Popis mahovnjaka (Bryozoa) istočne obale Jadrana

Bryozoans (Bryozoa) are among the least known phyla in the Adriatic Sea. In the past 250 years of research only 184 species have been recorded along the East Adriatic coast. Localities in the index of Bryozoa are divided into Northern, Central and Southern Adriatic. Synonyms are also provided.Mahovnjaci (Bryozoa) su jedna od najslabije poznatih skupina životinja u Jadranskom moru. Tijekom posljednjih 250 godina istraživanja, duž istočne obale Jadrana zabilježeno je samo 184 vrste mahovnjaka. U popisu vrsta nalazišta su podijeljena na sjeverni, srednji i južni Jadran. Navedeni su sinonimi

Popis mahovnjaka (Bryozoa) istočne obale Jadrana

Bryozoans (Bryozoa) are among the least known phyla in the Adriatic Sea. In the past 250 years of research only 184 species have been recorded along the East Adriatic coast. Localities in the index of Bryozoa are divided into Northern, Central and Southern Adriatic. Synonyms are also provided.Mahovnjaci (Bryozoa) su jedna od najslabije poznatih skupina životinja u Jadranskom moru. Tijekom posljednjih 250 godina istraživanja, duž istočne obale Jadrana zabilježeno je samo 184 vrste mahovnjaka. U popisu vrsta nalazišta su podijeljena na sjeverni, srednji i južni Jadran. Navedeni su sinonimi

Jabuka Shoal, a New Location with Igneous Rocks in the Adriatic Sea

Petrographic and XRF analyses of the magmatic rock from Jabuka Shoal, 2300 m west of Jabuka Islet (central Adriatic Sea) revealed that the rock is gabbro. This new location of magmatic rocks in the Adriatic confirms their linear arrangement, and indicates the presence of an important fault line which predisposed the occurrences of magmatic rocks

Joint Segmentation and Uncertainty Visualization of Retinal Layers in Optical Coherence Tomography Images using Bayesian Deep Learning

Optical coherence tomography (OCT) is commonly used to analyze retinal layers for assessment of ocular diseases. In this paper, we propose a method for retinal layer segmentation and quantification of uncertainty based on Bayesian deep learning. Our method not only performs end-to-end segmentation of retinal layers, but also gives the pixel wise uncertainty measure of the segmentation output. The generated uncertainty map can be used to identify erroneously segmented image regions which is useful in downstream analysis. We have validated our method on a dataset of 1487 images obtained from 15 subjects (OCT volumes) and compared it against the state-of-the-art segmentation algorithms that does not take uncertainty into account. The proposed uncertainty based segmentation method results in comparable or improved performance, and most importantly is more robust against noise

Applied Geometry Optimization of an Innovative 3D-Printed Wet-Scrubber Nozzle with a Lattice Boltzmann Method

In contrast to conventional dry separators, new types of wet scrubbers with innovative nozzle geometries are capable of separating submicron particles with comparatively low pressure drop. As those geometries can easily be adapted using 3D-printing manufacturing, an applied geometry optimization can lead to a fast and cost-efficient product development cycle. In this study, the lattice Boltzmann method is used to optimize the pressure drop associated with a novel nozzle design. Simulated pressure drop data are validated with experimentally determined ones. By replacing originally installed ellipsoid-shaped bluff bodies with foil-shaped structures according to the 4-digit NACA-series, an optimization approach regarding the resulting pressure drop is described

