The role of sentinel lymph nodes in breast cancer

Introduction. The problem of improving early diagnosis and prognosis of breast cancer remains one of the most actual for current oncological practice. Taking into account a close correlation between the general prevalence of breast neoplasms and mortality from breast cancer, this problem is not only of professional interest, but also has medical-social and socio-economic significance. The purpose of the study is to improve the quality of the sentinel lymph node detection in patients with breast cancer using ICG. Material and methods. At the period 2009–2016, 400 patients with T1-T3N0M0 breast cancer were operated on. All the patients were divided into two groups using two dyes – Patent Blue and ICG. The patients after mastectomy with a sentinel lymph node biopsy had a clinical diagnosis of T2-T3N0M0 breast cancer more often. In group I, 100 patients had the sentinel lymph node biopsy. Lymph node staining was performed using Patent Blue dye. In group II, sentinel lymph nodes biopsy was conducted with the Patent Blue dye and another fluorescent dye — ICG, which was also injected on the affected side of the breast. After ICG dye introduction, in 15 minutes the stained green lymph nodes were detected using special equipment. Criteria for inclusion of patients in the clinical trial: 1) breast cancer patients of any age with T1-3N0M0, I-II AB disease stage; 2) patients with clinically unaffected lymph nodes N0 after examination. Criteria for exclusion of patients from the clinical trial: The exceptions were T3-T4 tumors > 5 cm in diameter, or the skin and chest wall invasion, as well as palpable axillary lymph nodes, 3 or more affected lymph nodes with sentinel lymph node biopsy; 3) patients after radiation therapy. Results. The tumor histology was performed after the node trephine biopsy. The main aims of sentinel nodes detection were staging and improving the breast cancer patients’ life quality after surgical treatment. The post-mastectomy syndrome, the main manifestation of which is swelling of the upper extremity is a big problem for patients because it affects their life quality and disturbs their usual lifestyle. The sentinel lymph node detection, in contrast to axillary lymph node dissection of I-II level, significantly minimizes all the risks of postmastectomy syndrome, in particular, impaired lymphatic drainage in the form of lymphatic edema of the upper extremity, impaired venous outflow in the form of stenoses or the axillary and/or subclavian veins occlusion, rough scars which limit the function of the extremity in the shoulder joint, and brachioplexitis. Conclusions. The study of sentinel lymph nodes significantly improves the results of surgical treatment of breast cancer patients. Based on the clinical-laboratory and histological examinations, new data were obtained concerning the sentinel lymph node detection using two dyes, the choice of the surgical intervention volume and reduction of complications rate at the postoperative period. We found that fluorescent lymphography is highly effective, which allows to recommend it for implementation into the clinical practice. The frequency of sentinel lymph node detection in breast cancer patients is 98% in the control group, 100% – in the main group. On the basis of the obtained results, the sentinel lymph node detection algorithm and the surgical management of patients with breast cancer was developed and implemented into practice, which allowed to reduce the number of complications with using two dyes for the sentinel lymph node detection from 19% to 2% (χ2 =15.37, p<0.001). Recurrence of breast cancer fell from 13% to 8%

Diagnostic biopsy of sentinel lymph nodes in mammary gland cancer

Objective.To improve the diagnostic biopsy of sentinel lymph nodes in patients, suffering mammary gland cancer, using fluorescent lymphography, and to reduce the quantity of postoperative complications. Materials and methods. In 2016 – 2021yrs period on the base of Odessa Regional Clinical Hospital 400 patients, suffering mammary gland cancer Stages Т1–Т3N0М0, were operated on with application of fluorescent lymphography, using two dyers – the patent blue and indocyanine green. All the patients were distributed into two groups. In Group I (a control one) in 200 patients the sentinel lymph nodes biopsy was performed. The dyer patent blue was applied for the lymph nodes coloring.In Group II (the main) in 200 women–patients the sentinel lymph nodes biopsy, using the patent blue and fluorescent dyer indocyanine green, was performed. Both dyers were injected subdermally along the external areolar edge in the dose 2 ml of the dyer solution. Results. Total 5–year survival after axillary lymphodissection and after the sentinel lymph node biopsy have constituted 91and 92%, accordingly, while the recurrence–free 5–year survival – 82.2 and 83.9%, accordingly. Regional recurrence in sentinel lymph nodes on the affected mammary gland side was diagnosed in 1.1% of the women–patients. In 58% of the women–patients the sentinel lymph nodes were clear, and that’s why a subsequent lymphodissection was not indicated to perform. Metastatic lymph nodes were revealed in 42% of the women–patients. Conclusion. The method of diagnostic biopsy of sentinel lymph nodes in patients, suffering mammary gland cancer, using dyers, permits in majority of them to abandon traumatic operations in favor of organ–preserving interventions, thus reducing the postoperative complications rate significantly

