ЗМІНИ КИСНЕВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРИФЕРІЙНИХ ТКАНИН У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ЛІМФОБЛАСТНУ ЛЕЙКЕМІЮ В УМОВАХ КОМОРБІДНОСТІ

The oxygen supply of the peripheral tissues and its violations are the most important mechanisms in the emergence of the many diseases and its progression. The studying of the mechanisms and diagnostic criteria of the oxygen supply violations of tissues in patients with oncohematological diseases in conditions of comorbidity can contribute to development of correction methods of the detected changes. The aim of the study – to evaluate the state of the oxygen supply of peripheral tissues in patients with chronic lymphoblastic leukemia and concomitant stable ischemic heart disease. Material and Methods. The oxygen supply of the peripheral tissues was evaluated by the indixes of arterial and venous blood oxygenation: the arterial blood saturation (Sa.O2), the venous blood saturation (Sv.O2), the oxygen content in the arterial blood (Ca.O2), the oxygen content in the venous blood (Cv.O2) and also the oxygen volume consumption by the peripheral tissues (Da.O2-Dv.O2). This index was determined by the pulse oximetry and oximetry methods. Results. There was an expressed violations of the oxygen supply of the peripheral tissues in patients with chronic lymphoblastic leukemia and concomitant stable ischemic heart disease, that detected by the certainty decreasing of the venous blood saturation, the oxygen content in the arterial blood and the oxygen volume consumption by the peripheral tissues compared with the inspected patients with chronic lymphoblastic leukemia without concomitant stable ischemic heart diseases. Conclusions. There was the significant violations of the arterial and venous oxygenation in patients with chronic lymphoblastic leukemia and concomitant stable ischemic heart disease, that detected by the certainty decreasing of the venous blood saturation Sv.O2 (р<0,01), the oxygen content in the arterial blood Са.О2 (р<0,01) and also the oxygen volume consumption by the peripheral tissues Da.O2–Dv.O2 (p<0,05), compared with patients with chronic lymphoblastic leukemia without concomitant stable ischemic heart disease. This violations can be a sign of the pronounced decreasing of the oxygen supply of peripheral tissues in the progressing of the main disease in conditions of comorbidity.Кислородное обеспечение периферических тканей и его нарушение является чрезвычайно важным механизмом в возникновении многих заболеваний и их прогрессировании. Изучение механизмов и диагностических критериев нарушений кислородного обеспечения тканей организма у больных онкогематологическими заболеваниями в условиях коморбидности может способствовать разработке методов коррекции выявленных изменений. Цель – оценить состояние кислородного обеспечения периферических тканей у больных хронической лимфобластной лейкемией с сопутствующей стабильной ишемической болезнью сердца. Материал и методы. Кислородное обеспечение периферических тканей оценивали при помощи показателей оксигенации артериальной и венозной крови: сатурация артериальной крови (Sa.O2), сатурация венозной крови (Sv.O2), содержание кислорода в артериальной крови (Ca.O2), содержание кислорода в венозной крови (Cv.O2), а также объем кислорода, потребленного периферическими тканями (Da.O2–Dv.O2). Данные показатели изучали методом пульсоксиметрии и оксиметрии. Результаты. У больных хронической лимфобластной лейкемией и сопутствующей стабильной ишемической болезнью сердца обнаружены выраженные нарушения кислородного обеспечения периферических тканей с достоверным снижением сатурации венозной крови, содержания кислорода в артериальной крови и объема кислорода, потребленного периферическими тканями, в сравнении с обследованными больными хронической лимфобластной лейкемией без сопутствующей стабильной ишемической болезни сердца. Выводы. У больных хронической лимфобластной лейкемией и сопутствующей стабильной ишемической болезнью сердца обнаружены выраженные нарушения оксигенации артериальной и венозной крови, что подтверждается достоверным снижением сатурации венозной крови Sv.O2 (р<0,01), содержания кислорода в артериальной крови Са.О2 (р<0,01) и объема кислорода, потребленного периферическими тканями Da.O2–Dv.O2 (p<0,05), в сравнении с пациентами с хронической лимфобластной лейкемией без сопутствующей ишемической болезни сердца. Обнаруженные изменения могут быть свидетельством существенного снижения кислородного обеспечения периферических тканей при прогрессировании основного заболевания в условиях коморбидности.Кисневе забезпечення периферійних тканин та його порушення є надзвичайно важливим механізмом у виникненні багатьох захворювань та їх прогресуванні. Вивчення механізмів та діагностичних критеріїв порушень кисневого забезпечення тканин організму у хворих на онкогематологічні заворювання в умовах коморбідності може сприяти розробці методів корекції виявлених змін. Мета – оцінити стан кисневого забезпечення периферійних тканин у хворих на хронічну лімфобластну лейкемію із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця. Матеріал і методи. Кисневе забезпечення периферійних тканин оцінювали за допомогою показників оксигенації артеріальної та венозної крові: сатурація артеріальної крові (Sa.O2), сатурація венозної крові (Sv.O2), вміст кисню в артеріальній крові (Ca.O2), вміст кисню у венозній крові (Cv.O2), а також об’єм кисню, спожитого периферійними тканинами (Da.O2–Dv.O2). Дані показники визначали методом пульсоксиметрії та оксиметрії. Результати. У хворих на хронічну лімфобластну лейкемію із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця виявлено виражені порушення кисневого забезпечення периферійних тканин із достовірним зниженням сатурації венозної крові, вмісту кисню в артеріальній крові та об’єму кисню, спожитого периферійними тканинами, у порівнянні із обстеженими хворими на хронічну лімфобластну лейкемію без супутньої стабільної ішемічної хвороби серця. Висновки. У хворих на хронічну лімфобластну лейкемію із супутньою стабільною ішемічною хворобою серця виявлено виражені порушення оксигенації артеріальної та венозної крові, що підтверджується достовірним зниженням сатурації венозної крові Sv.O2 (р<0,01), вмісту кисню в артеріальній крові Са.О2 (р<0,01) та об’єму кисню, спожитого периферійними тканинами Da.O2–Dv.O2 (p<0,05), порівняно з хворими на хронічну лімфобластну лейкемію без супутньої ішемічної хвороби серця. Виявлені зміни можуть бути свідченням суттєвого зниження кисневого забезпечення периферійних тканин при прогресуванні основного захворювання в умовах коморбідності

