Використання склоіономерного цементу "Цемілайт" при пломбуванні порожнин 2 класу за Блеком

Приведены результаты исследования качества прилегания пломб из СИД «Цемилайт» в по­лостях 2 класса по Блэку. Даны рекомендации по применению СИЦ «Цемилайт» для восста­новления дефектов 2 класса по Блэку в зависимости от глубины отпрепарированных полостей; The results of the research of marginal abutment quality of the fillings made of glass-ionomer cement «Cemilight» to restore caries cavities of the 2-nd class by Black are presented in the article. Current recommendations for the glass-ionomer cement «Cemilight» application for the restoration of caries cavities of the 2-nd class by Black according to the depth of prepared cavities are given

Some aspects of the appearance of increased tooth sensitivity

Резюме: У статті йдеться мова про причини виникнення підвищеної чутливості зубів після їх пломбування. Акцентується увага на механізмах адгезії пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба. Також вказується на залежність розвитку чутливості зубів від крайового прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба (крайова адаптація пломби), стану змазаного шару та від стану дентину і пульпи зуба; Резюме: В статье говорится о причинах возникновения повышенной чувствительности зубов после их пломбирования. Акцентируется внимание на механизмах адгезии пломбировочных материалов к твердым тканям зуба. Также указывается на зависимости развития чувствительности зубов от краевого прилегания пломбировочных материалов к твердым тканям зуба (краевая адаптация пломбы), состояния смазанного слоя и от состояния дентина и пульпы зуба; Summary: The article dealt with the causes of increased tooth sensitivity after sealing. The attention is focused on the mechanisms of adhesion of filling materials to the hard tissues of the tooth. It also indicates the dependence of the sensitivity of the regional adjoining tooth filling materials to the hard tissues (marginal adaptation seal) status blurred layer and the state of dentin and pulp

Відновлення зруйнованих коронок зубів із використанням штифтових конструкцій

Проведена клінічна оцінка якості відновлення коронок депульпованих зубів із використанням різних штифтових конструкцій. У ході клінічних досліджень були проаналізовані основні штифтові конструкції, що використовуються для відновлення зруйнованих коронок зубів. У клініці хворим із дефектами коронок зубів було проведено відновлення зубів штифтами MOOSER («Maillefer») - 5 особам, UNIMETRIC («Mailiefer«) - 6 особам, RADIX-ANKER («Mailiefer») - 5 особам, CYTCO («Maillefer») - 5 особам, FLEXI- POST (SDS) - 7 особам та відлитої штифтової вкладки з індивідуальним моделюванням - 4 особам; Проведена клиническая оценка качества восстановления коронок депульпированных зубов с использованием различных штифтовых конструкций. В ходе клинических исследований были проанализированы основные штифтовые конструкции, используемые для восстановления разрушенных коронок зубов. В клинике больным с дефектами коронок зубов было проведено восстановление зубов штифтами MOOSER («Maillefer») - 5 человек, UNIMETRIC («Maillefer») - 6 человек, RADIX-ANKER («Maillefer») - 5 человек, CYTCO («Maillefer») - 5 человек, FLEXI-POST (SDS) - 7 человек и отлитой штифтовой вкладки с индивидуальным моделированием - 4 человека; A clinical evaluation of the quality restoration crowns pulpless teeth using different stud designs. In clinical studies have analyzed the basic pin tumbler design used for the reconstruction of destroyed teeth crowns. The clinic patients with defects of teeth crowns dental restoration was carried out pins MOOSER (Maillefer) - 5 people, UNIMETRIC (Maillefer) - 6 people, RADIX-ANKER (Maillefer) - 5 people, CYTCO (MAILLEFER) - 5 people, FLEXI-POST (SDS) - 7 people and cast pinned tabs with individual styling - 4 people

