11 research outputs found

    Analysis of operative interventions at damages of rotator cuff of shoulder using the arthroscopy

    Get PDF
    У статті наведено результати лікування пошкоджень ротаційної манжети плеча у 72 хворих при використанні як малоінвазивної відкритої методики (61 пацієнт), так і при артроскопії (11 пацієнтів). Проведений аналіз показав: більше половини пацієнтів мали внутрішньосуглобові патології, поєднані з пошкодженням ротаційної манжети плеча; найбільш оптимальним початком операційного втручання є артроскопія, яка дозволяє діагностувати всі пошкодження плечового суглоба, а по можливості їх усунути. Малоінвазивне відкрите виправдане при тотальних розривах з відривом від місця інсеції ротаційної манжети плеча і в застарілих випадках при вираженій рефракції сухожильних частин; The article adduces the results of treatment of damages of rotary cuff of shoulder, in 72 patients using of both little invasive open methodology (61 patients) and arthroscopy (11 patients). The conducted analysis showed: the more than half of patients had intra-articular pathologies combination with the damage of rotary cuff of shoulder; most optimal beginning of operative intervention from arthroscopy that allows to diagnose all damages of humeral joint, and at possibility and their removals. Little invasive open interference is justified at total breaks, with tearing away from the place of insertion of rotator cuff of shoulder and in inveterate cases at the expressed retraction of tendon parts

    Milky spots in the greater omentum

    No full text
    В статті представлений огляд даних зарубіжної та вітчизняної літератури про різні аспекти морфофункціональної організації молочних плям великого чепця в нормі і патологічному процесі в черевній порожнині. Проаналізовані дані морфології клітинного складу молочної плями великого чепця в нормі і патологічних процесах в черевній порожнині. Молочні плями великого чепця не мають капсули, клітинний склад в нормі представлений в більшості макрофагами і лімфоцитами. При патологічних процесах в черевній порожнині в молочній плямі виявляються додаткові клітини: фібробласти, плазмоцити, дендритні (антигенпрезентуючі) і тучні клітини. В нормі в структурі молочної плями наявні жирові клітини (адипоцити), недиференційовані мезенхімальні клітини, еластичні, ретикулярні та нервові волокна. Аналіз даних літератури дозволив виявити подвійну роль молочних плям - як захисну, так і імунну. Перша характеризується екстреним виходом резидентних макрофагів з молочної плями в черевну порожнину при наявності в ній патогена. На початку запальної відповіді, мезотеліальні клітини після активації патогеном утворюють хемокіни, що посилюють запалення та генерують сигнали через створення градієнта хемотаксичних цитокінів для проникнення лейкоцитів із фенестрованих посткапілярних венул через стігмати в черевну порожнину. Друга роль характеризується секрецією цитокінів зрілими дендритними (антигенпрезентуючими) клітинами і їх взаємодією з Т-клітинами молочної плями для досягнення імунної відповіді. Макрофаги молочної плями секретують хемокінові ліганди, які сприяють міграції і колонізації великого чепця клітинами рака яєчників.The article presents a review of data from foreign and domestic literature focusing on various aspects of the morphology and functions of the milky spots of the greater omentum in the health and in the pathological process in the abdominal cavity. The milk spots of the greater omentum do not have a capsule; the cellular composition is normally represented in the majority by macrophages and lymphocytes. However, in pathological conditions within the abdominal cavity, additional cells such as fibroblasts, plasmocytes, dendritic (antigen-presenting) cells, and mast cells are detected in the milky spot. Normally, in the structure of the milky spot there are fat cells (adipocytes), undifferentiated mesenchymal cells, elastic, reticular and nerve fibres. A thorough analysis of existing literature has revealed the dual role of milky spots, encompassing both protective and immune functions. The protective role involves the mobilization of resident macrophages from the milky spot into the abdominal cavity in response to the presence of pathogens. During the initial stages of the inflammatory response, mesothelial cells, when activated by pathogens, release chemokines that intensify inflammation. This process creates a gradient of chemotactic cytokines, enabling the migration of leukocytes from fenestrated postcapillary venules through the stigmata and into the abdominal cavity. The immune role is characterized by the secretion of cytokines by mature dendritic (antigen-presenting) cells and their interaction with milky spot T cells to achieve an immune response. Milky spot macrophages secrete chemokine ligands that promote the migration and colonization of ovarian cancer cells within the greater omentum

    The method of competitive groups in the preparation of the science curriculum of the hirurgic profession

