Deutschland erzählt : методичні рекомендації з домашнього читання німецькою мовою за оповіданнями німецьких авторів (для студентів ІІІ–V курсів інститутів та факультетів іноземних мов)

Методичні рекомендації призначені для використання на заняттях з практики німецької мови, а також для самостійної роботи студентів-германістів з метою вдосконалення навичок розуміння німецькомовного оригінального художнього тексту, розширення словникового запасу, розвитку вмінь монологічного та діалогічного мовлення

Людина як об’єкт порівняння у фреймових структурах «Людина і Природа» (на матеріалі творів Т. Гарді)

Аналізуються порівняльні фреймові структури на позначення людини і природи в англомовному літературно-художньому дискурсі. Досліджується функціонування фреймових структур, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «ЛЮДИНА», є об’єктом порівняння, а термінальні елементи, що репрезентують фрейм «ПРИРОДА», – суб’єктом порівняння. The article is devoted to the analysis of the comparative frame structures, that denote man and nature in the English belles-lettres discourse. We investigate the functioning of the frame structures, in which the terminal elements, that symbolize the frame “Man”, are the object of comparison, and the terminal elements, that represent the frame “Nature”, are the subject of comparison

Фреймова лексика на позначення природи та людських почуттів у художньому дискурсі (на матеріалі творів Т. Гарді)

У даній статті аналізується архітектоніка поетичних творів Томаса Гарді з точки зору фреймової організації однієї з лексичних груп – групи “Природа і людина”. The present article analyses discourse architectonics of the poetic works written by Thomas Hardy from the standpoint of the frame organization of one of the main lexico-subject groups of literary works – the group “Nature and Man”

Відображення внутрішнього світу людини у фреймових структурах ‘Людина і Природа’ (на матеріалі роману Е. Штріттматтера «Чудодій»)

Дослідження фреймових зв’язків у літературно-художньому дискурсі – складний та конструктивний процес. Особливо плідним у цьому відношенні може виявитись аналіз структур, які описують взаємини людини і природи з точки зору екологічної проблематики, що може бути предметом подальших наукових розвідок у галузі дискурсної лінгвістик

Фреймові стратегії літературно-художнього дискурсу

Стаття присвячена висвітленню теоретичних питань стосовно теорії фреймів та аналізу функціонування фреймових структур на позначення природи у творі Е.Штріттматтера “Чудотворець”. Лексику, яка формує ці фрейми, складають як літературні одиниці, так і розмовні варіанти та наукові терміни. Майстерність письменника виявляється також у використанні територіальних дублетів та синонімічних варіантів. The present article reveals some theoretical questions concerning theory of frames and analyses the functioning of the frame structures which express nature in the work of E.Strittmatter “Der Wundertäter”. Lexical units that form these frames are represented by literary and colloquial variants as well as scientific terms. Author’s artistic skill is especially vivid in the use of territorial doublets and synonymic variants

Фреймові структури „Людина і Природа“ у літературно-художньому дискурсі (на матеріалі роману Т. Гарді “Тесс із роду д’Ербервіллів”)

Стаття присвячена аналізу фреймових структур ‘Людина і Природа’ у романі англійського письменника Т. Гарді «“Тесс із роду д’Ербервіллів”». Досліджено особливості використання термінальних елементів, що представляють фрейм «“Природа”», у відображенні різних сторін людської сутності (внутрішнього світу, фізичного стану, зовнішності тощо). The article is devoted to the analysis of the frame structures ‘Man and Nature’ in the novel of the English writer Th. Hardy ‘Tess of the d’Urbervilles’. The use peculiarities of the terminal elements, that represent the frame “Nature”, are investigated in author’s reflection of different sides of human essence (inner world, physical state, appearance etc.

The Relevance of the Frame Theory in the Modern Linguistics

У статті йдеться про теорію фреймів, яка, пройшовши певні етапи розвитку у психології та штучному інтелекті, набуває згодом лінгвістичного статусу, завдячуючи своїм входженням у мовознавчу сферу Ч. Філлмору. Фрейми розглядаються як структури лексичних одиниць, об’єднаних навколо певної тематики та пов’язаних спільною участю в актуалізації авторської прагматики. The article deals with the frame theory, that having passed certain stages of its development in psychology and artificial intelligence, gains a linguistic status, owing its entry into the language science to Ch. Fillmore. Frames are treated as the structures of lexical units, joined together by a certain theme and a common participation in actualization of the author pragmatics