HUMORAL IMMUNITY TO THE DAMAGE OF LIPID METABOLISM IN PATIENTS WITH RENOCARDIAC SYNDROME

A total of 289 patients with chronic renocardiac syndrome, 204 of them with chronic glomerulonephritis and 85 diabetic nephropathy. The worsening of the lipid metabolism, depending on the degree of chronic renal failure (CRF), I noted in the degree of CKD, manifested increased low density lipoprotein (LDL) of 1.22 times (p=0.004), triglycerides (p=0.02), atherogenicity index (p<0.0001) and decreased high-density lipoprotein (HDL) cholesterol (p<0.001). The coefficient of LDL / HDL ratio was greatest in patients with CRF I, which indicates the most intense pro-atherogenic processes in these patients. The biological role of education lipoprotein immune complexes (LPIC) is confirmed by us revealed a statistically significant negative correlation between the ratio and the atherogenic LDL IgG (r=- 0,3; p=0.04), and LDL atherogenic factor IgM (r=-0,46, p=0.01) in patients with chronic renal failure group 1. A statistically significant negative correlation between daily proteinuria and LDL IgG, LDL IgM (r=-0,3; p=0,005; r=-0,4; p=0.004, respectively), which suggests the assumption of our damaging effect LPIC on the renal glomerulus

Structural, functional and endothelial peculiarities of diabetic nephropathy in patients with arterial hypertension

The aim of our one-stage observational study was the detail analysis of structural, functional, endothelial peculiarities of diabetic nephropathy in patients with coexistent arterial hypertension. Methods. Our study involved 96people with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus (I group), 25 patients with arterial hypertension (II group), 15 practically healthy persons (III group) treated and obtained in Sumy City Clinical Hospital №1. Cardiovascular complications were determined in all patients from I and II groups. The average age of the patients was 62.31 ± 0.2 years. The level of glycosylated hemoglobin (HbAlc) was determined by the biochemical method, albuminuria by immunoassay. The level of endothelin-1 (ET-1) in serum was studied using ELISA. Results. It was found that the level of ET-1 was significantly higher in patients with diabetes compared with only hypertensive patients. In the patients with urine albumin excretion rate category A2 the level of endothelin-1 was significantly higher compared with the category A1 patients and less compared with category A3 patients (11.42 ± 49 vs 25 ± 0.57pg/ml, p = 0.0329 and 11.42 ± 0.49 vs 2.25 ± 1.04pg/ml, p <0.0001, respectively. So, the level of ET-1 increased in proportion to albuminuria. In patients with the albuminuria category A2, the endothelin-1 level was higher than in subjects with the A1 category and lower than in patients with the A3 category. In addition, we identified a moderate direct correlation between the blood level of ET-1 in the patients with diabetes and blood glucose level (r = 0.29;p = 0.004). Conclusion. Finally, it is the confirmation of greater endothelial function disorders for arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus. In conclusion, endothelial dysfunction promotes diabetic nephropathy progression

VASOMOTOR FUNCTION OF THE ENDOTHELIUM IN PATIENTS WITH CHRONIC KIDNEY DISEASE AND HYPERTENSION

Investigation of the functional state of the vascular endothelium contributes to the further study of the mechanisms of development and pharmacological correction, particularly in hypertensive patients with chronic kidney disease. Material and Results. The study involved 172 patients with arterial hypertension (AH) in patients with chronic kidney disease. In the study of vascular-motor response to decompression and test with nitroglycerin in 60% of cases occur reduced vasodilatory and in 12.6% constrictor response. Normal character of vasodilation was 27.4%. Endothelium-independent vasodilation in the brachial artery decompression was reduced by 51.1% compared with the control. The growth of endothelium-independent vasoconstriction in the degree III AH was reduced to a lesser degree than the endothelium dependent - by 6.5% and 19.4% (p<0.01), respectively. Conclusion. Thus impaired endothelium-mediated autoregulation of vascular tone in hypertensive patients with chronic kidney disease is an important element in the pathogenesis of high blood pressure as one of major adaptation mechanisms

ЧАСТОТА ГЕНОТИПІВ ТА АЛЕЛІВ ЗА -204А>C ПОЛІМОРФІЗМОМ ГЕНА СYP7A1 У ОСІБ ІЗ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ

SUMMARY. The aim of our study was the definition of alleles and genotypes frequency of -204A&gt;C polymorphism of CYP7A1 gene for patients with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus.Materials and Methods. The I group consisted of 198 obtained patients with type 2 diabetes mellitus and III stage of arterial hypertension, the II includes 152 persons with III stage of arterial hypertension, the III includes 49 practically healthy people. Molecular and genetics methods such as DNA separation from peripheral blood leukocytes, polymerase chain reaction, horizontal electrophoresis were used for determination of -204A&gt;C polymorphism of СУР7А1 promoter region. The results were statistically analyzed by Microsoft Exel 2013 programs with the help of the chi-square test (χ2), the Student's test (t), the reliability of the differences between indicators (p).Results. Among patients from the I group genotype AA was present in 119 persons (60.1 %), AC – 31 (15.7 %), CC – 48 (24.2%); the II group – 112 patients (73.7 %), АС – 10 (6.5 %), СС – 30 (19.7 %); the ІІІ group – 43 persons (87.76 %), АС – 4 (8.16 %), СС – 2 (4.08 %). The frequency of allele A was 91.84 %, C – 8.16 % for the I group; 76.97 % and 23.03 % for the II group (р&lt;0.05), 67.93 % and 32.07 % for the III group (р&lt;0.05). There are the statistically significant differences among genotypes between patients from the I and III groups (χ 2=14,023; р=0.001); II and III groups (χ 2=6.789; р=0.034).Conclusions. After definition of -204A&gt;C polymorphism of CYP7A1 promoter region for patients with type 2 diabetes mellitus and arterial hypertension, CC genotype was ascertained more often by 4.5 % than in patients with arterial hypertension, by 22.7 % than in the control group.РЕЗЮМЕ. Цель – исследовать частоту аллелей и генотипов по -204А&gt;C полиморфизму гена СYP7A1 у лиц с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа.Материалы и методы. В І группу обследованных вошли 198 пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией ІІІ стадии, во ІІ – 152 больных с артериальной гипертензией III стадии, в ІІІ – 49 условно здоровых лиц. Для исследования полиморфизма -204А&gt;C промоторной области гена СYP7A1 были использованы молекулярно- генетические методы (выделение ДНК из лейкоцитов периферической крови, полимеразную цепную реакцию, горизонтальный электрофорез). Данные были обработаны статистически с помощью программ Microsoft Exel 2013 с использованием теста хи-квадрат (χ2), критерия Стьюдента (t), достоверности различий между показателями (р).Результаты. После исследования полиморфизма -204А&gt;C промоторной области гена СYP7A1 среди пациентов І группы генотип АА был констатирован у 119 лиц (60,1 %), АС – у 31 (15,7 %), СС – у 48 (24,2 %); ІІ – у 112 (73,7 %), 10 (6,6 %), 30 (19,7 %); ІІІ – у 43 (87,76 %), 4 (8,16 %), 2 (4,08 %) соответственно. У лиц ІІІ группы частота аллеля А составила 91,84 %, С – 8,16 %; ІІ – 76,97 % и 23,03 % (р&lt;0,05), ІІІ – 67,93 % и 32,07 % (р&lt;0,05). Найдено статистически значимые различия в распределении генотипов в І и ІІІ группах (χ2=14,023; р=0,001), ІІ и ІІІ группах (χ2=6,789; р=0,034).Выводы. После исследования полиморфизма -204А&gt;C промоторной области гена СYP7A1 у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией генотип СС констатировано чаще на 4,5 %, чем у больных артериальной гипертензией, на 22,7 % – чем в группе контроля.Мета - дослідити частоту алелів та генотипів за -204А&gt;C поліморфізмом гена СYP7A1 у осіб із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу Матеріали і методи. У І групу обстежених ввійшли 198 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та артеріальною гіпертензією ІІІ стадії, у ІІ – 152 хворих на артеріальну гіпертензію ІІІ стадії, у ІІІ – 49 умовно здорових осіб. Для дослідження поліморфізму -204А&gt;C промоторної ділянки гена СYP7A1 було використано молекулярно-генетичні методи (виділення ДНК із лейкоцитів периферичної крові, полімеразну ланцюгову реакцію, горизонтальний електрофорез). Дані було оброблено статистично за допомогою програм Microsoft Exel 2013 із використанням тесту хі-квадрат (χ2), критерію Стьюдента (t), достовірності розходжень між показниками (р).Результати. Після дослідження поліморфізму -204А&gt;C промоторної ділянки гена СYP7A1 серед пацієнтів І групи генотип АА було констатовано у 119 осіб (60,1%), АС – 31 (15,7%), СС – 48 (24,2%); ІІ – у 112 (73,7%), 10 (6,6%), 30 (19,7%); ІІІ – у 43 (87,76%), 4 (8,16%), 2 (4,08%) відповідно. В осіб ІІІ групи частота алелі А склала 91,84%,  С – 8,16%; ІІ - 76,97% та 23,03% (р &lt; 0,05), ІІІ – 67,93% та 32,07% (р &lt; 0,05). Знайдено статистично значущі відмінності у розподілі генотипів у І та ІІІ групі (χ2 = 14,023; р = 0,001), ІІ і ІІІ групі (χ2 = 6,789; р = 0,034).Висновки. Після дослідження поліморфізму -204А&gt;C промоторної ділянки гена СYP7A1 у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та артеріальною гіпертензією генотип СС зустрічався частіше на 4,5%, ніж у хворих із артеріальною гіпертензією, на 22,7%, ніж у групи контролю

КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ДИСГАРМОНІЙНОЮ ЖИРОВОЮ КОМПОНЕНТОЮ МАСИ ТІЛА

Summary. According to experts from the World Health Organization, cardiovascular disease is a major etiological factor in disability and mortality. Ukraine is the leader in mortality from cardiovascular disease among European countries. Overweight is the one of the proven and modified risk factors of hypertension. Particular attention is drawn to the growing incidence of arterial hypertension (AH) among young people of working age. Elevated blood pressure is the cause of nine million deaths each year. This risk can be significantly reduced by early diagnosis and appropriate prevention methods. The aim of the study – to determine the clinical and anamnestic features that are important for assessing the level of cardiovascular risk (CVR) and to substantiate, on this basis, the algorithm for determining CVR in hypertension in obese young people. Materials and Methods. According to the inclusion/exclusion criteria, 74 patients were included in the study in accordance with the Recommendations of the European Society of Cardiology for the treatment of hypertension 2018 and the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 384 of May 24, 2012. Physical and laboratory methods of examination, ultrasound and determination of the level of cardiovascular risk (CVR) of the respondents were divided into two groups. The study examined 74 patients aged 18–44 years with a verified diagnosis of hypertension and overweight of varying degrees, who were divided into two clinical groups, depending on the level of CVR (21 people with low CVR and 53 patients with moderate CVR). Results. The problem of cardiovascular risk assessment among young people with hypertension of degree 1 with overweight and further demonstrated the informativeness of anamnestic, anthropometric data, some indicators of systemic inflammation and hormonal activity of adipose tissue, as well as indicators of vascular wall. For young people with hypertension of degree 1 and overweight, a tabular algorithm for assessing the level of CVR, which is based on the criteria specific to this category of patients, available for use at the primary level of care. Conclusion. The use of the algorithm allows you to personalize the sequence of examinations to obtain a predictive assesment of the level of CVR, as well as the choice of tactics of patients.Резюме. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є основним етіологічним фактором інвалідизації та смертності населення. Україна є лідером за смертністю від серцево-судинних захворювань серед країн Європи. Одним із доведених та модифікованих факторів ризику вважають надлишок маси тіла. Особливу увагу привертає ріст &nbsp;хвороб на артеріальну гіпертензію (АГ) серед молодих людей працездатного віку. Підвищений АТ є причиною дев’яти мільйонів смертельних випадків щорічно. Цей ризик може значно знизитися при ранній діагностиці та впровадженні відповідних методів профілактики. Мета дослідження – визначити клініко-анамнестичні особливості для оцінювання рівня кардіоваскулярного ризику (КВР) та обґрунтувати на цій основі алгоритм визначення КВР при АГ в осіб молодого віку з ожирінням. Матеріали і методи. Згідно з критеріями включення/виключення в дослідженні було задіяно 74 пацієнти відповідно до Рекомендацій Європейського товариства кардіологів з лікування артеріальної гіпертензії 2018 р. та Наказу МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. Після підписання інформованої згоди пацієнта, на основі аналізу скарг, анамнезу, фізикальних та лабораторних методів обстеження, ультразвукового дослідження та визначення рівня серцево-судинного ризику (ССР) респондентів було поділено на дві групи. У дослідженні обстежено 74 пацієнти у віці 18–44 роки з верифікованим діагнозом АГ І ст. та НМП різного ступеня, яких поділили на дві клінічні групи, залежно від рівня ССР (21 особа з низьким ССР та 53 пацієнти із помірним ССР). Результати. Досліджено проблемне питання оцінки серцево-судинного ризику серед осіб молодого віку з АГ I ст. з надмірною масою тіла та додатково продемонстровано інформативність анамнестичних, антропометричних даних, окремих індикаторів стану системного запалення та гормональної активності жирової тканини, а також показників стану судинної стінки. Для осіб молодого віку з АГ I ст. та надмірною масою тіла обґрунтовано табличний алгоритм оцінювання рівня КВР, який базується на властивих саме цій категорії пацієнтів критеріях, доступних для використання на первинному рівні надання медичної допомоги. Висновки. Використання алгоритму дозволяє персоніфікувати послідовність обстежень для отримання прогнозної оцінки рівня КВР, а також вибір тактики ведення пацієнтів