    No full text
    Одним із методів, який відповідає сучасним вимогам підготовки наукових кадрів є метод конкурентних груп. Його застосування не лише дає поштовх до формування інноваційних ідей, але й розвиває навички роботи в команді, а також має виховні дії.; Одним из методов, который отвечает современным требованиям подготовки научных кадров является метод конкурентных групп. Его применение не только дает толчок к формированию инновационных идей, но и развивает навыки работы в команде, а также воспитательные действия.; One of the methods that meets the modern requirements for the training of scientific personnel is the method of competitive groups. Its application not only gives impetus to the formation of innovative ideas, but also develops teamwork skills, as well as educational activities

    Clinical case of persistent coral polyps in the human body with calcareous external skeleton formation

    No full text
    В последнее время участились случаи травм в результате контакта с коралловыми полипами. Кораллы – морские беспозвоночные, принадлежащиe к типу Стрекающие (Cnidaria). Поражение человека, вызванные кораллами, возникают либо в результате травмы острыми краями известкового скелета, или непосредственного контакта с нематоцистами, их можно разделить на острые и замедленные реакции гиперчувствительности. В литературных источниках упоминаются такие виды поражений кораллами: острая крапивница, острый везикуло-буллёзный дерматит, подострый гранулематозный дерматит и хронический лихеноидный дерматит, поверхностные гранулемы, вторично инфицированные раны. В статье описан уникальный клинический случай персистенции кораллового полипа в организме человека с образованием известкового скелета; This article informs about the impacts of coral polyps on human body in clinical practice. Authors describe some tissue changes, especially on skeleton formation after the persistence of coral polyps

    Clinical case of congenital small intestin volvulus with necrosis, postoperatively complicated with "short bovel" syndrom

