Пристрій для дренування очеревинної порожнини за гострої хірургічної патології

The authors have analyzed different cases of postoperative complications of acute surgical pathology. A modified five-channel device with the possibility to drain the abdominal cavity and perform local intra-abdominal microirrigation is elaborated.Авторами проанализированы разные случаи осложненного послеоперационного периода гострой хирургической патологиии и разработаный модифицированное пятиканальное приспособление с возможностью проведения дренирования брюшной полости и локальной интраабдоминальной микроирригации.Авторами проаналізовані різні випадки ускладненого післяопераційного періоду за гострої хірургічної патології та розроблено модифікований п’ятиканальний пристрій для проведення дренування очеревної порожнини та локальної інтраабдомінальної мікроіригації

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ДІАГНОСТИКИ ПРОГРЕСУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ ХВОРОБИ НИРОК У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

Abstract. Diagnostic methods for determining the pathology of the kidneys in patientswith rheumatoid arthritis taking into account the main pathogenetic mechanisms ofchronic disease progression are given in the article.The aim of the work is to analyze current trends in the diagnostics of the chronic kidneydisease progression in patients with rheumatoid arthritis according to the medicalliteratureThe data as to the importance of determining the morphofunctional properties oferythrocytes, low molecular weight proteins in the blood and urine, cytokines in the bloodas markers of the kidney damage are presented in the article. In order to determine therate of the kidney disease progression, the dynamics of indices of β2-microglobulinemiaand transforming growth factor β1 of the blood plasma of patients is successfully used.Conclusion. The study and implementation of new approaches to the diagnostics ofrheumatic nephropathy contributes to the timely detection and treatment of this pathology.В статье рассмотрены диагностические методы определения патологии почеку больных ревматоидным артритом с учетом основных патогенетическихмеханизмов прогрессирования хронической болезни.Цель работы: проанализировать современные направления диагностикипрогрессирования хронической болезни почек у больных ревматоидным артритомпо данным медицинской литературы.В работе приведены данные по важности определения морфофункциональныхсвойств эритроцитов, низкомолекулярных белков в крови и моче, цитокинов в кровикак маркеров повреждения почек. С целью определения темпов прогрессированияболезней почек с успехом используется динамика показателей β2-микроглобулинемиии трансформирующего фактора роста β1 плазмы крови больных.Вывод. Изучение и внедрение новых подходов к диагностике ревматическойнефропатии способствует своевременному выявлению и лечению даннойпатологии.У статті розглянуто діагностичні методи визначення патології нирок у хворихна ревматоїдний артрит з урахуванням основних патогенетичних механізмівпрогресування хронічної хвороби.Мета роботи: проаналізувати сучасні напрямки діагностики прогресуванняхронічної хвороби нирок у хворих на ревматоїдний артрит згідно з даними медичноїлітератури.У роботі наведено дані щодо важливості визначення морфофункціональнихвластивостей еритроцитів, низькомолекулярних білків у крові та сечі, цитокінів укрові як маркерів пошкодження нирок. З метою визначення темпів прогресуванняхвороб нирок з успіхом використовується динаміка показників β2-мікроглобулінеміїта трансформуючого фактора росту β1 плазми крові хворих.Висновок. Вивчення та впровадження нових підходів до діагностики ревматичноїнефропатії сприятиме своєчасному виявленню та лікуванню даної патології

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ КІСТОК КИСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ ЛЮДИНИ

