СОВРЕМЕННЫЕ ФОРМЫ ФИНАНСИРОВАНИЯ КРУПНЫХ ИНВЕСТИЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ

Large investment projects require raising high volumes of financial resources on the long term. There is a task now set to raise private capital into the power field more actively and to develop state-private partnership. The article analyses modern types of financing: ВОО (Build - Own - Operate) and ВООТ (Build - Own - Operate - Transfer) that allow to accumulate required financial resources, reduce investment risks and combine interests of different parts participating in a project.Крупные инвестиционные проекты требуют привлечения больших объемов финансовых ресурсов на длительный период. В настоящее время поставлена задача более активного привлечения в энергетику частного капитала, развития государственно-частного партнерства. В статье проводится анализ современных форм финансирования: ВОО (Build - Own - Operate, строю - владею - эксплуатирую) и ВООТ (Build - Own - Operate - Transfer, строю - владею - эксплуатирую - передаю), которые позволяют аккумулировать необходимые финансовые ресурсы, снизить инвестиционные риски, объединить интересы различных сторон - участников проекта

MODERN TYPES OF FINANCING LARGE INVESTMENT PROJECTS (NUCLEAR POWER PLANT CONSTRUCTION)

Large investment projects require raising high volumes of financial resources on the long term. There is a task now set to raise private capital into the power field more actively and to develop state-private partnership. The article analyses modern types of financing: ВОО (Build - Own - Operate) and ВООТ (Build - Own - Operate - Transfer) that allow to accumulate required financial resources, reduce investment risks and combine interests of different parts participating in a project

Порівняльна характеристика показників карієсу у дітей різного шкільного віку

Caries is one of the most spread issues of modern stomatological science. Investigation of the problems concerning its origin will remain topical for many years, which is associated with the action of total ecological, economic, and social-everyday factors predisposing to development of the pathology.Objective of the study was to investigate stomatological status of children aged 7-12 years, and compare the obtained results in different age periods.Material and methods. Examination of the stomatological status of 223 children aged from 7 to 12 years determined the following: increasing number of children with afflicted permanent teeth in the period from 7 to 8 years (17,3%), from 8 to 9 years (14,5%), from 9 to 10 years (21,5%), from 10 to 11 years (13,3%).Results. The highest rise of caries index of the permanent teeth was found in children from 7 to 8 years (17,3%) – the first years after eruption of the permanent teeth, and in the period from 9 to 10 years. It is rather complicated period in the children school life, since transition from the primary school where they have been already adapted, to secondary school is followed by increased load and their adjusting to new teachers. It refers to caries intensity index of permanent teeth, especially in children from 7 to 8 years with special increase 2,4 times, and at the age of 10 years compared with 9 years (2,5 times as much).Conclusion. Thus, the age from 7 to 8 and from 9 to 10 is the most susceptible from the point of view of caries occurring in the permanent teeth of children requiring special attention of parents and dentists to dental health of children at these age periods. The obtained results require more detailed examination of the factors leading to pathology of the hard dental tissues at these periods of childhood.Кариес является одной из наиболее распространенных проблем современной стоматологической науки. Изучение проблемы его возникновения будет актуальным еще много лет, что связано с действием совокупности экологических, экономических и социально-бытовых факторов, которые являются благоприятными для возникновение данной патологии.Цель работы − исследовать стоматологический статус детей 7-12 лет и провести сравнение полученных результатов в различные возрастные периоды.Материал и методы. Исследование стоматологического статуса 223 детей в возрасте от 7 до 12 лет показало, что увеличение количества детей с пораженными постоянными зубами происходит в период с 7 до 8 лет (на 17,3%), с 8 до 9 (на 14,5%), с 9 до 10 (на 21,5%), с 10 до 11 (на 13,3%) лет.                                                                   Результаты. Наибольший прыжок показателя распространенности кариеса постоянных зубов мы обнаружили у детей в период от 7 до 8 лет (на 17,3%) - первые годы после прорезывания постоянных зубов и в период от 9 до 10 лет, довольно сложный в школьной жизни ребенка, поскольку происходит переход от пребывания в начальной школе, в которой дети уже адаптированы, к средней, где увеличивается нагрузка, нужно привыкать к новым учителям. Это касается и показателя интенсивности кариеса постоянных зубов, особый прирост которого отмечается у детей с 7 до 8 лет (в 2,4 раза) и в 10 лет по сравнению с 9-летними (в 2,5 раза).                           Вывод. Возраст с 7 до 8 и с 9 до 10 лет является наиболее уязвимым с точки зрения возникновения кариеса постоянных зубов у детей, требует особого внимания родителей и врачей-стоматологов к стоматологическому здоровью детей этих возрастных периодов. Полученные результаты требуют более детального изучения факторов, которые могут привести к патологии твердых тканей зубов в эти периоды жизни ребенка.Карієс — одна з найбільш розповсюджених проблем сучасної стоматологічної науки. Вивчення проблеми його виникнення залишатиметься актуальним ще багато років, що пов’язано з дією сукупності екологічних, економічних та соціально-побутових чинників, які є сприятливими для виникнення даної патології.Мета роботи — дослідити стоматологічний статус дітей віком7–12 років та провести порівняння отриманих показників у різні вікові періоди.Матеріал і методи. Дослідження стоматологічного статусу 223 дітей віком 7–12 років виявило, що збільшення кількості дітей з ураженими постійними зубами відбувається в період із 7 до 8 (на 17,3%), із 8 до 9 (на 14,5%), із 9 до 10 (на 21,5%), із 10 до 11 (на 13,3%) років.Результати. Найбільший стрибок показника розповсюдженості карієсу постійних зубів ми виявили у дітей у період із 7 до 8 років (на 17,3%) — перші роки після прорізування постійних зубів та в період із 9 до 10 років, який доволі складний у шкільному житті дитини, оскільки відбувається перехід від перебування в початковій школі, до якої діти вже адаптовані, до середньої, де збільшується навантаження, потрібно звикати до нових учителів. Це стосується і показника інтенсивності карієсу постійних зубів, особливий приріст якого відзначається у дітей із 7 до 8 років (у 2,4 раза) та в 10 років порівнянні з 9‑річними (у 2,5 раза).Висновок. Вік із 7 до 8 та із 9 до 10 років є найбільш уразливим з точки зору виникнення карієсу постійних зубів у дітей, що вимагає особливої уваги батьків та лікарів‑стоматологів до стоматологічного здоров’я дітей цих вікових періодів. Отримані результати потребують більшдетального вивчення факторів, які можуть призвести до патології твердих тканин зубів у ці періоди життя дитини

