Low voltage FLC for fast active matrix displays

The process of FLC director reorientation in alternating electric field is considered for the case when interaction of FLC molecules with the substrates results in partial unwinding the helix structure and motion of domain walls. The hysteresis-free electrooptical response as fast as 50…70 μs was achieved in the FLC cell of 1.3-μm thickness in the electric field 1 V/μm. This result is very important for the practical use of FLC in fast active matrix displays

COMPARATIVE ANALYSIS OF MULTI-YEAR EPIZOOTIC SITUATION ON ORTHOHANTAVIRUS INFECTION IN THE POPULATION OF APODEMUS AGRARIUS AND MICROTUS FORTIS IN THE NATURAL FOCI OF THE SOUTH OF FAR EAST OF RUSSIA

Цель. Изучить особенности эпизоотического процесса в популяциях мышевидных грызунов – носителей ортохантавирусов Hantaan и Fuzong в природных очагах инфекции Приморского края.Материалы и методы. Инфицированность ортохантавирусом 14 494 Apodemus agrarius и 2 887 Microtus fortis, отловленных в 1981–2016 гг, в разных районах края, оценивали по обнаружению специфического антигена в иммуноферментном анализе или специфических антител в непрямом методе флуоресцирующих антител (НМФА). Для более показательного сравнительного анализа многолетней динамики инфицированности в популяциях грызунов период исследования был разделен на три 12-летних периода (1981–1992 гг, 1993–2004 гг. и 2005–2016 гг.). Статистическая обработка полученных данных производилась с использованием программного обеспечения Statistica 10.0 (Statsoft, США) и статистических калькуляторов предоставленных сервисом http://medstatistic.ru.Результаты. Полученные результаты многолетней динамики инфицированности ортохантавирусом демонстрируют практически синхронные подъемы/спады инфицированности в популяциях двух видов грызунов, однако, несмотря на доминирование в отловах полевой мыши, за исследованный период отмечена статистически достоверная тенденция уменьшения активности эпизоотического процесса в её популяции. В то же время в популяции M. fortis в биотопах совместного обитания статистически достоверное снижение инфицированности отмечено только в последние 12 лет.Заключение. Таким образом, в последние годы в луго-полевых биотопах Приморского края отмечено снижение активности эпизоотического процесса в популяциях грызунов – носителей ортохантавируса Hantaan, имеющее важное значение для заболеваемости геморрагической лихорадкой с почечным синдромом в регионе.Aim. Characterization of long-term epizootic processes in the populations of murine rodents, the carriers of different orthohantaviruses (Hantaan and Fuzong) in the rural areas of Primorski Krai.Materials and methods. Total 14 494 Apodemus agrarius and 2 887 Microtus fortis, trapped during 1981–2016 in different foci were examined on the presence of orthohantavirus antigen and/or antibodies with the help of immunoenzyme assay (ELISA) and indirect fluorescent antibodies test (IFAT), subsequently. For clear demonstration the obvious tendencies of long-term infectious processes in the rodent’s populations the study period was divided into three 12-years periods (1981–1992, 1993–2004, 2005–2016 г). Statistical analysis was performed using software Statistica 10.0 (Statsoft, США) and statistical tools, provided by service of http://medstatistic.ru.Results. Lon-term dynamics of epizootic processes in the populations of natural hosts of orthohantaviruses Hantaan and Fuzong was demonstrated by similar synchronicity. However, in spite of dominance of A. agrarius in the catching during the study period the rate of infection in the populations of this rodent species is characterized by statistically significant decrease of epizootic activity. While in the population of M. fortis in the areas of concomitant habitat the significant decrease of orthohantavirus infection was noted only during last 12 years.Conclusion. Thus, epizootic activity in the population of rodents – reservoirs of orthohantavirus Hantaan in the step-forest biotopes of Primorsky Krai has been decreased, that was very important and resulted in change of epidemiology of hemorrhagic fever with renal syndrome in the region

Fast bistable intensive light scattering in helix-free ferroelectric liquid crystals.