Ultrazvučna analiza štitnjače u trudnoći

The aim of the study was to determine whether pregnancy induced ultrasonographically detectable changes of the thyroid gland. It is a very interesting clinical feature, because some parts of inland Croatia were an endemic goiter area before the implementation of the 1996 act on salt iodination. Sixty-six pregnant women with no history of thyroid disease were repeatedly examined by ultrasound during the course of pregnancy. The size and echostructure of the thyroid were estimated. The thyroid volume increased slightly during pregnancy, but mostly remained within the normal range for particular age. A significant thyroid volume enlargement was observed in third trimester as compared with either first trimester (p=0.02) or control group (p=0.01). Mild goiter of 16% was found in pregnant women in comparison to control group. Morning urine sample, thyroid hormone, TSH and thyroid antibodies were also analyzed in 89 women. Median urine iodine was 8.8 µg/dL. Sixty percent of pregnant women had an iodine concentration below 10 µg/dL. In four out of nine subjects with goiter, urinary iodine excretion was below 5 µg/dL. Elevated serum TSH concentration was recorded in three (3%) women; however, they were euthyroid at the time of the study. Results of the study supported the hypothesis that thyroid volume and thyroid function adapt to the physiologically increased iodine and energy demands. The possible goitrogenic effect of pregnancy could be prevented by an increased iodine intake by diet rich in iodine.U kontinentalnim dijelovima Hrvatske prije uvođenja novoga pravilnika o jodiranju soli 1996. godine zabilježena je endemska gušavost. Stoga je svrha ovoga istraživanja bila utvrditi postoji li i u kojoj mjeri gušavost, odnosno povećanje volumena štitnjaču trudnica sa zagrebačkog područja. Šezdeset šest zdravih trudnica u kojih prethodno nije postojala bolest štitnjače u više je navrata pregledano ultrazvukom, pri čem je određen volumen i ehostruktura štitnjače. Utvrđen je porast volumena štitnjače u sva tri trimestra trudnoće koji je, međutim, prelazio gornju granicu normalne veličine štitnjače (18 mL) i to uglavnom u trećem trimestru. Značajan porast veličine štitnjače ustanovljen je u trećem trimestru u odnosu na prvi trimestar (p=0,02) te na kontrolnu skupinu (p=0,01). Umjerena guša nađena je u 16% trudnica u odnosu na kontrolnu skupinu. U skupini od 89 trudnica određena je koncentracija joda u mokraći, koncentracija hormona štitnjače, TSH te tiroidna protutijela. Utvrđen je medijan koncentracije joda u mokraći od 8,8 µg/dL, a 60% trudnica imalo je koncentraciju nižu od 10 µg/dL. U četiri od devet trudnica s ustanovljenom gušom razina joda bila je ispod 5 µg/dL. Povišena razina TSH u serumu nađena je u 3% trudnica, ali uz normalne razine hormona štitnjače. Ovim smo ispitivanjem potvrdili očekivani porast volumena štitnjače u trudnoći kao posljedicu povećane potrebe za energijom i jodom. Stoga zaključujemo da se očekivani goitrogeni učinak trudnoće može spriječiti prehranom obogaćenom jodom

Визначення кількісного вмісту суми фенольних сполукв артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах

Introduction. Phenolic compounds are the most abundant class of biologically active compounds of herbal origin. They possess antioxidant, anti-tumor, antimutagenic, antisclerotic, antibacterial, antiviral, sedative, anti-ulcer and anti-inflammatory activity. Wide distribution of phenolic compounds in the plant world and their usage in medical practice provide the importance of their quantitative determination in prospective plant species, such as artichoke and garlic.The purpose of current work was determination of quantitative content of phenolic compounds in artichoke inflorescences, garlic leaves and bulbs.Methods of research. The content of phenolic compounds was determined using various methods: permanganatometric, spectrophotometric calculated on gallic acid, spectrophotometric according to the SPU method.Results and discussion. The content of the sum of phenolic compounds, determined by permanganatometry, comprised 9,74% in artichoke inflorescences, 8,96% in garlic leaves and 4,85% – in garlic bulbs; determined spectrophotometrically calculated on gallic acid in artichoke inflorescences was 6,58%, in garlic leaves – 6,22%, in garlic bulbs – 2,87%; determined spectrophotometrically according to the SPU method in artichoke inflorescences comprised 4,43%, in garlic leaves – 3,91%, and in garlic bulbs – 2,11%.Conclusions.The quantitative content of phenolic compounds in artichoke, garlic leaves and bulbs was determined using various methods: permanganatometric, spectrophotometric calculated on gallic acid, spectrophotometric according to the SPU method.As a result of the experiment, it was found that phenolic compounds accumulate in the artichoke inflorescences and garlic leaves, and in garlic bulbs their content is lower.The results obtained allow the recommending artichoke inflorescences, garlic leaves and bulbs as the herbal sources of phenolic compounds.Вступление. Фенольные соединения – наиболее распространенный класс биологически активных веществ растительного происхождения. Они проявляют антиоксидантное, противоопухолевое, антимутагенное, антиатеросклеротическое, антибактериальное, противовирусное, седативное, противо-язвенное и противовоспалительное действие. Значительное распространение фенольных соединений в растительном мире и их применение в медицинской практике обуславливают актуальность определения их количественного содержания в перспективных видах растений, таких, как артишок посевной и чеснок посевной.Цель исследования – определить количественное содержание суммы фенольных соединений в артишока соцветиях, чеснока листьях и луковицах.Методы исследования. Количественное содержание суммы фенольных соединений в них определяли, используя разные методы:  перманганатометрический, спектрофотометрический в пересчете на галловую кислоту, спектрофотометрический по методике ГФУ.