    No full text
    Резюме. Проблема ентеральної недостатності, що виникла в результаті поширеної резекції кишківника і формування синдрому «короткої кишки», досі є актуальною. Частота даного синдрому зростає через більшу кількість хірургічних втручань і агресивних підходів до ведення новонароджених з тяжкими інтраабдомінальними порушеннями. Сучасна анестезіологічна допомога та інтенсивна терапія завдяки парентеральному харчуванню дозволяє тривалий час забезпечувати таких пацієнтів головними нутрієнтами, мікроелементами, вітамінами, але кожен день такої підтримки збільшує шанс мати катетер-асоційовану інфекцію, сепсис, печінкову недостатність, що і призводить до смерті пацієнтів. Хвороба печінки, пов’язана з ураженням кишківника (IFALD), виникає в результаті дії ряду факторів: катетер-асоційованих повторних септичних епізодів та ендотоксинемії, токсичної дії шкідливих домішок сумішей для парентерального харчування, незрілого механізму утворення жовчі, секреторного застою жовчі через голодування. Представлено клінічний випадок вродженого завороту тонкої кишки з некрозом, ускладненого в післяопераційному періоді синдромом короткої кишки, спостереження за дитиною проводилося протягом 10 років. Дитина вперше поступила у відділення інтенсивної терапії у віці 3 діб з клінікою вродженої кишкової непрохідності, дитину було прооперовано за ургентними показаннями – виконано лапаротомію, резекцію 2/3 тонкої кишки, накладання подвійної ентеростоми. Довжина залишку тонкої кишки до зв’язки Трейтця склала 20 см., та до ділянки ілеоцекального кута – 5 см. Перебіг післяопераційного періоду був ускладнений злуковою хворобою, наявністю значних патологічних втрат з високої ентеростоми. У віці 3-х тижнів дитині була проведена релапоротомія: відновлення цілісності кишківника шляхом закриття ентеростоми з двома анастомозами. Післяопераційний період був ускладнений перитонітом, тонкокишковою норицею, у зв’язку з чим у віці 1 міс проведена релапаротомія ІІ. Під час операції виявлено неспроможність передньої стінки ентероанастомозу. Після відновлення анастомозу проведена його герметизація «Тахокомбом» (Takeda), релапаратомна рана вшита наглухо. Через тиждень після релапаротомії ІІ знову виникло ускладнення – неспроможність анастомозу, множинні зовнішні тонкокишкові нориці та нориця сліпої кишки з зовнішньою інвагінацією, виконано ще одне оперативне втручання, під час якого проведений вісцероліз, резекція тонкої кишки та іліоцекального кута, тубаж кишківника, санація і дренування черевної порожнини. Після проведених оперативних втручань дитина упродовж 3-х місяців знаходилась на ШВЛ. Весь час перебіг післяопераційного періоду ускладнювався великими патологічними витратами за рахунок синдрому короткої кишки, що призводило до гіпотрофії. Хлопчик знаходився на парентеральному харчуванні протягом 4 місяців, ентеральне годування дитини було розпочато з трофічного введення суміші «Альфаре» (Nestle), у подальшому розширення ентерального об’єму проводилось шляхом додавання сумішей «Пре Нан» (Nestle) та «Пепті Юніор» (Nutricia). Хлопчик неодноразово проходив курси стаціонарного лікування з приводу анемії, затримки фізичного розвитку, нанізму, судомного синдрому. У віці 10 років дитина має вагу 18 кг, спостерігається з приводу мегалобластної В-12, фолієводефіцитної анемії, вторинної ферментативної недостатності, синдрому мальабсорбції, псевдогіпопаратиреозу, нанізму, фіброзу печінки. Описаний клінічний випадок належить до рідкісної клінічної ситуації 10-річного спостереження за дитиною з синдромом «короткої кишки» та комплексом патології, що виникла в результаті ентеральної недостатності; Резюме. Проблема энтеральной недостаточности, возникшей в результате обширной резекции кишечника и формирование синдрома «короткой кишки» до сих пор актуальна. Частота данного синдрома возрастает из-за большего количества хирургических вмешательств и агрессивных подходов к ведению новорожденных с тяжелыми интраабдоминальными нарушениями. Современная анестезиологическая помощь и интенсивная терапия, благодаря парентеральному питанию, позволяет длительное время обеспечивать таких пациентов главными нутриентами, микроэлементами, витаминами, но каждый день такой поддержки увеличивает шанс иметь катетер-ассоциированную инфекцию, сепсис, печеночную недостаточность, что и приводит к смерти пациентов. Болезнь печени, связанная с поражением кишечника (IFALD), возникает в результате действия ряда факторов: катетер-ассоциированных повторных септических эпизодов и эндотоксинемии, токсического действия вредных примесей смесей для парентерального питания, незрелого механизма образования желчи, секреторного застоя желчи из-за голода. Представлен клинический случай врожденного заворота тонкой кишки с некрозом, осложненного в послеоперационном периоде синдромом «короткой кишки», наблюдение за ребенком проводилось в течение 10 лет. Ребенок впервые поступил в отделение интенсивной терапии в возрасте 3 суток с клиникой врожденной кишечной непроходимости, был прооперирован по ургентным показаниям - выполнена лапаротомия, резекция 2/3 тонкой кишки, наложение двойной энтеростомы. Длина остатка тонкой кишки до связки Трейтца составила 20 см., а участка до илеоцекального угла – 5 см. Течение послеоперационного периода было осложнено спаечной болезнью, наличием значительных патологических потерь с «высокой» энтеростомы. В возрасте 3-х недель ребенку была проведена релапоротомия: восстановление целостности кишечника путем закрытия энтеростомы с двумя анастомозами. Послеоперационный период был осложнен перитонитом, тонкокишечным свищем, в связи с чем в возрасте 1 мес. проведена релапаротомия ІІ. Во время операции выявлено несостоятельность передней стенки энтероанастомоза. После восстановления анастомоза проведена его герметизация «Тахокомбом» (Takeda), релапаратомная рана ушита наглухо. Через неделю после