Роль рентгеноангіохірургічних методів у діагностиці та лікуванні пацієнтів із конотрункальними вадами серця та великими аорто-легеневими колатеральними артеріями

The X-ray surgical methods, which were used for diagnosis and treatment of the 83 patients with conotruncul heart defects and major aortopulmonary collateral arteries (MAPCA) from 2007 to 2014 are analyzed in the article. A total number of procedures was 284 angioprocedures and 65 angiooperations. The heart catheterization with angiography remains the obligatory method in the management of patients with conotruncal heart defects and MAPCA. A wide range of X-ray surgical procedures helps to optimize the hemodynamic parameters before and after anatomic correction.У роботі описано та проаналізовано методи рентгенангіохірургічних процедур та операцій, які проводили 83 оперованим пацієнтам з конотрункальними вадами серця та великих аорто-легеневих колатеральних артерій (ВАЛКА) з 2007 до 2014 р. Всього було проведено 284 ангіопроцедури та 65 ангіооперацій. Катетеризація серця з рентгенангіографією залишається обов’язковим методом у діагностиці та плануванні лікування пацієнтів із конотрункальними уродженими вадами серця з ВАЛКА. Широкий спектр рентгенохірургічних операцій дозволяє оптимізувати гемодинаміку вади на різних етапах хірургічного лікування

Late results of surgical treatment of the aortal arch hypoplasia in newborns and babies

Objective. To conduct the analysis of late results of the aortal arch reconstruction in newborns and babies, basing on determination of the risk factors for lethality and reoperations. Materials and methods. In 2010 - 2019 yrs in the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery and Scientific-Practical Medical Centre of Pediatric Cardiology and Cardiosurgery the aortal arch reconstruction was performed in 445 patients, ageing up to 1 year old, suffering coarctation and hypoplasia of one or several aortal segments. Into the investigation were included the patients with a two-ventricular physiology and further two-ventricular correction were included. There were 161 (36.2%) girls and 284 (63.8%) boys with the age median 0.7 mo [0.3; 2.7], while the body mass median – 3.7 kg [3.25; 4.59], and the body surface square median – 0.23 m2 [0.20;0.27]. Echocardiography was the main diagnostic method for the failure as well as for estimation of immediate and late results. Results. Overall lethality have constituted 3.3%, the hospital one – 2.7%, lethality in late period of observation – 0.7%. The observation period have lasted from 1 mo till 9.4 yrs, (2.8 ±2.5) yrs at average. Reoperations on aortal arch were performed in 47 (10.5%) patients: in 12 – surgical aortal arch rereconstruction, in 27 – balloon angioplasty, and in 8 patients both methods were used. The risk factors for lethality after the aortal arch reconstruction in the patients, ageing up to 1 yr old were revealed: the patients’ age on the operation moment lesser than 0.9 mo, the body mass lesser than 2.6 kg, durable operation, presence of concurrent inborn heart failures, residual hypoplasia of the aortal segments A and B. Low mass and the surface square of the body, presence of the aortal arch segments hypoplasia preoperatively, residual pressure gradient on the aortal arch more than 20 mm Hg, hypoplasia of any aortal arch segments after reconstruction have constituted the risk factors for reoperations. Conclusion. Surgical treatment of the aortal arch hypoplasia in newborns and babies is effective and giving good immediate and late results. Anatomic correction of secondary obstruction on the aortal arch level is secure, with low indices of lethality and reoperations, and performed either surgically or endoscopically. Taking into account the risk factors revealed for lethality and reoperations on aortal arch, have permitted to improve the results of treatment of the aortal arch hypoplasia in patients ageing up to 1 yr old