Результаты и обсуждение. Количественное содержание суммы фенольных соединений, определенное перманганатометрическим методом, в артишока соцветиях составило 9,74 %, в чеснока листьях – 8,96 %, в чеснока луковицах – 4,85 %; содержание определенное спектрофотометрическим методом в пересчете на галловую кислоту, в артишока соцветиях составило 6,58 %, в чеснока листьях – 6,22 %, в чеснока луковицах – 2,87 %; содержание, определенное спектрофотометрическим методом по методике ГФУ , в артишока соцветиях составило 4,43 %, в чеснока листьях – 3,91 %, в чеснока луковицах – 2,11 %.Выводы. Количественное содержание суммы фенольных соединений в артишока соцветиях, чеснока листьях и луковицах определяли разными методами: перманганатометрическим, спектрофотометрическим в пересчете на галловую кислоту, спектрофотометрическим по методике ДФУ . В результате проведенного эксперимента было установлено, что фенольные соединения больше накапливаются в артишока соцветиях и чеснока листьях, а в чеснока луковицах их содержание ниже. Полученные результаты позволяют рекомендовать артишока соцветия, чеснока листья и луковицы в качестве растительных источников фенольных соединений в составе лекарственных субстанций.Вступ. Фенольні сполуки – найбільш поширений клас біологічно активних речовин рослинного походження. Вони проявляють антиоксидантну, протипухлинну, антимутагенну, антиатеросклеротичну, антибактеріальну, противірусну, седативну, противиразкову і протизапальну дію. Значне розповсюдження фенольних сполук у рослинному світі та їх застосування в медичній практиці зумовлюють актуальність визначення їх кількісного вмісту в перспективних видах рослин, таких, як артишок посівний і часник посівний.Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми фенольних сполук в артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах.Методи дослідження. Об’єктами дослідження було обрано артишоку суцвіття, часнику листя та цибулини. Кількісний вміст суми фенольних сполук у них визначали, використовуючи різні методи: перманганатометричний, спектрофотометричний у перерахунку на галову кислоту, спектрофотометричний за методикою ДФУ.Результати й обговорення. Кількісний вміст суми фенольних сполук, визначений перманганатометричним методом, в артишоку суцвіттях становив 9,74%, у часнику листі – 8,96%, у часнику цибулинах – 4,85%; вміст визначений спектрофотометричним методом у перерахунку на галову кислоту, в артишоку суцвіттях складав 6,58%, у часнику листі – 6,22%, у часнику цибулинах – 2,87%; вміст визначений спектрофотометричним метод за методикою ДФУ, в артишоку суцвіттяхстановив 4,43%, у часнику листі – 3,91%, у часнику цибулинах – 2,11%.Висновки. Кількісний вміст – суми фенольних сполук в артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах визначали різними методами: перманганатометричним, спектрофометричним у перерахунку на галову кислоту, спектрофометричним за методикою ДФУ. У результаті проведеного експерименту було встановлено, що фенольні сполуки більше накопичуються в артишоку суцвіттях і часнику листі, а в часнику цибулинах іх вміст нижчий. У результаті проведеного експерименту було встановлено, що фенольні сполуки більше накопичуються в артишоку суцвіттях і часнику листі, а в часнику цибулинах їх вміст нижчий. Одержані результати дозволяють рекомендувати артишоку суцвіття, часнику листя та цибулини як рослинні джерела фенольних сполук у складі лікарських субстанцій

Визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у часнику, цибулинах і листі

Introduction. Plant amino acids have an important impact on functioning of various systems and organs of human body. In addition, they possess a wide range of pharmacotherapeutic properties, improve the digestion and potentiate the activity of biologically active compounds present in plants. Thus, the search of plant species that contain a large complex of plant amino acids and are used as food is of current interest. Garlic (Allium sativum L.) from Alliaceae family is one of such plants, and has been used since ancient times for the treatment of various disorders.The aim of the study – to determine the composition and quantitative content of free and bound amino acids of garlic bulbs and leaves.Research methods. The amino acid composition was determined using the high-performance liquid chromatography (HPLC) method.Results and Discussion. 16 amino acids were detected in garlic bulbs as a result of the experiment. Arginine (3.04 %) and proline (1.56 %) were found to be accumulated infree state, while glutamic acid (10.59 %), aspartic acid (6.06 %) and arginine (5.94 %) prevailed in bound state. 15 free and 16 bound amino acids were identified and quantified in garlic leaves. Glutamic acid (2.11 %), leucine (1.79 %), valine (1.77 %), isoleucine (1.52 %), treonine and phenylalanine (1.44 %) dominated infree state, and glutamic acid (28.49 %), aspartic acid (12.90 %) and leucine (7.61 %) prevailed in bound state. Methionine was found only in bound state in garlic leaves.Conclusions. The amino acid composition of garlic bulbs and leaves was studied using the HPLC method. 16 amino acids in both free and bound state were detected and their content was determined in garlic bulbs, while in garlic leaves – 15 free and 16 bound amino acids. The results of the experiment showed that methionine is present only in bound state in garlic leaves.Вступление. Растительные аминокислоты имеют большое влияние на функционирование различных систем и органов человеческого организма. Кроме этого, они проявляют широкие фармакотерапевтические свойства, способствуют более быстрому усвоению и потенцируют действие биологически активных веществ, содержащихся в растениях. Поэтому актуальным является поиск видов растений, которые накапливают в значительном количестве аминокислоты и широко используются в пищу. К таким растениям принадлежит чеснок посевной (Allium sativum L.) семейства луковые (Alliaceae), который издавна применяют для лечения разных заболеваний.Цель исследования – определить качественный состав и количественное содержание свободных и связанных аминокислот чеснока луковиц и листьев.Методы исследования. Аминокислотный состав определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии.Результаты и обсуждение. В результате проведенного хроматографического исследования в чеснока луковицах определено содержание 16 аминокислот. В свободном состоянии в большом количестве накапливаются аргинин (3,04 %) и пролин (1,56 %), в связанном – глутаминовая кислота (10,59 %), аспарагиновая кислота (6,06 %) и аргинин (5,94 %). В чеснока листьях идентифицировано и определено содержание 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Среди свободных аминокислот в большом количестве накапливаются глутаминовая кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валин (1,77 %), изолейцин (1,52 %), треонин и фенилаланин (1,44 %), в связанном – глутаминовая кислота (28,49 %), аспарагиновая кислота (12,90 %) и лейцин (7,61 %). Метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.Выводы. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии определен аминокислотный состав в чеснока луковицах и листьях. В чеснока луковицах в свободном и связанном состоянии обнаружено и определено содержание 16 аминокислот, а в чеснока листьях – 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Результаты исследований показали, что метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.Вступ. Рослинні амінокислоти мають великий вплив на функціонування різноманітних систем і органів людського організму. Крім того, вони проявляють широкі фармакотерапевтичні властивості, сприяють більш швидкому засвоєнню та потенціюють дію біологічно активних речовин, які містяться в рослинах. Тому актуальним є пошук видів рослин, що накопичують у значній кількості амінокислоти і широко використовуються в їжу. До таких рослин належить часник посівний (Allium sativum L.) родини цибулеві (Alliaceae), який здавна застосовують для лікування різних захворювань.Мета дослідження – визначити якісний склад та кількісний вміст вільних і зв’язаних амінокислот часнику цибулин та листя.Методи дослідження. Амінокислотний склад визначали методом високоефективної рідинної хроматографії.Результати й обговорення. У результаті проведеного хроматографічного дослідження в часнику цибулинах визначено вміст 16 амінокислот. У вільному стані у великій кількості накопичуються аргінін (3,04 %) і пролін (1,56 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (10,59 %), аспарагінова кислота (6,06 %) та аргінін (5,94 %). У часнику листі ідентифіковано та визначено вміст 15 вільних і 16 зв’язаних амінокислот. Серед вільних амінокислот у великій кількості накопичуються глутамінова кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валін (1,77 %), ізолейцин (1,52 %), треонін і фенілаланін (1,44 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (28,49 %), аспарагінова кислота (12,90 %) та лейцин (7,61 %). Метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані.Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії визначено амінокислотний склад у часнику цибулинах і листі. У часнику цибулинах у вільному та зв’язаному стані виявлено і визначено вміст 16 амінокислот, а у часнику листі – 15 вільних та 16 зв’язаних амінокислот. Результати досліджень показали, що метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані

Дослідження жирнокислотного складу часнику листя та цибулин

Introduction. Polyunsaturated fatty acids show a wide spectrum of biological activity in human body, including lowering blood cholesterol level, arterial pressure, improving blood circulation, take part in prostaglandins synthesis etc. Thus, the search of new herbal sources of polyunsaturated fatty acids is an important task of modern pharmaceutical science aimed at creation of effective Ukrainian medicines and dietary supplements on their basis.The aim of the study – to learn of qualitative composition and quantitative content of fatty acids in garlic leaves and bulbs.Research Methods. The fatty acid composition of garlic leaves and bulbs was carried out using gas chromatography.Results and Discussion. As a result of the research 13 fatty acids were identified and their content was determined in garlic leaves, and 11 fatty acids – in garlic bulbs. Among the saturated fatty acids palmitic acid dominated in the leaves – 17.85 % and in bulbs – 13.67 %, and among unsaturated ones – linoleic acid – 46.40 % and 64.45 % respectively. The sum of unsaturated fatty acids both in the leaves and bulbs prevailed over the sum of saturated ones, which allows to expect hypocholesteremic, hypolipidemic, antiaggregant and hypotensive activity in the medicines containing the studied plant material types.Conclusions. 1. The fatty acid composition of garlic leaves and bulbs was carried out using gas chromatography. As a result of the research 13 fatty acids were identified and their content was determined in garlic leaves, and 11 fatty acids – in garlic bulbs. The sum of unsaturated fatty acids both in the leaves and bulbs prevailed over the sum of saturated ones, with prevalence of linoleic acid – 46,40% in the leaves and 64.45 % in bulbs. The obtained results allow recommending garlic leaves and bulbs as herbal source of polyunsaturated fatty acids with the following creation of effective Ukrainian medicines and dietary supplements on their basis.Вступление. Полиненасыщенные жирные кислоты оказывают широкий спектр биологического действия в организме, в частности способствуют снижению уровня холестерина, артериального давления, улучшению кровообращения, участвуют в синтезе простагландинов и др. Поэтому поиск новых растительных источников этих кислот является актуальной задачей современной фармацевтической науки с целью создания эффективных отечественных лекарственных средств и диетических добавок – специальных пищевых продуктов на их основе.Целью исследования – изучить качественный состав и количественное содержание жирных кислот в чеснока листьях и луковицах.Методы исследования. Жирнокислотный состав чеснока листьев и луковиц исследовали методом газовой хроматографии.Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований в чеснока листьях было идентифицировано и определено содержание 13, а в луковицах – 11 жирных кислот. Среди насыщенных жирных кислот по количественному содержанию преобладает пальмитиновая кислота (17,85 % в листьях и 13,67 % в луковицах), а среди ненасыщенных – линолевая (46,40 и 64,45 % соответственно). Сумма ненасыщенных жирных кислот как в листьях, так и в луковицах значительно превышает сумму насыщенных, что позволяет прогнозировать гипохолестеринемическую, гиполипидемическую, антиагрегантную, гипотензивную активность лекарственных средств на основе чеснока листьев и луковиц.Выводы. Методом газовой хроматографии определено качественный состав и количественное содержание жирных кислот в чеснока листьях и луковицах. В результате проведенных исследований в чеснока листьях было идентифицировано и определено содержание 13, а в луковицах – 11 жирных кислот. Сумма ненасыщенных жирных кислот в обоих видах исследуемого сырья значительно превышает сумму насыщенных с преобладанием линолевой кислоты (46,40 % в листьях и 64,45 % в луковицах). Полученные результаты позволяют рекомендовать чеснока листья и луковицы в качестве растительных источников полиненасыщенных жирных кислот с целью создания эффективных отечественных лекарственных средств и диетических добавок на их основе.Вступ. Поліненасичені жирні кислоти проявляють широкий спектр біологічної дії в організмі, зокрема сприяють зниженню рівня холестерину, артеріального тиску, покращенню кровообігу, беруть участь у синтезі простагландинів тощо. Тому пошук нових рослинних джерел цих кислот є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки з метою створення ефективних вітчизняних лікарських засобів і дієтичних добавок – спеціальних харчових продуктів на їх основі.Мета дослідження – вивчити якісний склад і кількісний вміст жирних кислот у часнику листі та цибулинах.Методи дослідження. Жирнокислотний склад часнику листя та цибулин досліджували методом газової хроматографії.Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у часнику листі було ідентифіковано та визначено вміст 13, а в цибулинах – 11 жирних кислот. Серед насичених жирних кислот за кількісним вмістом переважає пальмітинова кислота (17,85% у листі та 13,67% у цибулинах), а серед ненасичених – лінолева (46,40 і 64,45% відповідно). Сума ненасичених жирних кислот як у листі, так і в цибулинах значно перевищує суму насичених, що дозволяє прогнозувати гіпохолестеринемічну, гіполіпідемічну, антиагрегантну, гіпотензивну активність лікарських засобів на основі часнику листя та його цибулин.Висновки. Методом газової хроматографії визначено якісний склад і кількісний вміст жирних кислот у часнику листях та цибулинах.У результаті проведених досліджень у часнику листі було ідентифіковано та визначено вміст 13, а в цибулинах – 11 жирних кислот.Сума ненасичених жирних в обох видах досліджуваної сировини значно перевищує суму насичених з домінуванням лінолевої кислоти (46,40% у листі та 64,45% у цибулинах).Одержані результати дозволяють рекомендувати часнику листя та цибулини як рослинні джерелаполіненасичених жирних кислот з метою створення ефективних вітчизняних лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі