Підготовка персоналу авіаційного пошуку і рятування в інформаційному освітньому середовищі закладу післядипломної освіти

Abstract: The authors consider the problem of personnel training to improve the efficiency of search and rescue operations. Under challenging conditions of an aviation accident, the success of rescuing and surviving the victims depends on the professional readiness of these coordination centers and specialists. In the course of the research, it was found that this situation is due to the lack of a unified and standardized approach to forming training programs for aviation search and rescue personnel on a single object – an airplane in suffering distress. Therefore, the unification of educational programs and the certification process has become one of its primary functions. And for the system of professional development, the search for the ways to ensure the continuity of this process is actualized, which is possible only under the conditions of creation and implementation of a systemically organized information educational environment of the establishment of postgraduate education. At the Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, such an environment functions on the LMS MOODLE platform. Its methodological basis is represented by a system approach that allows identifying the main functional elements; to model and describe the processes of each component and the functional relationships between them. Innovative author’s technology is introduced in which classes are organized and conducted regardless of institutional forms (full-time, part-time, distance) both in computer-equipped classrooms of the educational stablishment and for independent work in a remote mode outside of it.Авторами статті розглядається проблема підготовки персоналу для підвищення ефективності функціонування пошуково-рятувального забезпечення польотів. В складних умовах авіаційної події успіх рятування та виживання постраждалих залежить від професійної готовності фахівців координаційних авіаційних центрів пошуку і рятування та спеціалістів, що безпосередньо організують проведення аварійно-рятувальних робіт. За результатами експерименту, проведеного з використанням методики оцінки рівня компетентності, з’ясовано, що такий стан пов'язаний з відсутністю уніфікованого і стандартизованого підходу до формування навчальних програм підвищення кваліфікації спеціалістів авіаційного пошуку і рятування щодо єдиного об’єкту – повітряного судна, що зазнає (зазнало) лиха. Оскільки забезпечення підвищення кваліфікації зазначених фахівців покладено на Державну службу надзвичайних ситуацій України, то уніфікація освітніх програм і процес сертифікації стають однією з основних її функцій. А для системи підвищення кваліфікації актуалізується пошук шляхів забезпечення неперервності цього процесу, що уможливлюється лише за умов створення і реалізації системно організованого інформаційного освітнього середовища закладу післядипломної освіти. В Інституті державного управління і наукових досліджень у сфері цивільного захисту таке середовище розгортається на платформі LMS MOODLE. Його методологічною основою є системний підхід, який уможливлює визначення головних функціональних елементів, змоделювати та описати процеси кожного окремого елементу, а також функціональні взаємозв’язки між ними. Запроваджено інноваційну авторську технологію комп’ютерно орієнтованого дидактичного проектування інформаційного освітнього середовища, в якому зорганізуються і проводяться заняття, незалежно від інституційних форм (очної, заочної, дистанційної) як в комп’ютерно обладнаних аудиторіях навчального закладу, так і для самостійної роботи у віддаленому режимі поза його межами