The aortal arch plasty in a new-born babies, using “end-to-side” anastomosis

Objective. To analyze the immediate and late follow-up results of the aortal arch plasty, using anastomosis «end to side». Materials and methods. In 2010 - 2019 yrs period in Amosov National Institute of Cardio-Vascular Surgery and Scientific-Practical Medical Centre of Pediatric Cardiology and Cardiosurgery in 75 new-born babies, suffering coarctation and hypoplasia of one or several segments of aortal arch its reconstruction was done, using ‘end-to-side” anastomosis. Into the investigation only the patients with a two-ventricular physiology and further two-ventricular correction were included. There were 41 (54.6%) boys and 34 (45.4%) girls. Average age of the patients was (2,5 ± 1,2) mo, and average body mass - (3.3 ± 0.6) kg. The main diagnostic method for the failure determination and immediate and late results studying was echocardiographic investigation. Results. Hospital lethality have constituted 6.6% (5 patients died). The lethality causes were not connected with the aortal arch reconstructive procedure, using anastomosis «end to side». Duration of follow-up was 1 mo - 9.3 yrs, (2.8 ± 2.5) yrs at average. In late follow-up period 1 patient died. In 11 (14.6%) patients in postoperative period the aortal arch restenosis have developed. In 7 patients restenosis was eliminated endovascularly, using balloon dilatation. In 4 patients the aortal arch surgical replasty was done. Tracheal and the main bronchi compression, neurological complications in late follow-up period were not observed. Conclusion. After plasty for the aortal arch hypoplasia, using anastomosis «end to side» in new-born babies good immediate and late follow-up results were noted, what witnesses its efficacy. In accordance to results of the investigation accomplished such kind of anastomosis applied may be used in patients, suffering hypoplasia of proximal aorta or in tubular hypoplasia of all aortal arch

Реінтервенції в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою після перфорації клапана легеневої артерії

The aim of the work: to determine the factors that influence the frequency of reinterventions in the postoperative period after perforation of the pulmonary artery valve in patients with pulmonary atresia and intact ventricular septum (PA/IVS).Materials and Methods. Perioperative data (ECHO and Cath Lab data) were reviewed retrospectively for all patients with PA/IVS, who underwent pulmonary valve perforation in our institution from September 2003 to December 2014.Results and Discussion. Perforation and further balloon valvuloplasty of the pulmonary artery valve in newborn patients with PA/ IVS is an effective and safe procedure for restoring antegrade pulmonary blood flow. In our group of patients, the efficacy was 87 % (n = 41). Hospital mortality was 4.8 % (n = 2). However, despite the advantages of this technique, a significant number of patients require repeated interventions. The frequency of reinterventions in the early postoperative period was 34 % (n = 14) and was associated with the need to create an additional source of pulmonary blood flow. Among the factors that influenced the frequency of reinterventions in the early postoperative period were the following indicators: the size of the tricuspid valve ring and its corresponding Z-score; the ratio of the tricuspid valve size to the mitral valve size; siz e of interatrial communication.In the long-term period, 11 patients (27 %) needed repeated operations. All reinterventions were directed to the right ventricular out­flow tract (RVOT) plasty. The only indicator that is able to predict the need for repeated intervention was the pressure gradient on the outflow tract.Цель работы: определить факторы, которые влияют на частоту реинтервенций в послеоперационном периоде после перфорации клапана легочной артерии и у пациентов с атрезией легочной артерии и интактной межжелудочковой перегородкой (АЛАИМЖП).Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ периоперационных данных, полученных с помощью эхокардиографии и рентген-хирургического обследования, и данных о послеоперационном течении заболевания из медицинских карт 77 пациентов с АЛАИМЖП, которым проведена перфорация и баллонная вальвулопластика клапана легочной артерии за период с сентября 2003 г. по 31 декабря 2014 г. в Центре детской кардиологии и кардиохирургии.Результаты исследований и их обсуждение. Перфорация и дальнейшая баллонная вальвулопластика клапана легочной артерии у новорожденных пациентов с АЛАИМЖП является эффективной и безопасной процедурой для восстановления антеградного легочного кровотока. В нашей группе пациентов эффективность составила 87 % (n = 41). Госпитальная летальность составила 4,8 % (n = 2). Однако, несмотря на преимущества данной методики, значительная часть пациентов требует повторных вмешательств. Среди наших пациентов частота повторных вмешательств в раннем послеоперационном периоде составила 34 % (n = 14) и, как правило, была связана с необходимостью создания дополнительного источника легочного кровотока. Среди факторов, которые влияли на частоту реинтервенций в раннем послеоперационном периоде у пациентов с АЛАИМШП, были следующие показатели: размер кольца трехстворчатого клапана и его соответствующий показатель Z-score; соотношение размеров трехстворчатого клапана к митральному клапану; размер межпредсердного сообщения.В отдаленном периоде в повторных операциях нуждались 11 пациентов (27 %). Все проведенные реинтервенции были направлены на пластику выходного тракта правого желудочка (ВТПЖ). Единственным показателем, который способен про­гнозировать необходимость повторного вмешательства на ВТПЖ, был максимальный градиент давления на выходном тракте.Мета роботи: визначити фактори, що впливають на частоту реінтервенцій у післяопераційному періоді після перфорації кла­пана легеневої артерії в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою (АЛАІМШП).Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз періопераційних даних, отриманих за допомогою ехокардіографії та рентген-хірургічного обстеження, та даних про післяопераційний перебіг хвороби з медичних карт 77 пацієнтів з АЛАІМШП, яким проведена перфорація та балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії за період з вересня 2003 до 31 грудня 2014 р. у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії.Результати досліджень та їх обговорення. Перфорація та подальша балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії у новонароджених пацієнтів з АЛАІМШП є ефективною та безпечною процедурою для відновлення антеградного легеневого кровотоку. В нашій групі пацієнтів ефективність склала 87 % (n = 41). Госпітальна летальність склала 4,8 % (n=2). Проте, незважаючи на переваги даної методики, значна частка пацієнтів потребує повторних втручань. Серед наших пацієнтів частота повторних втручань у ранньому післяопераційному періоді склала 34 % (n = 14) і, як правило, пов’язана з необхідністю створення додаткового джерела легеневого кровотоку. Серед факторів, що впливали на частоту реінтервенцій у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з АЛАІМШП, були наступні показники: розмір кільця тристулкового клапана та його відповідний показник Z-score; співвідношення розмірів тристулкового до мітрального клапанів; розмір міжпередсердного сполучення.У віддаленому періоді повторних операцій потребували 11 пацієнтів (27 %). Всі проведені реінтервенції були спрямовані на пластику вихідного тракту правого шлуночка (ВТПШ). Єдиним показником, здатним прогнозувати необхідність повторного втручання на ВТПШ, був максимальний градієнт тиску на вихідному тракті

