Вплив сукцесійних процесів на відтворення порушених земель в межах Яворівського сірчаного кар'єру Львівської області

The analysis of the prevailing vegetation on the territory of experimental plots of Yavoriv Sulfur Quarry has been carried out. The features of successional processes on devastated soils within underground mining of sulfur and dumps of analyzed quarry are investigated. The species composition of plant groups has been determined and the peculiarities of their influence on the appearance of tree species have been determined. The authors have studied the influence of the growth of birch and pine trees on the accumulation of organic matter within the reclaimed areas, the change in the physical and mechanical properties of formed soil compositions and the appearance of shadowy grass species under the crowns of trees and the consequent formation of a more complex species composition of the plant group with the participation of trees and herbs – birch-pine-sedge-moss plant association. The influence of forest crops with the participation of common pine forest on the formation of a stable pine-billet-blackberry-moss vegetative group with domination of pine, blackberry, blueberries, and other species was found. The primary syngenetic and endoecogenetic successions are described. They are characterized by complications of the plant cover structure, expressive level, stability and productivity, which are caused by the formed ecological conditions and anthropogenic influence. We have also noted that the productivity of plant groups formed within a certain region and the amount of annual precipitation determines the volume of organic matter (OM) which will be produced under given soil-hydrological conditions. To summarise, the accumulation of the largest content of OM (up to 2.5 %) in the upper layer of soil from 0 to 10 cm is observed on the experimental plot of PYa 8 – pine plantations within the underground sulphur mining N 2; a bit less amount of OM (to 2.1 %) is found in the same stratum on PYa-5 meadow within the limits of underground mining N 1 and on PYa 9 – birch curtain near the dam (up to 2 %). The lowest amount of OM (up to 0.8 %) in analyzed region is noted on PYa 4 – pine plantations and PYa 10 – pine curtain at the dam.Проведено аналіз переважаючої рослинності на території дослідних ділянок Яворівського сірчаного кар'єру. Досліджено особливості сукцесійних процесів на девастованих ґрунтах у межах підземного видобутку сірки та відвалів аналізованого кар'єру. Визначено видовий склад рослинних угруповань та встановлено особливості їх впливу на появу деревних видів. Вивчено вплив підросту берези повислої та сосни звичайної на накопичення органічної речовини в межах рекультивованих ділянок, зміну фізико-механічних властивостей сформованих ґрунтосумішей та появу тіньовитривалих трав'яних видів під кронами дерев і, як наслідок, формування складнішого за видовим складом рослинного угруповання за участі деревних і трав'яних видів – березово-сосново-осоково-мохової рослинної асоціації. З'ясовано вплив лісових культур за участю сосни звичайної на формування стійкого сосново-мітлицево-ожиново-мохового рослинного угруповання з домінуванням сосни звичайної, ожини сизої, щитника чоловічого, моху зозулин льон звичайний, плевроція Шребера та інших видів. Виокремлено первинні сингенетичні та ендоекогенетичні сукцесії, які характеризуються ускладненням будови рослинного покриву, виразною ярусністю, стабільністю і продуктивністю, що зумовлено сформованими екологічними умовами та антропогенним впливом. Відзначено, що продуктивність рослинних угруповань, які сформувались у межах певного регіону, та величина щорічного опаду визначають обсяг ОР, який буде продукуватись за цих ґрунтово-гідрологічних умов. Досліджено, що на території Яворівського сірчаного кар'єру накопичення найбільшого вмісту ОР (до 2,5 %) у верхньому прошарку ґрунту від 0 до 10 см спостерігають на дослідній ділянці ПЯ 8 – соснове насадження в межах підземного видобутку сірки № 2. Дещо менше (до 2,1 %) накопичується ОР у цьому ж прошарку на ПЯ 5 – лука в межах підземного видобутку № 1 і на ПЯ 9 – березова куртина біля дамби (до 2 %). Найменше ОР (до 0,8 %) в аналізованому горизонті відзначено на ПЯ 4 – соснове насадження та ПЯ 10 – соснова куртина біля дамби

NATURAL SEED REPRODUCTION OF OAK PLANTATIONS AS AN ELEMENT CLOSE TO THE NATURE OF FORESTRY

Досліджено ріст та розвиток дубових деревостанів на території України. В Україні у формуванні дубових лісостанів бере участь кілька видів дуба: дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Q. petraea Liebl), дуб пухнастий (Q. pubescens Willd) та дуб червоний (Q. rubra L.). Однак найпоширеніший дуб звичайний. За результатами здійсненого аналізу з'ясовано, що середній фактичний запас стиглих дубових лісостанів в Україні становить для високостовбурних деревостанів 239 м3, для низькостовбурних – 147,0 м3. У межах Західного регіону формуються високопродуктивні деревостани, які у віці стиглості в період насінних років продукують найбільший валовий урожай жолудя (2,3-2,7 т/га). Як показали наші дослідження, самосів, що з'явився на свіжих зрубах, росте і розвивається оминаючи адаптаційний період, який характерний для лісових культур та самосіву, що вийшов з-під материнського намету. Встановлено, що динаміка зростання біометричних показників підросту дуба звичайного на зрубах підвищується майже удвічі з кожним наступним роком росту. Кількість листя на одному трьохрічному сіянці зрубу змінюється на різних пробних площах від 36,6 до 87,9 шт., а їх площа – відповідно від 660,2 до 1097,3 см2. Одночасно на секції зі суцільною вирубкою граба звичайного у грабово-дубовому деревостані, середня кількість листя на одному сіянці дуба звичайного сягає 11,2 шт., а загальна середня його площа – 16,9 см 2. Значно менший показник діаметра кореневої шийки (4,9 мм) самосіву дуба – на секції із суцільною вирубкою граба звичайного порівняно з його величиною (8,3-11,9 мм) у самосіву на зрубах.Исследованы рост, развитие и возобновление дубовых древостоев на территории Украины. В Украине в формировании дубовых насаждений принимает участие несколько видов дуба: дуб обыкновенный (Quercus robur L.), дуб горный (Q. petraea Liebl), дуб пушистый (Q. pubescens Willd) и дуб красный (Q. rubra L.). Но наиболее распространенный дуб обыкновенный. По результатам проведенного анализа установлено, что средний фактический запас спелых дубовых насаждений в Украине составляет для высокоствольных древостоев 239 м3, для низкоствольных – 147,0 м3. На территории Западного региона формируются высокопродуктивные древостои, которые в возрасте спелости в период семенных лет продуцируют наибольший валовой урожай желудя (2,3-2,7 т/га). Как показали наши исследования, самосев, который появился на свежих лесосеках, растет и развивается минуя адаптационный период, который характерный для лесных культур и самосева, что вышел из-под материнского полога. Установлено, что динамика увеличения биометрических показателей подроста дуба обыкновенного на лесосеках возрастает почти в два раза с каждым последующим годом роста. Количество листьев на одном трехлетнем сеянце лесосеки колеблется на разных пробных площадях от 36,6 до 87,9 шт., а их площадь – соответственно от 660,2 до 1097,3 см. Одновременно на секции со сплошной вырубкой граба обыкновенного в грабово-дубовом древостое, среднее количество листьев на одном сеянце дуба обыкновенного составляет 11,2 шт., а общая средняя ее площадь – 16,9 см2. Значительно меньший показатель диаметра корневой шейки (4,9 мм) самосева дуба – на секции со сплошной вырубкой граба обыкновенного в сравнении с его величиной (8,3-11,9 мм) у самосева на