GROWTH AND DEVELOPMENT OF THE PEYER'S PATCH OF THE DUCK DUODENUM AT THE AGE OF 150–240 DAYS

У стінці дванадцятипалої кишки качок виявляється тільки одна плямка Пейєра. Вона має форму конуса, основа якого спрямована до м’язової частини шлунка. Довжина та найбільша ширина цієї плямки у птиці досліджуваних вікових груп зменшується.Мікроскопічно стінка 12–палої кишки у місці розташування плямки Пейєра має таку ж будову, як і в інших ділянках. Вона утворена слизовою, м’язовою та серозною оболонками. Площа, яку займає слизова оболонка в місці локалізації плямки Пейєра, найбільша і з віком качок цей показник зменшується. Площі, які займають м’язова та серозна оболонки, значно менші від такої слизової оболонки. З віком качок площа м’язової оболонки зростає, а серозної – зменшується. Лімфоїдна тканина, яка утворює функціональну основу плямки Пейєра, розташована у власній пластинці та підслизовій основі слизової оболонки та у м’язовій оболонці стінки дванадцятипалої кишки. Її вміст у слизовій оболонці залишається майже однаковим у досліджених вікових груп качок. У слизовій оболонці лімфоїдна тканина представлена дифузною формою та вторинними лімфоїдними вузликами. Вміст дифузної лімфоїдної тканини у всіх досліджених вікових груп качок значно більший від вмісту вторинних лімфоїдних вузликів. Він збільшується із 83,31±0,86 % у 150–добової птиці до 93,00±0,94 % у 240–добової. Вміст вторинних лімфоїдних вузликів у лімфоїдній тканині слизової оболонки зменшується зі збільшенням віку качок.У м’язовій оболонці лімфоїдна тканина локалізована в сполучній тканині між пучками гладких м’язових клітин циркулярного шару. Вона представлена тільки вторинними лімфоїдними вузликами, вміст яких зменшується з віком птиці.В стенке двенадцатиперстной кишки уток выявляется только одна Пейерова бляшка. Она имеет форму конуса, основание которого направлено к мышечной части желудка. Длина и максимальная ширина этой бляшки у птицы исследуемых возрастных групп уменьшается.Микроскопически стенка 12–перстной кишки в месте расположения Пейеровой бляшки имеет такое же строение, как и в других участках. Она образована слизистой, мышечной и серозной оболочками. Площадь, занимаемая слизистой оболочкой в месте локализации Пейеровой бляшки самая большая и с возрастом уток этот показатель уменьшается. Площади, которые занимают мышечная и серозная оболочки, значительно меньше таковой слизистой оболочки. С возрастом уток площадь мышечной оболочки возрастает, а серозной – уменьшается. Лимфоидная ткань, которая образует функциональную основу Пейеровой бляшки, расположена в собственной пластинке и подслизистой основе слизистой оболочки и в мышечной оболочке стенки двенадцатиперстной кишки. Её содержание в слизистой оболочке остается почти одинаковым у исследованных возрастных групп уток. В слизистой оболочке лимфоидная ткань представлена диффузной формой и вторичными лимфоидными узелками. Содержание диффузной лимфоидной ткани во всех исследованных возрастных групп уток значительно больше содержания вторичных лимфоидных узелков. Оно увеличивается с 83,31±0,86 % у 150–суточной птицы до 93,00±0,94 % у 240–суточной. Содержание вторичных лимфоидных узелков в лимфоидной ткани слизистой оболочки уменьшается с увеличением возраста уток.В мышечной оболочке лимфоидная ткань локализована в соединительной ткани между пучками гладких мышечных клеток циркулярного слоя. Она представлена только вторичными лимфоидными узелками, содержание которых уменьшается с возрастом птицы.Only one Peyer’s patch is defined in a duck duodenum. It has the shape of a cone, the base of which is directed to the muscular stomach (ventriculus, gizzard). Its length and largest width decreased with age of the birds (respectively, 150 daily ducks – 2,40±0,06 and 1,20±0,03 cm, 240 daily – 1,50±0,05 and 0,80±0,04 cm).The wall of the intestine in the Peyer’s patch location has the same structure as in other areas. It is formed by tunica mucosa, tunica muscularis and tunica serosa. The area occupied by the tunica mucosa in the Peyer’s patch localization is the largest and it decreases with age of ducks. The areas of the tunica muscularis and tunica serosa are much less such tunica mucosa. The tunica muscularis area increases and the tunica serosa area decreases with age of ducks. Lymphoid tissue, which forms the functional basis of Peyer’s patch, located in the lamina propria mucosae and tela submucosa and in the tunica muscularis. Its content in tunica mucosa remained almost at the same level in the studied age groups of ducks (in 150–day – 64,49±1,23, 180–day – 64,59±2,40, 210–day – 64,63±1,28, 240–day – 64,37±0,58 %). Lymphoid tissue of tunica mucosa represented only by diffuse form and secondary lymphoid nodules. Content of diffuse lymphoid tissue far outstrips content of secondary lymphoid nodules. It is 83,31±0,86 % in 150–day ducks and increased to 93,00±0,94 % in 240–day birds. Content of secondary lymphoid nodules in lymphoid tissue of tunica mucosa decreases with age of ducks (in 150–day – 16,69±0,86 %, to 240–day – 7,00±0,94 %).Lymphoid tissue localized between bundles of smooth muscle cells in the tunica muscularis. Its content decreases with age of ducks (in 150–day – 44,90±0,33 %, to 240–day – 22,22±1,65 %). Lymphoid tissue is represented only secondary lymphoid nodules in ducks of studied age groups

Морфогенез імунних утворень кишечнику качок

The morphogenesis of immune formations of duck intestines was studied. Material for histological studies was taken from Blagovarsky cross broiler ducks aged from one to 420 days. The obtained sections were stained with Karatsi's hematoxylin and eosin – to establish the features of the microscopic structure of intestinal immune formations, Weigert's hematoxylin and picrofuchsin according to Van Gieson and aniline blue in combination with acid fuchsin and Orange G according to Mallory – to identify collagen fibers, resorcin-fuchsin according to Weigert – for differentiation of elastic fibers. To determine reticular fibers, sections were impregnated with 1–2 % argentum nitrate solution according to the modified Kelemen method. Electron microscopy studies were carried out to study the ultrastructure of the immune formations of the intestines of 180-day-old ducks. The studies have established that the intestinal wall in the places where immune formations of the intestines in ducks are localized is formed by tunica mucosa, tunica muscularis and tunica serosa, the area of which in all immune formations changes unevenly and asynchronously with the birds’ age. The tunica mucosa occupies the largest area, which changes unevenly and asynchronously, reaching maximum values (from 71.66 ± 0.25 to 81.28 ± 0.19 %) during the first 25 days of the ducks' life. The tunica muscularis occupies a smaller area than the tunica mucosa. It decreases unevenly in the first 25 days of a bird’s life, and in older birds it increases and reaches maximum values (35.68 ± 0.49–46.67 ± 1.39 %) in 330- and 420-day-old birds. The tunica serosa occupies the smallest area. In day-old birds, this indicator is the highest (from 2.47 ± 0.07 to 6.20 ± 0.02 %) and decreases with age by 1.24–6.52 times. Lymphoid tissue, which determines the functions of immune formations, is located in their tunica mucosa and tunica muscularis. It is detected in the tunica mucosa of all immune formations and the tunica muscularis of caecal diverticula from the bird’s one-day age, in the tunica muscularis of other immune structures – from the age of 10–20 days. The total area of lymphoid tissue increases from one day (27.03 ± 0.88–31.72 ± 0.04 %) to 150 days of age in ducks in Peyer's patches of the duodenum and jejunum and cecal diverticula (59.86 %, 59.58 ± 1.28, 65.12 ± 0.50 %), up to 210 days of age in Peyer’s patches of the ileum (71.64 ± 1.03 %), up to 330 days of age in Peyer’s patches of the cecum (37.84 ± 5.12 %), up to 420 days of age in Meckel’s diverticulum (55.24 ± 0.37 %). In older birds, the area of lymphoid tissue decreases, which indicates the beginning of its involution and, accordingly, the involution of immune formations.Досліджено морфогенез імунних утворень кишечнику качок. Матеріал для гістологічних досліджень відбирали від брой лерних качок Благоварського кросу віком від однієї до 420 діб. Отримані зрізи фарбували гематоксиліном Караці та еозином – для встановлення особливостей мікроскопічної будови імунних утворень кишечнику, гематоксиліном Вейгерта та пікрофуксином за Ван Гізон і аніліновим синім у комбінації з кислим фуксином та оранж G за Маллорі – для виявлення колагенових волокон, резорцин-фуксином за Вейгертом – для диференціації еластичних волокон. Для визначення ретикулярних волокон зрізи імпрегнували 1–2 % розчином арґентуму нітрату за модифікованим методом Келемена. Електронномікроскопічні дослідження проводили для вивчення ультрамікроструктури імунних утворень кишечнику качок віком 180 діб. Проведеними дослідженнями встановлено, що стінка кишечнику в місцях локалізації імунних утворень кишечнику качок утворена слизовою, м’язовою і серозною оболонками, площа яких в усіх імунних утвореннях нерівномірно та асинхронно змінюється з віком птиці. Слизова оболонка займає найбільшу площу, яка нерівномірно та асинхронно змінюється, досягаючи максимальних значень (від 71,66 ± 0,25 до 81,28 ± 0,19 %) впродовж перших 25 діб життя качок. М’язова оболонка займає меншу площу, ніж слизова оболонка. Вона нерівномірно зменшується у перші 25 діб життя птиці, а в старшої збільшується і досягає максимальних значень (35,68 ± 0,49–46,67 ± 1,39 %) у 330- і 420-добової птиці. Серозна оболонка займає найменшу площу. У добової птиці цей показник найбільший (від 2,47 ± 0,07 до 6,20 ± 0,02 %) і з віком зменшується у 1,24–6,52 раза. Лімфоїдна тканина, яка обумовлює функції імунних утворень, розташована в їх слизовій та м’язовій оболонках. У слизовій оболонці всіх імунних утворень і м’язовій оболонці сліпокишкових дивертикулів вона виявляється з добового віку птиці, в м’язовій оболонці інших імунних структур – з 10–20-добового. Загальна площа лімфоїдної тканини збільшується від добового (27,03 ± 0,88–31,72 ± 0,04  %) до 150-добового віку качок в плямках Пейєра дванадцятипалої і порожньої кишок та сліпокишкових дивертикулах (відповідно 56,86 ± 0,95 %, 59,58 ± 1,28, 65,12 ± 0,50 %), до 210-добового віку в плямці Пейєра клубової кишки (71,64 ± 1,03 %), до 330-добового віку в плямках Пейєра сліпих кишок (37,84 ± 5,12 %), до 420-добового віку у дивертикулі Меккеля (55,24 ± 0,37 %). У птиці старшого віку площа лімфоїдної тканини зменшується, що свідчить про початок її інволюції і відповідно – інволюції імунних утворень

Morphological peculiarites and functional activity of adipose-derived mesenchimal stem cells during in vitro cultivation conditions