Структурні особливості літосфери континентів і океанів та їх природа

The deep geological and geophysical studies of the continents and oceans have revealed a number of well-defined new regularities in the structure of the crust and upper mantle that do not find a clear explanation in the modern geodynamic concepts.  The regularities are the following. The Earth is divided into two hemispheres with different structure of the lithosphere: the Pacific and Indo-Atlantic hemisphere. The Pacific hemisphere is surrounded by a ring of the tectonically active zones with high seismicity (Benioff Zones). The system of the mid-ocean ridges with approximately equal distances between them, 90°, is symmetrical relatively to the South Pole. The crust in the oceans is different in age and composition, it identified the remnants of an ancient (Archaean) crust and large areas of subcontinental crust. The continents are characterized by the large thickness of the lithosphere (more than 200 km), composed of the lower density depleted matter. Experimental data on petrophysical properties of the crust and upper mantle matter at high pressure and temperature, the data on deep xenoliths, geochemical studies of natural gases have showen a large role of deep energy-intensive fluids in the formation of the sialic crust and depleted mantle rocks.These data give possibility to explain the continents and oceans origin. The irregular in space the Earth degassing results in different lithosphere types formation: the thick granite-gneiss crust and the lower density depleted mantle of the continents were created in the areas of the higher deep fluids flows; in the areas of the lower fluids advection the primary oceanic crust was preserved and only some separate spots of the transition crust appeared. The lower density of the continental «roots» was the main factor in the formation of continents: the lower density lithosphere led to its emerging in respect to the oceanic lithosphere. Two hemispheres with different lithosphere structure were formed may be due to the elliptical form of the orbit, causing periodic changes of the planet accelerations. The structural symmetry of the global rift system relative to the planet poles gives possibility to explain its origin by the expansion of the planet.Глубинными геолого-геофизическими исследованиями континентов и океанов выявлены следующие хорошо обоснованные закономерности в строении земной коры и верхней мантии, которые не имеют четкого объяснения в современных геодинамических концепциях. Земля разделена на два полушария с различной структурой литосферы - Тихоокеанскую и Индо-Атлантическое, что разграничены кольцом тектонически активных зон высокой сейсмичности (зонами Беньофа). Система срединно-океанических хребтов с примерно одинаковыми расстояниями между ними (90 °) симметрична относительно Южного полюса. Кора в океанах различается по возрасту и составу, выделено остатки древней (архейской) коры и большие площади субконтинентального коры. Континенты характеризуются большой мощностью литосферы (более 200 км), составленной деплетованим материалом уменьшенной плотности. Согласно экспериментальным данным по петрофизических свойств вещества земной коры и верхней мантии при высоком давлении и температуре, а также данными о глубинных ксенолитов и геохимических исследований природных газов, роль глубоких энергоемких флюидов в формировании сиаличнои коры и деплетованои мантии велика. Природу формирования континентов и океанов можно объяснить следующим образом. Неравномерная по площади дегазация Земли привела к образованию различных типов литосферы: мощная гранито-гнейсовa кора и деплетована мантия уменьшенной плотности формировались в зонах повышенных потоков глубинных флюидов, а в зонах пониженной флюидной адвекции сохранялась первичная океаническая кора и образовывались лишь небольшие участки коры переходного типа. Наличие «корней» континентов с уменьшенной плотностью была основной причиной формирования континентов: литосфера уменьшенной плотности «всплыла» по океанической литосферы. Два полушария с различной структурой литосферы образовались, вероятно, в результате вращения Земли по орбите эллипсоидальной формы, вызывает периодические колебания планеты. Структурную симметрию глобальной системы рифтов по полюсов планеты можно объяснить расширением планеты.Глибинними геолого-геофізичними дослідженнями континентів і океанів виявлено такі добре обґрунтовані закономірності у структурі земної кори і верхньої мантії, які не мають чіткого пояснення в сучасних геодинамічних концепціях. Земля розділена на дві півкулі з різною структурою літосфери — Тихоокеанську й Індо-Атлантичну, що розмежовані кільцем тектонічно активних зон високої сейсмічності (зонами Беньофа). Система серединно-океанічних хребтів з приблизно однаковими відстанями між ними (90°) симетрична щодо Південного полюса. Кора в океанах різниться за віком і складом, виділено залишки давньої (архейської) кори і великі площі субконтинентальної кори. Континенти характеризуються великою потужністю літосфери (понад 200 км), складеної деплетованим матеріалом зменшеної густини. Згідно з експериментальними даними щодопетрофізичнихвластивостей речовини земної кори і верхньої мантії за високого тиску і температури, а також даними стосовно глибинних ксенолітів і геохімічнихдосліджень природних газів, роль глибоких енергоємних флюїдів у формуванні сіалічної кори і деплетованої мантії є великою. Природу формування континентів і океанів можна пояснити таким чином. Нерівномірна за площею дегазація Землі привела до утворення різних типів літосфери: потужна граніто-гнейсовa кора і деплетована мантія зменшеної густини формувалися в зонах підвищених потоків глибинних флюїдів, а в зонах зниженої флюїдної адвекції зберігалася первинна океанічна кора й утворювалися лише невеликі ділянки кори перехідного типу. Наявність «коренів» континентів зі зменшеною густиною була основною причиною формування континентів: літосфера зменшеної густини «спливла» щодо океанічної літосфери. Дві півкулі з різною структурою літосфери утворилися, ймовірно, в результаті обертання Землі по орбіті еліпсоїдальної форми, що викликає періодичні коливання планети. Структурну симетрію глобальної системи рифтів щодо полюсів планети можна пояснити розширенням планети

