Оцінювання гібридних загроз та спроможностей протидії їм при формуванні стратегічних комунікацій

У статті зосереджується увага на питаннях розвитку стратегічних комунікацій. Зроблено наголос на об’єктивності формування системи знань при розробленні відповідної державної політики. На основі унікальної емпіричної бази, сформованої опитуванням суб’єктів системи громадської безпеки та цивільного захисту України, запропоновано підходи щодо оцінювання ризиків поширення гібридних загроз, пов’язаних з інформаційним середовищем, оцінюванням спроможностей відповідної системи щодо зниження зазначених ризиків та на основі аналізу статистичних закономірностей обґрунтовано пропозиції щодо формування напрямів стратегічних комунікацій у визначеному секторі безпеки України. На основі оцінювання ризиків поширення гібридних загроз, пов’язаних з інформаційним середовищем, виділено ключові загрози, зокрема стимулювання та заохочення громадян України, які мешкають у прикордонних регіонах, до отримання 2-го громадянства всупереч законам України (53%); контроль агресором контенту у регіонах близьких до бойових дій та прикордонних районів (51%); створення та підтримка (в т.ч. фінансова) різноманітних політичних проектів з метою розхитування соціально-політичної ситуації, дискредитації керівництва держави, підбурювання населення до громадянської непокори (51%), які прямо вказують на аспекти та напрями розвитку стратегічних комунікацій; вплив на свідомість працівників органів системи МВС, шляхом цілеспрямованої дискредитації, спрямованої на зниження довіри до політичної еліти в державі (44%). Акцентовано на тому, що гібридні загрози у формі дезінформації є інструментом гібридної агресії, якій неможливо запобігти традиційними правоохоронними заходами, а тому є потреба формування відповідної системи стійкості, яка залежить не від характеру чи рівня гібридних загроз, а від уразливості суспільства та спроможності національної правоохоронної системи забезпечувати належний рівень безпеки. На основі моделі лінійної регресії оптимізовано перелік спроможностей, що мають найбільший вплив на обрану для аналізу гібридну загрозу

Экономическая функция государства в современном обществе.Қазіргі қоғамдағы мемлекеттің экономикалық атқаратын қызметі.

В статье анализируется место и роль экономической функции государства. Акцентируется внимание на формировании направлений реализации экономической функции государства в современном обществе. Отмечается, что экономическая функция современного государства является постоянным направлением деятельности государства в экономической и смежных с ней сферах. Такая сторона деятельности государства обусловлена объективными потребностями развития в обществе рыночных отношений. Формирование направлений реализации и путей развития экономической функции государства в современном обществе непременно должны учитываться и приспосабливаться к изменениям в мировой системе хозяйствования. Мақалада мемлекеттің экономикалық атқаратын қызметінің рөлі және орны талданады. Қазіргі қоғамдағы мемлекеттің экономикалық атқаратын қызметінің жүзеге асу бағытының құралымына көңіл бөлінеді. Қазіргі кездегі мемлекеттiң экономикалық функциясы экономикалық және онымен байланысты аралас салаларда мемлекеттiң тұрақты басты қызметі болып табылады. Мемлекет қызметінің мұндай қырлары қоғамда нарықтық қатынастардың объективті қажеттi дамуымен негiзделедi. Қазіргі қоғамда мемлекеттің экономикалық функциясынiң iске асырылу бағатының қалыптасуы мен даму жолдары әлемдiк жүйемен санасуы қажет және ондағы өзгерiстерге бейiмделуi керек

ВІДМИВАННЯ КОШТІВ: МАКРОЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ I СУЧАСНИЙ ТРЕНД В УКРАЇНІ

The paper examines the scientists’ approaches to the evaluation of money laundering. Attention is drawn to the macroeconomic results of such an analysis. The research on the scope of money laundering and its impact on the country’s economy is reviewed. Relevant literature and selected techniques have been highlighted and are widely available in the world. The focus is on discussing the macroeconomic implications of money laundering and on finding methods for evaluating the various scales and conclusions reached by various scholars on the scope and flows of money laundering. An authors’ approach to the analysis of the phenomenon of money laundering is proposed based on the study of the links between the level of money laundering with the level of vulnerability of economic sectors and the spread of other negative socio-economic phenomena. Using unique empirical data obtained as a result of an expert survey in the field of money laundering, conducted a statistical analysis and test of the statistical hypothesis regarding the presence of interconnections and to determine the essential dependence of money laundering level on the selected indicators’ subgroups of macroeconomic nature for analysis based on Pearson and Kendall’s Taw correlation coefficients. The conclusions on the correlation between the level of money laundering in Ukraine and macroeconomic processes in Ukraine are substantiated: shadowing of economic relations, optimization of tax burden at the initiative of business entities and «prosperity» of money laundering due to strong corruption ties in this sphere. The grounds for determining the priorities of further state policy in the sphere of anti-money laundering have been formed, for the national financial monitoring of relevant benchmarks of increased risk of financial transactions in specific sectors of the economy and possible further methodological use of sectoral analysis (with wider coverage of the national economic sectors) money laundering risks.Досліджуються підходи науковців щодо оцінювання відмивання коштів. Акцентовано увагу на макроекономічних результатах такого аналізу. Зроблено огляд досліджень, присвячених масштабам відмивання коштів та їхнього впливу на економіку країни. Виділено відповідну літературу та окремі методики, що мають достатнє поширення у світі. Зосереджено увагу на обговоренні макроекономічних наслідків відмивання коштів та щодо пошуку методів оцінювання різними вченими й зроблених ними висновків про масштаби і потоки відмивання коштів. Запропоновано авторський підхід до аналізу феномену відмивання коштів на основі дослідження зв’язків рівня відмивання коштів з рівнем вразливості секторів економіки та поширення інших негативних соціально-економічних явищ. Використовуючи унікальні емпіричні дані, отримані в результаті проведеного експертного опитування фахівців у сфері протидії відмиванню коштів, проведено статистичний аналіз та перевірку статистичної гіпотези щодо наявності взаємозв’язку і з’ясування істотної залежності рівня відмивання коштів від виділених підгруп індикаторів макроекономічного характеру, проведено кореляційний аналіз на основі використання коефіцієнтів кореляції Пірсона і Кендалла. Обґрунтовуються висновки щодо пов’язаності рівня відмивання коштів в Україні з макроекономічними процесами в Україні: тінізацією економічних відносин, оптимізацією податкового навантаження з ініціативи суб’єктів господарської діяльності та «процвітання» відмивання коштів за рахунок сильних корупційних зв’язків у цій сфері. Сформовано підстави для визначення пріоритетів подальшої державної політики у сфері запобігання відмиванню коштів, визначення для національного фінансового моніторингу відповідних реперних точок підвищеного ризику фінансових операцій у конкретних секторах економіки і можливого подальшого методологічного використання секторального аналізу (з більш широким охопленням галузей економіки) при реалізації національної системи оцінювання ризиків відмивання коштів