Розвиток професійної культури студентів-фінансистів у коледжах України

Aim. The purpose of the research is to develop and substantiate a theoretical model for the formation of a professional culture of finance students. Methods. The authors used a set of interrelated methods: comparative analysis, comparison and synthesis, appropriate for modelling professional culture as a pedagogical phenomenon, and functional-structural analysis for systematisation of the stages of building the professional culture. A theoretical model of professional culture has been designed and validated. This model consolidates research from studies of motivation, cognitive sciences, organisational behaviour, and values in educational and financial institutions and lays the foundations of finance students’ professional culture formation methodology. Results. The obtained results showed positive dynamics in the formation components (motivational, creative, organisational and axiological) of the theoretic model of professional culture development. Our findings confirmed that the cultural and educational environment encourages students’ engagement in learning, boosts the development of their motivational and semantic sphere, ensuring the implementation of individual learning trajectories. Conclusion. The complex of methods implemented evidences the educational, cultural, and innovative potential of the college for training and students’ personal and rofessional development. The structure of the professional culture development model for finance students has driven a reconsideration of the content of their professional training, generation and dissemination of novel methods and technologies. Practical implementation. The research has resulted in changes to the vocational training programmes for college finance students, the introduction of teaching methods for professional disciplines that proved their efficiency, and development of cooperation with banking institutions, financial and insurance companies.Ціль. Мета дослідження – розробити та обґрунтувати теоретичну модель формування професійної культури студентів-фінансистів. Методи. Автори використали комплекс взаємопов’язаних методів: порівняльного аналізу, порівняння та синтезу, придатних для моделювання професійної культури як педагогічного явища, та функціонально-структурного аналізу для систематизації етапів формування професійної культури. Розроблено та обґрунтовано теоретичну модель професійної культури. Ця модель об’єднує дослідження мотивації, когнітивних наук, організаційної поведінки та цінностей в освітніх і фінансових установах і закладає основи методології формування професійної культури студентів-фінансистів. Результати. Отримані результати показали позитивну динаміку у формуванні компонентів (мотиваційного, креативного, організаційного та аксіологічного) теоретичної моделі розвитку професійної культури. Отримані нами результати підтвердили, що культурно-освітнє середовище сприяє залученню учнів до навчання, стимулює розвиток їхньої мотиваційно-смислової сфери, забезпечуючи реалізація індивідуальних траєкторій навчання. Висновок. Комплекс реалізованих методів свідчить про освітній, культурний та інноваційний потенціал коледжу для навчання та особистісно-професійного розвитку студентів. Структура моделі розвитку професійної культури студентів-фінансистів спонукала до перегляду змісту їхньої професійної підготовки, створення та поширення нових методів і технологій. Практична реалізація. Результатом дослідження стали зміни до програм професійної підготовки студентів фінансового коледжу, впровадження методик викладання фахових дисциплін, які підтвердили свою ефективність, розвиток співпраці з банківськими установами, фінансовими та страховими компаніями

ПОЗИТИВНІ ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Актуальність дослідження зумовлена потребою у розвитку цифрової компетентності викладачів закладів вищої освіти у міжнародному вимірі. Мета: описати та обґрунтувати позитивні практики розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти у Китайській Народній Республіці задля використання позитивного досвіду цієї країни в реформуванні української освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, веб-сайтів освітніх установ, освітньо-професійних програм та робочих навчальних планів з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників  – для визначення основних позитивних тенденцій розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти у Китайській Народній Республіці. Результати: сформульовано та уточнено поняття цифрової компетентності, проаналізовано проблему сформованості цифрової компетентності у представників вищої освіти різних країн світу та актуальні дослідження її розвитку у науково-педагогічних працівників ЗВО. Охарактеризовано заходи щодо реалізації цифрової освіти в КНР та сформульовано пропозиції у вирішенні проблеми розвитку цифрової компетентності та інформаційної грамотності викладачів закладів вищої освіти. Висновки: встановлено, що розвиток цифрової компетентності китайських викладачів є більш ефективним у творчій діяльності. Визначено, що вдосконалення контролю інтерактивного навчання керівниками коледжів та університетів, покращення своєчасності зворотного зв’язку та взаємодії між викладачами та студентами в процесі навчання, збагачення різноманітності інтерактивних форм та засобів підвищення ефективності та результативності навчання, виокремлення найкращих онлайн-курсів та програм з метою організації заходів обміну досвідом для науково-педагогічних працівників ЗВО, забезпечення ЗВО участі викладачів у тренінгах, воркшопах, семінарах та інших формах наукової взаємодії є ефективними засобами підвищення рівня цифрової компетентності та інформаційної грамотності викладачів закладів вищої освіти

Стратегічні напрями економічної та управлінської підготовки керівників в Україні з використанням бізнес-симуляцій

