ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД У ЖІНОК З ЛЕЙОМІОМОЮ МАТКИ

 These inspections are in-process resulted 100 women with the leiomyoma of uterus in 3,6-12 months after births. All patient is conduct the clinical, hormonal,, bacteriological and ultrasonic immunoassay of uterus and appendages in general lines. For women through 3,6 and 12 months afterbirths relative giperestrogeniya was marked and gipoprogesteronemiya, that can be instrumental in growth of miomatoznikh knots. Through 6 and 12 months there was a disbalance of protizapal’nikhand prozapal’nikh reactions of organism. In 12 months afterbirths for women (50), which got the recommended therapy the noted tendency to normalization of correlation of hormonal and immunological status. For women (50) which got symptomatic therapy or did not treat oneself prozapal’niy character of violations was in general kept, that showed up the increase of concentrations of FNP and decline of correlation of RR of 75/FPN. Such changes can stimulate growth of leyomiomatoznikh knots. В работе приведены данные обследования 100 женщин с лейомиомой матки через 3,6-12 месяцев после родов. Всем больным проведено в общих чертах клиническое, гормональное, иммунологическое, бактериологическое и ультразвуковое обследование матки и придатков. У женщин через 3,6 и 12 месяцев после родов отмечалась относительная гиперэстрогения и гипопрогестеронемия, что может способствовать росту миоматозныхузлов. Через 6 и 12 месяцев наблюдался дисбаланс противовоспалительных и и прозапальных реакций организма. Через 12 месяцев после родов у женщин (50), которые получали рекомендованную терапию отмеченная тенденция к нормализации соотношения гормонального и иммунологического статуса. У женщин (50), которые получали симптоматическую терапию или не лечились вообще хранился прозапальний характер нарушений, что проявлялось повышением концентраций ФНП и снижением соотношения РР75/ФПН. Такие изменения могут стимулировать рост лейомиоматознихузлов. У роботі наведені дані обстеження 100жінокз лейоміомою матки через 3,6-12 місяців після пологів. Усім хворим проведено загальнокпінічне, гормональне, імунологічне, бактеріологічне та ультразвукове обстеження матки і придатків. У жінок через 3,6 та 12 місяців після пологів відмічалась відносна гіперестрогенія та ппопрогестеронемія, що може сприяти росту міоматозних вузлі в. Через 6 та 12 місяців спостерігався дисбаланс протизапальних і прозапальних реакцій організму. Через 12 місяців після пологів у жінок (50), які отримували рекомендовану терапію відмічена тенденція до нормалізаці співвідношення гормонального та імунологічного статусу. Ужінок(50), які отримували симптоматичну терапію або не лікувались взагалі зберігався прозапальний характер порушень, що проявлялось підвищенням концентрацій ФНП та зниженням співвідношення РР 75/ФНП. Такі зміни можуть стимулювати ріст лейоміоматозних вузлів

Алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно–депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів

Objective — to present developed by the authors and approved screening diagnostic algorithm of anxiety and anxiodepressive disorders in women during pregnancy and postpartum period.Materials and methods. In total 247 pregnant women at the midpregnancy aged 17 to 45 years were enrolled in a screening psychodiagnostic test that was carried out at the SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine». Among them 67 pregnant women from 22 to 38 years of age with the high rates of anxiety score according to the state-trait anxiety and/or depression inventory and other scales were examined by applying the in-depth clinical and clinically psychopathological studies (the index group). The control group included 31 pregnant women from 24 to 39 years of age with the low rates of anxiety score according to the mentioned above tests. The step-wise screening diagnostic algorithm of anxiety and anxiodepressive disorders in pregnant women during second trimester and postpartum (6–8 weeks and at the end of 1-year term) period was developed by the clinicians of Center of psychosomatics and psychotherapy of children and women, and first implemented in practice at the Obstetric Clinic of the SI «Institute of Paediatrics, Obstetrics and Gynaecology of the NAMS of Ukraine» and then approved.Results. Data resulting from the screening psychodiagnostic study revealed the widespread phenomenon of anxiety and depression and its high rates according to anxiety and/or depression and other scales that prove the topicality of such a research focused on improvement of psychological counselling for pregnant women and mothers with babies.Conclusions. The efficiency of the developed step-wise screening diagnostic algorithm on early determination of depressive disorders in women during pregnancy and postpartum period, which must be implemented in medical, obstetric and specialized (psychological and psychiatric) fundamental practices with the aim of improving the quality of mental health care of pregnant women and mothers with babies.Key words: depression and anxiety disorders, pregnancy, postpartum period, postpartum depression, screening, informed consent, pathopsychological diagnostics.Цель — представить разработанный и апробированный алгоритм скрининговой диагностики депрессивных и тревожно-депрессивных расстройств у женщин во время беременности и в послеродовом периоде.Пациенты и методы. В скрининговом психодиагностическом обследовании в ДУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины» приняли участие 247 женщин во время ІІ триместра беременности в возрасте 17–45 лет; углубленным клиническим и клинико-психопатологическим методом исследованы 67 беременных женщин в возрасте 22–38 лет, которые имели высокие показатели по шкалам личностной или ситуативной тревоги и/или депрессии (основная группа), и 31 беременная женщина в возрасте 24–39 лет с низкими показателями и указанными шкалами (группа сравнения). На основании данных клинико-психопатологического и патопсихологического исследований впервые апробирован и внедрен в условиях акушерского стационара ранее разработанный группой психосоматики и психотерапии ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины» алгоритм этапной диагностики депрессивно-тревожных расстройств у беременных женщин во ІІ триместре, в 6–8 недель и до года после родов.Результаты. Полученные данные психодиагностического скрининга свидетельствуют о широкой распространенности симптомов тревоги и депрессии и высоком удельном весе пациенток с повышенными показателями по шкалам депрессии и тревоги, которая обосновывает актуальность данного научного исследования, направленного на оптимизацию медико-психологической помощи беременным женщинам и матерям с младенцами.Выводы. Доказана эффективность разработанного алгоритма своевременного выявления депрессивных расстройств у женщин во время беременности и после родов, который должен быть внедрен в общемедицинскую, акушерскую и специализированную (психолого-психиатрическую) практику для принципиального улучшения качества здравоохранения психического беременных женщин и матерей с младенцами.Ключевые слова: депрессивные, тревожные расстройства, беременность, послеродовый период, послеродовая депрессия, скрининг, информированное согласие, психодиагностика.Мета — представити розроблений і апробований алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді.Пацієнти та методи. У скринінговому психодіагностичному обстеженні в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» взяли участь 247 жінок під час ІІ триместру вагітності віком 17–45 років; поглибленим клінічним та клініко-психопатологічним методом досліджено 67 вагітних жінок віком 22–38 років, які мали високі показники за шкалами особистісної чи ситуативної тривоги та/або депресії (основна група), і 31 вагітну жінку віком 24–39 років із низькими показниками за вказаними шкалами (група порівняння). На підставі даних клініко-психопатологічного та патопсихологічного досліджень вперше апробовано та впроваджено в умовах акушерського стаціонару раніше розроблений групою психосоматики та психотерапії ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» алгоритм етапної діагностики депресивно-тривожних розладів у вагітних жінок у ІІ триместрі, у 6–8 тижнів і до року після пологів.Результати. Отримані дані психодіагностичного скринінгу свідчать про широку розповсюдженість симптомів тривоги та депресії й високу питому вагу пацієнток із підвищеними показниками за шкалами депресії та тривоги, що обґрунтовує актуальність даного наукового дослідження, спрямованого на оптимізацію медико-психологічної допомоги вагітним жінкам і матерям із немовлятами.Висновки. Доведено ефективність розробленого алгоритму своєчасного виявлення депресивних розладів у жінок під час вагітності та після пологів, який має бути впроваджений у загальномедичну, акушерську та спеціалізовану (психолого-психіатричну) практику для принципового поліпшення якості охорони психічного здоров'я вагітних жінок і матерів із немовлятами.Ключові слова: депресивні, тривожні розлади, вагітність, післяпологовий період, післяпологова депресія, скринінг, інформована згода, психодіагностика

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацентарно-ендометріальних структур при доброякісних і злоякісних пухлинах у жінок

