8), which helps to reduce antibody-forming CD22 and IRI. Vitamin D levels have declined from insufficiency in the reproductive period to deficiency in postmenopausal women. The correlation between vitamin D and subpopulations of lymphocytes has age-related characteristics. Conclusions. In women with AIT and vitamin D insufficiency,in the postmenopausal period vitamin level decreases to a deficiency status. The immunogram of women with AIT and inadequate levels of vitamin D in the postmenopausal period is characterized by an uneven decrease in lymphocyte subpopulations with an imbalance between them. In women with AIT, the correlation between vitamin D and subpopulations of lymphocytes have differences in the reproductive and postmenopausal periods.Цель работы — установить влияние гипоэстро­гении у женщин с аутоиммунным тиреоидитом на иммунологические показатели и уровень витамина D. Материалы и методы. Обследованы 53 женщины с аутоиммунным тиреоидитом и гипотиреозом, которые находились в состоянии медикаментозной субкомпенсации. Возраст женщин — от 19 до 64 лет. Выделили две группы женщин: 28 — в репродуктивный период (средний возраст — (36,95 ± 1,78) года)), 25 — в постменопаузальный период (средний возраст — (55,52 ± 1,56) года). Исследовали уровень 25(ОН)D в крови, тиреоидный статус по уровню Т4 свободного и тиреотропного гормонов иммуноферментным методом и иммунофенотип лимфоцитов (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), рассчитывали иммуноре­гуля­торный индекс супрессии (CD4+/CD8+) — один из ключевых показателей иммунного статуса. Изучали корреляционные связи между витамином D и субпопуляциями лимфоцитов в репродуктивный и постменопаузальный периоды. Результаты и обсуждение. В постменопаузе у женщин с аутоиммунным тиреоидитом имеет место снижение относительного содержания в крови исследованных субпопуляций лимфоцитов по сравнению с женщинами в репродуктивном периоде (в пределах референсных значений). Для CD3+-клеток и CD16+-клеток различие между группами было статистически значимым (р < 0,05). Степень снижения уровня Т-хелперов (CD4+) больше, чем Т-супрессоров (CD8+), что способствует снижению антитело образующих CD22+-клеток и иммунорегуляторного индекса супрессии. Уровень витамина D в репродуктивный период снизился от статуса недостаточности в репродуктивном периоде до статуса дефицита в постменопаузе. Корреляционные связи между витамином D и субпопуляциями лимфоцитов имеют возрастные особенности. Выводы. У женщин с аутоиммунным тиреоидитом и недостаточностью витамина D в крови в постменопаузе уровень витамина снижается до статуса дефицита. Иммунограмма женщин с аутои­м­мунным тиреоидитом на фоне сниженного уровня витамина D в постменопаузальном периоде характеризуется неравномерным снижением субпопуляций лимфоцитов и нарушением баланса между ними. У женщин с аутоиммунным тиреоидитом корреляционные связи между витамином D и субпопуляциями лимфоцитов имеют различия в репродуктивном и постменопаузальном периодах.Мета роботи — встановити вплив гіпоестрогенії у жінок з автоімунним тиреоїдитом на імунологічні показники та рівень вітаміну D. Матеріали та методи. Обстежено 53 жінки з автоімунним тиреоїдитом і гіпотиреозом, які перебували в стані медикаментозної субкомпенсації. Вік жінок — від 19 до 64 років. Виділили дві групи жінок: 28 — репродуктивного періоду (середній вік — (36,95 ± 1,78) року), 25 — упостменопаузального періоду (середній вік — (55,52 ± 1,56) року). Досліджували рівень 25(ОН)D у крові, тиреоїдний статус за рівнем Т4 вільного і тиреотропного гормонів імуноферментним методом та імунофенотип лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22), розраховували імунорегуляторний індекс супресії (CD4+/CD8+) — один з ключових показників імунного статусу. Вивчали кореляційні зв’язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів у репродуктивний і постменопаузальний періодах. Результати та обговорення. У постменопаузальному періоді у жінок з автоімунним тиреоїдитом має місце зниження відносного вмісту в крові досліджених субпопуляцій лімфоцитів порівняно з особами репродуктивного періоду (у межах референсних значень). Для CD3+-клітин і CD16+-клітин відмінність між групами була статистично значущою (р < 0,05). Ступінь зниження рівня Т-хелперів (CD4+) був більшим, ніж Т-супресорів (CD8+), що призвело до зменшення антитілоутворювальних CD22+-клітин та імунорегуляторного індексу супресії. Рівень вітаміну D у репродуктивному періоді знизився до статусу недостатності, а в постменопаузальному періоді — до дефіциту. Кореляційні зв’язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів мають вікові особливості. Висновки. У жінок з автоімунним тиреоїдитом і недостатністю вітаміну D у крові в постменопаузальному періоді рівень цього вітаміну знижується до статусу дефіциту. Імунограма жінок з автоімунним тиреоїдитом на тлі зниженого рівня вітаміну D у постменопаузальному періоді характеризується нерівномірним зменшенням субпопуляцій лімфоцитів та порушенням балансу між ними. У жінок з автоімунним тирео­­їдитом кореляційні зв’язки між вітаміном D і субпопуляціями лімфоцитів відрізняються в репродуктивний і постменопаузальному періодах