The clinically relevant diabetic foot syndrome morphology

Objective: to evaluate the morphological changes in diabetic foot syndrome emphasizing the ultrastructural cellular changes.Material and methods. Biopsies of the chronic lesions in 120 diabetic foot patients following necessary preparatory stages were studied by histological, histochemical and electron microscopy methods.Results. The inflammatory infiltration and destruction and involving all layers of skin and soft tissue, the phenomena of vacuolation, apoptosis or karyolysis; tissue edema, diffuse infiltration by neutrophils, vascular plethora with stasis, thrombosis, and necrosis were observed. Microcirculatory tract thrombosis exacerbated tissue ischemia, contributing to the progression of pathology. The macrophages' cytoplasm characterized by the presence of phagocytosed and digested microorganisms often intact inside them. The changes in the status of nuclear and perinuclear material were accompanied by compression and dehydration of the cell, which ended in its fragmentation and the formation of tightly contacting bodies of various shapesConclusions. Morphological changes in diabetic foot syndrome are diverse and uneven, occurring not only on tissue and cellular level but involves subcellular and molecular structures, encouraging further research in this field. Foci of destruction and lysis of the newly formed epithelium are characteristic for diabetic foot, which is not observed in the normal wound process

ІМУНОСУПРЕСИВНА АНТИФАГОЦИТАРНА АКТИВНІСТЬ ЗБУДНИКІВ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ М’ЯКИХ ТКАНИН ПРИ СИНДРОМІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

Diabetic foot syndrome (DFS) is one of the most common surgical diseases. A negative pathogenic effect of virulent pathogenic factors on the non-specific resistance and specific immune reactivity remains outside of attention of the majority of investigators, stipulating the need to study these issues in DFS patients. The objective of the study is to investigate a suppressive action of causative agents of purulent-necrotic complications of DFS on the parameters of non-specific resistance of the organism. Material and methods. The study is based on examination of 107 patients with purulent-necrotic soft tissue processes and DFS. Standard microbiological methods were applied. The influence of microorganisms on phagocytic activity and phagocytic index in neutrophil granulocytes and monocytes of the peripheral blood was studied. Results. Opportunistic bacteria, pathogens of purulent-necrotic processes of the soft tissues with DFS, were found to demonstrate their suppressive effect on the phagocytosis of neutrophil granulocytes system, decreasing phagocytic activity, phagocytic quantity and phagocytic capacity of the peripheral blood of patients. Conclusions. The highest level of suppression of phagocytic activity was associated with S. aureus, S. pyogenes, R. melaninogenicus, and P. aeruginosa.Синдром диабетической стопы (СДС) один из распространенных хирургических заболеваний. Поза вниманием большинства исследователей остается отрицательное патогенетическое влияние факторов вирулентности возбудителей на систему неспецифической резистентности и специфической иммунной реактивности организма, что предрасполагает изучение данных явлений в больных на СДС. Цель исследования – изучить супрессивное воздействие возбудителей гнойно-некротических осложнений СДС на показатели неспецифической резистентности организма. Материал и методы. Исследование базируется на обследовании 107 больных с гнойно-некротическими процессами мягких тканей при СДС. Использованы стандартные микробиологические методы. Определяли влияние микроорганизмов на фагоцитарную активность и фагоцитарное число в популяциях нейтрофильных гранулоцитов и моноцитов периферической крови. Результаты. Установлено, что условнопатогенные бактерии – возбудители гнойно-некротических процессов м’яких тканей при СДС, проявляют супрессивное воздействие на систему фагоцитоза нейтрофильных гранулоцитов, понижая при этом фагоцитарную активность, фагоцитарное число и фагоцитарную емкость периферической крови больных. Вывод. Найвисший уровень угнетения фагоцитарной активности установлено в S. аureus, S. pyogenes, Р. melaninogenicus, P. аeruginosa.Синдром діабетичної стопи (СДС) є одним з найпоширеніших хірургічних захворювань. Поза увагою більшості дослідників залишається негативний патогенетичний вплив факторів вірулентності збудників на систему неспецифічної резистентності та специфічної імунної реактивності організму, що зумовлює вивчення даних явищ у хворих на СДС. Мета дослідження. Дослідити супресивну дію збудників гнійно-некротичних ускладнень СДС на показники неспецифічної резистентності організму. Матеріал і методи. Дослідження базується на обстежені 107 хворих на гнійно-некротичні процеси м’яких тканин при СДС. Застосовані стандартні мікробіологічні методи. Визначали вплив мікроорганізмів на фагоцитарну активність та фагоцитарне число в популяціях нейтрофільних гранулоцитів і моноцитів периферійної крові. Результати. Встановлено, що умовно патогенні бактерії – збудники гнійно-некротичних процесів м'яких тканин при СДС, проявляють супресивну дію на систему фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів, понижуючи фагоцитарну активність, фагоцитарне число і фагоцитарну ємність периферійної крові хворих. Висновок. Найвищий рівень пригнічення фагоцитарної активності встановлено у S. аureus, S. pyogenes, Р. melaninogenicus, P. аeruginosa