Aim. Researchmaterials were the placenta of women operated on papillary carcinoma (encapsulated), endometrium of women with the same tumor markers detected in the placenta, this endometrium were taken during diagnosing postpartum catamnesis of the state of reproductive health, in comparison to the endometrium of women with benign uterine tumors (leiomyoma).Methods and results. Methods, that were used in the study: histological, immunohistochemical – indirect streptavidin-peroxidase method for detecting the expression of Ki67 Clon MIB-1, p53 Clon: DO-7, REA, Cytoceratina AE1 / AE3; Vimentin Clone: v9, receptors for estrogen (RE) and progesterone (RP). The study evaluated predictors of placental-endometrial disorders in women with cancer pathology: elevation of relative amount of expression of proliferative marker Ki-67 and p53 tumor marker in the placenta and endometrium, leading to violations in the structure of the process of regeneration; dischronosis in levels of expression of estrogen and progesterone receptors in the endometrium; presence of CEA expression in 25% of women of the main group in the endometrium and placenta; atypical glandular hyperplasia, endometrial polyps and micropolyps were found, which are important in the development of oncologic pathology.С целью определения предикторов патологических состояний в плаценте и эндометрии женщин, прооперированных по поводу рака щитовидной железы, выполнили сравнительное исследование плацент и эндометрия женщин, которым проведено оперативное вмешательство в связи с наличием папиллярной карциномы (инкапсулированной), и эндометрия от женщин с доброкачественными опухолями матки (лейомиома). В исследовании использованы общегистологические методы, а также иммуногистохимический метод определения экспрессии с МКАТ Ki67 Clon MIB-1, р53 Clon DO-7, РEA, Cytoсeratina AE1/AE3, Vimentin Clone v9, рецепторов к эстрогенам и прогестерону. Установлены предикторы плацентарно-эндометриальних нарушений при онкопатологии у женщин: увеличение относительного объема экспрессии в плаценте и эндометрии пролиферативного маркера Кі-67 и онкомаркера р53, что приводит к нарушению процессов регенерации; дисхроноз показателей экспрессии рецепторов эстрогенов и прогестерона в эндометрии; наличие экспрессии РЭА у 25% женщин основной группы как в эндометрии, так и в плаценте; наличие атипичной железистой гиперплазии, полипоза и микрополипоза эндометрия, которые имеют значение в развитии онкопатологии.З метою визначення предикторів патологічних станів у плаценті та ендометрії жінок, яких прооперували з приводу раку щитовидної залози, здійснили порівняльне дослідження плацент та ендометрію жінок, яким здійснили оперативне втручання у зв’язку з наявністю папілярної карциноми (інкапсульованої), й ендометрію від жінок із доброякісними пухлинами матки (лейоміома). Протягом дослідження використали загальногістологічні методи, а також імуногістохімічний метод виявлення експресії з МКАТ Ki67 Clon MIB-1, р53 р53 Clon DO-7, РEA, Cytoсeratina AE1/AE3, Vimentin Clone v9, рецепторів до естрогенів і прогестерону. Встановили предиктори плацентарно-ендометріальних порушень при онкопатології у жінок: збільшення відносного обсягу експресії у плаценті та ендометрії проліферативного маркера Кі-67 та онкомаркера р53, що призводить до порушення процесів регенерації; дисхроноз показників експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону в ендометрії; наявність експресії РЕА у 25% жінок основної групи як в ендометрії, так і в плаценті; наявність атипової залозистої гіперплазії, поліпозу та мікрополіпозу ендометрію, які мають значення в розвитку онкопатології.

Morphological and immunohistochemical peculiarities of placental-endometrial structures in women with benign and malignant tumors

Aim. Researchmaterials were the placenta of women operated on papillary carcinoma (encapsulated), endometrium of women with the same tumor markers detected in the placenta, this endometrium were taken during diagnosing postpartum catamnesis of the state of reproductive health, in comparison to the endometrium of women with benign uterine tumors (leiomyoma). Methods and results. Methods, that were used in the study: histological, immunohistochemical – indirect streptavidin-peroxidase method for detecting the expression of Ki67 Clon MIB-1, p53 Clon: DO-7, REA, Cytoceratina AE1 / AE3; Vimentin Clone: v9, receptors for estrogen (RE) and progesterone (RP). The study evaluated predictors of placental-endometrial disorders in women with cancer pathology: elevation of relative amount of expression of proliferative marker Ki-67 and p53 tumor marker in the placenta and endometrium, leading to violations in the structure of the process of regeneration; dischronosis in levels of expression of estrogen and progesterone receptors in the endometrium; presence of CEA expression in 25% of women of the main group in the endometrium and placenta; atypical glandular hyperplasia, endometrial polyps and micropolyps were found, which are important in the development of oncologic pathology