Enhancement of the Hall-Lorenz number in optimally doped YBa2Cu3O_7-d

Electronic heat transport in the normal state of a high-quality single crystal of optimally-doped superconductor YBa2Cu3O6.95 was studied by measurements of longitudinal and transverse transport coefficients. For the temperature range from 100 to 300 K, the Hall-Lorenz number (Lxy) depends weakly on temperature and is about two times larger than the Sommerfeld value of the Lorenz number Lo = (pi^2)/3. Our results can be interpreted using a Fermi liquid model when effects of the pseudogap that opens at the Fermi level are included. However, we find that the bipolaron model can also explain both the enhanced value and the weak temperature dependence of the Hall-Lorenz number.Comment: Accepted for publication in Europhysics Letters; 16 pages, 2 figure

Nernst effect in single crystals of the pnictide superconductor CaFe1.92Co0.08As2 and parent compound CaFe2As2

We report a combined study of the Nernst coefficient (v), Hall effect and thermoelectric power of CaFe2As2 and CaFe1.92Co0.08As2 single crystals. The absolute value of v in both samples is enhanced, probably due to ambipolar flow of electron- and hole-like quasiparticles. The onset of spin-density-wave order in CaFe2As2 causes further rapid rise of the Nernst coefficient. On the contrary, in the CaFe1.92Co0.08As2 crystal we do not see any feature of v(T), which could be clearly associated with SDW fluctuations. In this Co-doped sample there is also no noticeable increase in of v in the vicinity of superconducting transition, despite the expectation of such due to vortex movement.Comment: 6 pages, 3 figures; (v2) slight changes and clarifications; to appear in Phys. Rev.

Nernst effect of epitaxial Y0.95Ca0.05Ba2(Cu1-xZnx)3Oy and Y0.9Ca0.1Ba2Cu3Oy films

We report Nernst effect data for crystalline films of Y0.95Ca0.05Ba2(Cu1-xZnx3Oy (with x = 0, 0.02 and 0.04) and Y0.9Ca0.1Ba2Cu3Oy grown by pulsed laser deposition. We show that our own results and published data for LSCO [1] are consistent with the theory of Gaussian superconducting fuctuations [2]. We also show that Zn doping increases the Nernst coefficient simply because it reduces the in-plane conductivity

Fermiology and electronic homogeneity of the superconducting overdoped cuprate Tl-2201 revealed by quantum oscillations

We report an angular quantum oscillation study of Tl_2Ba_2CuO_{6+delta} for two different doping levels (Tc = 10K and 26 K) and determine the Fermi surface size and topology in considerable detail. Our results show that Fermi liquid behavior is not confined to the edge of the superconducting dome and is robust up to at least T_c^{max}/3.5. Superconductivity is found to survive up to a larger doping p_c = 0.31 than in La_{2-x}Sr_xCuO_4. Our data imply that electronic inhomogeneity does not play a significant role in the loss of superconductivity and superfluid density in overdoped cuprates, and point towards a purely magnetic or electronic pairing mechanismComment: 4 page

Біолого-екологічні особливості використання видів роду жимолость (Lonicera L.) в умовах біостаціонару Вінницького національного аграрного університету

The analysis of the results of phenological observations has been carried out by 7 phases, which reflect the main points of seasonal development of plants. To compare the rhythm of the development of introducers in the new conditions, we have used common honeysuckle as the most adapted to our conditions. We have found that in our conditions the growing of honeysuckle begins in late March – early April, when the average daily temperature does not exceed the mark of +6 °С. Most of the species under the study begin to vegetate at up to April 4, when, according to average long-term data, the vegetation period of most plants begins. After this period, the honeysuckle begins to grow normally. As a result of our research, we have determined that the beginning of growth of the studied species is observed in the second or third decade of April. The average air temperature of 6.8‑10.5 °С with the sum of active temperatures of 205‑227 °С above zero corresponds to this. We have established the actual winter hardiness by a 5-point scale of frosting by M.K. Vekhov. As a result of the observations, 40 % of the heads of one-year honeysuckle shoots (up to 15‑30 cm) have been found to be damaged, which, however, have not caused the loss of ornamentality, since this species has a strong regrowth (60‑120 cm), so there is no reason to argue about the complete non-winter hardiness and low prospects of this species. Common honeysuckle usually does not get frosted. Due to the normal development of shoots, species form a well-formed crown that is their characteristic. Having analysed the results obtained, we have come to conclusion that common honeysuckle has the highest actual winter resistance in the conditions of Vinnytsia. As a result of the study of viability and prospects of the investigated species of honeysuckle, we have found that honeysuckle is quite promising under conditions of the Biostationary of VNAU (rate of prospectivity – І), while perfoliate honeysuckle belongs to a group of promising species (rate of prospectivity – II), which allows using these species for greening the towns.Аналіз результатів фенологічних спостережень здійснено за 7 фазами, які відображають основні моменти сезонного розвитку рослин. Для порівняння ритму розвитку інтродуцентів у нових умовах взято жимолость звичайну, як найбільш пристосовану до наших умов. Встановлено, що в наших умовах початок вегетації жимолостей розпочинається наприкінці березня – на початку квітня, коли середньодобова температура не перейшла через позначку +6 °С. Більшість досліджуваних видів починають вегетацію до 4.04, коли за середньо багаторічними даними починається період вегетації у більшості рослин. Пізніше цього терміну розпочинає вегетацію жимолость звичайна. Визначено, що початок росту пагонів у досліджуваних видів спостерігається у другій-третій декаді квітня. Цьому відповідає середня температура повітря 6,8–10,5 °С, за суми активних температур вище нуля 205–227 °С. Фактичну зимостійкість встановлено за 5-бальною шкалою обмерзання М. К. Вєхова. Внаслідок проведених спостережень виявлено пошкодження 40 % верхівок однорічних пагонів жимолості каприфоль (до 15–30 см), що однак не стало причиною втрати декоративності, оскільки цей вид має сильний приріст (60–120 см), тож немає підстави стверджувати про цілковиту незимостійкість та незначну перспективність цього виду. Жимолость звичайна обмерзання не мала. Завдяки нормальному розвитку пагонів, види утворюють добре сформовану крону, що є для них характерним. Аналізуючи отримані результати, зроблено висновок, що найвища фактична зимостійкість в умовах м. Вінниці є вид жимолость звичайна. Внаслідок вивчення життєздатності та перспективності досліджуваних видів жимолості встановлено, що цілком перспективними в умовах біостаціонару ВНАУ виявились жимолость звичайна (бал перспективності − І), а жимолость каприфоль належить до групи перспективних видів (бал перспективності − ІІ), що дає змогу широко використовувати ці види в озелененні міста

