The Concept «Education» in Ukrainian and Polish Discourses Through the Prism of National Linguistic Corpora

У статті окреслено особливості вербалізації культурного і поняттєвого компонентів концепту освіта в українському та польському освітньому дискурсах на засадах міждисциплінарного підходу та із застосуванням країнських та польських цифрових лінгвістичних технологій. Для досягнення мети використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, на основі яких презентовано базові поняття дослідження: дискурс, освітній дискурс, мовна картина світу, концепт. Концептосферу освіта представлено як сегмент концептуальної системи, сфери знань в українському та польському освітньому дискурсах. Здійснюючи розгляд культурного і поняттєвого компонентів концепту освіта, керуємось положеннями міждисциплінарного підходу, що увиразнює мовну та концептуальну картину світу. Розгляд культурного компоненту концепту освіта (на матеріалі прислів’їв) запропоновано під кутом лінгвокультурологічного підходу, поняттєвого - лінгвокогнітивного підходу. Аналіз лексико-семантичного та конотативного наповнення концепту освіта (різних видів сполучуваності: cловосполучень, оказіональних сполучень слів, словосполучень, що мають ознаки метафори; фразеологізми, яким властива соціальна оцінність (праця, розум) здійснено у урахуванням технічних можливостей застосування національних корпусів та українських та польських цифрових лінгвістичних технологій) зумовлює об’єктивну потребу комплексно проаналізувати концепт освіта як мовно-мисленнєву сутність і соціальне явище, виявити динамічні процеси в сучасному мовленні в контексті постановки питання про збереження й нарощування власної національної термінології освіти, інтерпретації лексичних елементів за допомогою цифрових лінгвістичних технологій. Наведені приклади є ілюстративними, використано для демонстрації можливостей застосування корпусних технологій: оперативність, гнучкість у формуванні поставлених завдань, широкий масштаб для подальших міждисциплінарних досліджень.The article outlines the features of verbalization of cultural and conceptual components of the concept «Education» in Ukrainian and Polish educational discourses based on transdisciplinary approach and with the use of Ukrainian and Polish digital linguistic technologies. To achieve this goal, general scientific methods of analysis, synthesis, comparison, generalization are used, on the basis of which the basic concepts of research are presented: discourse, educational discourse, linguistic picture of the world, concept. The conceptual sphere of education is presented as a segment of the conceptual system, the sphere of knowledge in the Ukrainian and Polish educational discourses. When considering the cultural and conceptual components of the concept of education, we are guided by the provisions of transdisciplinary approach that emphasizes the linguistic and conceptual picture of the world. Consideration of the cultural component of the concept «Education» (based on proverbs) is proposed from the angle of lingua-cultural approach, conceptual – lingua-cognitive approach. Analysis of the lexical-semantic and connotative content of the concept «Education» such as phrases, occasional combinations of words, phrases that have the features of metaphor; phraseology, which is characterized by social value (work, mind) is carried out taking into account the technical possibilities of digital linguistic technologies. The results of the analysis determine the objective need to comprehensively analyze the concept «Education» as a linguistic and mental essence and social phenomenon, to identify dynamic processes in modern speech in the context of raising the issue of preserving and increasing their own national terminology of education, interpretation of lexical elements using digital linguistic technologies. The given examples are illustrative. These examples are used to demonstrate the possibilities of application of corpus technologies: efficiency, flexibility in the formation of tasks, a wide scale for further interdisciplinary research

Віртуальна лабораторія «Мультимедійний словник інфмедійної грамотності»

У статті висвітлюються поточні результати діяльності навчально-дослідницького центру «MEDIA & TEACHER CAMPUS», що реалізується в рамках проекту «Вчи та відрізняйся: інфо-медіаграмотність» (IREX) при Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка.The article highlights the current results of the educational and research center "MEDIA & TEACHER CAMPUS", which is implemented within the project "Study and distinguish: info-media literacy" (IREX) at Sumy State Pedagogical University named after AS Makarenko

Application of the Digital Method in the Teaching of Philological Disciplines (Using the Example of a Virtual Lexicographic Laboratory)