лесосеках.Oak is one of the most valuable and oldest species growing on the territory of Ukraine. Being more extensive in the past the area occupied by the oak due to the influence of adverse factors, human economic activities, and intensive felling significantly decreased. Ukraine's oak forests experienced the greatest extinction in the 16-19 centuries. Oak plantations are concentrated in the forest-steppe (47 %), in Polissia (26 %), steppe (12 %), Crimea (9 %), and in the Carpathians (5 %). Oak forests restoration is mostly artificial, as natural seed restoration is not given due attention. In the 1990 s, the annual volume of reforestation reached an average of 13.8 thousand hectares, forest crops were created on the area of 12.2 thousand hectares, or 88.4 %. Therefore, the problem of natural seed restoration of oak forests is relevant to the forestry of Ukraine. Tree stands with the participation of oak perform extremely important soil protection, water protection, water regulation, and recreation functions. Oak wood due to such qualities as strength, colour and texture, the ability to take polishing, and the beauty of the texture prevails upon all the wood species growing in the region. The results of our research have revealed that the percentage of the use of the typological potential of wet hailstone in the western forest-steppe is 83.8 %. The lowest percentage (70.7 %) of the use of the typological potential of this forest type was noted in the 10 year-old age group, and the highest (99.7 %) is characteristic for 21-30 year-old age group. Typological analysis of woodlands in each age group of this forest type allowed noting the significant advantage of derivatives of woodlands in 11-20 year-old age groups more than 69 %, 21-30 g more than 85 %, in the age group 41-50 g more than 55 % and the gradual growth of indigenous trees in the age groups of 51-60 g to 97 % and 71-80 g over 85 %. Similar observations in Shalankivske Forestry of the Vynohradiv Forestry State Enterprise indicate that a significant area in forestry is occupied by derivatives of forest stands where composition does not meet the established requirements. The growth of the oak under the forest tent and on logs depends on many factors. In particular, illumination plays a significant role in the survival of the undergrowth in the conditions of the western forest-steppe. The smallest otter of ordinary oak self-seeding (19.3-28.5 %) is noted on solid logs, where the felling of a tree-farm was carried out after falling acorns. Naturally reproduced oak stands are noted to grow better (at four years of age, seedlings of ordinary oak reach height of more than 2 m, while the seedlings on forest-cultivated fields of the same age rarely exceed the threshold of more than 70 cm), compete well with the steam secondary tree species, and are characterized by greater resistance to the impact of unpredictable natural and anthropogenic factors. Thus, effective use of the potential of natural reproduction of oak forests will not only reduce the costs of plant restoration, but will also contribute to a significant reduction in the cultivation of ripe oak wood and to increase the productivity of oak stands. This will also ensure the formation of more resistant to the manifestation of negative natural phenomena plantations with the participation of ordinary oak