The purpose of the work is to establish features of the development of the hand bones inontogenesis of the human being.Material and methods. The study was carried out on 12 anlages, germs and humanfetuses by the methods of microscopy of serial histological sections, preparation underthe control of the MBS-10 microscope, morphometry and statistical processing of the results. Radiographs of the hand bone of 12 individuals aged from 1 to 2 years were alsoused.Results. The research under discussion deals with the features of hand bone morphogenesis in the pre- and postnatal periods of human ontogenesis. At the end of the 7th weekof fetal development, the rudiments of the bones of the hand are determined. In the 9thweek anlage, the above-mentioned rudiments of bones become more pronounced. Eachbone of the wrist is ossified at the expense of one center of ossification, which appears afterbirth from 6 months to 12 years. Carpal bones develop from two centers of ossification -diaphyseal and epiphyseal. Primary ossification centers in all phalanges of the hand aredetermined on the 8th and 12th weeks of intrauterine development. A rare case ofanomalies of hand bone development is described.Conclusion. Postnatal lesions of the hand bones are caused by a violation of the processof their embryogenesis, in particular compounds, the muscular-ligamentous apparatus, aswell as the variability of the mesenchymal rudiments of the hand bones.Цель работы - установить особенности развития костей кисти в онтогенезе человека.Материал и методы. Исследование проведено на 12 зародышах, предплодах и плодах человека методами микроскопии серийных гистологических срезов, препарированием под контролем микроскопа МБС-10, морфометрии и статистическойобработки полученных результатов. Использованы также рентгенограммы кисти12 особей в возрасте от 1-го года до 2-х лет.Результаты. В проведенном исследовании изучены особенности морфогенезакостей кисти в пре- и постнатальном периодах онтогенеза человека. В конце 7-йнедели внутриутробного развития определяются зачатки костей кости. У 9-недельных зародышей вышеуказанные закладки костей кисти приобретают болеечеткую выраженость. Каждая кость запястья окостеневает за счет одногоцентра окостенения, который появляется после рождения от 6-ти до 12-ти лет.Пястные кости развиваются из двух центров окостенения - диафизарного и эпифизарного. Первичные центры окостенения во всех фалангах кисти определяются на8-й и 12-й неделе внутриутробного развития. Описан редкий случай аномалииразвития костей кисти.Вывод. Постнатальные поражения костей кисти обусловлены нарушением процесса их эмбриогенеза, в частности соединений, мышечно-связочного аппарата, атакже вариабельностью мезенхимальных зачатков костей кисти.Мета роботи - встановити особливості розвитку кісток кисті в онтогенезілюдини.Матеріал і методи. Дослідження проведено на 12 зародках, передплодах таплодах людини методами мікроскопії серійних гістологічних зрізів, препаруваннямпід контролем мікроскопа МБС-10, морфометрії та статистичної обробкиотриманих результатів. Використані також рентгенограми кисті 12 осіб вікомвід 1-го до 2-х років.Результати. У проведеному дослідженні вивчені особливості морфогенезу кістоккисті в пре- та постнатальному періодах онтогенезу людини. Наприкінці 7-готижня внутрішньоутробного розвитку визначаються зачатки кісток кисті. У 9-тижневих зародків вищезазначені закладки кісток кисті набувають більш чіткоївираженості. Кожна кістка зап'ястка костеніє за рахунок одного центрускостеніння, який з'являється після народження від 6 місяців до 12 років. П'ястковікістки розвиваються з двох центрів скостеніння - діафізарного та епіфізарного.Первинні центри скостеніння у всіх фалангах кисті визначаються на 8-му та 12-мутижнях внутрішньоутробного розвитку. Описаний рідкісний випадок аномаліїрозвитку кісток кисті.Висновок. Постнатальні ураження кісток кисті зумовлені порушенням процесу їхембріогенезу, зокрема з'єднань, м'язово-зв'язкового апарату, а також варіабельністю мезенхімальних зачатків кісток кисті

ВЕДЕННЯ РАННЬОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ АНАЛЬНОЇ ТРІЩИНИ

