Особенности реализации карьерных стратегий в рамках постструктурализма

The prerequisites for the formation of the theory of post-structuralism within the framework of sociological theory are set out in the article. The problems of the development of neo-functionalism as the first direction of post-structural sociological theory as an alternative theory to structural functionalism have been identified. The prospects for further research in the formulation and implementation of career strategies and scenarios within post-structuralism have been explored. The influence of postmodern sociological and socio-philosophical ideas on the structure of societies by post-structural type is evaluated. The patterns of post-structural transformations in the countries of Western and Eastern Europe are characterized. The mechanisms of post-structural transformation of social structures of the countries of Western Europe and the state support of these processes on the example of economic reforms by M. Thatcher are considered in the text. The problems of transformation of the structures of the societies of the countries of Eastern Europe have been clarified and compared with the social and socio-economic features of the parade of sovereignty of the Soviet republics and the countries party to the Warsaw Pact. The peculiarities of the transformation of the structures of society by post-structural type in different parts of Europe are compared. The impact of the liberal transformation of public institutions in the second half of the twentieth century and the beginning of the twenty-first century on the formation and implementation of career strategies of Europeans was evaluated. The peculiarities of the formation of career strategies within societies with transformed public institutions by post-structural type are determined. An outline of the development of further career strategies and scenarios in the short and medium term perspectives for the formation and implementation of career strategies in Europe is provided. The article deals with the peculiarities of planning career strategies in the framework of post-structuralism and the peculiarities of the influence of neo-functionalism on. The concept of career strategy in the context of the achievements of the sociology of post-structuralism is considered. Examples of career strategies developed within a post-structural society are examined and ways of their evolution are explored. The peculiarities of the formation of career strategies at different stages of the evolution of a post-structural society are analyzed and forecasts of their further development are given.The author emphasized that poststructuralism was the answer to the crisis of structural functionalism, whose methodology could no longer satisfy most sociologists and the scientific community in providing valid research and interpretations of social relations in the societies of Western Europe and North America. It has been suggested that in the future, post-structuralist society will be modernized into a society that will have a more stable structure through differentiation of society by individual value orientations, which will allow to function within individual social structures, which will be massive and will not intersect at one another, but will not intersect at one another. only massive public structures. This will allow the implementation of offline career strategies within a separate public structure.В статье определены особенности планирования карьерных стратегий в рамках постструктурализма. Рассмотрено понятие карьерной стратегии в разрезе достижений социологии постструктурализма. В работе рассмотрены примеры карьерных стратегий, сформированных в рамках постструктурального общества. Проанализированы особенности формирования карьерных стратегий на различных этапах эволюции постструктурального общества. Установлено предпосылки формирования теории постструктурализма в рамках социологической теории. Выяснены проблемы развития неофункционализма как первого направления постструктуральной социологической теории как альтернативной к структурному функционализму теории. Оценено влияние постмодернистских социологических и социально-философских идей на структуру обществ по постструктуральному типу. Охарактеризованы закономерности постструктуральних трансформаций в странах Западной и Восточной Европы. В тексте рассмотрены механизмы постструктуральних трансформаций общественных структур стран Западной Европы и государственного сопровождения этих процессов