ВІДМИВАННЯ КОШТІВ: МАКРОЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ I СУЧАСНИЙ ТРЕНД В УКРАЇНІ

The paper examines the scientists’ approaches to the evaluation of money laundering. Attention is drawn to the macroeconomic results of such an analysis. The research on the scope of money laundering and its impact on the country’s economy is reviewed. Relevant literature and selected techniques have been highlighted and are widely available in the world. The focus is on discussing the macroeconomic implications of money laundering and on finding methods for evaluating the various scales and conclusions reached by various scholars on the scope and flows of money laundering.An authors’ approach to the analysis of the phenomenon of money laundering is proposed based on the study of the links between the level of money laundering with the level of vulnerability of economic sectors and the spread of other negative socio-economic phenomena. Using unique empirical data obtained as a result of an expert survey in the field of money laundering, conducted a statistical analysis and test of the statistical hypothesis regarding the presence of interconnections and to determine the essential dependence of money laundering level on the selected indicators’ subgroups of macroeconomic nature for analysis based on Pearson and Kendall’s Taw correlation coefficients.The conclusions on the correlation between the level of money laundering in Ukraine and macroeconomic processes in Ukraine are substantiated: shadowing of economic relations, optimization of tax burden at the initiative of business entities and «prosperity» of money laundering due to strong corruption ties in this sphere.The grounds for determining the priorities of further state policy in the sphere of anti-money laundering have been formed, for the national financial monitoring of relevant benchmarks of increased risk of financial transactions in specific sectors of the economy and possible further methodological use of sectoral analysis (with wider coverage of the national economic sectors) money laundering risks.Акцентировано внимание на макроэкономических подходах оценивания отмывания денег. Выделены литература и конкретные методы, распространенные в мире.Предложен авторский подход к анализу феномена отмывания денег на базе исследования связей уровня отмывания денег с уровнем уязвимости секторов экономики, а также распространенности иных негативных социально-экономических явлений. На основе корреляционного анализа, с использованием коефициентов корреляции Пирсона и Кендалла, проведена проверка соответствующей статистической гипотезы.Обоснованы приоритетные направления дальнейшей государственной политики в сфере предотвращения отмывания денег.Досліджуються підходи науковців щодо оцінювання відмивання коштів. Акцентовано увагу на макроекономічних результатах такого аналізу. Зроблено огляд досліджень, присвячених масштабам відмивання коштів та їхнього впливу на економіку країни. Виділено відповідну літературу та окремі методики, що мають достатнє поширення у світі. Зосереджено увагу на обговоренні макроекономічних наслідків відмивання коштів та щодо пошуку методів оцінювання різними вченими й зроблених ними висновків про масштаби і потоки відмивання коштів.Запропоновано авторський підхід до аналізу феномену відмивання коштів на основі дослідження зв’язків рівня відмивання коштів з рівнем вразливості секторів економіки та поширення інших негативних соціально-економічних явищ. Використовуючи унікальні емпіричні дані, отримані в результаті проведеного експертного опитування фахівців у сфері протидії відмиванню коштів, проведено статистичний аналіз та перевірку статистичної гіпотези щодо наявності взаємозв’язку і з’ясування істотної залежності рівня відмивання коштів від виділених підгруп індикаторів макроекономічного характеру, проведено кореляційний аналіз на основі використання коефіцієнтів кореляції Пірсона і Кендалла.Обґрунтовуються висновки щодо пов’язаності рівня відмивання коштів в Україні з макроекономічними процесами в Україні: тінізацією економічних відносин, оптимізацією податкового навантаження з ініціативи суб’єктів господарської діяльності та «процвітання» відмивання коштів за рахунок сильних корупційних зв’язків у цій сфері.Сформовано підстави для визначення пріоритетів подальшої державної політики у сфері запобігання відмиванню коштів, визначення для національного фінансового моніторингу відповідних реперних точок підвищеного ризику фінансових операцій у конкретних секторах економіки і можливого подальшого методологічного використання секторального аналізу (з більш широким охопленням галузей економіки) при реалізації національної системи оцінювання ризиків відмивання коштів