Intercultural Communication Skills as an International Tool for the Development of English-Language Communicative Competencies

Мета цього експериментального дослідження полягала в тому, щоб з'ясувати, чи можна використовувати навички міжкультурного спілкування як інструмент розвитку комунікативних англомовних компетенцій. Для цього використовувався досвід трьох країн: Нідерландів, Сінгапуру та Бельгії. Населення цих країн має високий рівень володіння англійською як іноземною. У ході дослідження було проведено педагогічний експеримент. Проведено опитування 137 учасників експерименту. Результати обробляли математичними методами дисперсійного аналізу, коефіцієнту Коена та критерію Пірсона. Також використовувалося програмне забезпечення статистики. Виявлено, що використання таких методів навчання англійської мови як перегляд англомовних фільмів, читання англомовних художніх творів мовою оригіналу сприяє розвитку навичок міжкультурної комунікації. Ефективна участь у живому спілкуванні студентів з англомовними іноземними однокласниками та віртуальний обмін. Однак найкращих результатів можна досягти, послідовно застосовуючи ці три методи. Дослідження показало, що використовувані методи навчання, які сприяли розвитку навичок міжкультурного спілкування, також позитивно вплинули на розвиток англомовних комунікативних компетенцій. Встановлений зв'язок дає підстави стверджувати, що навички міжкультурної комунікації можна використовувати як інструмент розвитку англомовних комунікативних компетенцій. Подальші дослідження мають бути зосереджені на пошуку способів оптимізації навчальних програм, пошуку ефективних методів та орієнтації учасників на розвиток навичок міжкультурного спілкування.Цель этого экспериментального исследования состояла в том, чтобы выяснить, можно ли использовать навыки межкультурного общения в качестве инструмента для развития коммуникативных англоязычных компетенций. Для этого использовался опыт трех стран: Нидерландов, Сингапура и Бельгии. Население этих стран имеет высокий уровень владения английским языком как иностранным. В ходе исследования был проведен педагогический эксперимент. Был проведен опрос 137 участников эксперимента. Результаты обрабатывали математическими методами дисперсионного анализа, коэффициента Коэна и критерия Пирсона. Также использовалось программное обеспечение для статистики. Выявлено, что использование таких методов обучения английскому языку, как просмотр англоязычных фильмов, чтение англоязычных художественных произведений на языке оригинала, способствует развитию навыков межкультурной коммуникации. Эффективны участие в живом общении студентов с англоязычными иностранными студентами и виртуальный обмен. Однако наилучших результатов можно добиться, последовательно применяя эти три метода. Исследование показало, что используемые методы обучения, которые способствовали развитию навыков межкультурного общения, также оказали положительное влияние на развитие англоязычных коммуникативных компетенций. Установленная связь дает основание утверждать, что навыки межкультурной коммуникации могут быть использованы как инструмент развития англоязычных коммуникативных компетенций. Дальнейшие исследования должны быть сосредоточены на поиске способов оптимизации учебных программ, поиске эффективных методов и ориентации участников на развитие навыков межкультурного общения.The aim of this experimental study was to find out whether intercultural communication skills can be used as a tool to develop communicative English-speaking competencies. The experience of three countries: the Netherlands, Singapore, and Belgium was used for this purpose. The population of these countries has a high level of English as a foreign language. The pedagogical experiment was conducted in the course of research. A survey of the 137 participants in the experiment was conducted. The results were processed by mathematical methods of analysis of variance, Cohen’s coefficient and Pearson’s chi-squared test. Statistics software was also used. It was found that the use of such English teaching methods as watching English-language films, and reading English-language art works in the original language promotes the development of intercultural communication skills. Participation in live communication between students and English-speaking foreign classmates and virtual exchange are effective. However, the best results can be achieved by applying these three methods in sequence. The study showed that the teaching methods used, which contributed to the development of intercultural communication skills, also had a positive impact on the development of English-language communicative competencies. The established connection gives grounds to claim that the intercultural communication skills can be used as a tool for the development of English-language communicative competencies. Further research should focus on finding ways to optimize curricula, finding effective methods and focusing participants on the development of intercultural communication skills

Optical Properties of Runaway Electron Preionized Diffuse Discharges and Their Applications for Excilamps and Lasers

The results of experimental investigations of diffuse (volume) nanosecond elevated-pressure discharges in a non-uniform electric field at a time resolution of a recording system being equal to ≈100 ps are presented in this paper. The application of the runaway electrons preionized diffuse discharge is promising for obtaining high-power radiation pulses in the VUV and UV spectral region

СВС-Металокомпозити-структурна самоорганізація. Мультирівневих ієрархічна схема.

В процессе первичного структурообразования в СВС-композитах само организуются три типа диссипативных структур, обеспечивающих дискретизацию энергии синтеза, ”накачанную” в материал, на макро-, мезо- и микроскопическом уровнях:– динамические микроструктуры каркасного типа, обеспечивающие конвективное перераспределение диффузионных и кристаллизующихся жидкофазных конвективных потоков;– квазистатические структуры мезоскопического масштаба, связанные с гетерофазной взаимодиффузией ингредиентов композита;– динамические диссипативные субструктуры, обеспечивающие стабилизацию структурных ингредиентов композита на атомном уровне, в результате когерентной туннельной диффузии.Особо следует отметить стадийность и локальную мультиуровневую саморгонизацию процесса первичного структурообразования, включающую фрагментацию и ”цементирование” ингредиентов структуры композита; образование мультиуровневых структурных композиций из матричного твердого раствора и фазы упрочнителя; коагуляцию и коалесценцию; образование ”вторичных” структур; смешивание составляющих композитов на атомном уровне. Соотношение интенсивностей адаптации и диссипации энергии на каждой стадии структурообразования определяется формой и размером соответствующих структурных компонентов, коэффициентами многофазной диф-фузии, а также температурным потенциалом стадий структурообразования. Поскольку каждая стадия структурообразования характеризуется собственным набором резонансных частот, возможна оптимизация технологических факторов получения оксиднолегированных композитов, заключающаяся в последовательном усилении информационного фактора (температуры, компактирующего давления).У процесі первинного структуроутворення в СВС-композитах саме організуються три типу дисипативних структур, що забезпечують дискретизацию енергії синтезу, "накачану" в матеріал, на макро-, мезо- і мікроскопічному рівнях:- Динамічні мікроструктури каркасного типу, що забезпечують конвективное перерозподіл дифузійних і кристаллизующихся жидкофазная конвективних потоків;- Квазістатичні структури мезоскопические масштабу, пов'язані з гетерофазной взаімодіффузіей інгредієнтів композиту;- Динамічні дисипативні субструктури, що забезпечують стабілізацію структурних інгредієнтів композиту на атомному рівні, в результаті когерентної тунельної дифузії.Особливо слід відзначити стадійність і локальну мультирівневих саморгонізацію процесу первинного структуроутворення, що включає фрагментацію і "цементування" інгредієнтів структури композиту; освіту мультирівневих структурних композицій з матричного твердого розчину і фази упрочнителя; коагуляцію і коалесценцію; освіта "вторинних" структур; змішування складових композитів на атомному рівні. Співвідношення інтенсивностей адаптації та дисипації енергії на кожній стадії структуроутворення визначається формою і розміром відповідних структурних компонентів, коефіцієнтами багатофазної диф-фузії, а також температурним потенціалом стадій структуроутворення. Оскільки кожна стадія структуроутворення характеризується власним набором резонансних частот, можлива оптимізація технологічних чинників отримання оксіднолегірованних композитів, що полягає в послідовному посиленні інформаційного фактора (температури, компактірующего тиску)