на примере экономических реформ М. Тэтчер. Выяснены проблемы трансформации структур обществ стран Восточной Европы, сопоставлены с социальными и социально-экономическими особенностями парада суверенитетов советских республик и стран участников Варшавского договора. Сравнены особенности трансформации структур общества по постструктуральному типу в разных частях Европы. Оценено влияние либеральной трансформации общественных институтов во второй половине ХХ в. и в начале XXI в. на формирование и реализацию карьерных стратегий европейцев. Определены особенности формирования карьерных стратегий в рамках обществ с трансформированными общественными институтами по постструктуральному типу. Предоставлен прогноз развития дальнейших карьерных стратегий и сценариев в краткосрочной и среднесрочной перспективах формирования и реализации карьерных стратегий в Европе. Автором подчеркивается, что постструктурализм стал ответом на кризис структурного функционализма, методология которого уже не могла удовлетворить большинство социологов и научное сообщество в сфере обеспечения проведения валидных исследований и интерпретаций социальных отношений в обществах стран Западной Европы и Северной Америки. Высказано предположение, что в будущем постструктуралистическое общество модернизируется в общество, будет иметь более устойчивую структурированность через дифференциацию общества по отдельным ценностным ориентациям, которые дадут возможность функционировать в рамках отдельных общественных структур, будут массивными и почти не будут пересекаться на низменном уровне, а будут взаимодействовать только массивные общественные подструктуры. Это даст возможность реализовывать карьерные стратегии в автономном режиме в рамках отдельной общественной подструктуры.У статті визначені особливості планування кар’єрних стратегій у рамках постструктуралізму. Розглянуто поняття кар’єрної стратегії в розрізі здобутків соціології постструктуралізму. У роботі розглянуті приклади кар’єрних стратегій, сформованих у межах постструктурального суспільства. Проаналізовано особливості формування кар’єрних стратегій на різних етапах еволюції постструктурального суспільства. Встановлено передумови формування теорії постструктуралізму в межах соціологічної теорії. З’ясовано проблеми розвитку неофункціоналізму як першого напрямку постструктуральної соціологічної теорії як альтернативної до структурного функціоналізму теорії. Оцінено вплив постмодерністських соціологічних та соціально-філософських ідей на структуру суспільств за постструктуральним типом. Охарактеризовано закономірності постструктуральних трансформацій у країнах Західної та Східної Європи. У тексті розглянуто механізми постструктуральних трансформацій суспільних структур країн Західної Європи та державного супроводу цих процесів на прикладі економічних реформ М. Тетчер. З’ясовано проблеми трансформації структур суспільств країн Східної Європи та зіставлено їх із соціальними і соціально-економічними особливостями параду суверенітетів радянських республік та країн учасників Варшавського договору. Порівняно особливості трансформації структур суспільства за постструктуральним типом у різних частинах Європи. Оцінено вплив ліберальної трансформації суспільних інститутів у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. на формування та реалізацію кар’єрних стратегій європейців. Визначено особливості формування кар’єрних стратегій у суспільствах із трансформованими суспільними інституціями за постструктуральним типом. Надано прогноз розвитку подальших кар’єрних стратегій та сценаріїв у короткостроковій та середньострокових перспективах формування та реалізації кар’єрних стратегій в Європі. Автором підкреслено, що постструктуралізм став відповіддю на кризу структурного функціоналізму, методологія якого вже не могла задовільнити більшість соціологів та наукову спільноту в сфері забезпечення проведення валідних досліджень та інтерпретацій соціальних відносин у суспільствах країн Західної Європи та Північної Америки. Висловлено припущення, що в майбутньому постструктуралістське суспільство модернізується у суспільство, що матиме більш стійку структурованість через диференціацію суспільства за окремими ціннісними орієнтаціями, які дадуть можливість функціонувати в межах окремих суспільних структур, які будуть масивними і майже не будуть перетинатися на низинному рівні, а будуть взаємодіяти тільки масивні суспільні підструктури. Це дасть можливість реалізовувати кар’єрні стратегії в автономному режимі у межах окремої суспільної підструктури