The main topic of this articles focused on ways of introducing and using of modern simulation into education of youth 14-19 ages in schools, colleges, institutes and universities of post-socialistic countries (for example Ukraine). Actuality of this theme is determined by need of increasing of economic literacy, activity and responsibility of Ukraine’s society for really realization of economic reforms. All persons, especially our youth age 14-19, must have new instruments and skills for reaction and self-realization in new dynamic and quickly changing world. Authors discovered experience, problems and innovative decisions of practical realized state experiment project “Development business education in Ukraine as part of entrepreneurial state policy”, which had started from six secondary’s schools in Kropyvnytskyi (Central Ukraine). Project team used business-simulation ViAL+ for experiment and modernization of entrepreneurial education. Because, this instrument is adopted for Ukrainian conditions, laws and economic culture, traditions. This project became part of the developing of entrepreneurial skills of pupils, which is one of the priorities of the concept of the New Ukrainian School. Also, this experience became a case of providing of entrepreneurial education at the other Ukrainian regions. The main parts of experiment are courses for secondary school “Business Education” for 7-10 classes, summer schools of Business Leadership, local and All-Ukrainian business-tournaments. Also authors described experience of using simulation for youth 16-19 ages in colleges and universities. In articles also are revealed main problems and ways of solving.Основна тема цієї статті зосереджена на шляхах впровадження та використання сучасного моделювання в освіті молоді 14-19 років у школах, коледжах, інститутах та університетах постсоціалістичних країн (наприклад, України). Актуальність даної теми визначається необхідністю підвищення економічної грамотності, активності та відповідальність українського суспільства за реальне проведення економічних реформ. Всі люди, особливо наша молодь віком 14-19 років, повинна мати нові інструменти та навички для реагування та самореалізації в новій динаміці та швидко мінливому світі. Автори виявили досвід, проблеми та інноваційні рішення практично реалізованого проекту державного експерименту «Розвиток бізнес-освіти в Україні як складової підприємницької держави", яка стартувала в шести загальноосвітніх школах м. Кропивницького (Центральна Україна). Команда проекту використовували бізнес-симуляцію ViAL+ для експерименту та модернізації підприємницької освіти. Оскільки цей інструмент прийнятий для українських умов, законів і економічної культури, традицій. Цей проект став частиною розвитку підприємницьких навичок учнів, що є одним із пріоритетів концепції Нова українська школа. Також цей досвід став прикладом надання підприємницької освіти на інші регіони України. Основними частинами експерименту є курси для загальноосвітньої школи «Бізнес-освіта» для 7-10 класів, літні школи бізнес-лідерства, локальні та всеукраїнські бізнес-турніри. Також автори описали досвід використання симуляції для молоді 16-19 років у коледжах та університетах. В статті також розкриваються основні проблеми та шляхи їх вирішення

Цифрові технології як драйвер підвищення кваліфікації вчителів професійно-технічних навчальних закладів