Rationale for extent of operation choice in rectal cancer

Colorectal cancer (CRC) remains relevant occupying one of the leading places in morbidity and mortality among oncological diseases. It reaches 13.5% in the structure of tumor diseases tending to increase. The aim of the work to improve the choice of surgical treatment management and reduce the number of intraoperative and postoperative complications in rectal cancer patients

Обргрунтування хірургічної тактики лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом

В данной работе приведен ретроспективный анализ лечения 177 больных с распространенным гнойным перитонитом в возрасте от 18 до 90 лет. Женщин 57 (32,2 %), мужчин – 120 (67,8 %). В зависимости от выбранной хирургической тактики лечения все пациенты были разделены на две группы. В первую группу вошли 71 пациент у которых, в комплексном лечении распространенного гнойного перитонита применялась тактика «релапаротомии по требованию». Во вторую группу вошло 106 пациентов у которых, в комплексном лечении распространенного гнойного перитонита использовалась методика «программируемых санаций» брюшной полости.У дисертаційній роботі проведено аналіз, науково-теоретичне узагальнення та запропоновано власне рішення актуальної задачі клінічної хірургії – покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострий розповсюджений гнійний перитоніт шляхом розробки алгоритму лікування даної категорії хворих.The work deals with a retrospective analysis of management of 177 patients with the diffuse purulent peritonitis (DPP) at the age from 18 to 90 – women 57 (32.2 %), men – 120 (67.8 %). Depending on the type of surgical management all patients were divided into two groups. The first group consisted of 71 patients who were conducted “demand relaparotomy” in the complex medical treatment of diffuse purulent peritonitis. The second group included 106 patients who were conducted a method of “programmable sanitation” of abdominal region in the complex treatment of diffuse purulent peritonitis

The role of sentinel lymph nodes in breast cancer

The problem of improving early diagnosis and prognosis of breast cancer remains one of the most actual for current oncological practice. Taking into account a close correlation between the general prevalence of breast neoplasms and mortality from breast cancer, this problem is not only of professional interest, but also has medical-social and socio-economic significance. The purpose of the study is to improve the quality of the sentinel lymph node detection in patients with breast cancer using ICG. Material and methods. At the period 2009–2016, 400 patients with T1-T3N0M0 breast cancer were operated on. All the patients were divided into two groups using two dyes – Patent Blue and ICG. The patients after mastectomy with a sentinel lymph node biopsy had a clinical diagnosis of T2-T3N0M0 breast cancer more often. In group I, 100 patients had the sentinel lymph node biopsy. Lymph node staining was performed using Patent Blue dye. In group II, sentinel lymph nodes biopsy was conducted with the Patent Blue dye and another fluorescent dye – ICG, which was also injected on the affected side of the breast. After ICG dye introduction, in 15 minutes the stained green lymph nodes were detected using special equipment

Navigation surgery for intraoperative sentinel lymph node detection using icg in breast cancer patients