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ «КАР’ЄРА»ТА «КАР’ЄРНІ СТРАТЕГІЇ» В РОБОТАХ ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ СОЦІОЛОГІВ

Постійний розвиток суспільства та технологій спонукає особистість до постійного саморозвитку. В працях соціологів процес саморозвитку особистості, який сприяє її просуванню професійними сходами визначається як «кар’єра». Метою даної статті є визначення концептуального змісту понять «кар’єра» та «кар’єрні стратегії» на основі визначень, запропонованих дослідниками різних епох

Obtaining Composite Zr-Al-O Coating on the Surface of Zirconium by Microplasma Oxidation

The paper describes the application of the microplasma oxidation for production of Zr-Al-O composition on the surface of zirconium. Certification of a new-type power supply for depositing oxide ceramic coatings by microplasma oxidation was also carried out. The growth rate of Zr-Al-O coating amounted around 0.2 nm/s, which around 10 times exceeds that for depositing similar coatings using the similar equipment. We have studied the change of surface morphology and the chemical composition of the formed ceramic coating by means of EVO 50 scanning electron microscope and X-ray spectral analysis

Gearless Micro Hydropower Plant for Small Water-Course

The paper focuses on problem of development of autonomous power-supply systems based on micro hydropower plants, which are using small watercourse power. The design and development of such systems is influenced by a number of conflicting objectives. The power source has to generate ac voltage with steady-state magnitude and frequency and, at the same time, it has to be fairly simple and inexpensive. One of the future-proof designs that provides fulfillment of the above mentioned requirements is a gearless micro hydropower plant with a combined impeller of axial-flow turbine and an electric arc-shape inductor generator. The authors have identified how geometrical parameters of the arcshape inductor generator influences the machine operation factors. In addition, they have found that the air gap impacts the ripple factor significantly. Finally the paper shows functional dependence of the slot chamfer factor on chamfer angle, which simplifies the problem of choosing reasonable, in terms of efficiency, design parameters of the generator for the micro hydropower plan

Ensuring data integrity using blockchain technology

Blockchain is a relatively new technology that has shown a lot of possibilities. It emerged in 2009 as a public ledger of all Bitcoin transactions. Blockchain technology is finding applications in wide range of areas: digital assets and stocks, smart contracts, record keeping, ID systems, cloud storage, ride sharing, etc. We investigate the blockchains' activity in terms of how to store, retrieve and share files in decentralized network

Predicting Drug-Induced Hepatotoxicity Using QSAR and Toxicogenomics Approaches

Quantitative Structure-Activity Relationship (QSAR) modeling and toxicogenomics are used independently as predictive tools in toxicology. In this study, we evaluated the power of several statistical models for predicting drug hepatotoxicity in rats using different descriptors of drug molecules, namely their chemical descriptors and toxicogenomic profiles. The records were taken from the Toxicogenomics Project rat liver microarray database containing information on 127 drugs (http://toxico.nibio.go.jp/datalist.html). The model endpoint was hepatotoxicity in the rat following 28 days of exposure, established by liver histopathology and serum chemistry. First, we developed multiple conventional QSAR classification models using a comprehensive set of chemical descriptors and several classification methods (k nearest neighbor, support vector machines, random forests, and distance weighted discrimination). With chemical descriptors alone, external predictivity (Correct Classification Rate, CCR) from 5-fold external cross-validation was 61%. Next, the same classification methods were employed to build models using only toxicogenomic data (24h after a single exposure) treated as biological descriptors. The optimized models used only 85 selected toxicogenomic descriptors and had CCR as high as 76%. Finally, hybrid models combining both chemical descriptors and transcripts were developed; their CCRs were between 68 and 77%. Although the accuracy of hybrid models did not exceed that of the models based on toxicogenomic data alone, the use of both chemical and biological descriptors enriched the interpretation of the models. In addition to finding 85 transcripts that were predictive and highly relevant to the mechanisms of drug-induced liver injury, chemical structural alerts for hepatotoxicity were also identified. These results suggest that concurrent exploration of the chemical features and acute treatment-induced changes in transcript levels will both enrich the mechanistic understanding of sub-chronic liver injury and afford models capable of accurate prediction of hepatotoxicity from chemical structure and short-term assay results

Cтратегии и технологии инновационного развития корпораций

У монографії представлено результати дослідження й систематизації теоретичних, науково-методологічних і практичних положень та розробок щодо стратегій та технологій інноваційного розвитку корпорацій. Запропоновано і обґрунтовано технології управління інноваційним розвитком підприємств, стратегії розвитку бізнесу, визначено сучасні реалії та тенденції корпоративного маркетингу, культури та соціальної відповідальності бізнесу, запропоновано нові підходи у корпоративному управлінні, обґрунтовано доцільність використання краудтехнологій фінансування інноваційних проектів, визначено підхо-ди щодо управління персоналом корпорацій в поведінковій економіці. Для науковців та фахівців сфери економіки та управління підприємствам

The earliest Neolithic complex in Siberia: the Ust-Karenga 12 site and its significance for the Neolithisation process in Eurasia

The discovery of Neolithic (i.e. pottery-containing) components at the Ust-Karenga 12 site in northern Transbaikal brought to light new data on the appearance of pottery in Siberia. Excavations and geoarchaeological studies identified the pottery complex in layer 7, 14C-dated to c. 12 180–10 750 BP (charcoal dates) and c. 11 070–10 600 BP (pottery organics dates). The pottery is thin and plant fibre-tempered; vessels are round-bottomed and with a comb-pattern design. Ust-Karenga 12 thus preserves by far the earliest Neolithic assemblage in Siberia, and is only slightly younger than the Initial Neolithic complexes of the Amur River basin, Russian Far East (c. 13 300–12 400 BP)