5 research outputs found
Development of hybrid projects in the context of public-private partnership and investment in infrastructure formation
Розглянуто механізм фінансування гібридних проектів для інвестування в розбудову
інфраструктури на основі державно-приватного партнерства. Дослідження ґрунтується на таких
методах: аналіз, синтез, індукція (для вирішення проблеми систематизації моделей фінансування
гібридних проектів, форм використання гранту для фінансування гібридних проектів, передумов для
отримання гранту. Основні недоліки та переваги грантового фінансування гібридних проектів).
узагальнення, системний підхід (для вирішення проблеми створення структури процесу фінансування
гібридних проектів на основі державно-приватного партнерства), графічні та схематичні зображення
для візуального відображення результатів дослідження. Досліджено основні моделі фінансування
гібридних проектів розвитку інфраструктури у контексті державно-приватного партнерства.
Охарактеризовано принципи, ознаки гібридної форми фінансування та особливості процесу інвестування.
Наведено структуру процесу фінансування гібридних проектів у рамках державно-приватного
партнерства. Гібридне фінансування проектів поєднує фінансування державного сектора, приватне
фінансування партнерів та дотаційне фінансування в одному бюджеті проекту. Цільова організація
може бути додатковим елементом у структурі процесу фінансування гібридних проектів. Це
організаційна форма співпраці між партнерами, відповідальними за всі зобов’язання щодо реалізації
проекту, створені для конкретної вузької мети та зменшення фінансового ризику. Структуровано форми
використання дотації для фінансування гібридних проектів у межах державно-приватного партнерства
(надання регулярних платежів, призначених для покриття операційних витрат, покриття фінансових
витрат проекту, підтримка грошових потоків, викуп акцій приватних підприємств державним
сектором) та передумови для отримання гранту (забезпечення доступу до відкритого ринку, дотримання
правил та умов укладання державних контрактів, захист суспільних інтересів, визначення оптимального
рівня грантового фінансування), описано основні недоліки та переваги дотаційного фінансування
гібридних проектів.The objective of the paper is to investigate the mechanism of financing the hybrid projects for
investment in the infrastructure development on the basis of public-private partnership. The investigation is based
on the following methods: analysis, synthesis, induction (for solving the problem of systematization of hybrid
projects financing models; the forms of grant use for hybrid projects financing; the backgrounds for grant award;
the main advantages and disadvantages of hybrid projects grant financing), generalization, system approach (for
solving the problem of the development of hybrid projects financing process structure based on the public-private
partnership); graphic and schematic images for visual representation of the investigation results. The main models
of hybrid infrastructure development projects financing in the context of public-private partnership are
investigated in this paper. The main principle and features of hybrid projects financing and peculiarities of the
investment process are characterized. The structure of the hybrid projects financing process within the public-
private partnership is given. The hybrid project financing combines public sector financing, private partner
financing and grant funding in one project budget. The special purpose entity can be the additional element in the
structure of hybrid projects financing process. It is the organizational form of cooperation between partners
responsible for all project implementation commitments; created for a specific narrow view, reducing financial
risk. The forms of the grant use for hybrid projects financing within public-private partnerships (providing regular
payments intended to cover operating expenses, covering the financial project costs, supporting cash flows, shares
redemption of private enterprises by public sector) and assumptions for grant awarding (ensuring access to the
open market, adhering to the rules and conditions of concluding state contracts, protecting public interests,
determining the optimal level of grant funding) are structured. The main advantages and disadvantages of hybrid
projects grant financing are described
Financial, economic and sustainable development ofstates within the conditions of industry 4.0
The article assesses the achievements of sustainable development by EU countries within the conditions of Industry 4.0. It has been determined that the concept of sustainable development achievement is integrated into the development of the technological sector. Achievements of sustainable development do not outpace the rapid development of Industry 4.0. More technologically advanced countries provide higher level of economic growth and prosperity. The growth rate of Greenhouse gas emissions (in CO2 equivalent) in 1990 base year, is rising in advanced countries; herewith, such rate is slowing down in less developed countries. Employment growth in the high-tech and medium-tech sectors of EU countries corresponds to the worst environmental situation. Despite measures to overcome the problems of sustainable development in the environmental sphere, in particular, concerning increase volume of financing for activities related to climate change, most EU countries do not ensure an increase in the share of renewable energy in final energy consumption. There are significant differences between countries in terms of environmental taxation: higher level of taxation corresponds to a higher level of expenditure on research and development in a number of countries; there is no such interconnection in the other countries
Кризисная динамика экономики Украины: анализ причин и перспектив
Увага сконцентрована на порівнювальних характеристиках двох кризових періодів в
Україні, а також їхніх наслідках для стримування кризових шоків у середньостроковій перспективі, а з тим — і можливим відновленням стійкого економічного зростання.Аttention is focused on the comparative characteristics of two periods of crisis in Ukraine, and their implications for crisis containment shocks in the medium term, and also possible resumption of sustainable economic growth.Внимание сконцентрировано на сравнительных характеристиках двух кризисных периодов в Украине, а также их последствиях для сдерживания кризисных шоков в среднесрочной перспективе, а с тем - и возможным восстановлением устойчивого экономического роста
Post-War Ukrainа: Psychological and Psychotherapeutic Perspectives
Increased funding: one of the biggest problems facing psychologists in Ukraine is the lack of resources and funding. Increased funding for mental health services and training could help improve the quality of care that psychologists can provide to their patients. The necessary recognition of mental health and the role of psychologists in providing care can help reduce stigma and increase collaboration between psychologists and other health professionals. More resources and educational materials in Ukrainian are needed to improve access to information and resources for Ukrainian psychologists, and to support the development of a strong, locally focused research base. Creating more jobs for psychologists, especially in underserved areas, can help increase access to mental health services for those who need them. Continuous education: psychologists. Education and public awareness can help encourage more people to seek help from psychologists and other mental health professionals. Of course, these steps are only a starting point and a solution to the complex problems faced by psychologists in Ukrain
Profiling the digital readiness of higher education students for transformative online learning in the post-soviet nations of Georgia and Ukraine
Abstract This study profiles the digital readiness of university students in Georgia and Ukraine for fully online collaborative learning, theorized as an educational pathway to democratic transformation. The Digital Competency Profiler was used to gather data from 150 students in Georgia and 129 in Ukraine about their digital competences. The analysis grouped students into high-, medium- and low-readiness segments for 52 actions in technical, communicational, informational and computational dimensions. Findings show that large percentages of Georgian and Ukrainian students are ill-prepared for many online-learning activities, and there is generally greater readiness on mobile devices than desktops/laptops. However, large percentages of Ukrainian students appear in high-readiness segments for communicating online and using social networks. In Georgia, many students report high-readiness for technical and computational interactions. Therefore, the researchers recommend using the digital-readiness data in tandem with a well-chosen, online-learning framework to align these patterns of strengths with future educational innovation