Використання типологічного потенціалу основних лісотвірних порід в умовах Поділля

The main purpose of these studies was to determine the forest-typological potential of the main forest species of seed and vegetative origin. In the course of the research, a number of differences were detected between the growth rates and the productivity of seed and sprout plots of the main forest species of Podillya. As a result of our research, we discovered that the difference between the oak stocks of the usual vegetative origin of modal and optimal tree stands is clearly traceable already in the 2nd grade of the age. The largest difference in the stock manifests itself at the age of 100 years and is almost 50 %. It is established that in the oak seedlings of seed origin the difference between optimal and modal tree stands is most pronounced at the age of 110 years and continues to grow to 140 years. We also studied the forest-typological potential of seed grasslands. In the course of the research, we determined that a significant decline in the stock of modal ash-tree stands is observed at 80–100 years of age. It is estimated that at 140 years of age, the stock of wood in modal woodlands was 170 m3∙h-1 lower than in the optimal. In beech trees with age, the difference in stock between optimal and modal indicators is significantly increased and at the age of 80, the difference is 100 m3∙ha-1. According to the collected data, the average optimal reserve for the main stands of Podillya is about 340 m3∙ha-1. The actual stock is 237 m3/ha. The deviation of the average stock of stands is 104 m3∙ha-1 (32 %). The greatest losses due to under-utilization of forestry potential and the introduction of ineffective forest management methods are characteristic for oak (50.1 %) and beech (30.3 %) woodland. According to the data, we found that the main part of the loss of productivity of the stands was due to the under-utilization of the forestry potential (32.04 %). Loss from other factors is insignificant and does not exceed 1 % of the total stock of wood.Наведено результати дослідження лісотипологічного потенціалу основних лісотвірних порід насіннєвого та вегетативного походження. Виявлено низку відмінностей між темпами росту та продуктивністю насіннєвих і порослевих насаджень основних лісотвірних порід Поділля. З'ясовано, що різниця між запасами дуба звичайного вегетативного походження модальних та оптимальних деревостанів чітко простежується вже у 2 класі віку. Найбільша різниця в запасі проявляється у віці 100 років і становить майже 50 %. Встановлено, що у дубових деревостанах насінного походження різниця між оптимальними та модальними деревостанами найбільше проявляється у 110-річному віці і продовжує зростати до 140 років. Також вивчено лісотипологічний потенціал насіннєвих ясеневих деревостанів. У ході проведених досліджень з'ясовано, що значне зниження запасу модальних ясеневих деревостанів спостерігається у 80–100-річному віці. Підраховано, що у 140-річному віці запас деревини в модальних деревостанах виявився на 170 м3∙га-1 нижчим, ніж в оптимальних. У букових деревостанах з віком відмінності за запасом між оптимальними і модальними показниками значно посилюються і у 80-річному віці різниця становить 100 м3∙га-1. За зведеними даними, середній оптимальний запас для основних деревостанів Поділля становить близько 340 м3∙га-1. Величина фактичного запасу становить 237 м3/га. Відхилення середніх запасів деревостанів становить 104 м3∙га-1 (32 %). Найбільші втрати від недовикористання лісорослинного потенціалу та запровадження неефективних лісогосподарських методів характерне для дубових (50,1 %) та букових (30,3 %) деревостанів. Згідно з отриманими даними встановлено, що основна частка втрат продуктивності деревостанів зумовлена недовикористанням лісорослинного потенціалу (32,04 %). Втрата від інших факторів є незначною і не перевищує 1 % від загального запасу деревини

Overcoming the Labyrinth: Embracing Attorney General Mukasey's Silva-Trevino Decision

Article published in the Michigan State Law Review