In 2020 more than 2.2 million cases of breast cancer were registered, and these figures indicate that this disease is very widespread. Lymphatic metastasis is one of the most important causes of local recurrence of breast cancer and is unfavorable factor of prognosis. The purpose of the work is to improve the method of intraoperative diagnosis of the sentinel lymph node in patients with breast cancer. Between 2016 and 2021, 200 patients with T1-T3N0M0 breast cancer were operated at the Odesa Regional Clinical Hospital. Two types of dyes - Patent Blue and ICG were used. The patients who had mastectomy with sentinel lymph node biopsy as a rule had a clinical diagnosis of T2-T3N0M0 breast cancer. In group 1, 100 patients had sentinel lymph node biopsy. Staining of lymph nodes was performed using Patent Blue. In group 2, 100 patients, sentinel lymph nodes biopsy was conducted using fluorescent dye ICG, which was also administered subdermally. A total five-year survival rate after axillary lymph dissection and sentinel lymph node biopsy was 91% and 92%, respectively. A five-year recurrence-free survival rate after axillary lymph dissection was approximately 82.2%, and after sentinel lymph node biopsy - 83.9%. Regional recurrence in the sentinel lymph nodes on the affected side were found in only 1.1% of cases. The sentinel lymph nodes were intact in 58% of patients, so, the next lymph dissection was not performed. The affected lymph nodes were observed in 42% of patients. The time of follow-up ranged from 60 to 180 months. The recurrence was registered in 0.2%. The study revealed no difference in total and recurrence-free survival rate between the groups. With detected mts lesions of the axillar (sentinel) lymph nodes, the operation should be continued with an obligatory determination of the second and third order lymph nodes. The extent of surgical intervention is determined on the operating table based on the results of intraoperative histological examination. The fluorescent lymphography method has a high accuracy - 99%, which allows to recommend it for implementation into clinical practice

The role of «early» relaparotomy in acute diffuse purulent peritonitis treatment

Цель ­работы – изучить роль «ранней» релапаротомии в лечении больных с острым разлитым гнойным перитонитом. Проанализированы результаты лечения 35 пациентов в возрасте от 26 до 90 лет, которые в 2013–2014 гг. были прооперированы в областной клинической больнице г. Одессы по поводу острого распространенного гнойного перитонита. Мужчин было 27 (77,14 %), женщин – 8 (22,86 %). Причинами перитонита были: перфорация язвы двенадцатиперстной кишки – у 9 (25,7 %) пациентов, перфорация тонкой кишки – у 5 (14,3 %), острый аппендицит – у 11 (31,4 %), абсцесс брюшной полости невыясненной этиологии, вскрывшийся в брюшную полость, – у 2 (5,7 %), острая спаечная кишечная непроходимость с некрозом тонкой кишки – у 1 (2,85 %), перфорация дивертикула сигмовидной кишки – у 3 (8,6 %), ущемленная вентральная грыжа с некрозом тонкой кишки – у 1 (2,85 %), закрытая травма живота с разрывом сигмовидной кишки – у 3 (8,6 %).Мета ­роботи – вивчити роль «ранньої» релапаротомії в лікуванні хворих з гострим поширеним гнійним перитонітом. Проаналізовано результати лікування 35 пацієнтів віком від 26 до 90 років, які у 2013–2014 рр. були прооперовані в обласній клінічній лікарні м. Одеси з приводу гострого поширеного гнійного перитоніту. Чоловіків було 27 (77,14 %), жінок – 8 (22,86 %). Причинами перитоніту були: перфорація виразки дванадцятипалої кишки – у 9 (25,7 %) пацієнтів, перфорація тонкої кишки – у 5 (14,3 %), гострий апендицит – в 11 (31,4 %), абсцес черевної порожнини нез’ясованої етіології, який розлився у черевну порожнину, – у 2 (5,7 %), гостра спайкова кишкова непрохідність з некрозом тонкої кишки – в 1 (2,85 %), перфорація дивертикулу сигмоподібної кишки — у 3 (8,6 %), защемлена вентральна грижа з некрозом тонкої кишки – в 1 (2,85 %), закрита травма живота з розривом сигмоподібної кишки – у 3 (8,6 %).The aim – to study the «early» relaparotomy role in patients treatment with acute diffuse purulent peritonitis. The treatment results of 35 patients aged from 26 to 90, operated for acute diffuse purulent peritonitis, have been analyzed. The patients were operated in Regional Hospital during 2013–2014. There were 27 men (77.14 %), and 8 women (22.86 %). The peritonitis was caused by duodenal perforation in 9 (25.7 %) patients, small intestine perforation – 5 (14.3 %), acute appendicitis – 11 (31.4 %), unknown etiology abdominal abscess poured into the abdominal cavity – 2 (5.7 %), acute adhesive intestinal obstruction with small intestine necrosis – 1 (2,85 %), sigmoid colon diverticulum perforation – 3 (8.6 %), strangulated ventral hernia with small intestine necrosis – 1 (2,85 %), closed abdomen injury with sigmoid colon rupture – 3 (8.6 %)

