Biometric changes in highly myopic eyes before and after phacoemulsification with intraocular lense implantation

High short-sightedness is a complicating factor in phacoemulsification cataract affecting the achievement of high visual results. There are no data in the literature that would reflect changes in the biometric parameters of eyes with high myopia after cataract phacoemulsification with intraocular lens implantation. The authors have shown the reliability of this surgical treatment, the absence of complications and a negative effect on the hydrodynamics of the eye. Patients underwent the ophthalmic examination and for patients preparing for phacoemulsification + IOL: A- and B-scanning, endothelial microscopy, optical biometry. In the group of patients with high myopia, regardless of the age, ranged from 3.1 mmto 3.9 mmwith a mean of 3.52 ± 0.34 mm(variation within 10%), while in the group of patients with myopia and concomitant cataract the fluctuations in anterior chamber depth were recorded in the range from 2.6 mmto 4.4 ± 0.1 mmwith average values of 3.14 ± 0.038 mm(variation within 25%). In the dynamics of treatment, a significant reduction in intraocular pressure according to Maklakov by 6.9% was noted in 6 months from baseline (p <0.001) - from 18.6 ± 2.34 to 17.4 ± 1.09 mmHg. Art. At the same time, it should be emphasized that the main effect of reducing intraocular pressure was expected already within 1 month (17.9 ± 1.06 mmHg) after surgery (3.9%, p = 0.006), followed by decrease by 3.1% after 6 months of follow-up (p = 0.008). The research results showed a direct correlation between the endothelial layer density and the anterior chamber depth. Thus, before surgery r = 0.248, and after surgery r = 0.119, i.e. after phacoemulsification with IOL implantation, the density of the endothelial layer depends on changes in the anterior chamber depth (p <0.05). This research has shown that phacoemulsification with IOL implantation is accompanied by positive changes in the size of the mutually located structures of the anterior chamber of the eyeball

Impact of corneal astigmatism on refractive outcomes after phacoemulsification with implantation of a spherical IOL

Background: To date, particular emphasis is being put to correction of preoperative corneal astigmatism in phacoemulsification, since approximately 30% of the world’s population has astigmatism of at least 0.75D which results in decreased visual acuity after cataract surgery. Purpose: To assess the effect of corneal astigmatism on refractive outcomes of phacoemulsification with implantation of a spheric intraocular lens (IOL). Material and Methods: We retrospectively analyzed the outpatient medical records of 39 patients (50 eyes) who received phacoemulsification with a spherical IOL and had corneal astigmatism of 0.5-3.75D (as assessed by keratometry). Eyes were divided into four groups based on the degree of corneal astigmatism. We assessed changes in visual acuity and corneal astigmatism and refractive outcomes of cylindrical correction at one month after surgery. Results: The greater the presurgical astigmatism, the lower was uncorrected visual acuity at one month after surgery. There was no significant difference (р > 0.05) in change in corneal astigmatism values after phacoemulsification. In group 1 (preoperative astigmatism of 0.75 D or less) and group 2 (preoperative astigmatism of 1.0 to 1.5 D), the mean increase in visual acuity after cylindrical refractive correction was 10% or less, and had no significant impact on the quality of vision. In group 3 (preoperative astigmatism of 1.75 to 2.5 D) and group 4 (preoperative astigmatism of 2.75 D or more), the mean increase in visual acuity was 15% and 25%, respectively. Conclusion: Surgically induced astigmatism after phacoemulsification had no substantial impact on refractive outcomes. When planning refractive outcomes for eyes with astigmatism after cataract surgery, it should be taken into account that implanting a spherical IOL is acceptable only for eyes with an amount of preoperative astigmatism of 0.75 D or less and vertical axis of astigmatism. Cataract patients with preoperative corneal astigmatism of >0.75 D will require implantation of a toric IOL or a plan for astigmatism correction with another method

Anatomical optical, biomechanical and morphometric parameters of the eye in children with acquired myopia and syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia

Aim of the research – to make a comprehensive assessment of anatomical, optical, biomechanical and morphometric parameters of the eye in children with acquired myopia and syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia. Materials and methods. We examined patients of 2 groups: the I group – 44 children (88 eyes) with myopia of mild degree and phenotypic manifestations of connective tissue dysplasia, the II group – 40 patients (80 eyes) with myopia and without signs of connective tissue dysplasia. We measured the following parameters: corneal refractive power, corneal diameter and radius, thickness of the cornea, anterior chamber depth, lens thickness, sagittal length of the vitreous body, axial length of the eye, corneal hysteresis, peripapillary retinal nerve fiber layer thickness. Results. We revealed significant differences in the anatomical, optical and biomechanical parameters of the visual analyzer in children with myopia of mild degree on the background of the UCTD, in contrast to children with myopia and without connective tissue dysplasia, which consisted in corneal refractive power reduction to an average of 41.25 [40.62; 41.75] D, increase in the corneal radius to an average of 8.13 [7.97; 8.28] mm, the corneal diameter to an average of 12.5 [12.1; 12.7] mm, the anterior chamber depth to an average of 3.8 [3.4; 4.0] mm, the sagittal length of the vitreous body to an average of 17.6 [17.3; 18.0] mm, the axial length of eye to an average of 24.9 [24.4; 25.4] mm, decrease in corneal hysteresis to an average of 11.2 [10.6; 11.7] mm Hg. Peripapillary retinal nerve fiber layer thickness was reduced to an average of 87 [85; 93] μm. Conclusions. The obtained data can be useful in a comprehensive assessment of ophthalmic manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia syndrome, in myopic process development prediction and in individual treatment tactics determination

Анатомо-оптичні, біомеханічні та морфометричні параметри ока в дітей із набутою міопією та синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини

Aim of the research – to make a comprehensive assessment of anatomical, optical, biomechanical and morphometric parameters of the eye in children with acquired myopia and syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia.Materials and methods. We examined patients of 2 groups: the I group – 44 children (88 eyes) with myopia of mild degree and phenotypic manifestations of connective tissue dysplasia, the II group – 40 patients (80 eyes) with myopia and without signs of connective tissue dysplasia. We measured the following parameters: corneal refractive power, corneal diameter and radius, thickness of the cornea, anterior chamber depth, lens thickness, sagittal length of the vitreous body, axial length of the eye, corneal hysteresis, peripapillary retinal nerve fiber layer thickness.Results. We revealed significant differences in the anatomical, optical and biomechanical parameters of the visual analyzer in children with myopia of mild degree on the background of the UCTD, in contrast to children with myopia and without connective tissue dysplasia, which consisted in corneal refractive power reduction to an average of 41.25 [40.62; 41.75] D, increase in the corneal radius to an average of 8.13 [7.97; 8.28] mm, the corneal diameter to an average of 12.5 [12.1; 12.7] mm, the anterior chamber depth to an average of 3.8 [3.4; 4.0] mm, the sagittal length of the vitreous body to an average of 17.6 [17.3; 18.0] mm, the axial length of eye to an average of 24.9 [24.4; 25.4] mm, decrease in corneal hysteresis to an average of 11.2 [10.6; 11.7] mm Hg. Peripapillary retinal nerve fiber layer thickness was reduced to an average of 87 [85; 93] μm.Conclusions. The obtained data can be useful in a comprehensive assessment of ophthalmic manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia syndrome, in myopic process development prediction and in individual treatment tactics determination.Цель работы – провести комплексную оценку анатомо-оптических, биомеханических и морфометрических показателей глаза у детей с приобретенной миопией и синдромом недифференцированной дисплазии соединительной ткани.Материалы и методы. Обследовали пациентов 2 групп: І группа – 44 ребенка (88 глаз) с миопией слабой степени и фенотипическими проявлениями соединительнотканной дисплазии, ІІ группа – 40 пациентов (80 глаз) с миопией и без признаков соединительнотканной дисплазии. Измеряли показатель преломляющей силы роговицы, диаметр роговицы, радиус кривизны роговицы, толщину роговицы, глубину передней камеры, толщину хрусталика, сагиттальную длину стекловидного тела, аксиальную длину глазного яблока, корнеальный гистерезис, перипапиллярную толщину слоя нервных волокон.Результаты. Установлены достоверные различия в анатомо-оптических, биомеханических и морфометрических показателях зрительного анализатора у детей с миопией слабой степени на фоне СНДСТ и детей с миопией без соединительнотканной дисплазии, которые заключаются в снижении преломляющей силы роговицы в среднем до 41,25 [40.62; 41.75] дптр, увеличении радиуса роговицы в среднем до 8,13 [7.97; 8.28] мм, диаметра роговицы в среднем до 12,5 [12.1; 12.7] мм, увеличении глубины передней камеры в среднем до 3,8 [3.4; 4.0] мм, увеличении сагиттальной длины стекловидного тела в среднем до 17,6 [17.3; 18.0] мм, увеличении аксиальной длины глаза в среднем до 24,9 [24.4; 25.4] мм, снижении корнеального гистерезиса в среднем до 11,2 [10.6; 11.7] мм рт. ст., снижении толщины слоя перипапиллярных нервных волокон в среднем до 87 [85; 93] μm.Выводы. Результаты могут быть полезными в комплексной оценке офтальмологических проявлений синдрома недифференцированной дисплазии соединительной ткани, прогнозировании развития миопического процесса и определении индивидуальной тактики лечения. Мета роботи – виконати комплексне оцінювання анатомо-оптичних, біомеханічних і морфометричних показників ока в дітей із набутою міопією та синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини.Матеріали та методи. Обстежили пацієнтів двох груп: І – 44 дитини (88 очей) з міопією слабкого ступеня та фенотиповими проявами сполучнотканинної дисплазії, ІІ група – 40 пацієнтів (80 очей) із міопією та без ознак сполучнотканинної дисплазії. Вимірювали показник заломлюваної сили рогівки, діаметр рогівки, радіус кривизни рогівки, товщину рогівки, глибину передньої камери, товщину кришталика, сагітальну довжину склоподібного тіла, аксіальну довжину очного яблука, кореальний гістерезис, перипапілярну товщину шару нервових волокон.Результати. Виявили вірогідні відмінності за анатомо-оптичними, біомеханічними й морфометричними показниками зорового аналізатора дітей із міопією слабкого ступеня на тлі СНДСТ і дітей із міопією без сполучнотканинної дисплазії, що полягають у зниженні заломлюваної сили рогівки в середньому до 41,25 [40.62; 41.75] дптр, збільшенні радіуса рогівки в середньому до 8,13 [7.97; 8.28] мм, діаметра рогівки в середньому до 12,5 [12.1; 12.7] мм, збільшенні глибини передньої камери в середньому до 3,8 [3.4; 4.0] мм, збільшення сагітальної довжини склоподібного тіла в середньому до 17,6 [17.3; 18.0] мм, збільшенні аксіальної довжини ока в середньому до 24,9 [24.4; 25.4] мм, зниженні корнеального гістерезису в середньому до 11,2 [10.6; 11.7] мм рт. ст., зниженні товщини шару перипапілярних нервових волокон у середньому до 87 [85; 93] μm.Висновки. Результати можуть бути корисними в комплексному оцінюванні офтальмологічних проявів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини, прогнозуванні розвитку міопічного процесу і визначенні індивідуальної тактики лікування.