The studies were conducted on 2-3-months-old males of C57BL/6 mice weighing 20–24 g. Obtaining and cultivating of adipose-derived mesenchimal stem cells (AD MSCs) were carried out in a sterile laminar box with compliance of conditions of asepsis and antiseptics. AD MSCs of the 2, 4, 7 and 12 passages were analyzed. Morphometric analysis was performed using a light microscopy. Morphometric parameters such as cell and nucleus area or nuclear-cytoplasmic ratio (NCR) were calculated using the Axiovision light microscope (Carl Zeiss, Germany) and ImageJ 1.45 software. Trypan blue dye used for investigation of the viability of MSC. The morphological characteristics of mesenchymal stem cells from adipose tissue during the process of cultivation changes: at the first passages of cultivation, the cells are spindle-shaped with two, at least three, long long cytoplasmic processes, located bipolar. Near the nucleus the Golgi complex is clearly visible – a sign of active cells. At later passages cells have a small cytoplasmic processes and the bipolar arrangement of processes changes by stellar arrangement. Golgi complex is also clearly visualized. The indicator of the nuclear-cytoplasmic ratio in MSC from adipose tissue is significantly reduced at 7 passage to 0.2189 ± 0.0122 (P < 0.01), and at 12 passage to 0.1111 ± 0.0086 (P < 0.001) compared to the 2 passage. The coefficient of proliferation of MSC from adipose tissue is significantly reduced at 12th passage. The viability of mesenchymal stem cells from adipose tissue with an increasing of a number of passages significantly reduces and at the 12th passage of cultivation reaches 84,67 ± 1,36* (P < 0.05). The content of apoptotic cells that exhibited sensitivity to serum-free significantly increased at 7 and 12 passages and was respectively 21.33 ± 1.36 (P < 0.05) and 23.67 ± 0.97% (P < 0.05)

STRUCTURAL AND FUNCTIONAL FEATURES OF THE BURSA OF FABRICIUS IN DOMESTIC AND WILD BIRDS

Гістологічними дослідженнями показано, що клоакальна сумка свійських курки, качки, гуски, цесарки, перепела, індика, сизого голуба, сороки і сірої ворони має однакову мікроскопічну будову. В ній є порожнина і стінка. Остання утворена слизовою, м’язовою і серозною оболонками. Порожнина клоакальної сумки з’єднана протокою з порожниною клоаки. Слизова оболонка стінки сумки формує складки різної форми і розмірів. Їх кількість неоднакова в клоакальній сумці різних видів птахів. У складках рядами розташовані часточки (лімфоїдні вузлики або фолікули), які обумовлюють функцію клоакальної сумки, як центрального органа кровотворення та імуногенезу. Крім часточок, у слизовій оболонці стінки клоакальної сумки виявлена лімфоїдні тканина, яка утворює функціональну частину периферичних органів кровотворення та імуногенезу. Вона представлена дифузною і вузликовою формою. Найбільше лімфоїдної тканини міститься у слизовій оболонці стінки протоки клоакальної сумки яка, як відмічено вище, з’єднує порожнину сумки з порожниною заднього відділу клоаки.Гистологическими исследованиями показано, что клоакальная сумка домашних курицы, утки, гуся, цесарки, перепела, индейки, сизого голубя, сороки и серой вороны имеет одинаковое микроскопическое строение. В ней есть полость и стенка. Последняя образована слизистой, мышечной и серозной оболочками. Полость клоакальной сумки соединена протоком с полостью клоаки. Слизистая оболочка стенки сумки формирует складки различной формы и размеров. Количество складок не одинаково у отдельных видов. В складках рядами расположены дольки (лимфоидные узелки или фолликулы), которые обусловливают функцию клоакальной сумки, как центрального органа кроветворения и иммуногенеза. Кроме долек, в слизистой оболочке стенки клоакальной сумки обнаружена лимфоидная ткань, которая образует функциональную часть периферических органов кроветворения и иммуногенеза. Она представлена диффузной и узелковой формой. Наибольше лимфоидной ткани содержится в слизистой оболочке стенки протоки клоакальной сумки, которая, как отмечено выше, соединяет полость сумки с полостью заднего отдела клоаки.Histological studies showed that the bursa of Fabricius in domestic chicken (Gallus domesticus), ducks (Anas platyrhynchos domesticus), geese (Anser anser), guinea fowl (Numida meleagris), quail (Coturnix coturnix), domestic turkey (Meleagris gallopavo), dove (Columba livia), magpie (Pica pica) and gray crow (Corvus cornix) has the equal microscopic structure. It has cavity and wall. The wall is formed by mucous, muscular and serous membranes. The cavity of the bursa of Fabricius connected with cloaca by thin duct. The mucous membrane has folds of different shape and size. Their number varies among bursa of different species of birds. There are rows of lobules (lymphoid nodules or follicles) in the folds of bursa which assure bursa’s function as the central organ of hematopoiesis and immune system. Furthemore, peripheral lymphoid tissue represented in the mucosa of bursa of Fabricius. It is represented by diffuse and nodular form. Most lymphoid tissue found in the ductal mucosa of bursa of Fabricius which, as noted above, connects the cavity of bursa with cloaca

МАКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО УШКОДЖЕНІЙ ВЕЛИКОГОМІЛКОВІЙ КІСТЦІ КРОЛІВ ЗА ВВЕДЕННЯ АЛОГЕННИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН РІЗНИМИ СПОСОБАМИ

The article presents the results of studying macroscopic changes in the tibia of rabbits during experimental mechanical damage after leading allogeneic mesenchymal stem cells to the jugular vein and directly to the site of bone damage. Bone damage was modeled on 3-month-old chinchilla rabbits in the middle third of the tibial shaft. Macroscopic studies of the process of restoration of the tibial defect were carried out on 3, 7, 14, 21, 28 and 42 days. Our macroscopic studies of the healing of a tibial defect indicate a difference in the regeneration processes in rabbits of the control group and experimental groups after the use of allogeneic mesenchymal stem cells. It was found that the introduction of allogeneic mesenchymal stem cells, regeneration processes are faster for 3 days in the area of damage, there are no blood clots, and in the subsequent phases of regenerative osteogenesis, the reaction of adjacent soft tissues, the formation of bone corns and its reduction in volume, accelerated. Almost complete restoration of the defect due to the introduction of allogeneic mesenchymal stem cells occurs on the 28 day. While in the control group of animals, it ends only at 42 days. In addition, it was found that the introduction of allogeneic mesenchymal stem cells directly to the site of injury regeneration processes in the area of the created bone defect are more intensively expressed in the first and subsequent phases of regeneration than in animals after the use of allogeneic mesenchymal stem cells intravenously. The obtained data can be used to restore damaged bone tissue using stem cells, as well as for further experimental studies.У статті наведені результати з вивчення макроскопічних змін в великогомілковій кістці кролів за експериментального механічного ушкодження після ведення алогенних мезенхімальні стовбурових клітин у яремну вену і безпосередньо в місце ушкодження кісткової тканини. Ушкодження кісткової тканини моделювали на кролях 3-місячного віку породи шиншила, в середній третині діафізу великогомілкової кістки. Макроскопічні дослідження процесу відновлення дефекту великогомілкової кістки проводилися на 3, 7, 14, 21, 28 і 42 доби. Проведені нами макроскопічні дослідження загоювання дефекту великогомілкової кістки свідчать про відмінність процесів регенерації у кролів контрольної групи і дослідних груп після застосування їм алогенних мезенхімальних стовбурових клітин. Встановлено, що за введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин, процеси регенерації проходять швидше вже на 3 добу в зоні ушкодження відмічається відсутні згустки крові, а в наступні фази регенеративного остеогенезу реакції прилеглих м’яких тканин, утворення кісткового мозоля і зменшення його в об’ємі прискорені. Практично повне відновлення дефекту за введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин відбувається на 28 добу. В той час, як у тварин контрольної групи воно завершується лише на 42 добу. Крім того встановлено що за введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин безпосередньо в місце ушкодження процеси регенерації в ділянці створеного дефекту кістки більш інтенсивно виражені в першу та подальші фази регенерації, ніж у тварин після застосування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин внутрішньовенно. Отримані дані можуть бути використані для відновлення ушкодженої кісткової тканини з використанням стовбурових клітин, а також для подальших експериментальних досліджень