ЗНАЧЕННЯ «SOFT SKILLS» У ФОРМУВАННІ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ

The article presents the problem of forming the managerial competence of specialists in the field of human security. Particular attention is paid to the analysis of the concepts of "competence", "managerial competence," social competence ", the content of the concepts of" soft skills "," hard skills ". The set of basic knowledge necessary for the development of “soft skills” in forming the managerial competence of future specialists in the field of human security is analyzed. On the basis of the analysis of the psychological and pedagogical literature, it is determined that the structure of managerial competence is a complex integrated dynamic formation, containing worldview, technological, cognitive, psychological, personal, professional and proper management aspects. The essential characteristics of the competencies of the modern leader are presented: strategic, social, functional, managerial, communicative, professional. Soft skills include leadership skills, teamwork skills, teaching skills, negotiating skills, conflict resolution, goal setting and achievement goals, time management of personal and subordinate time, purposefulness, presentation skills, public speaking effective communication skills, stress resistance, creativity and more. The assumption is made that the presence of the listed skills and competences forms the “social competence” of the future manager. It is determined that social competence, along with strategic, functional, managerial, communicative and professional, is one of the defining competency characteristics of the manager, and its essential features give grounds for defining it as basic in the formation of the managerial competence of human security professionals. It is proved that the quality and efficiency of management activities of specialists in the field of human security depend on the degree of mastery of "social competence" and so-called "flexible competencies".У статті представлено проблему формування управлінської компетентності фахівців у галузі безпеки людини. Особливу увагу приділено аналізу понять «компетентність», «управлінська компетентність, «соціальна компетентність», розглянуто зміст понять «soft skills», «hard skills». Проаналізовано набір базових знань, необхідних для напрацювання «soft skills» у формуванні управлінської компетентності майбутніх фахівців у галузі безпеки людини. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено, що структура управлінської компетентності становить складне інтегроване динамічне утворення, що містить світоглядний, технологічний, когнітивний, психологічний, особистісний, професійний і власне управлінський аспекти. Представлено сутнісні характеристики складових компетентності сучасного керівника: стратегічну, соціальну, функціональну, управлінську, комунікативну, професійну. До так званих «soft skills» віднесено прояви лідерських яко-стей, навики командної роботи, вміння навчати, вміння проводити переговори, розв’язувати конфлікти, вміння ставити та досягати поставлених цілей, управляти часом особистим та часом підлеглих, цілеспрямованість, презентаційні навики, ораторське мистецтво, навички ефективної комунікації, стресостійкість, креативність тощо. Зроблено припущення, що наявність перелічених навичок та компетентностей формує «соціальну компетентність» майбутнього керівника. Визначено, що соціальна компетентність, поряд із стратегічною, функціональною, управлінською, комунікативною та професійною, є однією з визначальних компетентнісних характеристик управлінця, а її сутнісні ознаки дають підстави для її визначення як базової під час формування управлінської компетентності фахівців у галузі безпеки людини. Доведено, що від ступеня оволодіння «соціальною компетентністю», та так званими «гнучкими компетентностями» залежить якість та ефективність управлінської діяльності фахівців у галузі безпеки людини

Opportunities of video assisted minimally invasive operations in the lung and pleura surgery

Наведено аналіз застосування відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) операцій у 203 хворих із різною хірургічною патологією легень та плеври. У результаті проведених за допомогою ВАТС операційних втручань 200 хворих було виписано із стаціонару. Летальний результат відзначено у 3 (1,5 %) пацієнтів, хворих на рак легені IV стадії. Ускладнення після проведення ВАТС операцій відзначено в 17 (8,4 %) хворих. ВАТС операції дозволяють успішно поєднувати можливості закритих і відкритих операційних втручань у хірургії легень та плеври, а виконання міні-торакотомії істотно не ускладнює перебіг післяопераційного періоду і не впливає на терміни перебування хворих у стаціонарі. Також необхідно відзначити, що ВАТС хірургічні технології дозволяють істотно зменшити травматичність хірургічних втручань при гострій емпіємі плеври та знизити кількість хворих із переходом у хронічну форму.An analysis of the video-assisted thoracoscopic (VATS) operations in 203 patients with various surgical pathology of lungs and pleura is presented. As a result of using VATS surgical interventions 200 patients were discharged from hospital. The lethal outcome occurred in 3 (1.5 %) patients with IV stage lung cancer. Complications after VATS operations noted in 17 (8.4 %) patients. VATS operations can successfully combine the possibilities of closed and open surgical interventions in surgery of the lungs and pleura, and execution mini thoracotomy not significantly complicate the postoperative period and does not affect the length of stay of patients in hospital. Also it should be noted that the VATS surgical techniques can significantly reduce the invasiveness of surgical interventions in acute pleural empyema and reduce the number of patients with the transition to the chronic form