Місце інструментальних методів дослідження у діагностиці анатомічних варіантів вродженої коригованої транспозиції магістральних артерій та у визначенні показань до різних типів хірургічного лікування вади

The goal of the research. To evaluate the ability of instrumental methods to determine indications for certain operations of congenitally corrected transposition of the great arteries (ccTGA).Materials and Methods. Methods of the research were data of patients with ccTGA which were examinated or underwent surgery at UCCC from 1993 to December 2018. Transthoracic echocardiography (TTE), transesophageal echocardiography (TEE), diagnostic heart catheterization, computed tomography (CT), magnetic resonance imaging (MRI) were used for diagnostics.Results. From 1993 to December 2018 124 children with ccTGA were examinated or underwent surgery at UCCC. Heart catheterization, CT and MRI were used in 69 (55.6%) patients. The isolated form was revealed in 27 (21.8%) patients, 97 (78.2%) patients were diagnosed with concomitant heart anomalies, 103 (83.0%) patients had situs solitus. The associated defects, diagnosed in 97 patients were as follows: ventricular septum defect (VSD) in 79 (81.4%) patients, pulmonary artery stenosis (PS) — 35 (36.1%), pulmonary artery atresia (PA) — in 18 (18.6%), coarctation of the aorta (CoA) — in 10 (10.3%), Ebsteinlike tricuspid valve dysplasia — in 19 (19.6%), severe tricuspid valve insufficiency — in 12 (12.4%), one patient had a total anomalous pulmonary vein drainage (TAPVC), supracardiac form, and two patients had large aorto-pulmonary collateral arteries (MAPCA's). Additional instrumental diagnostic methods were used in 69 (55.6%) patients with ccTGA. Heart catheterization was performed in 61 (49.2%) patients, CT in 33 (26.6%) patients, and MRI in 24 (19.4%) patients. TEE was used in 18 patients.Conclusions. Congenitally corrected transposition of the great arteries is a complex heart defect which is combined in majority of cases with other intracardiac abnormalities. The variety of anatomical variants of the disease require a comprehensive approach in diagnosis with engagement of a wide range of instrumental methods, which allow to evaluate the anatomy of the heart and great vessels, other organs and to determine the treatment course and results of operations.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee or National Bioethics Committee of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Цель: оценить возможности инструментальных методов исследования для определения показаний к определенным видам хирургической коррекции врожденной корригированной транспозиции магистральных артерий (КТМА).Материалы и методы. Проанализированы данные клинического и инструментального обследования пациентов детского возраста с врожденной КТМА, которые находились на учете и получили хирургическое лечение в ГУ ГУ «НПМЦДКК МЗ Украины» за период с 1993 г. по декабрь 2018 г. Для обследования больных применялись трансторакальная эхокардиография (ЭхоКГ), чреспищеводная ЭхоКГ, диагностическая катетеризация, компьютерная томография (КТ), магнитно?резонансная томография (МРТ).Результаты. В ГУ «НПМЦДКК МЗ Украины» за период с 1993 г. по декабрь 2018 г наблюдались и проходили хирургическое лечение 124 пациента детского возраста с врожденной КТМА. Проведения дополнительных радиологических методов исследования требовали 69 (55,6%) пациентов. Изолированная форма обнаружена у 27 (21,8%) пациентов, у 97 (78,2%) пациентов диагностирована сопутствующие аномалии, 103 (83,0%) имели нормальное расположение внутренних органов (situs solitus). Сопутствующая патология диагностирована у 97 пациентов: дефект межжелудочковой перегородки (ДМЖП) — у 79 (81,4%) пациентов, стеноз легочной артерии (СЛА) — у 35 (36,1%), атрезия легочной артерии (АЛА) — у 18 (18,6%), коарктация аорты (КоА) — у 10 (10,3%), эбштейновидная дисплазия трикуспидального клапана (ТК) — у 19 (19,6%) пациентов, выраженная недостаточность ТК — у 12 (124%). Один пациент имел супракардиальну форму тотального аномального дренажа легочных вен (ТАДЛВ) и два пациента — большие аорто-легочные коллатеральные артерии (БАЛКА). Использование дополнительных инструментальных методов диагностики было необходимо у 69 (55,6%) пациентов с КТМА. Рентгенангиографическое обследование проводилось у 61 (49,1%) пациента, у 33 (26,6%) пациентов выполнялась КТ органов грудной клетки, МРТ — у 24 (19,4%). Интраоперационная чреспищеводная трехмерная ЭхоКГ выполнялась 18 пациентам.Выводы. Врожденная КТМА — сложный порок сердца, который в подавляющем большинстве случаев сочетается с другими внутрисердечными аномалиями. Разнообразие анатомических вариантов порока требует комплексного подхода в диагностике с привлечением широкого спектра радиологических методов обследования, что позволяет полноценно оценить анатомию сердца и магистральных сосудов, внутренних органов, определить лечебную тактику и оценить результаты проведенного хирургического лечения.Исследования выполнены в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования согласован Локальным этическим комитетом всех указанных в работе учреждений. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей, детей.Мета: оцінити можливості інструментальних методів дослідження для визначення показань до певних видів хірургічної корекції вродженої коригованої транспозиції магістральних артерій (КТМА).Матеріали і методи. Проаналізовано дані клінічного та інструментального обстеження пацієнтів дитячого віку з вродженою КТМА, які знаходилися на обліку і отримали хірургічне лікування в ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» за період з 1993 р. по грудень 2018 р. Для обстеження хворих застосовувалася трансторакальна ехокардіографія (ЕхоКГ), черезстравохідна ЕхоКГ, діагностична катетеризація, комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ).Результати. У ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» за період з 1993 р. по грудень 2018 р. спостерігалися та проходили хірургічне лікування 124 пацієнти дитячого віку з вродженою КТМА. Додаткових радіологічних методів дослідження вимагали 69 (55,6%) пацієнтів. Ізольована форма вади виявлена у 27 (21,8%) пацієнтів, у 97 (78,2%) пацієнтів діагностовано супутні аномалії, 103 (83,0%) мали нормальне розташування внутрішніх органів (situs solitus). Супутні вади діагностовані у 97 пацієнтів: дефект міжшлуночкової перегородки (ДМШП) — у 79 (81,4%) пацієнтів, стеноз легеневої артерії (СЛА) — у 35 (36,1%), атрезія легеневої артерії (АЛА) — у 18 (18,6%), коарктація аорти (КоА) — у 10 (10,3%), ебштейноподібна дисплазія трикуспідального клапана (ТК) — у 19 (19,6%) пацієнтів, важка недостатність ТК — у 12 (12,4%), один пацієнт мав супракардіальну форму тотального аномального дренажу легеневих вен (ТАДЛВ) і два пацієнти — великі аорто-легеневі колатеральні артерії (ВАЛКА). Використання додаткових інструментальних методів діагностики було необхідно у 69 (55,6%) пацієнтів з КТМА. Рентгенангіографічне обстеження проводилося у 61 (49,2%) пацієнта, у 33 (26,6%) пацієнтів виконувалася КТ органів грудної клітки, у 24 (19,4%) — МРТ. Інтраопераційна черезстравохідна ЕхоКГ виконувалася 18 пацієнтам.Висновки. Вроджена КТМА — складна вада серця, що в переважній більшості випадків поєднується з іншими внутрішньосерцевими аномаліями. Різноманітність анатомічних варіантів вади вимагає комплексного підходу в діагностиці із залученням широкого спектра радіологічних методів обстеження, що дозволяє повноцінно оцінити анатомію серця та магістральних судин, суміжних органів, визначитися з лікувальною тактикою та оцінити результати проведеного хірургічного лікування.Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей

Ductus Arteriosus Stenting as a Method of Palliative Treatment of Truncus Arteriosus Type A3: Literature Review and Clinical Case

Introduction. Van Praagh A3 variant of truncus arteriosus (TA A3) is a condition when the one pulmonary artery branch origins from the TA, the other is filled through the patent ductus arteriosus (PDA). PDA constriction in the early neonatal period can cause absence of blood supply to the one pulmonary artery branch. To prevent this, prolonged infusion of prostaglandin E1, PDA stenting or systemic-to-pulmonary shunt are used. These methods allow to postpone total repair (TR) and reduce mortality risks associated with neonatal period. The aim. To analyze research papers dedicated to endovascular approach of TA A3 staged treatment and to present our own experience. Materials and methods. We conducted a systematic literature search and analyzed various options for the TA A3 staged treatment. After the review, we used endovascular approach as the first stage of treatment in our clinical case. We studied a newborn weighing 4 kg with TA A3 (left pulmonary artery branch origins from the non-coronary sinus of the truncal valve, right pulmonary artery branch filling through the PDA). Nakata index was 83 mm2/m2. McGoon ratio was 1. We decided to perform PDA stenting with the aim of postponing surgical correction until the patient’s optimal age and weight. Discussion. In total, the number of publications about TA A3 staged treatment is limited. Most institutions prefer TA A3 staged treatment in newborns, because it is associated with a lower risk of complications than early TR. In our clinical case, the first step was PDA stenting. The staged approach allowed us to perform TR with a good result at the age of 3 months. Before TR, Nakata index and McGoon ratio were increased to 248 mm2/m2 and 1.9, respectively. Conclusions. The current trend of TA A3 repair has few different options of staged treatment. Staged approach helps to get out of the newborn period and achieves the optimal condition for TR. Our patient successfully received PDA stenting as the first stage of treatment, which created conditions for the pulmonary artery branches growth. The second stage was TR with good long-term results. After analyzing the publications, we noted that the use of endovascular PDA stenting is a good and safe alternative to surgical palliative treatment

Вплив балонної дилатації легеневого стенозу на ріст гілок легеневої артерії у пацієнтів з тетрадою фалло

