Активність глутатіонзалежних ензимів сперматозоїдів за умов патоспермії

The results of glutathione peroxidase and glutathione reductase activity in spermatozoa of patients with different forms pathospermia are presented in the paper. It was shown that glutathione peroxidase and glutathione reductase activity in sperm cells of patients is reduced in comparison with healthy men with preserved fertility. However, the most expressed changes in the activity of glutathione peroxidase and glutathione reductase are in spermatozoa of infertile men with associated forms patospermia and leucospermia. These changes indicate exhaustion of compensatory mechanisms of glutathione antioxidant system in the sperm cells of infertile men with pahospermia.В статье приведены результаты определения активности глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы сперматозоидов мужчин с различными формами патоспермии. Результаты исследований показали, что во всех группах активность энзимов снижается относительно величин у здоровых мужчин с сохраненной фертильностью. Однако наиболее выраженные изменения активности глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы сперматозоидов отмечают у бесплодных мужчин с сочетанными формами патоспермии и лейкоцитоспермией. Данные изменения указывают на истощение компенсаторных механизмов глутатионовой антиоксидантной системы в сперматозоидах бесплодных мужчин в условиях патоспермий.У статті наведено результати визначення активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази сперматозоїдів чоловіків із різними формами патоспермії. Результати досліджень показали, що в усіх групах активність ензимів знижується стосовно величин у здорових чоловіків із збереженою фертильністю. Проте найбільш виражені зміни активності глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази сперматозоїдів відмічаються в неплідних чоловіків з поєднаними формами патоспермії та лейкоцитоспермією. Дані зміни вказують на виснаження компенсаторних механізмів глутатіонової антиоксидантної системи у сперматозоїдах неплідних чоловіків за умов патоспермій

