[Role of epithelial-mesenchymal transition in the pathogenesis of dermal wound healing]

Background. Investigation of mechanisms of wound healing remains relevant. It remains unknown the role of epithelial to mesenchymal transition in the regeneration. Epithelial to mesenchymal transition is a fundamental process, that leads epithelial cells to lose their polarization and specialized junctional structures, to undergo cytoskeleton reorganization, and to acquire morphological and functional features of mesenchymal-like cells. Epithelial to mesenchymal transition has been originally described in embryonic development, regeneration and several pathophysiological conditions. Objective is to investigate the role of epithelial to mesenchymal transition in wound healing. Results. The key points in the implementation mechanisms of epithelial to mesenchymal transition are described. The initiating role of growth factors and signaling pathways, participates in the development of epithelial to mesenchymal transition, are indicated. The comparative characteristic of incomplete epithelial to mesenchymal transition in the wound healing and completed epithelial to mesenchymal transition during pathological processes are given. Such kinds of epithelial to mesenchymal transition as endothelial-mesenchymal transition and back-mesenchymal to epithelial transition and their role in the wound healing process are enlightened. Conclusion. Epithelial to mesenchymal transition is a fundamental mechanism of histogenesis and tissue regeneration. Understanding the epithelial to mesenchymal transition and the factors involved in will help to create a theoretical framework for the development of new approaches to rational therapy of wound healing. Citation: Volkov KS, Kramar SB. [Role of epithelial-mesenchymal transition in the pathogenesis of dermal wound healing]. Morphologia. 2015;9(2):7-10. Russian

Role of lecture in the modern education system

In the article review discusses topical issues towards numerous forms of presentation as well as lecture: basic principles of lecture material preparing, basic points of the lecture standardization, modern technological capabilities providing while preparing lectures, motivational capabilities of lectures for students. High requirements for professional training on the subject, the information technologies accelerated development, ability for scientific and pedagogical activity — such requirements should be carried out for University lecturer. Today should be appointed the skills focused on a foreign language and a communication with native speakers. Lecture form of the teachers’ activity should be focused on an audience’s attention for a long period of time. Therefore, careful preparation on the lecture, accumulation of new scientific data, choice of modern technologies for presentation, adaptation of lectures in order to suit the audience, connection between theoretical topics with practical assignment should be carried out on the practical clinical activities, individual approach of the lecturer as well as themes presentation are key components for teachers’ activity during lecture preparation and presentation of material. В статье обсуждаются актуальные вопросы такой формы изложения материала как лекция: основные принципы подготовки лекционного материала, стандартизация основных положений лекции, использование современных технологических возможностей в подготовке лекций, мотивационные возможности лекций для работы со студентами. Высокие требования к профессиональной подготовке по предмету, ускоренное развитие информационных технологий, задатки к научной и педагогической работе — такие требования всегда выдвигались к лектору вуза. На сегодняшний день к ним прибавилось знание иностранного языка и свободное общение с носителями языка. Лекционная форма работы требует от преподавателя умения удерживать внимание аудитории на протяжении относительно длительного времени. Поэтому тщательная подготовка лекции, накопление новых научных данных, выбор современных технологий для изложения материала, адаптация лекции под особенности аудитории слушателей, связь теоретической темы с применением данных знаний в клинической практической деятельности, индивидуальный подход лектора к изложению темы — это основные составляющие при подготовке к лекционной форме изложения материала

Об’єктивність оцінювання знань студентів під час дистанційного навчання на кафедрах закладів вищої освіти

  ABSTRACT. Distance learning in medical universities of the country is gaining momentum and spreading rapidly due to the development of information technologies under the influence of many social and cultural factors. A large number of universities, technical, legal institutions of higher education have completely switched to online education. Even such a traditional and specific industry as medicine actively uses distance learning to improve the qualifications of doctors and to train interns. For listeners of FPK courses, distance learning is very convenient, economically and beneficial. There is no need to leave work or family, you can choose the time and schedule of classes. Also, spending on trips to another city, on accommodation and meals are gone. Can higher medical education institutions switch to distance learning entirely? Definitely not. In these universities, it is advisable to use a blended form of education. When the classical, traditional teaching system is complemented by technological forms and allows you to successfully solve the issues of preparation and translation of knowledge. Numerous information programs, visualizations, electronic textbooks and atlases, manipulators and simulators expand teaching opportunities, better illustrate theoretical material. But the questions of objective, high-quality control on the part of the teacher remain open and unsettled. The need for preliminary methodological training on the part of the teaching staff for remote education is emphasized. The development of uniform assessment criteria, replenishment of the base of test items, preparation of theoretical questions, illustration of practical skills for their use in remote control constitute the preparatory stage for providing remote interrogation. The authors of the article try to consider the possibilities of improving various forms of knowledge control and systematize approach to the organization of high-quality, comprehensive and standardized control of theoretical knowledge, practical skills and abilities of students.РЕФЕРАТ. Дистанційна форма навчання у вузах країни набирає обертів та швидко поширюється у зв’язку з розвитком інформаційних технологій, під впливом багатьох соціальних та культурних факторів. Велика кількість університетів, технічних, юридичних закладів вищої освіти повністю перейшли на он-лайн навчання. Навіть така традиційна та специфічна галузь як медицина активно застосовує дистанційне навчання для підвищення кваліфікації лікарів, для підготовки лікарів-інтернів. Для слухачів курсів ФПК дистанційне навчання дуже зручне та економічно вигідне. Не треба відриватися від роботи, від сім’ї, можна обрати час та графік занять. Ще й зникають такі матеріальні навантаження як поїздки у інше місто, витрати на проживання та харчування. Чи можуть вищі медичні навчальні заклади перейти на дистанційне навчання повністю? Однозначно ні. У цих закладах доцільніша змішана форма навчання. Коли класична, традиційна система викладання доповнюється технологічними заходами та дозволяє успішно вирішувати питання підготовки та транслювання знань. Чисельні інформаційні програми, візуалізації, електронні підручники та атласи, маніпулятори та симулятори розширюють можливості викладання, краще ілюструють теоретичний матеріал. Але питання об’єктивного, якісного контролю з боку викладача залишаються відкритими та не урегульованими. Підкреслюється необхідність попередніх методичних заходів з боку викладацького складу для дистанційного опитування. Розробка єдиних критеріїв оцінювання, поповнення бази тестових завдань, підготовка теоретичних питань, ілюстрація практичних навичок для їх застосування при дистанційному контролі складають підготовчий етап для забезпечення дистанційного опитування. Автори статті намагаються розглянути можливості удосконалення різноманітних форм контролю знань та систематизувати підходи для організації якісного, всебічного та стандартизованого контролю теоретичних знань, практичних навичок та умінь студентів