A new type of ferroelectric liquid crystal (FLC) is considered, where the reorientation of the director (main optical axes) at the interaction of an electric field with the FLC's spontaneous polarization is due to the movement of spatially localized waves with a stationary profile: solitons arise at the transition due to the Maxwellian mechanism of energy dissipation. Under certain conditions, the appearance of such waves leads to the formation of a structure of transient domains, and as a consequence, to the scattering of light. The Maxwellian mechanism of energy dissipation allows one to reduce the electric field strength at which the maximum efficiency of light scattering is achieved down to 2-3 V/μm and to increase the frequency of light modulation up to 3-5 kHz. Intensive bistable light scattering in an electro-optical cell filled with a specially designed helix-free FLC was studied, and a stable scattering state can be switched on and off for a few tens of microseconds and memorized for a few tens of seconds.Russian Academy of SciencesThis is the author accepted manuscript. The final version is available from The Optical Society via http://dx.doi.org/10.1364/AO.55.00348

FEATURES OF HEMORRHAGIC FEVER WITH RENAL SYNDROME AMONG CHILDREN POPULATION OF THE PRIMORSKI KRAI

Hemorrhagic fever with renal syndrome is a widespread natural-borne infection of orthohantavirus etiology in the territory of the  Russian Federation. Male patients of working age dominated, which  is associated with their professional and social activity. Although the  rate of children among all cases of this infection in our country is 2.5 %, the variety of clinical symptoms causes the problem in the diagnostic of this disease.The purpose of this work was to study the characteristics of  orthohantavirus infection among children and adolescents of  Primorski Krai.Materials and methods. A retrospective analysis of 60 serologically confirmed cases of orthohantavirus infection in children and  adolescents was carried out. Patients were divided into age  subgroups with a link to the possibility of infection in the urban or rural locations.Results. The prevalence of men aged 15-17 years among all studied patients was established. However, children starting from 3 years old are at risk of infection in rural areas of the region too, which is  related to proximity of natural landscapes. Circulation in the  Primorski Krai of two pathogenic orthohantaviruses (Hantaan and  Seoul) causes yearround registration of human orthohantavirus infection, including children.Conclusion. The Primorski Krai is an endemic territory for orthohantavirus infection, with the simultaneous circulation of  several orthohantaviruses. Risk of infection within all categories of  the population, including children, in whom the disease can occur  more often in a moderate form and with variety of different  symptoms, is related with the activation of the epizootic process in the rodent’s populations

Modern concepts and methodological recommendations for teaching economic disciplines: tasks of the course «Digital management of transport infrastructure»

The article is devoted to the study of modern concepts of teaching economic disciplines on the example of the course of the discipline "Digital Management of transport infrastructure" developed by scientists and Methodological recommendations for this discipline have been developed. The methodological guidelines developed by the authors on the discipline "Digital Management of transport infrastructure" will contribute to the generalization and systematization of the acquired theoretical knowledge and practical skills of Digital technology management in the period of rapid digitalization of all sectors of the economy, digital development of technologies and innovations, informatization of society. The discipline "Digital Management of transport infrastructure" developed by the authors gives an opportunity to study the essence of the digital category and its features, to understand and gain skills in the Digital environment at a practical level and learn how to work in it, gives an understanding of the Digital tools of the future specialist and their effectiveness, shows the directions of strategic management of the development of Ukrainian enterprises on the principles of digitalization

Спектр вірусів, виділених із рослин Pulsatilla pratensis (Ranunculaceae) природної флори України