У статті схарактеризовано віртуальну лексикографічну лабораторію «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» як цифровий інструмент у викладанні філологічних дисциплін. На прикладі віртуальної лексикографічної лабораторії презентовано застосування цифрового методу для викладання філологічних дисциплін, який використано для оброблення та візуалізації цифрової лінгвістичної інформації. Серед методів виділено лексикографічний метод дослідження, розкрито його значення, доцільність застосування, особливості впровадження та подальшого використання у загальноукраїнській та європейській співпраці. Мета запропонованої розвідки − презентація віртуальної лексикографічної лабораторії «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» у викладанні філологічних дисциплін як одного із основних методів дослідження цифрової лінгвістичної інформації, яку використано для обробки цифрових лінгвістичних ресурсів та для створення відповідних програмних продуктів у межах загальноукраїнської та міжнародної співпраці. Наукова новизна дослідження полягає в практичній пропозиції нових методів навчання у вищій школі. Результати проведеної роботи дали можливість встановити основні методи цифрових лінгвістичних досліджень, які доцільно використовувати для дослідження мовного матеріалу. У групі презентованих методів виділено основні: статистичний, корпусний, лексикографічний метод дослідження, в основі якого теорія лексикографічних систем, та метод штучного інтелекту: машинне навчання, глибоке навчання, нейромережі.The article describes the virtual lexicographic laboratory "Multimedia Dictionary of Infomedia Literacy" as a digital tool for teaching philological disciplines. The article presents the application of digital methods for teaching philological disciplines, using the example of a virtual lexicographic laboratory. This virtual laboratory is used for processing and visualization of digital linguistic information. Among the digital methods for teaching philological disciplines, we especially mentioned the lexicographic method of research, its meaning, feasibility of application, features of implementation and further use in all-Ukrainian and European cooperation. The purpose of the proposed work to present the virtual lexicographic laboratory "Multimedia Dictionary of Infomedia Literacy" in the teaching of philological disciplines as one of the main methods for researching digital linguistic information. The laboratory is used to process digital linguistic resources and to create relevant software products within the framework of all-Ukrainian and international cooperation. The scientific novelty of the research lies in the practical proposal of new methods of teaching in higher education. The results of the work made it possible to establish the main methods of digital linguistic research, which are appropriate to use for the study of language material. In the group of presented methods, the main ones are highlighted: statistical, corpus, lexicographic research method based on the theory of lexicographic systems, and the methods of artificial intelligence: machine learning, deep learning and neural networks

National Linguistic Resources of Ukrainian Lingua-Information Fund of NAS of Ukraine are an Effective Tools for Forming-Up the Academic Culture of the Researcher

У статті здійснено огляд національних лінгвістичних ресурсів Українського мовно-інформаційного фонду НАН України як ефективного засобу в підготовці майбутніх учителів-словесників до формування академічної культури (термінологічної, лексикографічної) учня-дослідника. Доведено, що електронні національні лінгвістичні ресурси характеризуються гнучкістю, оперативністю обробки інформації, модульністю побудови, сприяють оновленню й оптимізації навчально-пізнавальної діяльності за максимально короткий проміжок часу. Висвітлено окремі результати міждисциплінарного проєкту Загальноукраїнського центру словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.The article reviews the national linguistic resources of the Ukrainian LinguaInformation Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine, their use in the training of future philologists in the formation of academic culture (terminological, lexicographical) of student youth. It is proved that electronic national linguistic resources are characterized by flexibility, efficiency of information processing, modularity of construction. These resources contribute to the renewal and optimization of educational and cognitive activities in the shortest possible time. Among modern linguistic electronic resources that should be used in the disciplines of “Academic culture of a teacher-researcher”, “Methods of teaching Ukrainian in high school”, an important place should be given to electronic linguistic resources of the Ukrainian Language and Information Fund of NAS of Ukraine, dictionary modules word change, transcription, synonymy, antonymy and phraseology, linguistic corpus with developed linguistic and informational functions. The National Linguistic Corps is a modern experimental basis for conducting basic linguistic research and compiling lexicographical works of the new generation. Article highlights some results of the interdisciplinary project of the All-Ukrainian Dictionary Center of the Ukrainian Lingua-Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Department of Ukrainian Language and Literature of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. Analysis of the experience of binary classes conducted jointly testifies to the effectiveness of problem-solving exercises, the key words of which are research, academic integrity, European, innovation, authority; joint project “Dictionary Workshop”, which implementation will optimize the process of communicative interaction, academic culture of the subjects of the educational process

Electronic Dictionaries Ukrainian Language and Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine in the Educational Process

Матеріал посібника дібраний і укладений відповідно до сучасних освітніх тенденцій в Україні, спрямований на формування мовнокомунікативної, інформаційно-цифрової компетенцій учня з урахуванням мовної, лінгвістичної, соціокультурної, діяльнісної змістовних ліній. У посібнику подано вправи та завдання, що стимулюють користувачів якнайширше використовувати електронні ресурси Українського мовно-інформаційного фонду НАН України на заняттях з української мови. Текстовий матеріал відповідає Державному стандарту базової середньої освіти (2020), програмі для профільного навчання учнів закладів загальної середньої освіти, зорієнтовує на активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток мовного смаку і мовного чуття рідного слова.The material of the manual is selected and compiled in accordance with modern educational trends in Ukraine, aimed at the formation of linguistic, informational and digital competencies of the student, taking into account language, linguistic, socio-cultural, activity semantic lines. The manual contains exercises and tasks that encourage users to widely use the electronic resources of the Ukrainian Lingua-Information Fund, National Academy of Sciences of Ukraine in Ukrainian language classes. Text material meets the State Standard of Secondary Education (2020), the program for specialized education of students of general secondary education institutions, focuses on activation of students' cognitive activity, development of linguistic taste and linguistic sense of the native word. For teachers of language and literature, students, undergraduates, lecturers, heads of teaching practice