THE DYNAMICS OF MENSURATIONAL INDICES AND THEIR SHORT-TERM PREDICTION IN BIRCH-PINE STANDS UNDER A2 TYPE CONDITIONS (FRESH INFERTILE PINE SITE TYPE)

Здійснено моделювання основних лісівничо-таксаційних показників для березово-соснових деревостанів в умовах свіжого соснового бору. Використання деревом площі живлення у повному обсязі є верхнім обмеженням росту у фіксований момент часу. Досягнення максимальних біометричних показників дає змогу дереву найкраще використовувати потенційну родючість ґрунту. З погляду теорії систем, деревостан, що досягає стану динамічної рівноваги, називають оптимальним, який характеризується найвищою продуктивністю. Вплив природних чинників на формування деревостанів зумовлює природний, без антропогенного втручання, розвиток лісостанів, за якого ріст і розвиток дерев забезпечується саморегуляцією. Внаслідок цього формуються динамічно врівноважені,максимально продуктивні біологічні системи. Докладний аналіз процесів росту і розвитку деревостанів у конкретних умовах дає змогу визначати моделі короткотермінового прогнозу окремих показників деревостану для розрахунку інтенсивності та повторюваності доглядових рубань. Встановлено, що збільшення обсягу вирубуваноїдеревини сосни веде до зменшення запасу та істотного збільшення середнього діаметра кращих дерев. Результати прогнозу отримано для інтенсивності доглядових рубань в межах 16–30 % від запасу деревостану на контрольній пробній площі. Отримані динамічні ряди основних таксаційних показників соснових деревостанів у свіжому сосновому борі запропоновано використати як теоретичну основу для подальшого проектування доглядових рубань та формування березово-соснових насаджень із поліпшеною товарною структурою.Проведено моделирование основных лесоводственно-таксационных показателей для березово-сосновых древостоев в условиях свежего соснового бора. Использование деревом площади питания в полном объеме есть верхним ограничением роста в фиксированный момент времени. Достижение максимальных биометрических показателей дает возможность дереву лучше использовать потенциальную продуктивность почвы. С точки зрения теории систем, древостой, который достигает состояния динамического равновесия, называется оптимальным и характеризуется наивысшей продуктивностью. Влияние природных факторов на формирование древостоев определяет естественное, без антропогенного влияния, развитие насаждений, при котором рост и развитие деревьев обеспечивается саморегуляцией. В результате этого формируются динамично уравновешенные, максимально продуктивные биологические системы. Детальный анализ процессов роста и развития древостоев в конкретных условиях дает возможность создать модели кратковременного прогноза отдельных показателей древостоев, для расчета интенсивности и повторности рубок ухода. Установлено, что увеличение объема вырубной древесины сосны ведет к уменьшению запаса и существенного увеличения среднего диаметра лучных деревьев. Результаты прогноза получены для интенсивности рубок ухода в пределах 16–30 % от запаса древостоя на контрольной пробной площади. Полученные динамические ряды основных таксационных показателей сосновых древостоев в свежем сосновом бору предложено использовать как теоретическую основу для последующего проектирования рубок ухода и формирования березово-сосновых насаждений с улучшенной товарной структурой.The ability to grow is the main feature of living organisms. An increase in the size of a tree at specific time intervals occurs to a certain point and is limited by soil and climatic conditions. When the uses its own growing space (feeding area) to the full extent, it is the upper limit of growth at a specific point in time. While reaching its maximum possible size, each tree makes the best use of the potential soil fertility. In terms of the systems theory, the stand which has reached a state of dynamic equilibrium is called optimal and is characterized by the highest productivity. Therefore, the first way of stand formation is a natural pathway, or with minimal human intervention. Stand growth is provided by self-regulation resulting in the formation of dynamically balanced biological systems of the maximum possible productivity. Human impacts on a stand during its growth are manifested in various ways. Stand structure and its productivity are the most rapid to change in response to silvicultural treatments among which improvement felling is significant. The essence of improvement felling is to obtain an additional merchantable timber volume with simultaneous approximation of the stand parameters to the forest management goals. A program of thinning is the main means of achieving these objectives. Further increase in tree size is obtained by stand thinning because this leads to artificial increase in growing space. The experience in forest growing shows that regularly thinned stands are composed of individuals of improved merchantability. But such stands are characterized by reduced density and smaller volumes of harvest cut. The purpose of this method of forest growing is to reduce rotation period as well as to ensure compensation for the cost of lost volume by additional increment in merchantable timber as well as timber obtained from cutting. That is why, to estimate the average indices of a stand and its wood removal volume, it is necessary to take into account influential factors such as the method of cutting, the volume of cut in relation to age. An excessive cut leads to a loss in future growth, which, as the studies have shown, is not compensated by the survivor growth. Even with the restoration of optimal stock within ±10 % accuracy, there is a loss in productivity due to exceeding the limit of the volume of cut. Thus, the created models, which take into consideration the above factors, make it possible to determine more accurately the annual cut. In general, the measures taken to improve the commercial-assortment structure of a stand lead to a loss in productivity and reduction in harvest cut. In course of research we have conducted observations of birch-pine stands under fresh infertile pine site type conditions (A2). The zero hypothesis implies establishing differences in mensuration parameters for pine trees in stands of varying thinning intensity. The birch-pine stands are characterized by site classes I-III in fresh infertile pine site type. Within the permanent study area, site index value fluctuations are insignificant and do not exceed one class. The cause of fluctuations in site class index values should be attributed to cutting of various intensity. The permanent study areas were established in birch-pine stands that belong to the first class of young growth. The average age of the stands was 16–17 years at the initial measurements. The measurements were made in the early growing season. Repeated measurements were made either at the end of the growing season of the same year, or two years later. The permanent study areas differ both in the number of trees per hectar and in the relative density. These parameters are characterized by different values also in the middle part of the permanent study areas. It is found that increased pine wood removal leads to a decrease in the growing stock and results in a substantial increase in the mean diameter. The prediction results were obtained for wood removal whose share ranges within 16–30 % of the growing stock on the control (reference) plot. The obtained dynamic series of main mensurational indices for pine in fresh infertile pine site type are proposed to be used as theoretical basis for further planning of thinning treatments and forming birch-pine stands of improved merchantability structure

