Использование карикатур в школьных учебниках истории (методика работы в условиях исследовательского обучения)

In the article, the peculiarities of the usage of caricatures in the school textbook on History are described. The methodology of work with them at the History lessons is provided. The author demonstrated that the important component of the full-fledged, developing studying at the History lessons is including various kinds of visualisation in the educational process. The main source of these visualisation types must be a school textbook on History. On author’s opinion, it will make it possible to change it into a workbook, which will stimulate a pupil to work with it independently. One of the important tasks which must be fulfilled by the textbook author is to teach children to “read” and to understand the caricatures. The cognitive tasks for the caricatures which were selected in a textbook must guarantee the usage of the corresponding methods and ways of the historical and social research in the analysis of the typical plots by pupils, teach them to make questions and be aware of the activity aim, forecast and exercise the self-control and the self-correction, evaluate the quality of the performed work.Автор статті зазначає, що важливою складовою повноцінного розвивального навчання на уроці історії є залучання у навчальний процес різних наочних засобів. Основним джерелом цих видів наочності має бути шкільний підручник. Це, на думку авторів, уможливить перетворити його на робочу книгу, яка спонукатиме учня працювати з нею самостійно. У статті розкрито особливості використання карикатур у шкільному підручнику всесвітньої історії, подано методику роботи з ними на уроках історії.Автор статьи отмечает, что важной составляющей полноценного развивающего обучения на уроке истории является вовлечение в учебный процесс различных наглядных средств. Основным источником этих видов наглядности должно быть школьный учебник. Это, по мнению авторов, позволит превратить его в рабочую книгу, которая будет побуждать ученика работать с ней самостоятельно. В статье раскрываются особенности использования карикатур в школьном учебнике всемирной истории, представлена методика работы с ними на уроках истории

Концептуальные основы исследовательской деятельности в процессе обучения всемирной истории в основной школе

In the article, the conceptual bases of the research activity in the process of teaching world history at the secondary school are covered. In accordance with the authors, the main feature of such training is the intensification of children’s academic activity, promoting its research character, and, thus, gradually providing the students an initiative to organize their cognitive activity. Such approach requires the teachers’ adaption of their research-based teaching methods in correspondence with the students’ interests and abilities, their age peculiarities and psychic development. The authors theoretically specified the main functions of the research activity in the process of teaching world history in the secondary school. The article states that the involvement of students in research activities can provide a successful solution of numerous educational challenges; in particularly, they are connected to the individual approach, level differentiation, creating a positive learning motivation, and professional orientation. Authors find out the main characteristics of the research activity in teaching history: 1) determination of a problem in the academic historical material that may involve ambiguity in its solution (for textbooks, it is, first of all, a problematic material representation); 2) the students’ acquisition of skills to formulate assump¬tions, hypotheses by means of the specially designed tasks; 3) the development of students’ skills with the various sources of information and analysis; 4) the formation of the self-education skills, namely, the ways of the pupils’ active learning; 5) the development of the students’ ability to take up a research position, apply to the research activity elements; 6) forming the ability to represent the research results. The article states that the use of research in teaching world history at the secondary school can significantly improve the academic performance of pupils and historical expertise, will enable students to develop important char-acteristics of creativity as originality, flexibility, performance, thinking, associating lightness, sensitivity to problems and increase the level of the practical orientation skills and students’ competencies.Розкриваються концептуальні засади дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі. На думку авторів, головна особливість такого навчання полягає в активізації навчальної роботи дітей з наданням їй дослідницького характеру, і, таким чином поступовому переданні учням ініціативи в організації їхньої пізнавальної діяльності. Такий підхід потребує від учителя адаптації методики дослідницького навчання відповідно до інтересів і здібностей учнів, вікових особливостей їх психічного розвитку. Теоретично обґрунтовано основні функції дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі. Залучення школярів до такої діяльності дає змогу успішно вирішувати багато освітніх проблем, зокрема, пов’язаних з індивідуальним підходом, рівневою диференціацією, створен¬ням позитивної навчальної мотивації, професійною орієнтацією. До головних характеристик дослідницької діяльності в процесі навчання історії автори від¬носять: 1) виокремлення в навчальному історичному матеріалі проблеми, яка може передбачати неоднозначність у її розв’язанні (для підручників – це на¬самперед проблемна подання матеріалу); 2) набуття учнями вмінь формулю¬вати припущення, гіпотези через систему спеціально розроблених завдань; 3) розвиток навичок роботи учнів із різноманітними джерелами інформації та їх аналізу; 4) формування умінь і навичок самоосвіти, тобто способів ак¬тивної пізнавальної діяльності школярів; 5) розвиток в учнів здатності займа¬ти дослідницьку позицію, застосовувати елементи дослідницької діяльності; 6) формування вміння презентувати результати дослідницького пошуку. За¬стосування дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі дасть можливість значно підвищити рівень навчальних до¬сягнень й історичної компетентності учнів, розвивати в них важливі характе¬ристики креативності, такі як оригінальність, гнучкість, продуктивність мис¬лення, легкість асоціювання, чутливість до проблем, забезпечити практичну спрямованість умінь і компетентностей учнів.Раскрываются концептуальные основы исследовательской деятельно-сти в процессе обучения всемирной истории в основной школе. По мнению авторов, главная особенность такого обучения заключается в активизации учебной работы детей с предоставлением ей исследовательского характера, и, таким образом, постепенной передаче ученикам инициативы в организации их познавательной деятельности. Данный подход требует от учителя адап¬тации методики исследовательского обучения в соответствии с интересами и способностями учащихся, возрастными особенностями их психического развития. Теоретически обоснованы ключевые функции исследовательской деятельности в процессе обучения всемирной истории в основной школе. Привлечение школьников к этой деятельности позволяет с успехом решать многие образовательные проблемы – в частности, связанные с индивиду¬альным подходом, уровневой дифференциацией, созданием положительной учебной мотивации, профессиональной ориентацией. К главным характери¬стикам исследовательской деятельности в процессе обучения истории авторы относят: 1) выделение в учебном историческом материале проблемы, которая предусматривать неоднозначность в ее решении (для учебников – это прежде всего проблемная подача материала); 2) приобретение учащимися умений формулировать предположения, гипотезы через систему специально разработанных заданий; 3) развитие навыков работы учащихся с различными источниками информации и их анализа; 4) формирование умений и навыков самообразования, то есть способов активной познавательной деятельности школьников; 5) развитие у учащихся способности занимать исследователь¬скую позицию, применять элементы исследовательской деятельности; 6) фор¬мирование умения презентовать результаты исследовательского поиска. При¬менение исследовательской деятельности в процессе обучения всемирной истории в основной школе позволит значительно повысить уровень знаний и исторической компетентности учащихся, развивать у них важные характеристики креативности, такие как оригинальность, гибкость, продуктивность мышления, легкость ассоциирования, чувствительность к проблемам, обеспе¬чить практическую направленность умений и компетенций учащихся