Diagnostic biopsy of sentinel lymph nodes in mammary gland cancer

Мета роботи: удосконалити діагностичну біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів у хворих із раком молочної залози шляхом використання флуоресцентної лімфографії та зменшити кількість післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи. У період з 2016 по 2021 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було оперовано 400 пацієнток із раком молочної залози Т1–Т3N0М0 з використанням флуоресцентної лімфографії за допомогою двох барвників: патентованого синього та індоціаніну зеленого. Усі пацієнти були розподілені на дві групи. У першій (контрольній) групі 200 пацієнткам виконували біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів. Для фарбування лімфатичних вузлів використовували барвник патентований синій. У другій (основній) групі 200 пацієнткам виконували біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів з використанням барвника патентованого синього і флуоресцентного барвника індоціаніну зеленого. Обидва барвники вводили субдермально по зовнішньому краю ареоли в кількості 2 мл розчину барвника. Результати. Загальна п'ятирічна виживаність після аксилярної лімфодисекції та після біопсії «сторожового» лімфатичного вузла становила 91 і 92% відповідно, безрецидивна п'ятирічна виживаність – 82,2 і 83,9% відповідно. Лише у 1,1% пацієнток було виявлено регіонарний рецидив у «сторожові» лімфатичні вузли на боці ураженої молочної залози. У 58% пацієнток «сторожові» лімфатичні вузли були чисті, отже, наступну лімфодисекцію їм не виконували. Метастатично уражені лімфатичні вузли було виявлено у 42% пацієнток. Висновки. Методика діагностичної біопсії «сторожових» лімфатичних вузлів за допомогою барвників при раку молочної залози дозволяє у переважної більшості пацієнток відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігальних та значно знизити частоту післяопераційних ускладнень.Objective.To improve the diagnostic biopsy of sentinel lymph nodes in patients, suffering mammary gland cancer, using fluorescent lymphography, and to reduce the quantity of postoperative complications. Materials and methods. In 2016 – 2021yrs period on the base of Odessa Regional Clinical Hospital 400 patients, suffering mammary gland cancer Stages Т1–Т3N0М0, were operated on with application of fluorescent lymphography, using two dyers – the patent blue and indocyanine green. All the patients were distributed into two groups. In Group I (a control one) in 200 patients the sentinel lymph nodes biopsy was performed. The dyer patent blue was applied for the lymph nodes coloring.In Group II (the main) in 200 women–patients the sentinel lymph nodes biopsy, using the patent blue and fluorescent dyer indocyanine green, was performed. Both dyers were injected subdermally along the external areolar edge in the dose 2 ml of the dyer solution. Results. Total 5–year survival after axillary lymphodissection and after the sentinel lymph node biopsy have constituted 91and 92%, accordingly, while the recurrence–free 5–year survival – 82.2 and 83.9%, accordingly. Regional recurrence in sentinel lymph nodes on the affected mammary gland side was diagnosed in 1.1% of the women–patients. In 58% of the women–patients the sentinel lymph nodes were clear, and that’s why a subsequent lymphodissection was not indicated to perform. Metastatic lymph nodes were revealed in 42% of the women–patients. Conclusion. The method of diagnostic biopsy of sentinel lymph nodes in patients, suffering mammary gland cancer, using dyers, permits in majority of them to abandon traumatic operations in favor of organ–preserving interventions, thus reducing the postoperative complications rate significantly

Періодичність програмних санацій черевної порожнини в хірургічному лікуванні розповсюдженного гнійного перитоніту