European Red List of Habitats Part 1. Marine habitats

The European Red List of Habitats provides an overview of the risk of collapse (degree of endangerment) of marine, terrestrial and freshwater habitats in the European Union (EU28) and adjacent regions (EU28+), based on a consistent set of categories and criteria, and detailed data and expert knowledge from involved countries1. A total of 257 benthic marine habitat types were assessed. In total, 19% (EU28) and 18% (EU28+) of the evaluated habitats were assessed as threatened in categories Critically Endangered, Endangered and Vulnerable. An additional 12% were Near Threatened in the EU28 and 11% in the EU28+. These figures are approximately doubled if Data Deficient habitats are excluded. The percentage of threatened habitat types differs across the regional seas. The highest proportion of threatened habitats in the EU28 was found in the Mediterranean Sea (32%), followed by the North-East Atlantic (23%), the Black Sea (13%) and then the Baltic Sea (8%). There was a similar pattern in the EU28+. The most frequently cited pressures and threats were similar across the four regional seas: pollution (eutrophication), biological resource use other than agriculture or forestry (mainly fishing but also aquaculture), natural system modifications (e.g. dredging and sea defence works), urbanisation and climate change. Even for habitats where the assessment outcome was Data Deficient, the Red List assessment process has resulted in the compilation of a substantial body of useful information to support the conservation of marine habitats

УДЕЛЬНЫЙ ПОТОК СО2 С ПОВЕРХНОСТИ ТЕХНОЗЕМОВ КАК КРИТЕРИЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ СПОСОБОВ ФИТОМЕЛИОРАЦИИ