ОЦІНКА ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЛУТАРГІНУ Й ЕРБІСОЛУ В МІЖРЕЦИДИВНОМУ ПЕРІОДІ ХРОНІЧНОЇ ЕКЗЕМИ

Summary. The need for constant and long-term monitoring of patients with chronic eczema (CE) at the level of primary health care highlights the need to improve treatment in the period between relapses. It is important to determine the pharmacotherapeutic effects of antioxidants and adaptogenic agents, especially in relation to the formation of metabolic compensatory reactions in patients with chronic eczema, as a guarantee of prolongation of clinical remission of chronic eczema. The aim of the study – to evaluate the effectiveness of differentiated therapeutic complexes at the level of the system of nonspecific immune defense and oxidative homeostasis in patients with chronic eczema in the interrecurrent period. Materials and Methods. The study involved 75 patients with CE, who were divided into three groups depending on the composition of differentiated therapeutic complexes (DTC), and in the interrelapse period was treated, in particular in patients of the clinical group 1 (CG1) used the Glutargin drug (0.25 mg three times) per day for 3 weeks), in the group 2 (CG2) – Erbisol drug (daily 2.0 ml intramuscularly for three weeks), in the treatment of patients of the group 3 (CG3) used Glutargin and Erbisol drugs. The pharmacotherapeutic efficacy of DTC was assessed by indicators of the state of the OH system and non-specific immune system protection. Results. The pharmacotherapeutic effects of Glutargin and Erbisol in patients with chronic eczema in the interrecurrent period were studied and proved to be the most effective in a single therapeutic complex, which allows to achieve adaptive and compensatory reactions of the oxidative homeostasis system and the immune system patients with simultaneous formation of metabolic reserves of adaptation. Conclusions. It was found that the use of Glutargin slightly increases the frequency of persons with functional compensation and decreases the proportion of patients with metabolic imbalance reactions (p&gt; 0.05); the generalized efficiency index for clinical group (CG1) is 1.11. When using Erbisol the frequency of persons with functional compensation significantly increases and the proportion of patients with metabolic imbalance reactions decreases (p&lt;0.05); the generalized efficiency index for CG2 is 1.38. When using the complex (Glutargin and Erbisol) significantly increases the frequency of persons with functional compensation (p &lt;0.05) and decreases the proportion of patients with metabolic imbalance reactions (p &lt;0.01); the generalized efficiency index for CG3 is 1.71. It was found that when using all three therapeutic complexes, the frequency of patients with immunoregulatory compensation increases, the proportion of patients with immunoregulatory imbalance reactions decreases (p &lt;0.05).Резюме. Потреба у постійному та довготривалому спостереженні пацієнтів із хронічною екземою (ХЕ) на рівні первинної медико-санітарної допомоги актуалізує необхідність удосконалення лікування саме в період між рецидивами захворювання. Актуальним є визначення фармакотерапевтичних ефектів антиоксидантних засобів та засобів адаптогенного впливу, передусім стосовно формування у цих хворих метаболічних компенсаторних реакцій як запоруки подовження термінів клінічної ремісії хронічної екземи. Мета дослідження – оцінити ефективність диференційованих терапевтичних комплексів на рівні системи неспецифічного імунного захисту та окиснювального гомеостазу в пацієнтів із хронічною екземою в міжрецидивний період. Матеріали і методи. У дослідженні задіяно 75 пацієнтів із ХЕ, яких поділили на три групи залежно від складу диференційованих терапевтичних комплексів (ДТК), і у міжрецидивний період проведено лікування, зокрема у пацієнтів першої клінічної групи (КГ1) застосовано препарат «Глутаргін» (0,25 мг тричі на добу впродовж 3-х тижнів), у другій (КГ2) – препарат «Ербісол» (щоденно 2,0 мл внутрішньом’язово упродовж трьох тижнів), при лікуванні пацієнтів третьої групи (КГ3) застосовано препарати «Глутаргін» та «Ербісол». Фармакотерапевтичну ефективнівність ДТК оцінювали за показниками стану системи ОГ та СНІЗ. Результати. Досліджено фармакотерапевтичні ефекти препаратів «Глутаргін» та «Ербісол» у хворих на хронічну екзему в міжрецидивному періоді та доведено, що найбільш ефективним є їх застосування в єдиному терапевтичному комплексі, що дозволяє досягати адаптаційних та компенсаторних реакцій системи окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту в більшості пацієнтів з одночасним формуванням метаболічних резервів адаптації. Висновки. З’ясовано, що при використанні препарату «Глутаргін» дещо зростає частота осіб із функціональною компенсацією та зменшується питома вага хворих з реакціями метаболічного дисбалансу (р&gt;0,05); узагальнений індекс ефективності у клінічній групі (КГ)1 становить: ІЕ.ОГ=1,11. При використанні препарату «Ербісол» достовірно зростає частота осіб із функціональною компенсацією та зменшується частка хворих з реакціями метаболічного дисбалансу (р&lt;0,05); узагальнений індекс ефективності у КГ2 становить: ІЕ.ГО=1,38. При використанні комплексу (препарати «Глутаргін» і «Ербісол») достовірно зростає частота осіб з функціональною компенсацією (р&lt;0,05) та зменшується частка хворих із реакціями метаболічного дисбалансу (р&lt;0,01); узагальнений індекс ефективності у КГ3 становить: ІЕ.ГО=1,71. Виявлено, що при використанні всіх трьох терапевтичних комплексів зростає частота хворих з імунорегуляторною компенсацією, зменшується питома вага хворих із реакціями імунорегуляторного дисбалансу (р&lt;0,05)