The article is devoted to virus screening of wild plants of Ukraine’s flora. The object of the research is the Red Book plant Pulsatilla pratensis (L.) Mill., which grows on the territory of Kanev Nature Reserve. Isolated isometric infectious virus-like particles with diameters of 34, 36, 43, 47, 50 and 57 nm were isolated from selected plants of P. pratensis. In our research, determination of the infectious nature of the pathogen, host range, concentration of viruses in plants, species identity and virus isolation from the mixture in mixed viral infections were carried with using indicator plants. The typical viral symptoms were observed on indicator plants: browning of the leaf plate, mottling, chlorosis and necrosis. All symptoms were systemic and could be caused by a variety of viruse species. Virions with sizes from 34 to 43 nm produced the necrotic and chlorotic spotting on Chenopodium amaranticolor Coste and Reyn. On the other hand, virions with sizes from 47 to 57 nm produced the necrosis, chlorosis and deformation of the leaf plates on Cucumis sativus L. That is not typical for viruses previously discovered on P. pratensis. The viruses isolated in these plants viruses were cumulated in small concentrations and rapidly lost their infectivity. The number of isolated viruses was insufficient for their identification. Four bacteriophage isolates with long phage tails of different size were isolated from P. pratensis roots and radical soil. The biological (lytic) activity towards the tracer bacteria, the morphology of negative colonies, and bacteriophage protein structure were characterized. According to our research, it is possible to divide phages into three subgroups that probably correspond to three different types of viruses. Results of the polypeptide analysis may reflect an evolutionary process in a population of phages that had a common ancestor. Comparison of phage proteins of different hosts shows a variety of molecular weights of polypeptides comprising up to several dozens of proteins. The results of the current work lay the basis for studying the spread of viruses in nature and determination of their relationships in biocenoses. Робота присвячена скринінгу вірусів на рослинах природної флори України. Досліджено червонокнижну рослину Pulsatilla pratensis (L.) Mill. Із рослин P. pratensis, відібраних на території Канівського природного заповідника, виділено інфекційні вірусоподібні частинки діаметром 34, 36, 43, 47, 50 та 57 нм, які мали різне коло рослин-індикаторів. Віріони розміром 34–43 нм викликали некротичну та хлоротичну плямистість на Chenopodium amaranticolor Coste and Reyn., а 47–57 нм – некрози, хлорози та деформацію листкових пластинок на Cucumis sativus L. За допомогою рослин-індикаторів визначали інфекційну природу збудника, коло хазяїв, відокремили вірус із суміші змішаних вірусних інфекціq, визначали концентрацію вірусів у рослинах, а також встановлювали видову приналежність патогену. На рослинах-індикаторах спостерігали симптоми, характерні для вірусної інфекції: побуріння листкової пластинки, крапчастість, хлорози та некрози. Всі симптоми були системними та, ймовірно, викликаними різними вірусами. Нажаль, виділені віруси в рослинах-індикаторах накопичувалися у незначних концентраціях і швидко втрачали інфекційність, через що ми не мали змоги остаточно їх ідентифікувати та детально охарактеризувати. Припускаємо, що ці частки можуть належати бактеріофагові, а симптоми на рослинах Ch. amaranticolor викликав іншій вірус. Для перевірки цього припущення у подальших дослідженнях зосередилися на одночасному виділенні вірусів рослин і бактеріофагів. Із кореневищ P. pratensis і навколокореневого ґрунту виділено чотири ізоляти бактеріофагів із довгими хвостовими відростками, різних за розмірами. Охарактеризовано біологічну (літичну) активність стосовно індикаторних бактерій, морфологію негативних колоній та білковий склад бактеріофагів. За результатами дослідження, фаги розділили на три підгрупи, що імовірно відповідають трьом різним видам вірусів. Результати аналізу поліпептидного складу можуть відображати певний еволюційний процес у популяції фагів, що мали спільного предка. Порівняння білків фагів різних хазяїв показує різноманіття молекулярних мас їх поліпептидів, до складу яких входить декілька десятків білків. Отримані результати закладають основу для вивчення розповсюдження окремих вірусів у природі, визначення їх взаємозв’язків у біоценозах. Робота присвячена скринінгу вірусів на рослинах природної флори України. Досліджено червонокнижну рослину Pulsatilla pratensis (L.) Mill. Із рослин P. pratensis, відібраних на території Канівського природного заповідника, виділено інфекційні вірусоподібні частинки діаметром 34, 36, 43, 47, 50 та 57 нм, які мали різне коло рослин-індикаторів. Віріони розміром 34–43 нм викликали некротичну та хлоротичну плямистість на Chenopodium amaranticolor Coste and Reyn., а 47–57 нм – некрози, хлорози та деформацію листкових пластинок на Cucumis sativus L. За допомогою рослин-індикаторів визначали інфекційну природу збудника, коло хазяїв, відокремили вірус із суміші змішаних вірусних інфекціq, визначали концентрацію вірусів у рослинах, а також встановлювали видову приналежність патогену. На рослинах-індикаторах спостерігали симптоми, характерні для вірусної інфекції: побуріння листкової пластинки, крапчастість, хлорози та некрози. Всі симптоми були системними та, ймовірно, викликаними різними вірусами. Нажаль, виділені віруси в рослинах-індикаторах накопичувалися у незначних концентраціях і швидко втрачали інфекційність, через що ми не мали змоги остаточно їх ідентифікувати та детально охарактеризувати. Припускаємо, що ці частки можуть належати бактеріофагові, а симптоми на рослинах Ch. amaranticolor викликав іншій вірус. Для перевірки цього припущення у подальших дослідженнях зосередилися на одночасному виділенні вірусів рослин і бактеріофагів. Із кореневищ P. pratensis і навколокореневого ґрунту виділено чотири ізоляти бактеріофагів із довгими хвостовими відростками, різних за розмірами. Охарактеризовано біологічну (літичну) активність стосовно індикаторних бактерій, морфологію негативних колоній та білковий склад бактеріофагів. За результатами дослідження, фаги розділили на три підгрупи, що імовірно відповідають трьом різним видам вірусів. Результати аналізу поліпептидного складу можуть відображати певний еволюційний процес у популяції фагів, що мали спільного предка. Порівняння білків фагів різних хазяїв показує різноманіття молекулярних мас їх поліпептидів, до складу яких входить декілька десятків білків. Отримані результати закладають основу для вивчення розповсюдження окремих вірусів у природі, визначення їх взаємозв’язків у біоценозах.