Встановлено сезонну залежність питомого потоку СО2 з поверхні техноземів на місці підземної виплавки сірки родовища "Язівське" від варіантів фітомеліорації. У зимовий період (08.12) емісія СО2 була найменшою (50,2-267,6 мг СО2·м-2·год-1), що зумовлено низькими температурами ґрунту і відповідно слабкою біотичною активністю едафотопу, і коливалася, залежно від варіанта фітомеліорації, більше ніж у 5 разів. Навесні (23.05) питомий потік СО2 з поверхні техноземів збільшився, порівняно з зимовим, в 1,5-12,1 раза. Найбільше посилення емісії СО2 спостерігали на варіанті, розташованому поза межами підземної виплавки сірки, а мінімальне – під штучно створеним сосновим насадженням. Влітку (16.08) емісія СО2 з поверхні техноземів збільшилася, порівняно з весняним періодом, у 1,1-3,0 раза, причому максимальне зростання характерне для варіанта під підростом берези разом із сосною – 2134,3 мг СО2·м-2·год-1. Характеру сезонних змін питомого потоку СО2 з поверхні техноземів властивий ефект "амплітудної модуляції", коли зміна температури середовища зумовлює адекватний характер посилення (послаблення) процесу емісії діоксиду карбону, а його інтенсивність регулюється якістю субстрату (С: N) та фізичними і фізико-хімічними умовами едафотопу (рН, дисперсністю твердої фази), які залежать від структурно-функціональної організації системи ґрунт-рослина.Degradation of modern ecosystems in general, and especially their basic foundation – soil becomes global. Thus, minerals extractions and such human activities as the creation of landfills, ash dumps, tailings, construction of military, industrial and civil objects use leads to removal from use annually 6.7 mln. ha of lands valuable for the national economy. This problem is typical for Ukraine, where the total area of land affected by mining operations and engaged in industrial wastes is 270 thousand ha. In particular, due to extraction of native sulfur by Yavoriv State mining and chemical enterprise (SMCE) "Sulfur" in Lviv region, which was held during the 1969-2005 years, by the way of working of Yaziv deposits and by underground sulfur melting in Nemyriv, removed from the land fund of Yavoriv district almost 5 % of lands (7400 ha). According to availability of lands, affected by industrial activity, causes significant ecological and economic damage and worsens the social conditions of life, the problem of returning lands into national economic use becomes a priority. The lack of assessment of CO2 emissions from the surface and embriozems and tehnozems of study area, our attention has been paid to this issue. It was also established that emission of carbon dioxide, as a highly sensitive indicator of the processes occurring in a specific soil environment reflects the speed of reclamation of degraded lands due to extraction, including open-mining extraction. Thereby, the study of processes that occur in tehnozems during all cycles of education is very important and technologically and environmentally justified by task revitalization of damaged landscape. Thus resulting information can be found in science and practical application in landscapes formation. It is also necessary to take into account when assessing the impact of degraded lands on amount of greenhouse gases emission from pedosphere into atmosphere and calculating the global carbon balance. The season dependence of the specific flow of СО2 from the surface of the technozems at the site of underground sulfur smelting from the variants of phytomelioration has been established. In winter (08.12), СО2 emission was the lowest (50.2-267.6 mg СО2·m-2·h-1), which is caused by low soil temperatures and, accordingly, weak biotic activity of edaphotopes and depending on the variant of phytomelioration, fluctuated more than 5 times. In the spring (23.05), the specific flow of CO2 from the surface of technozems increased, in comparison with the winter one, by 1.5-12.1 times. The greatest increase in СО2 emissions was observed on the variant located outside the underground smelting of sulfur, and the minimum – in the artificially created pine plantation. In summer (16.08), the СО2 emission from the surface of the studied technozems increased 1.1-3.0 times in comparison with the spring period, with the maximum increase characteristic for the variant under the birch, along with the pine – 2134.3 mg CO2·m-2·h-1. The nature of seasonal changes in the specific flow of CO2 from the surface of technozems has the effect of "amplitude modulation", when the change in the temperature of the medium leads to an adequate character of the amplification (weakening) of the carbon dioxide emission process, and its intensity is regulated by the quality of the substrate (C: N) and physical and physicochemical Conditions of edaphotop (pH, dispersion of the solid phase), which depend on the structural and functional organization of the soil-plant system. Установлена зависимость удельного потока СО2 с поверхности техноземов на месте подземной выплавки серы от сезона года и вариантов фитомелиорации. В зимний период эмиссия СО2 была наименьшей (50,2-267,6 мг СО2·м-2·ч-1), что обусловлено низкими температурами почвы и соответственно слабой биотической активностью эдафотопов, и колебалась, в зависимости от варианта фитомелиорации, больше чем в 5 раз. Весной (23.05) удельный поток СО2 с поверхности техноземов увеличился, по сравнению с зимним, в 1,5-12,1 раза. Наибольшее увеличение эмиссии СО2 наблюдали на варианте, расположенном за пределами подземной выплавки серы, а минимальное – в искусственно созданном сосновом насаждении. Летом (16.08) эмиссия СО2 с поверхности исследуемых техноземов звеличилась, по сравнению с весенним периодом, в 1,1-3,0 раза, причем максимальный рост характерен для варианта под подростом березы вместе с сосной – 2134,3 мг СО2·м-2·ч-1.Характеру сезонных изменений удельного потока СО2 с поверхности техноземов присущ эффект "амплитудной модуляции", когда изменение температуры среды приводит к адекватному характеру усиления (ослабления) процесса эмиссии диоксида углерода, а его интенсивность регулируется качеством субстрата (С: N), физическими и физико-химическими условиями эдафотопа (рН, дисперсностью твердой фазы), которые зависят от структурно-функциональной организации системы почва-растение