Крипторхізм та варикоцеле: ще один погляд на причини старту аутоагресії

Objective. To determine the role of oxidative stress and inflammation in the pathogenesis of subfertility/infertility and formation of autoimmunity in patients with cryptorchidism and varicocele.Material and metods. Blood levels of MDA and IL-6 were measured in 48 boys with cryptorchidism and 20 healthy subjects. The spermal parameters (motility, morphology), blood levels of MDA and IL-6 were measured in 22 men with varicocele and 21 healthy subjects. The statistical processing was performed with using noparametrical methods and standart computer programs (Statistica Version 6, StatSoft, Inc.; SPSS Statistics 17.0, IBM).Results. We showed that the level of МDA was significantly higher in blood of the cryptorchidism group compared with the control group (p=0.003). The blood serum concentration of IL-6 in the group with bilateral cryptorchidism as compared to the group with unilateral cryptorchidism was higher (p=0.001). We revealed that the levels of MDA, IL-6 and seminal parameters (low motility, sperm abnormalities) was higher in patients with varicocele compared to the control group (p<0.05; p=0.011). In our opinion, MDA is the most reliable and decisive biochemical marker displaying oxidative damage in undescended testes and varicocele, and may be triggered by an autoimmune response.Conclusions. The level of МDA is higher in blood of groups with bilateral and unilateral cryptorchidism, as well as in blood and seminal plasma of patients with varicocele. The higher level of MDA correlates with low motility and higher level of sperm abnormalities in patients with varicocele. The tendency of increased IL-6 level in blood of groups with bilateral and unilateral cryptorchidism, also in blood and seminal plasma of patients with varicocele is a ponderable factor of oxidative stress and a trigger of automunity.Цель: определение роли оксидативного стресса и воспаления в патогенезе суб/инфертильности и формирования аутоиммунитета у пациентов с крипторхизмом и варикоцеле.Maтериалы и методы. Уровни малонового диальдегида (MДA) и интерлейкина 6 (ИЛ-6) определяли в крови 48 мальчиков с крипторхизмом и 20 здоровых лиц. Семинальные параметры (подвижность, морфологию), уровни MДA и ИЛ-6 в крови были определены у 22 парней с варикоцеле и 21 здорового лица. Статистическая обработка данных проводилась непараметрическими методами с использованием стандартных компьютерных программ (Statistica Version 6, StatSoft, Inc.; SPSS Statistics 17.0, IBM).Результаты. Установлено, что уровень МДA был достоверно выше в крови мальчиков с крипторхизмом по сравнению с контрольной группой (p=0,003). Концентрация ИЛ-6 в сыворотке крови пациентов в группе с двусторонним крипторхизмом была выше по сравнению с группой одностороннего крипторхизма (p=0,001). Уровни MДA, ИЛ-6 и семинальные параметры (низкая подвижность, большое количество патологических форм сперматозоидов) были выше у пациентов с варикоцеле по сравнению с контрольной группой (p<0,05; p=0,011).Выводы. Уровень МДA повышен в крови лиц с односторонним и двусторонним крипторхизмом, а также в крови и семенной жидкости пациентов с варикоцеле. Повышенный уровень MДA коррелирует с низкой подвижностью и повышенным количеством патологических форм сперматозоидов у пациентов с варикоцеле. Тенденция к увеличению уровня ИЛ-6 в крови мальчиков с двусторонним и односторонним крипторхизмом, а также в крови и семенной жидкости пациентов с варикоцеле является весомым фактором наличия оксидативного стресса и триггером аутоиммунизации.Мета: визначення ролі оксидаційного стресу та запалення у патогенезі суб/інфертильності та формування аутоімунітету у пацієнтів з крипторхізмом та варикоцеле.Maтеріали і методи. Рівні малонового діальдегіду (MДA) та інтерлейкіну 6 (ІЛ-6) визначали в крові 48 хлопчиків з крипторхізмом та 20-ти здорових осіб. Семінальні параметри (рухливість, морфологію), рівні MДA та ІЛ-6 у крові визначалися у 22 хлопців з варикоцеле та 21 здорової особи. Статистична обробка проведена непараметричними методами з використанням стандартних комп’ютерних програм (Statistica Version 6, StatSoft, Inc.; SPSS Statistics 17.0, IBM).Результати. Виявлено, що рівень МДA був достовірно підвищеним у крові хлопчиків з крипторхізмом порівняно з контрольною групою (p=0,003). Концентрація ІЛ-6 у сироватці крові пацієнтів у групі з двостороннім крипторхізмом була вищою порівняно з групою одностороннього крипторхізму (p=0,001). Рівні MДA, ІЛ-6 та семінальні параметри (низька рухливість, велика кількість патологічних форм сперматозоїдів) були вищими у пацієнтів з варикоцеле порівняно з контрольною групою (p<0,05; p=0,011).Висновки. Рівень МДA підвищений в осіб з одностороннім та двостороннім крипторхізмом, а також у крові та сім’яній рідині пацієнтів з варикоцеле. Підвищений рівень MДA корелює з низькою рухливістю та підвищеною кількістю патологічних форм сперматозоїдів у пацієнтів з варикоцеле. Тенденція до підвищення рівня ІЛ-6 у крові хлопчиків з дво- та одностороннім крипторхізмом, а також у крові та сім’яній рідині пацієнтів з варикоцеле є вагомим фактором наявності оксидаційного стресу та тригером аутоімунізації

