Психологія

Розкриття основних фундаментальних положень та закономірностей психологічної науки, а також озброєння студентів міцними теоретичними знаннями з психології, допоможуть їм сформувати адекватну поведінку у відповідності до умов професійної діяльності. Основними завданнями вивчення дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів різних спеціальностей з питань: предмету загальної психології як закономірностей розвитку і виявлення психічних явищ у житті та їх механізмів; гуманізації суспільних відносин, формування у молоді уміння саморозкриватися, цілеспрямовано здійснювати самовиховання, творчо підходити до проблеми сьогодення;оволодіння простішими конкретними методиками психологічного дослідження особистості

Акмепсихологія

Метою викладання навчальної дисципліни “Акмепсихологія” є формування у студентів систематизованих теоретичних знань та практичних умінь, які дозволять їм адекватно і ефективно вирішувати проблеми акмепсихології у різних сферах професійної діяльності. Основними завданнями вивчення дисципліни “Акмепсихологія” є: - ознайомлення студентів з основними поняттями, принципами, методами, концепціями акмепсихології; - висвітлення специфіки психічного розвитку людини на різних етапах онтогенезу, залежність між індивідуальними, особистісними і суб’єктивними характеристиками дорослої людини і особливостями її формування і розвитку на попередніх етапах; - виявлення мікро- і макрооптимумів (або мікро- і макроакме), які досягаються людьми у їхньому індивідуальному та особистісному розвиткові, дослідження та визначення їх загальних і специфічних характеристик; - вивчення студентами оволодіння людиною професією і досягнення в ній акме; - виробити у студентів ряд умінь та навичок для застосування набутих знань у практичних сферах своєї діяльності, активізувати особистісний та творчий потенціал майбутніх фахівців. Зміст навчального курсу: 1. Акмепсихологія як наука. Сучасний стан розвитку амепсихології 2. Методологічні підходи та принципи акмепсихології 3. Прикладні напрямки акмепсихології Проблеми диференціації психологічного знання. 4. Вікові особливості розвитку професійно-творчого акме 5. Людина як суб’єкт розвитку і саморозвитку в акмепсихології 6. Методи акмепсихологічних досліджень 7. Акмеологічні моделі та технології описів та акмеограм 8. Акмеологічні тренінги програмно-цільової спрямованості та їх застосування 9. Професійна компетентність у акмепсихології 10. Структура та функції організації акмепсихологічних служб

Психологія

Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Психологія» містять перелік практичних занять, тематику рефератів, творчі завдання, питання для самоконтролю та список літератури. Рекомендовано студентам І курсу Інституту мистецтв напряму підготовки «Образотворче мистецтво», «Хореографія», «Музичне мистецтво». Рекомендовано студентам І курсу Інституту соціальних наук підготовки «Соціологія», «Культурологія». Рекомендовано студентам ІІ курсу історичного факультету напряму підготовки «Історія»

Психологія вищої школи

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологія вищої школи» є надання магістрантами основних теоретичних підходів та набуття ними практичних навичок використання методів і методик сучасної психології в цілях організації та проведення навчального процесу в вищому навчальному закладі.В процесі вивчення дисципліни передбачається: засвоєння основних завдань, змісту діяльності та особливостей наукової організації праці викладача вищої школи; розвиток творчих засад у діяльності і психологічний аналіз педагогічної майстерності викладача вищої школи та шляхи їх формування

Свідомий контроль у мовленнєвій патології та мовленнєвій реабілітації після інсульту

The article presents results of the research conducted in speech rehabilitation period of patients after stroke. The study aims to identify conscious control in speech rehabilitation period of the patients who were diagnosed to have Broca’s aphasia. A sample of 22 patients with Broca’s aphasia, or efferent motor aphasia (Luria, 2004) in the left hemisphere, who stayed at the Volyn Regional Clinical Hospital (Lutsk, Ukraine) during rehabilitation period, was approached through purposeful sampling method for this research. The non-laboratory measure of speech assessment was administered along with demographic data. Results showed that conscious control that usually remains in this group of people plays a crucial role in psychological intervention. The article also discusses the main neuropsycholinguistic principles that help to utilize the potential of conscious control in the process of speech rehabilitation of the patients after strokeСтаттю присвячено результатам мовленнєвої реабілітації пацієнтів після інсульту. Дослідження мало за мету встановити аспекти свідомого контролю під час мовленнєвої реабілітації осіб із афазією Брока, або моторної еферентної афазії (Лурія, 2004), лівої півкулі. Вибірку склали 22 пацієнти Волинської обласної клінічної лікарні в Луцьку (Україна) упродовж реабілітаційного періоду. Дослідження здійснено на основі методів цільового формування вибірки, а також застосування неапаратурного методу оцінки мовлення разом із демографічними даними. Результати засвідчили, що свідомий контроль у цієї групи осіб відіграє ключову роль під час психологічної інтервенції. Крім того, автори обговорюють головні нейропсихолінгвістичні принципи, що сприяють вико-ристанню потенціалу свідомого контролю в процесі мовленнєвої реабілітації пацієнтів після інсульт

Conscious control in speech pathology and speech rehabilitation following stroke

The article presents results of the research conducted in speech rehabilitation period of patients after stroke. The study aims to identify conscious control in speech rehabilitation period of the patients who were diagnosed to have Broca’s aphasia. A sample of 22 patients with Broca’s aphasia, or efferent motor aphasia (Luria, 2004) in the left hemisphere, who stayed at the Volyn Regional Clinical Hospital (Lutsk, Ukraine) during rehabilitation period, was approached through purposeful sampling method for this research. The non-laboratory measure of speech assessment was administered along with demographic data. Results showed that conscious control that usually remains in this group of people plays a crucial role in psychological intervention. The article also discusses the main neuropsycholinguistic principles that help to utilize the potential of conscious control in the process of speech rehabilitation of the patients after stroke