TECHNIQUE FOR OPTIMIZING LOSSES CAUSED BY EDDY CURRENTS IN MAGNETIC COMPONENTS WITH ALTERNATIVE WINDINGS

This article describes an analytical method for calculating and optimizing losses, caused by proximity and skin-effect in transformer windings. The represented approach based on “1-D method”, but it provides possibility to calculate and optimize losses in interleaved windings

Radiation semiotics of disseminated pulmonary tuberculosis

The aim of the study was to optimize the radiation diagnosis and differentiation of disseminated pulmonary tuberculosis (DTL) by studying the ray lung semiotics using multislice computed tomography (MSCT), radionuclide diagnostics (RND) with the use of a radiopharmaceutical (RFP) 99mTc-technetril and identifying the most informative for disseminated tuberculosis MSCT- RIA criteria. Materials and methods. The analysis of MSCT data was performed in 67 patients who had X-ray signs of pulmonary dissemination. The study was conducted on a multislice computer tomograph Somatom Emotion 16 from Siemens. 23 patients underwent a radionuclide study with a 99mTc-technetril radiopharmaceutical on the Nucline Spirit gamma camera in the planar and single-photon emission computerized tomography (SPECT) mode. The statistical processing of the data was carried out using the MicrosoftExcel software package. The reliability of the differences between the qualitative indices of the compared groups was determined using the χ2 criterion. Results. The distribution of foci of dissemination according to MSCT using the high resolution algorithm (HRCT) was characterized by localization of dissemination foci in the structures of the primary, secondary pulmonary lobe, perivascular and peribronchial, involvement of pleura piles of various degrees and reactive changes in the intrathoracic lymph nodes (VGLU). In 55.7% of cases, foci with DTL were distributed in intralobular structures, lobular septa and endobronchial. In 86.3%, fragmentary infiltration of axial interstitium was noted. There was also marked infiltration of pleura sheets involving extrapuleural fat tissue in 50.7% of cases. Hyperplasia of the intrathoracic lymph nodes was established in 12.5% of cases. According to planar and SPECT studies in 21.0%, the prevalence of dissemination by CT correlated with accumulation of RFP in the lungs according to planar research and topically - in VGLU according to SPECT. In 81.8% of cases of hyperplasia of lymph nodes revealed by CT, there was an accumulation of RFP by SPECT. In 42.1% of cases of limited dissemination, according to CT, there was a diffuse accumulation of RFP following the results of planar scintigraphy. Conclusion Interpretation of the obtained data, taking into account the level of damage to the structural units of the lung with the definition of activity and prevalence in the application of different radiotherapy techniques, allows to optimize the diagnosis and differential diagnosis of disseminated pulmonary tuberculosis.