Low velocity and low electricalresistivity layers in the middle crust

Some Deep Seismic Sounding (DSS) revealed low velocity layers in the upper and middle crust of old platforms. The layers are often characterised by a lower electrical resistivity. It is not clear, however, how reliable the layers recognized from DSS data are, if they are regular or occasional events and how they correlate with other geophysical parameters. To answer these questions the experimental DSS data obtained in the Baltic and Ukranian shields by different institutions were reinterpreted by the author with unified methods. The shield areas are well studied using both the DSS and high-frequency magnetotelluric sounding (MTS) methods. As a result a marked velocity inversion (waveguide) was observed in a 10 to 20 km depth range in the majority of the DSS profiles. An increase in the electrical conductivity is typical for the waveguide. A comparison of the results with the data from other platform regions allow the conclusion that this low velocity and high electrical conductivity layer has a global significance. In the continental crust, the layer is characterised by changes in the reflectivity pattern, earthquakes number and changes in velocity pattern where the block structure is transformed into a subhorizontal layering. These structural features suggest that the layers separate brittle and weak parts of the crust. Usually they play the role of detachment zones at crustal block moving. A possible factor responsible for this phenomenon is an increase in porosity and in the salinity of the waveguide pore water compared with the upper crust. This suggestion is confirmed by the Kola superdeep borehole data. Porosity increasing in the middle crust is explained by the change in rock mechanical properties with depth, by fracturing porosity and by dilatancy effect, at a depth of 10-20 km.PublishedJCR Journalope

Low velocity and low electricalresistivity layers in the middle crust

Some Deep Seismic Sounding (DSS) revealed low velocity layers in the upper and middle crust of old platforms. The layers are often characterised by a lower electrical resistivity. It is not clear, however, how reliable the layers recognized from DSS data are, if they are regular or occasional events and how they correlate with other geophysical parameters. To answer these questions the experimental DSS data obtained in the Baltic and Ukranian shields by different institutions were reinterpreted by the author with unified methods. The shield areas are well studied using both the DSS and high-frequency magnetotelluric sounding (MTS) methods. As a result a marked velocity inversion (waveguide) was observed in a 10 to 20 km depth range in the majority of the DSS profiles. An increase in the electrical conductivity is typical for the waveguide. A comparison of the results with the data from other platform regions allow the conclusion that this low velocity and high electrical conductivity layer has a global significance. In the continental crust, the layer is characterised by changes in the reflectivity pattern, earthquakes number and changes in velocity pattern where the block structure is transformed into a subhorizontal layering. These structural features suggest that the layers separate brittle and weak parts of the crust. Usually they play the role of detachment zones at crustal block moving. A possible factor responsible for this phenomenon is an increase in porosity and in the salinity of the waveguide pore water compared with the upper crust. This suggestion is confirmed by the Kola superdeep borehole data. Porosity increasing in the middle crust is explained by the change in rock mechanical properties with depth, by fracturing porosity and by dilatancy effect, at a depth of 10-20 km

Low velocity and low electricalresistivity layers in the middle crust

Some Deep Seismic Sounding (DSS) revealed low velocity layers in the upper and middle crust of old platforms. The layers are often characterised by a lower electrical resistivity. It is not clear, however, how reliable the layers recognized from DSS data are, if they are regular or occasional events and how they correlate with other geophysical parameters. To answer these questions the experimental DSS data obtained in the Baltic and Ukranian shields by different institutions were reinterpreted by the author with unified methods. The shield areas are well studied using both the DSS and high-frequency magnetotelluric sounding (MTS) methods. As a result a marked velocity inversion (waveguide) was observed in a 10 to 20 km depth range in the majority of the DSS profiles. An increase in the electrical conductivity is typical for the waveguide. A comparison of the results with the data from other platform regions allow the conclusion that this low velocity and high electrical conductivity layer has a global significance. In the continental crust, the layer is characterised by changes in the reflectivity pattern, earthquakes number and changes in velocity pattern where the block structure is transformed into a subhorizontal layering. These structural features suggest that the layers separate brittle and weak parts of the crust. Usually they play the role of detachment zones at crustal block moving. A possible factor responsible for this phenomenon is an increase in porosity and in the salinity of the waveguide pore water compared with the upper crust. This suggestion is confirmed by the Kola superdeep borehole data. Porosity increasing in the middle crust is explained by the change in rock mechanical properties with depth, by fracturing porosity and by dilatancy effect, at a depth of 10-20 km