Адаптація бактеріофагів до нового хазяїна під час подолання міжвидового бар’єру

Four wild type phage isolates were tested on P. syringae isolated from potato tuber samples collected in the Kiev and Cherkasy regions of Ukraine. The isolated phages formed clear plaques and had a virion size of 2 to 12 nm. Electron microscopy showed that the phages were of similar size and structure and consisted of isometric particles with long tails characteristic of the Podoviridae family. The effectiveness of phage culturing on bacteria different from the original host was also studied on two phytopathogenic strains of Pseudomonas savastanoi pv. рhaseolicola 4013 and P. syringae pv. tabaci 223. However, no stable isolates could be extracted from P. savastanoi pv. phaseolicola as the plages became inactive after a few passages on the bacterial culture. In order to overcome this, the phages were first cultured on P. syringae pv. tabaci before being transferred to P. savastanoi pv. рhaseolicola. The titers obtained were compared with phage titers from the original host bacteria. Thus, it was determined that the changes occuring in phages after their transfer to the Pseudomonas strain 4013 were irreversible. The changes were evaluated by comparing the effectiveness of phage culturing after a cycle of passages on strains 4013 and 223 where the phages were adapted to strain 4013 after being cultured on strain 223. Additionally, the effectiveness of phage culturing on strain 223 was also determined. The change in the effectiveness of phage culturing for the entire phage range suggests the presence of a defensive system in bacteria when the phages were transferred from strain 223 to strain 4013. The irreversibility of the changes occuring in phages was also tested and it was determined that phages 223/4 and 7591/2 adapt to original hosts and swiftly restore their original titers. Phage 7591/1, however, showed titers that were lower than the ones obtained from the original host culture. The testing of the irreversibility of changes in phages after culturing on P. savastanoi pv. phaseolicola was then tested and the results showed that three phage isolates adapted to their original hosts quickly, but not isolate 7591/1. A possible explanation in this case could be a gradual adaptation of the phages to bacteria through a large number of reproductive cycles. Проводили дослідження чотирьох ізолятів фагів дикого типу до Pseudomonas syringae, виділених із бульб картоплі. Зразки для аналізів відібрані в Київській та Чернігівській областях. Виділені фаги утворюють прозорі негативні колонії та мають різні розміри (2–12 нм). Електронограма показала, що фаги мають подібну будову, являють собою ізометричні частки з коротким хвостовим відростком. Група досліджуваних фагів належить до родини Podoviridae. Визначили ефективність посіву фагів за умов зміни бактерій-хазяїв із використанням двох штамів фітопатогенних бактерій Pseudomonas savastanoi pv. рhaseolicola 4013 та P. syringae pv. tabaci 223. Із проб, які виявляли літичну активність на перших етапах до P. savastanoi pv. рhaseolicola, не вдалось виділити стабільні ізоляти фагів, оскільки вони втрачали активність після наступних пасажів на бактеріальній культурі. Щоб подолати захисні системи клітини, виділені фаги спочатку пасивували на P. syringae pv. tabaci, а потім на P. savastanoi pv. рhaseolicola. Отримані титри порівнювали з числовими значеннями титрів фагів на власній бактерії-хазяїні. Встановили необоротність змін у фагів під час переходу