Text іn Research Paradigms: Theory and Practice

У колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.The multi-author monograph reflects the research topic of the Department of Ukrainian Language and Literature at Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko Text in modern research paradigms. The scientific work involves the study of textual categories specifics in the research paradigms of modern philology and the educational paradigm based on an interdisciplinary approach. The department has dozens of disciplines of different directions, the text is a significant component incorporated in all theoretical and practical courses taught by the teachers of the department, who became the authors of the presented collective work. Ukrainian researchers were also invited to collaborate on writing the book, with whom the department has meaningful and productive scientific and teaching cooperation. The monograph consists of scientific works arranged by thematic sections. Section 1 reveals the relevance and prospects of studying the text within the anthropocentric and educational paradigms. Text features, the specifics of text coherence as a prerequisite for text integrity and the result of author and reader’s intellectual and creative work are clarified. The main principles of coherence are singled out and described. It is proved that coherence ensures text understanding by the reader. Content, communicative and stylistic unity as well as general background knowledge of the speaker and the recipient contribute to that. The text in the educational environment serves as the main didactic unit in the system of teaching philological disciplines; the source of information on all academic disciplines that future specialists master; the means of upbringing and personality development; develops the abilities for intellectual analysis, creative thinking, critical approach to what has been learned, empathy and emotional perception of the world; means of communication, etc. Section 2 is devoted to the consideration of the text through linguistic and literary studies. The study of the language of Panteleimon Olexandrovych Kulish remains a challenge for Ukrainian linguistics. P. Yu. Grytsenko notes that comparing the text of a manuscript and its editions of different times convinces us that in order to study, for example, phonetic features, as well as writer’s idiolect knowledge on the whole, the choice of a text from the possible options (handwritten and printed), determining its place in the author’s megatext are decisive; therefore, without any doubts, an important condition for obtaining objective conclusions in the field of idiolectology is the researchers’ reliance on authentic texts as reliable sources of ‘real author’s language creativity’ [Hrytsenko, 21, 40]. The study of the idiolect of Panteleimon Kulish includes both a textual component and a purposeful observation of the writer’s Eastern Polissia environment. Franko made a great contribution to the formation and regulation of the Ukrainian literary language, attaching the leading importance to the soborny language. The study of contrasting structures functioning in scientific and popular science texts of I. Franko from various branches (historical, cultural, literary, folklore, ethnographic, theater studies, art works, etc., written in Ukrainian) testifies to their high syntactic organisation and justify that they represent the scientific style of the Ukrainian literary language that was already formed and crystallised at the end of the 19th century. Studying the language of fiction, poetry in particular, is one of the important directions in the development of Ukrainian linguistics. The aim of the study is a structural-morphological, semantic and functional analysis of compound words identified in the poetic texts of Lina Kostenko. The source for the study was the collections of poetic works by Lina Kostenko Favorites and Three Hundred Poems. An analysis of the folklorism phenomenon in literature from the standpoint of the structural-semiotic culture concept has been carried out, which makes it possible to distinguish this phenomenon entirely, taking into account the ideas and views of theorists of the designated culture concept in Ukrainian and foreign discourse. It is through the verbal form of art, embodying the ethical and aesthetic features of the worldview, the nature of the nation, the mechanism of people’s collective memory, its ethnic code, and cultural identity is preserved. The conceptual foundations of the communicative (text-creative in its composition) approach are analysed as a prerequisite for the implementation of future teachers training in linguodidactics to develop text-creating skills in primary school students. The possibilities of case studies are substantiated, which helps to better understand the topic, develop ideas; get the ground for testing the theory, identify patterns, relationships, activate thinking and discussion, obtain additional information, deepen knowledge, develop and apply analytical and strategic thinking. The possibilities and advantages of the case study approach which develop students’ creative and professional abilities are analysed. The section presents the project Virtual Laboratories in Professional Communication of Linguists. It is concluded that in the network centric world, a natural human language becomes not only and not so much a humanitarian factor, but, above all, a technological factor, so the technological status of the language will largely determine the development nature of a digital network centric civilization in the near future, and at the sameme hierarchy of languages. which will demonstrate the ability of one or another national language to successfully compete among the entire range of world languages. The necessity of creating a modern system of national linguistic resources and national linguistic infrastructure as a component of the information security of the state is indicated. The practical value lies in the implementation of an interdisciplinary approach to text analysis in the process of teaching educational components, in the development of scientific and methodological support that helps to build specialised skills in students of philological and non-philological specialties that will allow them to work properly with journalistic, media, scientific and literary texts during classes on cultural-lingual, media and linguodidactic disciplines. We really hope that the book will be useful to linguists, language teachers, undergraduate and postgraduate students in discovering phenomena of the text