Реклама як дзеркало епохи: методика аналізу рекламних матеріалів на уроках історії

The theses reveal the method of analyzing advertising materials in history lessons.В тезах розкривається методика аналізу рекламних матеріалів на уроках історії

Acute peritonitis as an urgent problem of modern surgery

Over the past decades, in connection with the active introduction of new technologies, methods of diagnosis and treatment of acute peritonitis (AP), in particular, the improvement of the technique of surgical interventions, the expansion of the possibilities of drug therapy, as well as the development of complex measures before and during surgical intervention and in the postoperative period, there is a positive trend in the results of the treatment of this pathology. However, the mortality due to AP remains high, varying, depending on the form and prevalence, from 16 to 80% and has no significant downward trend. One of the reasons for the high mortality rate is the lack of in-depth knowledge of the pathogenesis of AP in connection with the incomplete elucidation of the mechanisms of the initiation of the inflammatory process, as well as the factors supporting it, contribute to its progression and spread throughout the peritoneal cavity. This primarily concerns cytokines, especially interleukin 1β (IL-1β), which plays an important role in the regulation of various inflammatory mechanisms. The study of these factors, in our opinion, will make it possible not only to diagnose the presence of peritonitis reliably, but also to predict the nature of its course

Методичні засади підручника «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» для 6 класу закладів загальної середньої освіти

The theses reveal the methodical principles of the textbook "World History. History of Ukraine (integrated course) »for the 6th form of institutions of general secondary education.В тезах розкриваються методичні засади підручника «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» для 6 класу закладів загальної середньої освіти

Інтегроване навчання: історичний досвід та виклики

Theses are devoted to the analysis of the development of an integrated approach in education.Тези присвячені аналізу розвитку інтегрованого підходу в освіті

Методичні засади підручника «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» для 6 класу закладів загальної середньої освіти

Theses reveal the methodological foundations of the textbook "World History. History of Ukraine (integrated course)» for 6th form of general secondary education institutions.В тезах розкриваються методичні засади підручника «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» для 6 класу закладів загальної середньої освіти

Реалізація компетентнісного підходу в процесі конструювання практикуму “Історія України в джерелах”