The article reveals the state of VET teachers’ readiness for using digital technologies in the process of education; highlights the results of search and implementation of new ideas, innovative models and alternative forms of professional teachers’ training in the system of postgraduate education. The need to use digital technologies during the quarantine period of the COVID-19 pandemic has accelerated the development of digital competence of teachers of professional VET. The transition to online education in the system of postgraduate education has become a driver for development of professionalism of scientific and pedagogical workers. The authors applied theoretical and empirical methods to research and generalization of the results of the analysis of the state of use of digital technologies in the professional development of teachers. The need of teachers for additional knowledge and skills in the application of digital technologies in professional development, as well as the need for the level of teaching in trainings, which involves the development of teachers' skills to teach remotely. Master new software and applications quickly and efficiently, exchange experiences during open classes, scientific and practical conferences and seminars, master classes. The essence of the concept “the readiness of teachers to use digital technologies in professional development” as a holistic personal concept was defined based on motives, subjective qualities, acquired professionally significant knowledge, skills, abilities, methods of activity, gained experience by means of ensuring the use of such technologies in professional development. The authors have reflected the results of a pedagogical experiment in order to improve the process of professional development of teachers of VET in terms of forming their readiness for the use of digital technologies, which provided: updating the content, methods and technologies of training, use of modern digital teaching aids, use of knowledge in practice by listeners. It was also found out, that after training in experimental groups, the number of students with high and medium levels of development of all its components increased significantly, while with low - decreased. In order to confirm the reliability of the obtained results, a statistical method – Pearson’s criterion - was applied, and for their visualization was decided to apply infographics.У статті розкрито стан готовності вчителів ПТО до використання цифрових технологій у процесі навчання; висвітлено результати пошуку та впровадження нових ідей, інноваційних моделей та альтернативних форм професійної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти. Необхідність використання цифрових технологій у період карантину пандемії COVID-19 прискорила розвиток цифрової компетентності вчителів професійного ПТО. Перехід на онлайн-освіту в системі післядипломної освіти став рушієм розвитку професіоналізму науково-педагогічних працівників. До дослідження та узагальнення результатів аналізу стану використання цифрових технологій у професійному розвитку вчителів автори застосували теоретичні та емпіричні методи. Потреба вчителів у додаткових знаннях та навичках щодо застосування цифрових технологій у професійному розвитку, а також потреба в рівні викладання на тренінгах, що передбачає розвиток у вчителів умінь дистанційного навчання. Швидко та якісно освоювати нове програмне забезпечення та додатки забезпечує можливість обмінюватися досвідом під час відкритих занять, науково-практичних конференцій та семінарів, майстер-класів. Визначено сутність поняття «готовність педагога до використання цифрових технологій у професійному розвитку» як цілісного особистісного поняття, виходячи з мотивів, суб’єктивних якостей, набутих професійно значущих знань, умінь, навичок, методів діяльності, набутого досвіду шляхом забезпечення використання таких технологій у професійному розвитку. Авторами відображено результати педагогічного експерименту з метою удосконалення процесу підвищення кваліфікації вчителів ПТО в частині формування їх готовності до використання цифрових технологій, що передбачало: оновлення змісту, методів і технологій навчання, використання сучасних цифрових засобів навчання, використання знань на практиці слухачами. Також виявлено, що після навчання в експериментальних групах значно зросла кількість студентів з високим і середнім рівнем розвитку всіх його складових, а з низьким – зменшилась. Для підтвердження достовірності отриманих результатів був застосований статистичний метод – критерій Пірсона, для їх візуалізації вирішено застосувати інфографіку

Development of Finance Students’ Professional Culture in Ukrainian Colleges

Aim. The purpose of the research is to develop and substantiate a theoretical model for the formation of a professional culture of finance students. Methods. The authors used a set of interrelated methods: comparative analysis, comparison and synthesis, appropriate for modelling professional culture as a pedagogical phenomenon, and functional-structural analysis for systematisation of the stages of building the professional culture. A theoretical model of professional culture has been designed and validated. This model consolidates research from studies of motivation, cognitive sciences, organisational behaviour, and values in educational and financial institutions and lays the foundations of finance students’ professional culture formation methodology. Results. The obtained results showed  positive dynamics in the formation components (motivational, creative, organisational and axiological) of the theoretical model of professional culture development. Our findings confirmed that the cultural and educational environment encourages students’ engagement in learning, boosts the development of their motivational and semantic sphere, ensuring the implementation of individual learning trajectories. Conclusion. The complex of methods implemented evidences the educational, cultural, and innovative potential of the college for training and students’ personal and professional development. The structure of the professional culture development model for finance students has driven a reconsideration of the content of their professional training, generation and dissemination of novel methods and technologies. Practical implementation. The research has resulted in changes to the vocational training programmes for college finance students, the introduction of  teaching methods for professional disciplines that proved their efficiency, and development of cooperation with banking institutions, financial and insurance companies