Hybrid Electro-Optic Capacitive Sensors for the Fault Diagnostic System of Hydrogenerator

This chapter presents one of the ways of solving a problem ensuring reliability reducing instability and emergence of the power generators during its work. Its way use hybrid electro-optic sensors (HFOS) with capacitive mechanical sensors at their structure of the fault diagnosis system of hydro generators for measurement parameters of machine mechanical defects as quality parameters of air gap, shaft out, core compression ratio and other. So this chapter also contains: principle of measurement of the sensor, which based on measuring the mutual displacement of the flatness of the generator structural element relative to coplanar sensor electrodes surface; the design principle for developing HFOS with capacitive mechanical sensor which combines the benefits of microelectronic and fiber-optic technology; determination response characteristics of the sensitive sensor (capacitive sensors with coplanar electrodes) of HFOS for monitoring air gap defects and power accumulators of core clamping system and system of control; analytical calculations and experimental studies of air gap HFOS with the AD7746 at its operating excitation frequency using; optimum geometry calculation of air gap sensor electrodes for bulb hydro generators type SGK 538/160-70М; analyze application the air gap HFOS for the control system in the bulb hydro generators type SGK 538/160-70М

Assessment of reflective learning strategies in pediatric surgery course at medical university

The article is aimed at studying medical students’ reflective strategies for learning the Pediatric Surgery course at medical university. We used a modified version of the Motivated Strategies for Learning questionnaire (Soemantri et al., 2018) which has four subscales: self-orientation, critical thinking, self-regulation, and feedback seeking. The self-orientation component deals with students’ perceptions on their self-efficacy and internal motivation. The participants were fourty-six 5-th year medical students from the Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine. The survey was held in May 2021 when the students finished their spring semester in the online mode. We observed the prevalence of high and moderate levels in all the variables, but the indicators of Feedback seeking are lower which can be explained by the specificities of online learning. The authors propose methodological recommendations for educators how to create an environment for reflective learning to develop students’ reflective skills and employ alternative assessment strategies in the classroom

ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОЇ КЛИШОНОГОСТІ У ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ ЗА МЕТОДОМ ПОНСЕТІ