Objective: to determine the efficacy of balloon dilatation of pulmonary artery stenosis as a palliative procedure for optimization of pulmonary blood flow in patients with the tetralogy of Fallot that require stage treatment.Material and methods. During the period from January 2007 to December 2016, a balloon dilatation of pulmonary stenosis was performed in 121 patients with Fallot’s tetrad. The average age of patients was 53.5±34.2 days (from 2 days to 6 months), and the average weight was 4.1±1.1 kg (from 1.2 to 7 kg). The effect of balloon dilatation on the cyanosis, growth of valves, branches of the pulmonary artery and the left ventricle was studied.Results. As a result of balloon dilatation of pulmonary stenosis, arterial oxygen saturation of the arterial blood increased from 81.2±11.2 (from 30 to 98)% to 93.1±6.6 (from 40 to 100)% (p<0.001). The diameter of the pulmonary valve increased from 6.4±1.2 (from 4 to 9.5) mm to 7.6±2.1 (from 4 to 15) mm (p<0.001). The Nakata index increased from 112±4.2 (from 47 to 274) mm2/m2 to 152±58 (from 59 to 436) mm2/m2. The end-diastolic index of the left ventricle increased from 30.3±9.3 (from 5 to 61) ml/m2 to 35.4±13.5 (from 12 to 73) ml/m2. Radical correction of the defect was performed in 96 (79%) patients without additional palliative interventions.Conclusions. Balloon dilatation of pulmonary artery stenosis is an effective method of optimizing pulmonary blood flow in patients with the Fallot’s tetrad. It provides the growth of the valve, branches of the pulmonary artery, left ventricle and allows avoiding additional palliative operations in 79% of cases.Цель: определить эффективность баллонной дилатации стеноза лёгочной артерии как паллиативной процедуры по оптимизации лёгочного кровотока у пациентов с тетрадой Фалло, которые требуют этапного лечения.Материалы та методы. За период с января 2007 г. по декабрь 2016 г. баллонная дилатация стеноза лёгочной артерии была выполнена у 121 пациента с тетрадой Фалло. Средний возраст пациентов составил 53,5±34,2 дня (от 2 дней до 6 месяцев), средний вес – 4,1±1,1 кг (от 1,2 до 7 кг). Исследовано влияние баллонной дилатации на выраженность цианоза, рост клапана, ветвей лёгочной артерии и левый желудочек.Результаты. В результате проведения баллонной дилатации лёгочного стеноза сатурация кислородом артериальной крови увеличилась с 81,2±11,2 (от 30 до 98)% до 93,1±6,6 (от 40 до 100)% (р<0,001). Диаметр клапана лёгочной артерии увеличился с 6,4±1,2 (от 4 до 9,5) мм до 7,6±2,1 (от 4 до 15) мм (p<0,001). Индекс Наката вырос с 112±4,2 (от 47 до 274) мм2/м2 до 152±58 (от 59 до 436) мм2/м2. Конечно-диастолический индекс левого желудочка увеличился с 30,3±9,3 (от 5 до 61) мл/м2 до 35,4±13,5 (от 12 до 73) мл/м2. Радикальная коррекция порока была выполнена у 96 (79%) пациентов без дополнительных паллиативных вмешательств.Выводы. Баллонная дилатация стеноза лёгочной артерии является эффективным методом оптимизации лёгочного кровотока у пациентов с тетрадой Фалло. Она обеспечивает рост клапана, ветвей лёгочной артерии, левого желудочка и позволяет избежать дополнительных паллиативных операций в 79% случаев.Мета: визначити ефективність балонної дилатації стенозу легеневої артерії як паліативної процедури з оптимізації легеневого кровотоку у пацієнтів з тетрадою Фалло, що потребують етапного лікування.Матеріали і методи. За період із січня 2007 р. по грудень 2016 р. балонна дилатація стенозу легеневої артерії була проведена 121 пацієнту з тетрадою Фалло. Середній вік пацієнтів становив 53,5±34,2 дня (від 2 днів до 6 місяців), середня вага – 4,1±1,1 кг (від 1,2 до 7 кг). Досліджено вплив балонної дилатації на виразність ціанозу, ріст клапана, гілок легеневої артерії та лівий шлуночок.Результати. У результаті проведення балонної дилатації легеневого стенозу сатурація киснем артеріальної крові зросла з 81,2±11,2 (від 30 до 98)% до 93,1±6,6 (від 40 до 100)% (р<0,001). Діаметр клапана легеневої артерії збільшився з 6,4±1,2 (від 4 до 9,5) мм до 7,6±2,1 (від 4 до 15) мм (p<0,001). Індекс Наката збільшився з 112±4,2 (від 47 до 274) мм2/м2 до 152±58 (від 59 до 436) мм2/м2. Кінцево-діастолічний індекс лівого шлуночка зріс з 30,3±9,3 (від 5 до 61) мл/м2 до 35,4±13,5 (від 12 до 73) мл/м2. Радикальна корекція вади була виконана у 96 (79%) пацієнтів без додаткових паліативних втручань.Висновки. Балонна дилатація стенозу легеневої артерії є ефективним методом оптимізації легеневого кровотоку у пацієнтів з тетрадою Фалло. Вона забезпечує ріст клапана, гілок легеневої артерії, лівого шлуночка та дозволяє уникнути додаткових паліативних операцій у 79% випадків