Identifying and understanding attitudinal diversity on multi-functional changes in woodlands of the Ukrainian Carpathians

Abstract This paper advances existing knowledge of stakeholder attitudes towards ecosystem-based forest strategies and management practices in marginalized mountain areas of the Ukrainian Carpathians. The principal research question was to analyse the state of affairs regarding multi-functional changes in upland woodlands, as viewed by relevant stakeholders. An ultimate goal was to assist decision-makers in evaluation (e.g. through stakeholder evaluation using the suggested method) and implementation (through stakeholder engagement) of sustainable policy and management decisions. The Q-method, with the sequential application of its correlation and factor analytical tools, was applied to elucidate a range of existing attitudes (e.g. towards the expansion of woodlands under climate change and other drivers) and the spectrum of sustainability (its ecological, economic and social components) to which they relate. Dominant attitudes of representatives of relevant stakeholder groups towards multi-functional changes in forestry in the Carpathian Mountains were revealed and analysed. Key factors influencing the attitudinal diversity were explained. The results improve our understanding of stakeholder priorities and of commonalities and differences in existing attitudes/perceptions, providing some indication of how the diversity of attitudes towards forestry changes (e.g. integration of woodlands in mountain landscapes) could potentially influence sustainable forestry decisions. At times, entirely opposite attitudes (e.g. of the so-called Conservationists and Productivists attitudinal groups) towards forestry practices and key objectives of forestry in the Carpathian uplands were revealed. However, people put strong emphasis on multi-functional forestry offering a range of benefits to people, the environment and the economy

Is there a scope for social innovation in Ukrainian forestry?

Abstract Social innovation is recognised for its potential to turn societal challenges into opportunities and develop sustainable solutions for people and nature. We identify and examine challenges that Ukrainian forestry is facing and apply an “action arena” conceptual approach to explore whether and how social innovation can enhance the sustainable development of forestry. We develop a framework to analyse the reconfiguration of social practices by using research methods that focus on the use of documentation of the institutional contexts and interviewing forest policy experts, as well as stakeholder evaluation of the challenges and ways forward for Ukrainian forestry. We apply the Q-method to identify stakeholder attitudes and examine the role of people in the reconfiguring of social practices and promoting sustainable development of the forest sector. Implications for changing the rules of the game and institutional perspectives on forestry are identified, with examples of social innovation initiatives presented. Results show that to emerge, develop, and be transformative, social innovation must have supporting institutional conditions to create new norms, rules, and social practices. Relevant stakeholders need to envision alternative futures, reshape places, and become more actively engaged in decision-making processes. We identify the key directions for changing the rules of the game and the opportunities that social innovation has to offer

An institutional analysis and reconfiguration framework for sustainability research on post-transition forestry:a focus on Ukraine

Abstract In this paper, we elaborate an Institutional Analysis and Reconfiguration Framework centered around the ‘action arena’ theoretical approach. We develop this framework to analyze institutional reconfiguration to enhance sustainability, and operationalize it using research methods which focus on documentation of the institutional contexts through an extensive literature review and interviews of experts in forest policy. We apply the Institutional Analysis and Reconfiguration Framework to examine forestry institutions, address forest governance, and investigate their effect on socio-economic and environmental performances in forestry of Ukraine. The paper draws on the state of affairs in post-transition forestry, its difficulties, and new prospects for economic and institutional reforms. We examine challenges and opportunities in forestry and suggest key remedies and prospective ways forward. Results show that a combination of path dependency with the rigidity of institutions and a slow pace of economic and political reforms is the major obstacle to implementing decisions regarding sustainable forest policy. A reconfiguration of social practices is required, as well as the development of capabilities and awareness raising amongst relevant stakeholders, to realize the problems, envision alternative futures, challenge existing institutions, shift power relations and create new norms, rules, and decision-making arrangements. The way towards sustainability in forestry largely goes through changing institutions, and a human dimension of institutional changes reflected in the uptake of social innovation