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РВНОРІВНЕВОЇ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

The Article deals with the methodological supports of psychological and pedagogical personnel training of emergency situations subdivisions at different levels. The description of the developed by authors course “Professionally directed pedagogy with psychology bases” for master degree cadets preparation is proposed.У статті обгрунтовано науково-методичне забезпечення різнорївневої психолого-педагогічяої підготовки особового склад}' підрозділів з надзвичайних ситуацій. Пропонується опис розробленого авторами інтегративного курсу «Професійно спрямована педагогіка з основами-психології» для магістерської підготовки курсантів

Значення відеоторакоскопічних операцій у диференціальній діагностиці дисемінованих та вогнищевих процесів легень

Differential diagnosis of focal and disseminated pulmonary lesions causes difficulties for many practitioners. A wide range of diseases with a similar X-ray pattern requires the improvement of surgical techniques in order to quickly and efficiently, as well as a minimally invasive determination of the aetiology of pathological condition. In the article, a comparative evaluation of the video-assisted thoracoscopic and open lung resections for the differential diagnosis of focal and disseminated lung lesions of unknown aetiology was carried out. Through the use of minimally invasive surgical techniques, there was two-fold reduction of the operation length, extent of blood loss, number of complications and length of hospital stay achieved. The possibility of using high-frequency electric welding of living tissues in video-assisted thoracoscopic surgery was also shown.Дифференциальная диагностика очаговых и диссеминированных поражений легких вызывает затруднения у многих практикующих врачей. Широкий спектр заболеваний, которые могут давать схожую рентгенологическую картину, требует усовершенствования хирургических методик с целью быстрого и эффективного, а также минимально инвазивного определения этиологии патологического процесса. В данной работе проведена сравнительная оценка видеоторакоскопических и открытых резекций легкого для дифференциальной диагностики очаговых и диссеминированных поражений легких неясной этиологии. Благодаря использованию миниинвазивных хирургических методик удалось в два раза сократить длительность операции, степень кровопотери, количество осложнений и длительность стационарного лечения. Также продемонстрирована возможность использования электросварочных хирургических технологий в видеоторакоскопической хирургии.Диференціальна діагностика вогнищевих та дисемінованих уражень легень викликає труднощі у багатьох практикуючих лікарів. Широкий спектр захворювань, що можуть давати подібну рентгенологічну картину, вимагає удосконалення хірургічних методик з метою швидкого та ефективного, а також мінімально інвазивного визначення етіології патологічного процесу. У даній роботі проведена порівняльна оцінка відеоторакоскопічних та відкритих резекцій легені для диференціальної діагностики вогнищевих і дисемінованих уражень легень неясної етіології. Завдяки застосуванню мініінвазивних хірургічних методик вдалося удвічі скоротити тривалість операції, ступінь крововтрати, кількість ускладнень і тривалість стаціонарного лікування. Також продемонстрована можливість використання електрозварювальних хірургічних технологій у відеоторакоскопічній хірургії

Role of electric welding technologies in minimally invasive thoracic surgery

Поява безшовних електрозварювальних технологій дозволила почати їх широке використання в малоінвазивній тора кальній хірургії. Особливо корисним виявилося їх використання при виконанні відеоторакоскопічних резекцій легені (ВТРЛ). Мета. Оцінити можливості різних методик електрозварювальних ВТРЛ. Атипові ВТРЛ виконані у 91 хворого з різною хірургічною патологією грудної клітки. Було виконано 59 операцій по закритій методиці та 32 відеоасистованих, доповнених мініторакотомією. Виконання безшовних ВТРЛ виконувалось за допомогою електрозварювальних апаратів ЕК-300М1 і «Liga Sure Valleylab» та набором електрохірургічних інструментів. У деяких хворих безшовна методика доповнювалась механічним швом за допомогою ендостаплерів і традиційних зшивачів апаратів УО-40 та УС-30.Appearance of non-suture electric welding technologies allows their wide application in minimally invasive thoracic surgery. Most important is the application of these methods in video-assisted thoracoscopic lung resections (VTLR). Aim. To analyze the possibilities of different methods of electric welding VTLR. Video-assisted thoracoscopic lung resections were performed in 91 patients with different surgical pathologies of thorax. 59 of all operations were conducted by closed methods and 32 were made by video-assisted technology with minithoracotomy. Non-suture VTLRs were performed with the use of electric welding complexes EK-300M1 and “LigaSure Valleylab”, and electrosurgical instruments. Few patients with non-suture methods were additionally sealed with mechanical sutures by using endostaplers and traditional stitching apparatus УО-40 and УС-30