Мінічерезшкірна нефролітотрипсія у дітей

Urolithiasis is a multifactorial disease, which based on the interaction of the genotype with the external environment. In recent years, a percutaneous nephrolithotripsy (PCNL), as opposed to extracorporeal shock-wave lithotripsy (ESWL) and moreover «open» surgery, arises at the first plan of treatment in patients with the large and coral renal stones.Objective – to optimize the treatment of urolithiasis in children by implementing minimally invasive technologies.Material and methods. Clinical material includes 27 patients with urolithiasis aged from 1 to 18 years. All patients diagnosed with unilateral lesions. Stones were located in a pyelocaliceal system (PCS). In one patient the concrements were formed in the left segment of the horseshoe kidney and in one girl in 7 years’ time after the pyeloplasty of the right kidney segment. In the diagnostic algorithm of kidney stone disease, the size and location of the concretions were determined, as well as the renal function and possible concomitant defects or complications.Results. The technique used by the miniPCNL involves the puncture of PCS and the channel’s dilation under control of the polypositional radioscopy to provide access to kidney stone, the introduction of nephroscope in a channel, crushing of the stone and its fragments extraction. If necessary, when locating concretes in hard-to-reach calyx, the second puncture access to the CPS was used. With the help of miniPCNL we removed all fragments of concretions – «stone free». There were no complications during surgical interventions.Conclusions. In the case of the large renal stones in children who are resistant to ESWL, the most optimal method of their removal is the contact PCNL. This is especially true while deals with the lower calyx concrete localization, which is anatomically problematic for the independent removal of stone fragments. The advantages of miniPCNL in children are as follows: a minimal surgical trauma and, usually, blood loss; good visualization of intervention subject; sufficient safety of operation and short hospital stay. MiniPCNL can be recommended in children with concomitant urinary tract defects and after previous traditional surgical interventions.Уролитиаз является мультифакторным заболеванием, в основе которого лежит взаимодействие генотипа с внешней средой. В последние годы на первый план лечения больших и коралловидных камней почек выходит чрескожная нефролитотрипсия (ЧНЛТ) в противовес экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ), а тем более «открытой» хирургии.Цель – оптимизировать лечение мочекаменной болезни (МКБ) у детей, внедряя миниинвазивные технологии.Пациенты и методы. Клинический материал охватывает 27 больных МКБ в возрасте от 1 до 18 лет. У всех пациентов диагностировано одностороннее поражение. Конкременты располагались в чашечно-лоханочной системе (ЧЛС). У одного пациента конкременты образовались в левом сегменте подковообразной почки и у одной девушки – через семь лет после пластики пиелоуретерального сегмента правой почки. В диагностическом алгоритме МКБ устанавливали размеры и локализацию конкрементов, а также определяли функцию почек и возможные сопутствующие пороки или осложнения.Результаты. Применённая методика миничрескожной нефролитотрипсии (мини-ЧНЛТ) предусматривает пункцию ЧЛС и дилатацию канала под контролем полипозиционной рентгеноскопии для создания доступа к камню почки, введение по каналу нефроскопа, дробление камня и экстракцию его фрагментов. При необходимости, при расположении конкрементов в труднодоступных чашечках, использовали второй пункционный доступ к ЧЛС. С помощью мини-ЧНЛТ у пациентов мы удалили все фрагменты конкрементов – stone free. Осложнений во время оперативных вмешательств не было.Выводы. При больших камнях почек у детей, резистентных к ЭУВЛ, оптимальным методом их удаления является контактная ЧНЛТ. Особенно это касается случаев локализации конкремента в нижней чашечке почки, которая анатомически является проблемной для самостоятельного отхождения фрагментов камня. Преимущества мини-ЧНЛТ у детей – это минимальная хирургическая травма и, как правило, кровопотеря; хорошая визуализация предмета вмешательства; достаточная безопасность операции и короткий госпитальный период. Мини-ЧНЛТ можно рекомендовать у детей с сопутствующими пороками мочевых путей и после предыдущих традиционных оперативных вмешательств.Уролітіаз є мультифакторним захворюванням, в основі якого лежить взаємодія генотипу із зовнішнім середовищем. Останніми роками на перший план лікування великих і коралоподібних каменів нирок виходить черезшкірна нефролітотрипсія (ЧШНЛ) на противагу екстракорпоральній ударно-хвильовій літотрипсії (ЕУХЛ), а тим більше «відкритій» хірургії.Мета – оптимізувати лікування сечокам’яної хвороби (СЧХ) у дітей, впроваджуючи мініінвазивні технології.Пацієнти і методи. Клінічний матеріал охоплює 27 хворих на СЧХ у віці від 1 до 18 років. У всіх пацієнтів діагностовано однобічне ураження. Конкременти розташовувалися в чашечково-мисковій системі (ЧМС). У одного пацієнта конкременти утворилися у лівому сегменті підковоподібної нирки та в однієї дівчини через сім років після пластики пієлоуретерального сегмента правої нирки. У діагностичному алгоритмі СКХ встановлювали розміри і локалізацію конкрементів, а також визначали функцію нирок і можливі супутні вади чи ускладнення.Результати. Застосована методика мінічерезшкірної нефролітотрипсії (міні-ЧШНЛ) передбачає пункцію ЧМС і дилатацію каналу під контролем поліпозиційної рентгеноскопії для створення доступу до каменя нирки, введення по каналу нефроскопа, дроблення каменя й екстракцію його фрагментів. За необхідності, при розташуванні конкрементів у важкодоступних чашечках, використовували другий пункційний доступ до ЧМС.За допомогою міні-ЧШНЛ у пацієнтів видалили усі фрагменти конкрементів – stone free. Ускладнень під час оперативних втручань не було.Висновки. При великих каменях нирок у дітей, які резистентні до ЕУХЛ, оптимальним методом їх видалення є контактна ЧШНЛ. Особливо це стосується випадків локалізації конкремента у нижній чашечці нирки, яка анатомічно є проблемною для самостійного відходження фрагментів каменя. Переваги міні-ЧШНЛ у дітей – це мінімальна хірургічна травма та, зазвичай, крововтрата; добра візуалізація предмету втручання; достатня безпечність операції і короткий шпитальний період. Міні-ЧШНЛ можна рекомендувати у дітей із супутніми вадами сечових шляхів та після попередніх традиційних оперативних втручань