Taking into account a high rate of unsatisfactory results of surgical treatment of chronic anal fissures (CAF), low quality of life and the need for postoperative (p/o) rehabilitation of such patients, the objective of the work was to improve the results of surgical treatment of CAF due to optimization of the early p/o period. We examined 68 patients with the CAF. In the main group during the p/o period since the 2nd day, the intratissue electrophoresis was performed from 3 to 5 times with «Dioxysol®-Darnitsa» solution with a current density of 0.05 mA/cm2, during 60 minutes, in the control group - standard methods of p/o treatment were used. The intensity of pain was significantly reduced from the third day after the operation in patients who had galvanization sessions since the 2nd day, as well as during the entire period of the early period, the pain level was always significantly lower than in the control group. If on the first day after the operation all patients needed anesthesia, and the majority of them received narcotic analgesics, on the third day only 4 (11.43%) of the patients in the main group received anesthesia contrary to all patients (100%) of the control group. On the fourth day, the main group did not require anesthesia, while in the control group 28 patients (84.85%) still had anesthesia. Assessing the p/o period and remote results of treatment, according to all criteria, the effectiveness of treatment tactics in the main group is higher. In particular, the relapse of fissures occurred in 2.32 times more often in the control group. In addition, it became possible to reduce the time of complete wound healing by 2.66 days. The use of intra-tissue electrophoresis in patients at the early p/o period after surgical treatment of CAF increases the effectiveness of treatment by 31%, improves the quality of life of patients by 1,2-1,3 times, promotes rapid recovery after surgery, reduces the frequency of early and late p/o complications.Учитывая высокий процент неудовлетворительных результатов хирургического лечения хронических анальных трещин (ХАТ), низкие показатели качества жизни и потребность в послеоперационной (п/о) реабилитации таких пациентов целью работы было улучшить результаты хирургического лечения ХАТ благодаря оптимизации ведения раннего п/о периода. Было обследовано 68 пациентов с ХАТ. В основной группе в п/о периоде, начиная с 2 суток, проводили внутритканевой электрофорез от 3 до 5 раз с раствором «Диоксизоль®-Дарница» плотностью тока 0,05 мА/см2, экспозиция 60 минут, в контрольной – применяли стандартные методы ведения п/о периода. Интенсивность болевого синдрома существенно уменьшалась уже с третьего дня после операции у пациентов, которым с 2 п/о суток проводили сеансы гальванизации, также в течение всего срока раннего п/о периода, уровень боли был всегда существенно ниже, чем у больных контрольной группы. Если в первые сутки после операции все больные нуждались в обезболивании, при этом значительная часть получала наркотические анальгетики, то на третьи сутки только 4 (11,43%) больных основной группы получали обезболивание в отличие от всех пациентов (100%) контрольной группы, а на четвертые сутки основная группа не нуждалась в обезболивании, когда в контрольной группе 28 больных (84,85%) еще получали обезболивание. Оценивая п/о период и отдаленные результаты лечения, по всем критериям эффективность лечебной тактики в основной группе выше. В частности, рецидив трещины случался в 2,32 раза чаще в контроле. Также удалось сократить на 2,66 сутки строк полного заживления раны. Использование внутритканевой электрофореза у пациентов в раннем п/о периоде после хирургического лечения ХАТ повышает эффективность лечения на 31%, в 1,2-1,3 раза улучшает все показатели качества жизни пациентов, способствует быстрому восстановлению после операционного лечения, уменьшает частоту ранних и поздних п/о осложнений.Враховуючи високий відсоток незадовільних результатів хірургічного лікування хронічних анальних тріщин (ХАТ), низькі показники якості життя та потребу в післяопераційній (п/о) реабілітації таких пацієнтів, метою роботи було поліпшити результати хірургічного лікування ХАТ завдяки оптимізації ведення раннього п/о періоду. Нами обстежено 68 пацієнтів на ХАТ. В основній групі в п/о періоді, починаючи з 2-ої доби, проводили внутрішньотканинний електрофорез від 3 до 5 разів із розчином «Діоксизоль®-Дарниця» густиною струму 0,05 мА/см2, експозиція 60 хвилин, у контрольній – застосовували стандартні методи ведення п/о періоду. Інтенсивність больового синдрому суттєво зменшувалася вже з третьої доби після операції у пацієнтів, яким з 2-ої п/о доби проводили сеанси гальванізації, також упродовж усього терміну раннього п/о періоду, рівень болю був завжди суттєво нижчим, ніж у хворих контрольної групи. Якщо на першу добу після операції усі хворі потребували знеболювання, при цьому значна частина отримувала наркотичні анальгетики, то на третю добу лише 4 (11,43 %) хворих основної групи отримували знеболення, на відміну від усіх пацієнтів (100 %) контрольної групи, а на четверту добу основна група не потребувала знеболення, коли в контрольній групі 28 хворих (84,85%) ще застосовували знеболення. Оцінюючи п/о період та віддалені результати лікування, за всіма критеріями ефективність лікувальної тактики у основній групі є вищою. Зокрема, рецидив тріщини траплявся в 2,32 раза частіше у контролі. Також вдалося скоротити на 2,66 доби термін повного загоєння рани. Використання внутрішньотканинного електрофорезу у пацієнтів у ранньому п/о періоді після хірургічного лікування ХАТ підвищує ефективність лікування на 31%, в 1,2-1,3 рази покращує усі показники якості життя пацієнтів, сприяє швидкому відновленню післяопераційного лікування, зменшує частоту ранніх та пізніх п/о ускладнень

Клінічне дослідження чутливості збудників гострого перитоніту до антимікробних препаратів

Antibiotic resistance and sensitivity of the causative pathogens of acute peritonitis to major contemporary antimicrobial agents is studied. Ornidazole, fl uoroquinolones and carbepenems were found to possess the highest antimicrobial activity against selected anaerobic pathogens, and considering aerobic pathogens – III-IV generations cephalosporins, carbepenems, III-IV generations fl uoroquinolones, several aminoglycosides, and some modifi ed synthetic penicillins were effective. Conditionally pathogenic enterobacteria were found to be the most resistant to the action of the antibiotics tested (from 12.5 to 85.71% of susceptible strains).Исследованы антибиотикорезистентность и чувствительность ведущих возбудителей острого перитонита к основным современным антимикробным препаратам. Выявлено, что наибольшую антимикробную активность в отношении выделенных анаэробных возбудителей имеют орнидазол, фторхинолоны и карбепенемы, а в отношении аэробных патогенов – цефалоспорины III-IV поколений, карбепенемы, фторхинолоны III-IV поколений, отдельные аминогликозиды, а также отдельные модифицированные синтетические пенициллины. Наиболее резистентными к действию тестируемых антибиотиков оказались условно патогенные энтеробактерии (от 12,5 до 85,71% чувствительных штаммов).Досліджено антибіотикорезистентність та чутливість провідних збудників гострого перитоніту до основних сучасних антимікробних препаратів. Виявлено, що найбільшу антимікробну активність стосовно виділених анаеробних збудників мають орнідазол, фторхінолони та карбепенеми, а стосовно аеробних патогенів – цефалоспорини ІІІ-IV поколінь, карбепенеми, фторхінолони ІІІ-IV поколінь, окремі аміноглікозиди, а також окремі модифіковані синтетичні пеніциліни. Найбільш резистентними до дії тестованих антибіотиків виявились умовно патогенні ентеробактерії (від 12,5 до 85,71% чутливих штамів)

Medical theory: collective monograph

Collection of scientific articles published is the scientific and practical publication, which contains scientific articles of students, graduate students, Candidates and Doctors of Sciences, research workers and practitioners from Europe and Ukraine. The articles contain the study, reflecting the processes and changes in the structure of modern science