Global Minimum Depth In Edwards-Anderson Model

In the literature the most frequently cited data are quite contradictory, and there is no consensus on the global minimum value of 2D Edwards-Anderson (2D EA) Ising model. By means of computer simulations, with the help of exact polynomial Schraudolph-Kamenetsky algorithm, we examined the global minimum depth in 2D EA-type models. We found a dependence of the global minimum depth on the dimension of the problem N and obtained its asymptotic value in the limit $N\to\infty$. We believe these evaluations can be further used for examining the behavior of 2D Bayesian models often used in machine learning and image processing.Comment: 10 pages, 4 figures, 2 tables, submitted to conference on Engineering Applications of Neural Networks (EANN 2019

If you can't be with the one you love, love the one you're with: How individual habituation of agent interactions improves global utility

Simple distributed strategies that modify the behaviour of selfish individuals in a manner that enhances cooperation or global efficiency have proved difficult to identify. We consider a network of selfish agents who each optimise their individual utilities by coordinating (or anti-coordinating) with their neighbours, to maximise the pay-offs from randomly weighted pair-wise games. In general, agents will opt for the behaviour that is the best compromise (for them) of the many conflicting constraints created by their neighbours, but the attractors of the system as a whole will not maximise total utility. We then consider agents that act as 'creatures of habit' by increasing their preference to coordinate (anti-coordinate) with whichever neighbours they are coordinated (anti-coordinated) with at the present moment. These preferences change slowly while the system is repeatedly perturbed such that it settles to many different local attractors. We find that under these conditions, with each perturbation there is a progressively higher chance of the system settling to a configuration with high total utility. Eventually, only one attractor remains, and that attractor is very likely to maximise (or almost maximise) global utility. This counterintutitve result can be understood using theory from computational neuroscience; we show that this simple form of habituation is equivalent to Hebbian learning, and the improved optimisation of global utility that is observed results from wellknown generalisation capabilities of associative memory acting at the network scale. This causes the system of selfish agents, each acting individually but habitually, to collectively identify configurations that maximise total utility

Результати клінічної апробації повного знімного протеза з тришаровим базисом за даними лазерної доплерівської флоуметрії

The article presents the results of  the comparative study of the influence of different designs of complete dentures’ bases (hard; two-layer with soft liner and three-layer containing fluid) on the mucous membrane of prosthetic bed under 90 edentulous patients using laser Doppler technique flowmetry.It was established that the changes that occur in the blood supply of tissues under the dentures with hard bases are reversed, and in 6 months returning to baseline values or even adaptively increased. Use a soft lining in the construction of complete dentures allows distribute chewing load more evenly but significantly and irreversibly impairs blood flow to the tissues of prosthetic bed, it can cause dystrophic bone volume loss in the base in the long run. Using liquid layer in the construction of complete dentures on the one hand prevents areas of concentration occlusion pressure, while facilitating adaptation mucosa prosthetic bed in the near term observations, and then it is characterized by normalization of blood filling.У статті представлено результати порівняльного дослідження впливу на слизову оболонку протезного ложа різних варіантів базисів повних знімних протезів (жорсткого, двошарового з м’якою підкладкою та тришарового, що містить рідину) серед 90 хворих з повною вторинною адентією із застосуванням методики лазерної доплерівської флоуметрії.Встановлено, що зміни, які виникають у кровопостачанні тканин під протезами із жорсткими базисами, носять зворотний характер і через 6 місяців повертаються до вихідних значень, або навіть кровонаповнення адаптивно посилюється. Використання м’якої підкладки в конструкції повного знімного протеза робить можливим більш рівномірно розподілити жувальне навантаження, проте суттєво і незворотно погіршує кровопостачання тканин протезного ложа, що в довгостроковій перспективі може спричинити дистрофічне зменшення об’єму кісткової основи. Використання рідкого шару в конструкції повного знімного протеза, з одного боку, дозволяє запобігти ділянок концентрації оклюзійного тиску, одночасно полегшує адаптацію слизової оболонки протезного ложа в найближчий термін спостереження, а в подальшому характеризується нормалізацією кровонаповнення.