релапаротомии ІІ снова возникло осложнение - несостоятельность анастомоза, множественные внешние тонкокишечные свищи и свищ слепой кишки с внешней инвагинацией, выполнено еще одно оперативное вмешательство, в ходе которого проведен висцеролиз, резекция тонкой кишки и илиоцекального угла, тубаж кишечника, санация и дренирование брюшной полости. После проведенных оперативных вмешательств ребенок в течение 3-х месяцев находился на ИВЛ. Все время течение послеоперационного периода осложняется большими патологическими потерями за счет синдрома «короткой кишки», что приводило к гипотрофии. Мальчик находился на парентеральном питании в течение 4 месяцев, энтеральное кормление ребенка было начато с трофического введения смеси «Альфаре» (Nestle), в дальнейшем расширения энтерального объема проводилось путем добавления смесей «Пре Нан» (Nestle) и «Пепти Юниор» (Nutricia ). Мальчик неоднократно проходил курсы стационарного лечения по поводу анемии, задержки физического развития, нанизма, судорожного синдрома. В возрасте 10 лет ребенок весит 18 кг, наблюдается по поводу мегалобластной В-12-фолиеводефицитной анемии, вторичной ферментативной недостаточности, синдрома мальабсорбции, псевдогипопаратиреоза, нанизма, фиброза печени. Описанный клинический случай относится к редкой клинической ситуации 10-летнего наблюдения за ребенком с синдромом «короткой кишки» и комплексом патологии, возникшей в результате энтеральной недостаточности; Summary. The problem of enteric insufficiency, resulting from common bowel resection and formation «short bowel» syndrome is still relevant. The incidence of this syndrome increases due to more aggressive surgical interventions and approaches to the management of infants with severe intra-abdominal disorders. Modern anesthesia and intensive care support through parenteral nutrition allows to provide these patients major nutrients, trace elements, vitamins for a long time , but every day of this support increases the chance of having catheter-associated infection, sepsis, liver failure, which leads to the death of patients. Intestinal failure associated liver disease (IFALD) occurs as a result of several factors: catheter-associated recurrent episodes of sepsis and endotoxemia, toxic effects of contaminants mixtures for parenteral nutrition, immature mechanism of bile, bile secretory stagnation due to starvation. Presented clinical case of congenital small bowel volvulus with necrosis complicated with postoperative short bowel syndrome , monitoring of this child conducted for 10 years. The child first came in intensive care at the age of 3 days with the clinic of congenital intestinal obstruction, the child was operated on urgent indications - performed laparotomy, resection of 2/3 of the small intestine, the imposition of double enetrostomy. The length of small intestine to Treitz ligament was 20 cm, and the area to ileocecal angle was 5cm. The course was complicated by postoperative adhesive disease, the presence of significant abnormal loss of high enterostomy. At the age of 3 weeks the child was held relaporotomiya: enterostomy closure with the formation of two anastomoses. The postoperative period was complicated by peritonitis, intestinal fistulas, and therefore at the age of 1 month baby was held relaparotomy II. During the operation revealed the inability of front wall of entero-anastomosis. After the restoration of anastomosis performed his sealing with «Tachokomb» (Takeda), enclosing the wound tightly. A week after relaparotomii II again emerged complications - failure of the anastomosis, multiple external small-intestinal fistulas and cecum fistula with external intussusception, performed another surgery during which spent vistseroliz, resection of the small bowel and ileocecal angle, intestine intubation, sanitation and drainage of abdominal cavity. Following the surgery the child for 3 months was on ventilator. All the while the postoperative period was complicated by abnormal high costs due to «short bowel» syndrome, leading to malnutrition. The boy was on parenteral nutrition for 4 months, enteral feeding of baby started with the introduction of trophic mixture «Alfare» (Nestle), further expanding the volume of enteral formula was conducted by adding «Pre Nan» (Nestle) and «Pepti Junior» (Nutricia). The boy repeatedly held courses of inpatient treatment for anemia, delayed physical development, dwarfism, seizures. At the age of 10 the child has a weight of 18 kg, observed over megaloblastic B-12 folic-deficiency anemia, secondary enzyme deficiency, malabsorption syndrome, pseudohypoparathyreosis, dwarfism, liver fibrosis. This clinical case refers to a rare clinical situation 10-year observation of the child with"short bowel" syndrome and complex of pathologies resulting from enteral insufficiency

    Роль эндоваскулярных вмешательств в лечении ишемической формы диабетической стопы

    No full text
    У пацієнтів з ішемічною формою діабетичної стопи часто виникають гнійно-некротичні ураження стоп, які можуть приводити до інвалідизації і, навіть, смерті. Головною причиною їх розвитку є атеросклеротичні ураження артерій, здебільшого у підколінно-гомілково-стопному сегменті. Тому, пацієнти з такою патологією, потребують реконструкції артеріального кровотоку. Баллона ангіопластика та стентування зменшують ризик оперативного втручання, вони проводяться під місцевим знеболенням, малотравматичні при високій швидкості виконання

    Предупреждение возникновения хронического болевого синдрома после хирургического лечения эпителиальных копчиковых ходов в стадии острого гнойного воспаления

    No full text
    Щоб оцінити вплив антибіотикопрофілактики (АП) на частоту розвитку інфекції ділянки хірургічного втру­чання (ЩХВ) при плановій лапароскопічній холецистектомії (ПЛХ) ми провели ретроспективний аналіз
    corecore