Introduction. Congenital clubfoot is most common defects of the foot. In structure of congenital diseases of the lower extremities is between 36% [D. Shtulman, 2002] and 40% [I. Ponseti, 2006].There are many methods of conservative treatment of congenital clubfoot. But a special place takes the Ponseti method, because of high performance applications and worldwide distribution.Objective: to analyze the results of treatment of congenital clubfoot by method Ponseti in children before 1 year of age.Materials and methods. We used clinical, laboratory, instrumental (X-ray), mathematical and statistical methods of processing the results. Analysised the treatment of 46 children (54 feet) before 1 year old with congenital clubfoot I-III degrees (class. Dimeglio, 1995),  were treated by Ponseti method in orthopedo-traumatological department of National Children's Specialized Hospital "OHMATDET" ( from 2010 to 2014 years) .Results of the study. In 69,5% (32 patients) cases, treatment was started at 7-10 days after birth. The remaining 30,5% (14 patients) cases, due to the late referral to specialized medical care, treatment was started at 2 months age. We are changed plaster bandage every 7 days. The average amount of plaster bandage for  one foot, to complete the correction was  5.7. All the children had reached full correction of foot deformities. The recurrence rate was 4,5% (2 patients). Term supervision are from 6 months to 2 years, 41 childrens (49 feet). We got the following results: excellent - 35 (85,4%), good - 4 (9,8%), satisfactory - 2 (4,8%), unsatisfactory - was not.,5  children for re-examination does not appear .Conclusions.1) The effectiveness of the Ponseti method for the treatment of congenital clubfoot in children before one year old is up to 95,5%;2) It is very important  to start treatment early (on 7 – 10 days after birth).3) The treatment must be strict adherence to wearing the braces.Введение. Врожденная косолапость (ВК) является одной из распространенных пороков развития стопы и составляет от 36% [Штульман Д.А., 2002] до 40% [Ponseti IV, 2006] в структуре врожденных заболеваний нижних конечностей. Существует большое количество распространенных методов консервативного лечения данной патологии, однако на сегодняшний день среди методов лечения ВК особое место занимает метод Понсети по причине высокой эффективности применения и всемирного распространения.Цель работы: анализ результатов лечения врожденной косолапости по методу Понсети у детей до 1 года жизни.Материалы и методы исследования. В работе использованы общеклинические, лабораторные, инструментальные (рентгенологический), анкетирование, математические и статистические методы обработки полученных результатов. Проведен анализ лечения 46 детей (54 стопы) в возрасте до 1 года с врожденной косолапостью I-III степени (класс.  Dimeglio, 1995), которые лечились по методу Понсети в ортопедо-травматологическом отделении НДСБ «Охматдет» (с 2010 по 2014 годы).Результаты исследования. В 69,5% (32 пациента) случаев лечение было начато на 7-10 день после рождения. В остальных 30,5% (14 пациентов) случаев, в связи с поздним обращением за специализированной медицинской помощью, лечение было начато до 2-х месячного возраста ребенка. Этапное гипсование по методике Понсети проводилось каждые 7 дней. Среднее количество гипсований одной стопы до полной коррекции составило 5,7. У всех детей была достигнута полная коррекция деформации стоп. Частота рецидивов составляла 4,5% (2 пациента). Сроки надзора составили от 6 месяцев до 2 лет у 41 ребенка (49 стоп). Мы получили следующие результаты: отличные - 35 (85,4%), хорошие - 4 (9,8%), удовлетворительные - 2 (4,8%), неудовлетворительных - не было. 5 детей для повторного осмотра не появились.Выводы.1. Эффективность метода Понсети при лечении врожденной косолапости у детей до 1 года достигает 95,5%.2. Важным является раннее начало лечения (после выписки из роддома).3. При лечении необходимо строгое соблюдение режима ношения брейсов.Вступ. Вроджена клишоногість (ВК) є однією з розповсюджених вад розвитку стопи та складає від 36% [Штульман Д.А., 2002] до 40% [Ponseti I.V., 2006] в структурі вроджених захворювань нижніх кінцівок. Існує велика кількість розповсюджених методів консервативного лікування даної патології, проте на сьогоднішній день серед методів лікування ВК особливе місце займає метод Понсеті через високу ефективність застосування та всесвітнє поширення.Мета роботи: аналіз результатів лікування вродженої клишоногості за методом Понсеті у дітей 1 року життя.Матеріали та методи дослідження. В роботі використані загальноклінічні, лабораторні, інструментальні (рентгенологічний), анкетування, математичні та статистичні методи обробки отриманих результатів. Проведено аналіз лікування 46 дітей (54 стопи) у віці до 1 року з вродженою клишоногістю I-III ступеня (клас. за Dimeglio, 1995), що лікувались за методом Понсеті в ортопедо-травматологічному відділенні НДСЛ «Охматдит» (з 2010 по 2014 роки).Результати дослідження. У 69,5% (32 пацієнти) пацієнтів лікування було розпочато на 7-10 день після народження. У решти 30,5% (14 пацієнтів), у зв’язку з пізнішим зверненням за спеціалізованою медичною допомогою, лікування було розпочате до 2-х місячного віку дитини. Етапне гіпсування за методикою Понсеті проводилось кожні 7 днів. Середня кількість гіпсувань однієї стопи до повної корекції склала 5,7. В усіх дітей була досягнута повна корекція деформації стоп. Частота рецидивів складала 4,5% (2 пацієнти). Строки нагляду склали від 6 місяців до 2 років у 41 дитини (49 стоп). Ми отримали такі результати: відмінні - 35 (85,4%), хороші - 4 (9,8%), задовільні - 2 (4,8%), незадовільні – не було. 5 дітей для повторного огляду не з’явились.Висновки. 1. Ефективність методу Понсеті при лікуванні вродженої клишоногості у дітей до 1 року досягає 95,5%.2. Важливим є ранній початок лікування (після виписки з пологового будинку).3. Під час лікування необхідним є суворе дотримання режиму носіння брейсів