Многоканальный прибор для неинвазивных исследований содержания кислорода в организме

Наведено схемні та технічні рішення розробленого лабораторного зразка двоканального приладу для дослідження розподілу pO₂ в підшкірних тканинах БО з можливістю автоматичного калібрування датчиків кисню з урахуванням зміни атмосферного тиску. Проведені попередні дослідження приладу з розробленими раніше датчиками кисню показали його високу ефективність і рівень повторюваності, що було забезпечено використанням сучасної елементної бази та схемотехнічних рішень. Прилад забезпечує виконання неінвазивних вимірювань pO₂ в підшкірних тканинах БО по двох каналах в діапазоні від 0 до 200 мм рт.ст. Основна абсолютна похибка вимірювань в газовому середовищі становить ± 2 мм рт.ст. Час відгуку вимірювання pO₂ в газовому середовищі – менше 10 сек. Температура датчика кисню задається в межах 37...43°C, точність її підтримки становить 0,1°C.During the research work connected with development of a method of noninvasive diagnostics of BO, the authors designed the laboratory sample of the two-channel device for research of distribution pO₂ in hypodermic tissues of BO with possibility of automatic calibration of gauges of oxygen taking into account change of atmospheric pressure. The carried out preliminary researches of the device with the gauges of oxygen developed earlier have shown its high efficiency and high level of repeatability that has been provided by using of modern element base and schematic design of the decisions. The device provides performance of noninvasive measurements of pO₂ in hypodermic tissues BO on two channels in a range from 0 to 200 mm hg. The basic absolute error of measurements in the gas environment is ± 2 mm hg. The time of the response of measurement of pO₂ in the gas environment – less than 10 seconds. The temperature of the sensor of oxygen is set within 37…43°C, accuracy of its maintenance makes 0,1°C.В ходе выполнения научно-исследовательской работы, связанной с разработкой метода неинвазивной диагностики БО, авторами разработан лабораторный образец двухканального прибора для исследования распределения pO₂ в подкожных тканях БО с возможностью автоматической калибровки датчиков кислорода с учетом изменения атмосферного давления. Проведенные предварительные исследования прибора с разработанными ранее датчиками кислорода показали его высокую эффективность и уровень повторяемости, что было обеспечено использованием современной элементной базы и схемотехнических решений. Прибор обеспечивает выполнение неинвазивных измерений pO₂ в подкожных тканях БО по двум каналам в диапазоне от 0 до 200 мм рт.ст. Основная абсолютная погрешность измерений в газовой среде составляет ± 2 мм рт.ст. Время отклика измерения pO₂ в газовой среде – менее 10 сек. Температура датчика кислорода задается в пределах 37…43°C, точность ее поддержания составляет 0,1°C

Разработка прибора для исследования газообменных процессов биологических объектов

Стаття присвячена розробці схемотехнічних та алгоритмічних рішень пристрою для дослідження газообмінних процесів біологічних об`єктів на базі плати ADC-DAC PCI-1602.Article is denoted development scheme technical and algorithmic decisions device for study of the processes of the exchange gas biological object on base ADC-DAC PCI-1602.Приведены результаты разработки схемотехнических и алгоритмических решений прибора для исследования газообменных процессов биологических объектов на базе платы ADC-DAC PCI-1602

“Digitalisation” and “Greening” as Components of Technology Upgrading and Sustainable Economic Performance †

This paper explores the pace and direction of technological development by using a technology upgrade conceptual and measurement framework. This approach is applied to a sample of 164 economies worldwide between 2002 and 2019. Within the framework of technology upgrading, the paper focuses on digitalisation and “greening” as its two significant structural features. We explore their relationship with different components of technology upgrading and the relationship between technology upgrading components and different indicators of macroeconomic productivity. We have adopted a longitudinal fixed effects regression method with control for unobserved heterogeneity, clustered standard errors, and time dummies. Our results show that the growth of research and development (R&D) capabilities does not translate into aggregate productivity growth. There is a lack of unconditional relationship between aggregate productivity growth, digitalisation and greening. However, there are “latecomer advantages” to basic digitalisation for lower middle- and low-income economies and “latecomer liabilities” in the greening of the economy for upper-middle-income economies. In addition, levels of digitalisation and greening do not correlate, suggesting these two transformation processes are not yet integrated into ‘ICT-assisted greening’. When we control for income levels, the impact of components of technology upgrading on productivity is isolated to specific components and significant only for some income groups. The absence of a significant simultaneous effects of several components of technology upgrading on productivity points to large transformation failures. We conclude that the role of science and technology systems in spurring sustainable development would require a broad scope for science and technology (S&T) policies, their coordination, and integration with non-innovation policies