Place of video-assisted thoracoscopicopic operations in differential diagnosis of disseminated and focal pulmonary lesion

Дифференциальная диагностика очаговых и диссеминированных поражений легких вызывает затруднения у многих практикующих врачей. Широкий спектр заболеваний, которые могут давать схожую рентгенологическую картину, требует усовершенствования хирургических методик с целью быстрого и эффективного, а также минимально инвазивного определения этиологии патологического процесса. В данной работе проведена сравнительная оценка видеоторакоскопических и открытых резекций легкого для дифференциальной диагностики очаговых и диссеминированных поражений легких неясной этиологии. Благодаря использованию миниинвазивных хирургических методик удалось в два раза сократить длительность операции, степень кровопотери, количество осложнений и длительность стационарного лечения. Также продемонстрирована возможность использования электросварочных хирургических технологий в видеоторакоскопической хирургии.Диференціальна діагностика вогнищевих та десемінованих уражень легень викликає труднощі у багатьох практикуючих лікарів. Широкий спектр захворювань, що можуть давати подібну рентгенологічну картину, вимагає удосконалення хірургічних методик з метою швидкого та ефективного, а також мінімально інвазивного визначення етіології патологічного процесу. У даній роботі проведена порівняльна оцінка відеоторакоскопічних та відкритих резекцій легені для диференціальної діагностики вогнищевих і дисемінованих уражень легень неясної етіології. Завдяки застосуванню мініінвазивних хірургічних методик вдалося удвічі скоротити тривалість операції, ступінт крововтрати, кількість ускладнень і тривалість стаціонарного лікування. Також продемонсирована можливість використання електрозварювальних хірургічних технологій у відеоторакоскопічній хірургії.Differential diagnosis of focal and disseminated pulmonary lesions causes difficulties for many practitioners. A wide range of diseases with a similar X-ray pattern require the improvement of surgical techniques in order to quickly and efficiently, as well as minimally invasive determination of the aetiology of pathological condition. In the article, a comparative evalution of the video-assisted thoracoscopic and open lung resections for the differential diagnosis of focal and disseminated lung lesions of unknown aetiology was carried out. Thtough the use of minimally invasive surgical techniques, there was two-fold reduction of the operation lenght, extent of blood loss, number of complications and length of hospital stay achieved. The possibility of using high-frequency electric welding of living tissues in video-assisted thoracoscopic surgery was also shown

Experience of surgical treatment of esophageal rupture of various localization

Узагальнений досвід лікування 61 потерпілого з приводу розриву стравоходу (РС) різної етіології. Наведено хірургічну тактику залежно від рівня перфорації. Доведено необхідність накладання первинного шва стравоходу незалежно від строків з моменту РС, доцільність тимчасового виключення стравоходу. Померли 14 (22,9 %) хворих. Найгірші результати відзначені при спонтанному розриві нижньої третини стравоходу (летальність 18 %). Встановлено перспективність застосування мініінвазивних технологій в лікуванні хворих з приводу РС.Experience of treatment of 61 injured persons for esophageal rupture of various etiology was summarized. Surgical tactics, depending on the perforation level, was adduced. Necessity of the primary esophageal suturing, not depending on terms of the rupture occurrence was proved, and expediency of performing temporary exclusion of the esophagus as well. In total 14 (22,9 %) patients died. Poorest results were noted in spontaneous rupture of the esophageal in lower third (lethality 18 %). Respective of application of miniinvasive technologies in treatment of patients, suffering esophageal rupture, is stressed

Возможности видеоторакоскопических операций в лечении заболеваний органов грудной клетки и плевры

Відеоторакоскопічні операції є методом вибору в лікуванні травм грудної клітки, дисемінованих процесів та ексудативних плевритів неясної етіології, спонтанного пневмотораксу, доброякісних пухлин легенів і органів грудної клітки, емпієми плеври.The article presents the modern methods of operative medical treatment of diseases of the thorax with the usage of videothoracoscopic technique in 2,064 patients. The method of performing different videothoracoscopic interferences both under the local and general anaesthesia is described in details. The special attention is payed to such interferences depending on the type of pathology, and also features of their anaesthetic providing. Advantages of endoscopic operations over the traditional open operations on the thoracic organs are indicated. Lethality after endoscopic operations made up 0.05%.В статье приведены современные методы лечения заболеваний грудной клетки с применением видеоторакоскопической техники у 2064 больных. Описана методика проведения различных видеоторакоскопических вмешательств под местным и общим обезболиванием. Особое внимание уделено таким вмешательствам в зависимости от вида патологии, а также особенностям их анестезиологического обеспечения. Показано преимущество эндоскопических операций перед традиционными открытыми на органах грудной клетки. Летальность после эндоскопических операций составила 0,05 %