до пасажів фагів на Pseudomonas штам 4013. Оцінено характер змін шляхом порівняння ефективності посіву фагів після циклу пасажів на штамах 4013 та 223. Досліджувані фаги після пасивування на штамі 223 адаптували до штаму 4013. Визначали ефективність посіву на Pseudomonas штам 223. Зміна ефективності посіву для всього ряду фагів свідчить про наявність захисного бар’єру в бактерій при переході з культури Pseudomonas штам 223 на культуру Pseudomonas штам 4013. Установили зміни у фагах за впливу бактерії хазяїна, про що свідчить різна ефективність посіву. Перевірка необоротності змін, набутих у процесі пасивування на штамі 4013, показала, що фаги 223/4 та 7591/2 швидко адаптувались до вихідного хазяїна, відновивши початковий титр. Для фага 7591/1 також спостерігається збільшення титру, проте до значень, нижчих за вихідні. Перевірка необоротності змін, набутих під час пасивування на P. savastanoi pv. phaseolicola, показала, що три фаги швидко адаптувались до вихідного хазяїна, відновивши початковий титр, на відміну від фага 7591/1. Одним із пояснень у даному випадку може бути послідовна подальша адаптація фагів до бактерії в процесі великого числа репродукційних циклів. Проводили дослідження чотирьох ізолятів фагів дикого типу до Pseudomonas syringae, виділених із бульб картоплі. Зразки для аналізів відібрані в Київській та Чернігівській областях. Виділені фаги утворюють прозорі негативні колонії та мають різні розміри (2–12 нм). Електронограма показала, що фаги мають подібну будову, являють собою ізометричні частки з коротким хвостовим відростком. Група досліджуваних фагів належить до родини Podoviridae. Визначили ефективність посіву фагів за умов зміни бактерій-хазяїв із використанням двох штамів фітопатогенних бактерій Pseudomonas savastanoi pv. рhaseolicola 4013 та P. syringae pv. tabaci 223. Із проб, які виявляли літичну активність на перших етапах до P. savastanoi pv. рhaseolicola, не вдалось виділити стабільні ізоляти фагів, оскільки вони втрачали активність після наступних пасажів на бактеріальній культурі. Щоб подолати захисні системи клітини, виділені фаги спочатку пасивували на P. syringae pv. tabaci, а потім на P. savastanoi pv. рhaseolicola. Отримані титри порівнювали з числовими значеннями титрів фагів на власній бактерії-хазяїні. Встановили необоротність змін у фагів під час переходу до пасажів фагів на Pseudomonas штам 4013. Оцінено характер змін шляхом порівняння ефективності посіву фагів після циклу пасажів на штамах 4013 та 223. Досліджувані фаги після пасивування на штамі 223 адаптували до штаму 4013. Визначали ефективність посіву на Pseudomonas штам 223. Зміна ефективності посіву для всього ряду фагів свідчить про наявність захисного бар’єру в бактерій при переході з культури Pseudomonas штам 223 на культуру Pseudomonas штам 4013. Установили зміни у фагах за впливу бактерії хазяїна, про що свідчить різна ефективність посіву. Перевірка необоротності змін, набутих у процесі пасивування на штамі 4013, показала, що фаги 223/4 та 7591/2 швидко адаптувались до вихідного хазяїна, відновивши початковий титр. Для фага 7591/1 також спостерігається збільшення титру, проте до значень, нижчих за вихідні. Перевірка необоротності змін, набутих під час пасивування на P. savastanoi pv. phaseolicola, показала, що три фаги швидко адаптувались до вихідного хазяїна, відновивши початковий титр, на відміну від фага 7591/1. Одним із пояснень у даному випадку може бути послідовна подальша адаптація фагів до бактерії в процесі великого числа репродукційних циклів.