Целью работы являлось определение наилучшей периодичности программных санаций брюшной полости у больных с разлитым гнойным перитонитом. Произведен анализ результатов лечения 79 пациентов в возрасте от 18 до 90 лет, которые были оперированы в Одесской областной клинической больнице (ООКБ) по поводу острого распространенного гнойного перитонита (ОРГП) в период с 2000 по 2014 г. Интервал между этапными санациями составлял от 24 до 72 часов. Во время оперативного вмешательства и последующих программированных санаций брюшной полости у пациентов проводили забор участка париетальной брюшины с дальнейшим гистологическим исследованием. Полученные клинические и морфологические данные доказали, что периодичность между программными санациями брюшной полости должна составлять 48 часов. Именно в это время в биоптатах брюшины наблюдалась выраженная положительная репаративная динамика, но не появлялись признаки хронизации воспаления, что уменьшает вероятность развития третичных форм перитонита.The aim of this work was to determine an appropriate frequency of scheduled sanations of abdominal cavity in patients with diffuse purulent peritonitis. The results of treatment of 79 patients aged from 18 to 90, operated on for acute diffuse purulent peritonitis, are adduced. The patients were operated in Odessa Regional Hospital during 2000 - 2014. The interval between staged sanations was from 24 to 72 hours. During the surgery and following scheduled sanations of abdominal cavity a sample of parietal peritoneum was taken with the purpose of further histological study. The clinical and morphological study show that interval between the scheduled abdominal sanations must be 48 hours. During this period, the biopsies of the peritoneum showed positive reparative dynamics, but no signs of chronicity of inflammation, which reduces the possibility of tertiary type of peritonitis development.Метою робити було виявлення найбільш вдалої періодичності програмних санацій черевної порожнини у хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. Виконано аналіз результатів лікування 79 пацієнтів у віці від 18 до 90 років, які були оперовані в Одеській обласній клінічній лікарні (ООКЛ) з приводу гострого розповсюдженого гнійного перитоніту (ГРГП) в період з 2000 по 2014 р. Інтервал між етапними санаціями складав від 24 до 72 годин. Під час оперативного втручання і подальших програмованих санацій черевної порожнини у пацієнтів проводили забір ділянки парієтальної очеревини з подальшим гістологічним дослідженням. Отримані клінічні і морфологічні дані довели, що періодичність між програмованими санаціями черевної порожнини повинна складати 48 годин. Саме в цей час у біоптатах очеревини спостерігалася значна позитивна репаративная динаміка, і не з’являлися ознаки хронізації запалення, що зменшує вірогідність розвитку третинних форм перитоніту

Expediency of the compressive hosiery application as a preventive method for the ventral hernias occurrence in patients after laparotomy

Мета роботи: уважно вивчити наукове обгрунтування практики післяопераційного бандажування, зібрати необхідну інформацію, описати використання такої практики з оцінкою її корисності. Дослідження щодо вивчення впливу компресійного трикотажу у хворих після лапаротомії як методу попередження виникнення вентральних гриж проведено з вересня 2021 р. по грудень 2022 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні. До дослідження залучено 35 пацієнтів віком від 18 до 65 років, яким було виконано тотальну серединну лапаротомію з приводу хірургічних захворювань. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну (18 пацієнтів, яким застосовували бандажування) і контрольну (17 пацієнтів без бандажування). Оцінювали частоту виникнення післяопераційних вентральних гриж та інтенсивність післяопераційного болю у групах. Отримані результати показали, що за показниками частоти виникнення післяопераційних вентральних гриж та інтенсивності післяопераційного болю досліджувані групи пацієнтів істотно не відрізнялися. Висновки. Отримані дані дають підстави вважати, що бандажування не впливає значущо на розвиток гриж та не має можливої користі з точки зору зменшення післяопераційного болю.Objective. To study meticulously the scientific substantiation of the postoperative bandaging practice, to gather necessary information, concerning this practical procedure application, with estimation of its advantages. Materials and methods. The investigation, concerning the impact of compression hosiery in patients after laparotomy as a preventive method for the abdominal hernias occurrence was conducted in period from Sep. 2021 yr to Dec. 2022 yr on the base of Odessa Regional Clinical Hospital. Into the investigation 35 patients, ageing from 18 to 65 yrs old, were included, in whom a total median laparotomy was performed for surgical diseases. The patients were distributed into two Groups: the main (18 patients, in whom bandaging was applied) and a control one (17 patients without bandaging). The frequency of postoperative abdominal hernias occurrence and intensity of postoperative pain were estimated in the groups. Results. The data obtained have shown, that the groups investigated did not essentially differ in accordance to the abdominal hernias occurrence frequency and intensity of postoperative pain. Conclusions. The data obtained witness that bandaging do not influence the hernias occurrence significantly and do not impact postoperative pain unpredictably