The impact of future emission policies on tropospheric ozone using a parameterised approach

This study quantifies future changes in tropo-spheric ozone (O3) using a simple parameterisation of source–receptor relationships based on simulations from a range of models participating in the Task Force on Hemispheric Transport of Air Pollutants (TF-HTAP) experiments. Surface and tropospheric O3 changes are calculated globally and across 16 regions from perturbations in precursor emis- sions (NOx, CO, volatile organic compounds – VOCs) and methane (CH4) abundance only, neglecting any impact from climate change. A source attribution is provided for each source region along with an estimate of uncertainty based on the spread of the results from the models. Tests against model simulations using the Hadley Centre Global Environment Model version 2 – Earth system configuration (HadGEM2- ES) confirm that the approaches used within the parameter- isation perform well for most regions. The O3 response to changes in CH4 abundance is slightly larger in the TF-HTAP Phase 2 than in the TF-HTAP Phase 1 assessment (2010) and provides further evidence that controlling CH4 is important for limiting future O3 concentrations. Different treatments of chemistry and meteorology in models remain one of the largest uncertainties in calculating the O3 response to perturbations in CH4 abundance and precursor emissions, particularly over the Middle East and south Asia regions. Emission changes for the future Evaluating the CLimate and Air Qual- ity ImPacts of Short-livEd Pollutants (ECLIPSE) scenarios and a subset of preliminary Shared Socioeconomic Pathways (SSPs) indicate that surface O3 concentrations will increase regionally by 1 to 8 ppbv in 2050. Source attribution analysis highlights the growing importance of CH4 in the future under current legislation. A change in the global tropospheric O3 radiative forcing of +0.07 W m−2 from 2010 to 2050 is predicted using the ECLIPSE scenarios and SSPs, based solely on changes in CH4 abundance and tropospheric O3 precursor emissions and neglecting any influence of climate change. Current legislation is shown to be inadequate in limiting the future degradation of surface ozone air quality and enhancement of near-term climate warming. More stringent future emission controls provide a large reduction in both surface O3 concentrations and O3 radiative forcing. The parameter- isation provides a simple tool to highlight the different impacts and associated uncertainties of local and hemispheric emission control strategies on both surface air quality and the near-term climate forcing by tropospheric O3.JRC.D.5-Food Securit

The effects of intercontinental emission sources on European air pollution levels

This study is based on model results from TF HTAP (Task Force on Hemispheric Transport of Air Pollution) phase II, in which a set of source receptor model experiments have been defined, reducing global (and regional) anthropogenic emissions by 20% in different source regions throughout the globe, with the main focus on the year 2010. All the participating models use the same set of anthropogenic emissions. Comparisons of model results to measurements are shown for selected European surface sites and for ozone sondes, but the main focus here is on the contributions to European ozone levels from different world regions, and how and why these contributions differ depending on the model. We investigate the origins by use of a novel stepwise approach, combining simple tracer calculations and calculations of CO and O3. To highlight the differences, we analyse the vertical transects of the midlatitude effects from the 20% emission reductions. The spread in the model results increases from the simple CO tracer to CO and then to ozone as the complexity of the physical and chemical processes involved increase. As a result of non-linear ozone chemistry, the contributions from non-European relative to European sources are larger for ozone compared to the CO and the CO tracer. For annually averaged ozone the contributions from the rest of the world is larger than the effects from European emissions alone, with the largest contributions from North America and eastern Asia. There are also considerable contributions from other nearby regions to the east and from international shipping. The calculated contributions to European annual average ozone from other major source regions relative to all contributions from all major sources (RAIR – Relative Annual Intercontinental Response) have increased from 43% in HTAP1 to 82% in HTAP2. This increase is mainly caused by a better definition of Europe, with increased emissions outside of Europe relative to those in Europe, and by including a nearby non-European source for external-to-Europe regions. European contributions to ozone metrics reflecting human health and ecosystem damage, which mostly accumulated in the summer months, are larger than for annual ozone. Whereas ozone from European sources peaks in the summer months, the largest contributions from non-European sources are mostly calculated for the spring months, when ozone production over the polluted continents starts to increase, while at the same time the lifetime of ozone in the free troposphere is relatively long. At the surface, contributions from non-European sources are of similar magnitude for all European subregions considered, defined as TF HTAP receptor regions (north-western, south-western, eastern and south-eastern Europe).JRC.D.5-Food Securit