The article is devoted to the implementation of a competent approach in the process of designing a practicum “History of Ukraine in Sources”. According to the authors, it should maximally provide opportunities for students to work independently through a system of selected historical sources and through a system of tasks of different didactic direction. The article identifies the methodological conditions for the implementation of the competence approach in the process of designing a practicum “History of Ukraine in Sources” and reveals the method of work with historical sources in the process of teaching history in general secondary education. It is noted that the tasks in the practicum should be a certain system and should promote the development not only of reproductive but also creative activity and reflexive qualities of the student. A leading role in the practicum should be given to the creative and research tasks. This approach will help to develop students' critical analysis of historical sources and historical thinking in general. According to the authors, when selecting historical sources of different types, a multi-perspective approach should be taken into account when a certain historical situation is highlighted from several, at least two perspectives representing different social positions and interests. The authors emphasize that in this context it is quite important to develop the ability to analyze and critically evaluate the interpretation of the past which is contained in any source, from the point of view of its correspondence to the real facts and other sources of information. The article notes that the problem of organizing the work of students with different types of historical sources by means of the practicum is complicated and requires separate research. In particular, in the process of constructing the practicum “History of Ukraine in Sources" there is a need of the further study of methodology for organizing the project and research work of students on the basis of processing different types of sources.Статтю присвячено реалізації компетентнісного підходу в процесі конструювання практикуму “Історія України в джерелах”. У статті виокремлено методичні умови реалізації компетентнісного підходу в процесі конструювання практикуму “Історія України в джерелах” та розкрито методику роботи з історичними джерелами в процесі навчання історії в закладах загальної середньої освіти. Зазначається, що завдання в практикумі мають становити певну систему та сприяти розвитку не лише репродуктивної, а й творчої діяльності і рефлексивних якостей учня. Провідну роль у практикумі має бути відведено творчим та дослідницьким завданням. Такий підхід сприятиме формуванню в учнів умінь критичного аналізу історичних джерел, історичного мислення загалом. На думку авторів, під час відбору до практикуму історичних джерел різного типу необхідно враховувати багатоперспективний (багаторакурсний) підхід, коли певна історична ситуація висвітлюється з кількох – щонайменше двох – перспектив (ракурсів), що репрезентують різні суспільні позиції та інтереси. Автори наголошують, що у зазначеному контексті досить важливим є розвиток умінь аналізувати та критично оцінювати інтерпретацію минулого, що міститься в будь-якому джерелі, з позиції її відповідності реальним фактам, іншим джерелам інформації. Зазначено, що проблема організації роботи учнів з різними типами історичних джерел засобами практикуму є складною і потребує окремого дослідження. Зокрема, в процесі конструювання практикуму “Історія України в джерелах” подальшого вивчення потребує методика організації проектної та дослідницької роботи учнів на основі опрацювання різних типів джерел

Функции школьного учебника истории в условиях исследовательского обучения

The article analyzes the role of a school history textbook in terms of the research-based training; in particularly, its main functions were determined. They are the following: implementation of the principles of the personality-oriented training (including the research-based approach), historical reconstructions as well as transformational, integrating, coordinating and educational functions. It is stated that a characteristic feature of a textbook of the new generation is learning those methods and techniques of studying that develop the ability to learn and to acquire knowledge independently by means of it. The authors consider that the implementation of the elements of a research-based study in the history textbooks provides for the structure and the content of a textbook to be the means of pupils’ productive research activities, their creative activity, applying to the method of analogies, comparing different points of view and approaches to describe the events, availability of evaluation positions on educational material, reflexive comprehension of the read material. The peculiarity of historical reconstruction lies in the complex reflection of not only material and spiritual culture, but also the feelings and the thoughts of people. In accordance with the abovementioned issues, the authors note that the school history textbook for primary schools should include illustrations, which show the reconstruction of historical events, attractions, dwellings, domestic scenes, clothes created by the scholars, and the questions as well as the tasks for them aimed at performing and modeling historical events, phenomena and processes by the pupils. The authors notify that the transformational, integrating and coordinating functions of a textbook are aimed at the optimal use of the new educational technologies as a tutorial and other educational tools to achieve the better academic outcomes in history and the practical implementation of the objectives of school history education. The article states that the educational function of a school history textbook is directed at the development of the pupils’ self-identity and self-esteem based on understanding the social and moral experience of the past generations; respect for its past and other nations; development of value orientations and beliefs.У статті аналізується роль шкільного підручника історії в умовах дослідного навчання, зокрема визначено його основні функції: реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання (зокрема дослідницького підходу), історичної реконструкції, трансформаційна, інтегруюча, координаційна та виховна. Зазначається, що характерною ознакою підручника нового покоління є навчання за його допомогою методів і прийомів учіння, тобто вироблення вміння вчитися, самостійно оволодівати знаннями. Як зазначають автори, реалізація елементів дослідницького навчання в підручнику історії передбачає, що в структурі та змісті підручника повинні бути засоби організації продуктивної діяльності учнів - дослідницька, творча діяльність школяра; використання методу аналогій, порівняння різних точок зору і підходів до висвітлення подій; наявність оцінної позиції щодо навчального матеріалу; рефлексивне осмислення прочитаного.В статье анализируется роль школьного учебника истории в условиях исследовательского обучения, в частности определены его основные функции: реализация принципов личностно ориентированного обучения (в том числе исследовательского подхода) исторической реконструкции, трансформационная, интегрирующая, координационная и воспитательная. Отмечается, что характерным признаком учебника нового поколения является обучение с его помощью методов и приемов учения, то есть выработка умения учиться, самостоятельно овладевать знаниями. Как отмечают авторы, реализация элементов исследовательского обучения в учебнике истории предполагает, что в структуре и содержании учебника должны быть средства организации продуктивной деятельности учащихся исследовательская, творческая деятельность школьника; использования метода аналогий, сравнение различных точек зрения и подходов к освещению событий; наличие оценочной позиции относительно учебного материала; рефлексивное осмысление прочитанного