Цель исследования - оптимизация лучевой диагностики и дифференциации диссеминированного туберкулеза легких (ДТЛ) посредством изучения лучевой семиотики лёгких методом мультисрезовой компьютерной томографии (МСКТ), радионуклидной диагностики (РНД) с применением радиофармпрепарата (РФП) 99mTс-технетрила и выявление наиболее информативных для диссеминированного туберкулёза МСКТ-РНД критериев. Материалы и методы. Проведен анализ данных МСКТ исследования 67 больных, у которых определялись рентгенологические признаки легочной диссеминации. Исследование проведено на мультисрезовом компьютерном томографе Somatom Emotion 16 фирмы Siemens. 23 пациентам проведено радионуклидное исследование с радиофармпрепаратом 99mTс-технетрилом на гамма-камере Nucline Spirit в планарном и однофотонном эмиссионном компьютерном томографическом (ОФЭКТ) режиме. Статистическую обработку данных осуществляли с помощью пакета программ «MicrosoftExcel». Определение достоверности различий между качественными показателями сравниваемых групп проводили с помощью критерия в2. результаты. распределение очагов диссеминации по данным МСКТ с использованием алгоритма высокого разрешения (КТВР), характеризовалось локализацией очагов диссеминации в структурах первичной, вторичной легочной дольки, периваскулярно и перибронхиально, вовлечении листков плевры различной степени и реактивными изменениями внутригрудных лимфатических узлов (ВГЛУ). В 55,7% случаев очаги при ДТЛ распространялись во внутридольковых структурах, дольковых перегородках и эндобронхиально. В 86,3% отмечалась фрагментарная инфильтрация аксиального интерстиция. отмечалась также выраженная инфильтрация листков плевры с вовлечением экстраплевральной жировой клетчатки в 50,7% случаев. Гиперплазия внутригрудных лимфатических узлов установлена в 12,5% случаев. По данным планарного и ОФЭКТ исследования в 21,0% распространенность диссеминации по КТ коррелировала с накоплением РФП в легких по данным планарного исследования и топически - во ВГЛУ по данным ОФЭКТ. В 81,8% выявленных по КТ случаях гиперплазии лимфатических узлов отмечено накопление РФП по ОФЭКТ. В 42,1% случаев ограниченной диссеминации по данным КТ отмечалось диффузное накопление РФП по результатам планарной сцинтиграфии. Заключение Интерпретация полученных данных с учетом уровня поражения структурных единиц легкого с определением активности и распространенности при применении разных лучевых методик позволяет оптимизировать диагностику и дифференциальную диагностику диссеминированного туберкулеза легких

DEVELOPMENT OF THE SOFTWARE AND HARDWARE COMPLEX FOR DETERMINING THE RELIABILITY OF RADIO ELECTRONIC DEVICES

This text describes a hardware and software complex for determining the reliability of electronic devices. A brief description of this complex and its functional capabilities are pre-sented

Mathematical Model of Heat Transfer in Morphological Part of Vegetation at Influence by Thermal Radiation from Surface Forest Fire Front

Numerical research results of heat transfer in layered tree trunk influenced by heat flux from forest fire are presented. The problem is solved in two-dimensional statement in Cartesian system of co-ordinates. The typical range of influence parameters of heat flux from forest fire is considered. Temperature distributions in different moments of time are obtained. Condition of tree damage by forest fire influence is under consideration in this research