Primer Note: A novel set of EST-SSR markers in Tamarix: a resource to characterize this genus

AbstractBoth the negative and positive ecological impact of Tamarix plants is controversial, and thus a more comprehensive understanding is necessary. Tamarisks are invasive in many countries but the inter-specific transferability that characterizes simple sequence repeats (SSRs) could be harnessed to track the spread of specific genotypes or to study invasive populations. Thirteen polymorphic SSR markers, derived from expressed sequence tag (EST), were identified by first screening 26 samples of T. aphylla, T. jordanis, T. nilotica, and T. tetragyna and then 33 unidentified tamarisks from Yotvata, Israel. The mean number of alleles per locus ranged from two to 14 and the mean expected heterozygosity was 0.415. These EST-SSR markers will undoubtedly be useful in the genetic characterization of the genus Tamarix due to their high cross-species transferability which enables the estimation of the genetic diversity among and within different species, that are adapted to the same desert habitat under severe environmental constraints

Использование видовых макромолекулярных особенностей лигнина сосудистых растений в современных фармацевтических биотехнологиях

Запропоновано перспективне інвестиційне спрямування коштів для вирішення питань VI-го біотехнологічного рівня - створення мережі біофармацевтичних локальних об’єднань за принципом “кластерних трикутників” на основі інтелектуальних інвестицій у зберігання об’ємних біоактивних структур та застосування у фармакології інформаційної ємності нанорозмірних складових лігніну судинних рослин. Розвинуто відоме поняття “загальної адаптивної ємності довкілля або асиміляційного потенціалу навколишнього середовища” у такій частині: інформаційна ємність рослин – інформація, яка міститься у наноструктурі рослинних біополімерів і надає їй цінність, придатну для подальшого використання в біотехнологіях, у природному або штучному середовищах. Обґрунтовано доцільність застосування наноструктур лігніну у фармакології при дослідженні механізмів функціонування органів травного тракту та розроблення методів їх корекції. Визначено як перспективний напрямок біотехнологічного отримання та застосування у фармакології ентеросорбентів інформаційної ємності нанорозмірних складових лігніну судинних рослин.The paper offers promising investment destination for addressing VI-th biotech level - network biopharmaceutical local associations, “the principle of cluster triangle” based on intellectual investments in conservation three-dimensional biological activity structures and use of information capacity in the pharmaceutical nanoscale lignin components of vascular plants. We further develop the well-known concept of “general adaptive environment capacity” or “environment carrying capacity” in terms of the plants’ information capacity – the information contained in nanostructures of plant biopolymers and give them value suitable for use in biotechnology in natural or artificial environments. We justify that it is reasonable to use nanostructures lignin in pharmacology in the study of functioning mechanisms of the digestive tract and development of their correction methods. Finally, we define that biotechnological production and applications in pharmacology enterosorbents information capacity of nanoscale components lignin vascular plants are prospective directions.Предложено перспективное инвестиционное направление для решения вопросов VI-го биотехнологического уровня - создание сети биофармацевтических локальных объединений по принципу “кластерных треугольников” на основе интеллектуальных инвестиций в сохранение объемных биоактивных структур и применение в фармакологии информационной емкости наноразмерных составляющих лигнина сосудистых растений. Развито известное понятие “общей адаптивной емкости окружающей среды или ассимиляционного потенциала окружающей среды” в такой части: информационная емкость растений – информация, содержащаяся в наноструктурах растительных биополимеров и придающая ей ценность, пригодную для дальнейшего использования в биотехнологиях, в естественной или искусственной средах. Обоснована целесообразность применения наноструктур лигнина в фармакологии при исследовании механизмов функционирования органов пищеварительного тракта и разработки методов их коррекции. В качестве перспективного определено направление биотехнологического получения и применения в фармакологии энтеросорбентов информационной емкости наноразмерных составляющих лигнина сосудистых растений