Intensity of processes of lipid peroxidation in sperm of men with fertility breach

Вивчено інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у сперматозоїдах неплідних чоловіків із різними формами патоспермій та досліджено кореляційний зв’язок між вмістом вторинних продуктів ліпопероксидації (ТБК-позитивних продуктів) та основними показниками сперматограм. Виявлено значне підвищення вмісту ТБК-позитивних продуктів за умов патоспермії. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між вмістом ТБК-позитивних продуктів і ступенем вираженості морфофункціональних змін за умов патоспермії; Р. В., Онуфрович О. К., Ефремова У. П., Наконечный И. А., Воробец З. Д. Резюме. Изучены интенсивность процессов перекисного окисления липидов в сперматозоидах бесплодных мужчин с различными формами патоспермий и исследована корреляционная связь между содержанием вторичных продуктов липопероксидации (ТБК-положительных продуктов) и основными по- казателями сперматограмм. Выявлено значительное повышение содержания ТБК-положительных про- дуктов в условиях патоспермии. Обнаружены тесные корреляционные связи между содержанием ТБК- положительных продуктов и степенью выраженности морфофункциональных изменений в условиях патоспермии; It is well known that an imbalance between the activity of prooxidant and antioxidant systems leads to the accumulation of products of free radical peroxidation and development of oxidative stress, which is a potential precondition for the development of pathologies of different genesis. One of the most sensitive markers of lipid peroxidation and oxidative stress are thiobarbituric acid reactive substances (TBARS). Oxidative stress of sperm cells is closely related to the disturbances in their spermatogenesis, motility, acrosomal reaction and process of sperm-egg interaction which leads to significative reduction of fertility potential. The aim of present paper was to examine the intensity of lipid peroxidation processes in sperm cells of infertile men with different forms of pathospermia and to determine correlations between TBARS content and the nature of the pathological process. The data of 72 men aged 21-39 years with infertility under conditions pathospermia were analyzed. All patients were divided into 4 groups: patients with oligozoospermia, astenozoospermia, oligoastenozoospermia and leukocytospermia. The intensity of lipid peroxidation processes in sperm cells was evaluated by accumulation secondary products of lipid peroxidation. The statistically significant increase in TBARS content in sperm cells of infertile men compared with men with preserved fertility was found. A significant increase in TBARS content as secondary products of lipid peroxidation indicates an intensification of free radical processes. This is due to the increased level of reactive oxygen species or inhibition of the antioxidant defense system. As a result of the correlation analysis we found an inverse correlations between TBARS content in spermatozoa in infertile men and the number of sperm cells in the ejaculate, their motility, which indicates direct pathogenetic link between the level of lipid peroxidation and decrease in fertility potential. However, we have not found a clear correlation between TBARS content in sperm cells and the number of leukocytes in the ejaculate of patients with leukocytospermia. These results indicate a clear correlation between the intensity of free radical processes in sperm cells of infertile men and the changes in their morphological and functional characteristics. Determination of TBARS can be a useful diagnostic tool for determining potential fertility of sperm cells and can have practical implications for the treatment of male infertility, particularly in idiopathic cases