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ СТАНДАРТНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЛЬФА-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

The use of α-lipoic acid in patients with stable ischemic heart disease (IHD) with diabetic neurophaty of lower extremities considerably promotes the oxygen providing of peripheral tissues.The aim of the work was to promote efficiency of treatment of neurophaty for patients with stable IHD and concomitant type 2 diabetes mellitus.Materials and methods. 54 patients with stable IHD and concomitant type 2 diabetes mellitus, complicated neurophaty were inspected. Echocardioscopy, estimation of neurological symptoms, research of esthesiaes, and also estimation of parameters of oxigenation of arterial and venous blood were conducted. All patients got standard therapy of stable IHD and α-lipoic acid in day's dose 600 mgs during 1 month.Results. Complex application of α-lipoic acid with standard therapy of stable IHD considerably improves the neurological symptomatology of neurophaty and oxygen providing of lower extremities.РЕЗЮМЕ. Использование альфа-липоевой кислоты (α-ЛК) у больных со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС) с диабетической полинейропатией нижних конечностей (ДПНК) значительно повышает кислородное обеспечение периферических тканией.Целью работы было повысить эффективность комплексного лечения ДПНК у больных со стабильной ИБС с сопутствующим СД 2 типа.Материал и методы. Обследовано 54 больных со стабильной ИБС с сопутствующим СД 2 типа, осложненным ДПНК. Проведены эхокардиоскопия, оценка неврологических симптомов, исследование чувствительностей, а также оценка параметров оксигенации артериальной и венозной крови. Все больные получали стандартную терапию стабильной ИБС и α-ЛК в суточной дозе 600 мг на протяжении 1 месяца.Результаты. Комплексное применение α-ЛК со стандартной терапией стабильной ИБС значительно улучшает неврологическую симптоматику ДПНК и кислородное обеспечение тканей нижних конечностей.РЕЗЮМЕ. Застосування альфа-ліпоєвої кислоти (α-ЛК) у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) із діабетичною полінейропатією нижніх кінцівок (ДПНК) значно підвищує кисневе забезпечення периферійних тканин.Метою роботи було підвищити ефективність комплексного лікування ДПНК у хворих на стабільну ІХС із супутнім ЦД 2 типу.Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на стабільну ІХС із супутнім ЦД 2 типу, ускладненим ДПНК. Проведено ехокардіоскопію, оцінку неврологічних симптомів, дослідження чутливостей, а також оцінку параметрів оксигенації артеріальної і венозної крові. Усі хворі отримували стандартну терапію стабільної ІХС та α-ЛК у добовій дозі 600 мг/добу протягом 1 місяця.Результати. Комплексне застосування α-ЛК із стандартною терапією стабільної ІХС значно покращує неврологічну симптоматику ДПНК та кисневе забезпечення тканин нижніх кінцівок

ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ФАКТОРІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

Purpose: to optimize the provision of medical care considering gender aspects on the basis of studying the features of risk factors for cardiovascular diseases. Materials and Methods. Bibliosemantic and analytical methods were used to in-depth study of gender characteristics of risk factors for cardiovascular diseases. Results. It is believed that cardiovascular disease mainly affects men, and for women the main threat is cancer. Actually, heart disease affects women more and is much more common than all forms of cancer combined. And this is a fact that today, unfortunately, is unknown to the general public. In the overall structure of mortality, almost half of all deaths are cardiovascular diseases, of which 49 % – in women and 40 % – in men. The common belief that women have less risk factors for developing this pathology is also wrong. The results of many studies have shown that risk factors in women and men have many gender characteristics and differences that must be considered in the diagnostics and treatment of cardiovascular pathology by general practitioners and cardiologists. It is known that most patients of both sexes with risk factors lead an unhealthy lifestyle, don`t reach the target values of blood pressure, lipid and glycemic profiles, which affects the duration and quality of life. Conclusions. As part of the general strategy to combat the mortality of the population, in particular the working age, from diseases of the circulatory system, a special strategy to combat overall mortality from this cause should be developed and it should become a priority.Мета: на основі вивчення особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань оптимізувати надання медичної допомоги з урахуванням гендерних аспектів. Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи з метою поглибленого вивчення гендерних особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань. Результати. Вважається, що на серцево-судинні захворювання переважно хворіють чоловіки, а для жінок основною загрозою є рак. Насправді хвороби серця уражають більше жінок і є значно поширенішими за всі форми раку разом. І це той факт, який сьогодні, на жаль, невідомий широкому загалу. У загальній структурі смертності майже половина всіх летальних випадків припадає на серцево-судинні захворювання, із них 49 % – у жінок і 40 % – у чоловіків. Поширена думка, що жінки мають менше факторів ризику розвитку цієї патології, також є хибною. Результати багатьох досліджень довели, що фактори ризику в жінок та у чоловіків мають багато гендерних особливостей та відмінностей, які необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні кардіоваскулярної патології лікарями загальної практики і кардіологами. Відомо, що більшість пацієнтів обох статей з факторами ризику ведуть нездоровий спосіб життя, не досягають цільових значень артеріального тиску, ліпідного та глікемічного профілей, що впливає на тривалість та якість життя. Висновки. У складі загальної стратегії протистояння смертності населення, зокрема працездатного віку, від хвороб системи кровообігу повинна бути вироблена спеціальна стратегія боротьби із загальною смертністю від цієї причини і вона повинна стати пріоритетною

ПОРУШЕННЯ КИСНЕВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРИФЕРІЙНИХ ТКАНИН ПРИ АНЕМІЇ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

The article evaluated the indexes of oxygenation of arterial and venous blood in 37 patients with chronic heart failure and anaemia. The expediency of applications the definitions of indexes oxygenation of arterial and venous blood in this patients was exhausted.В статье приведена оценка показателей оксигенации артериальной и венозной крови у 37 больных с хронической сердечной недостаточностью и анемией. Обоснована целесообразность определения параметров оксигенации артериальной и венозной крови у данной категории больных.У статті наведено оцінку показників оксигенації артеріальної і венозної крові  у 37 хворих на хронічну серцеву недостатність та анемію. Обгрунтовано доцільність визначення параметрів оксигенації артеріальної і венозної крові у даної категорії хворих

ДЕЯКІ АСПЕКТИ КОРЕКЦІЇ ЛІПІТЕНЗІЇ – НОВОЇ ПРОБЛЕМИ У СУЧАСНІЙ КАРДІОЛОГІЇ

Ліпітензія – це сучасний термін, що описує адитивний вплив артеріальної гіпертензії та гіперхолестеринемії на ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ). Згідно з епідеміологічними дослідженнями, понад 50 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) мають гіперліпідемію. Мета дослідження – оцінити ефективність сучасної антигіпертензивної терапії у поєднанні зі статинотерапією та урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) у хворих із ліпітензією (АГ та гіперхолестеринемією). Матеріали і методи. Обстежено 36 пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії 2–3 ступенів та гіперхолестеринемією, яким на тлі потрійної антигіпертензивної терапії (валсартан, амлодипін, тіазидний діуретик), аторвакору, урсохолу проводили комплексне клінічне дослідження, моніторування артеріального тиску (АТ) та ліпідного метаболізму. Результати досліджень та їх обговорення. Результати моніторування АТ свідчать про сприятливий вплив лікування на добовий профіль АТ: через 2 місяці терапії зареєстровано достовірне зниження середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску. Під впливом аторвастатину та урсохолу відбулось поліпшення показників ліпідного обміну, що проявлялось достовірним зниженням рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зростанням вмісту ліпопротеїнів високої щільності. Висновки. У статті обґрунтовано поєднане використання потрійної антигіпертензивної терапії, статинотерапії та урсохолу в пацієнтів із ліпітензією, особливо у клінічних випадках, при яких необхідно обмежити дозування статинів з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижувального потенціалів і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПНЕВМОНІЙ ПРИ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ КРОВІ

The most common infectious complications of leukemia are pneumonia, which is often the main cause of the death of these patients.The aim of the work was to determine the etiological factor of pneumonia in patients with severe immune disorders on the background of oncological diseases of the blood.Material and Methods. 124 patients with pneumonia and oncological diseases of the blood were examined. A microbiological study of sputum and fluid of bronchoalveolar lavage was determined by studying native smears with the definition of the main morphological types of pathogens.Results. According to the results of microbiological studies, probable bacterial pathogens of the disease were identified in 69.4 % of cases. Among the 89 positive results of microbiological research, gram-negative microorganisms were the leading, accounting for 68.6 %. Gram-positive microorganisms were identified in 26.7 % of the studies. Associations of pathogenic microgranisms have been identified in 53.3 % of patients in the study group: with fungal flora – 52.4 %; the association of bacteria – 26.7 %.Частыми инфекционными осложнениями при лейкозе являются пневмонии, достаточно часто они стают основной причиной смерти больных.Целью работы было определение этиологического фактора пневмонии у больных с тяжелыми нарушениями иммунитета на фоне онкологических заболеваний крови.Материал и методы. Обследовано 124 больных пневмонией с онкологическим заболеванием крови. Проводили микробиологическое исследование мокроты и жидкости бронхоальвеолярного лаважа путем изучения нативных мазков с определением основных морфологических типов возбудителей.Результаты исследований. По результатам микробиологических исследований вероятные бактериальные возбудители заболевания были определены в 69,4 % случаев. Среди 89 положительных результатов микробиологических исследований ведущими были грамотрицательные микроорганизмы, которые составили 68,6 %. Грамположительные микроорганизмы были определены в 26,7 % исследований. Ассоциации патогенных микроогранизмов определены у 53,3 % больных: с грибковой флорой – у 52,4 %; ассоциации бактерий – у 26,7 %.Выводы. Проблемы определения этиологического фактора пневмонии у больных онкологическими заболеваниями крови актуальны и требуют дальнейших исследований для оптимизации лечения и прогнозирования течения пневмонии.Найчастішими інфекційними ускладненнями при лейкозі є пневмонії, що досить часто є основною причиною смерті цих хворих.Метою роботи було  визначення етіологічного чинника пневмоній у хворих з тяжкими порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові.Матеріал та методи досліджень. Обстежено 124 хворих на пневмонію з онкологічними захворюванями крові. Проводилось мікробіологічне дослідження мокротиння та рідина бронхоальвеолярного лаважа шляхом вивчення нативних мазків із визначенням основних морфологічних типів збудників.Результати досліджень. За результатами мікробіологічних досліджень ймовірні бактеріальні збудники захворювання було визначено в 69,4% випадків. Серед 89 позитивних результатів мікробіологічних досліджень провідними були грамнегативні мікроорганізми, що становили 68,6%. Грампозитивні мікроорганізми були визначені в 26,7% досліджень. Асоціації патогенних мікроогранізмів визначені у 53,3% хворих групи дослідження: з грибковою флорою - 52,4%; асоціації бактерій – 26,7%.Висновки. Проблеми визначення етіологічного чинника пневмонії у хворих з онкологічними захворюваннями крові є актуальними та потребують подальших досліджень для оптимізації лікування та прогнозування перебігу пневмонії

ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ЕРАДИКАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ HELICOBACTER PYLORI У ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

According to research and epidemiological data, more than half of the planet's population is infected by this microorganism. HB infection is often asymptomatic, only part of the infected (10–15 %) develop symptoms of chronic gastritis, VHS and BH of the duodenum, stomach cancer, and the pathogenetic condition for elimination of HP is antigelibobacter therapy (AGBT), which is the primary prophylaxis of gastric cancer. The aim of the study – to determine the efficacy of a ten-hour sequencer of AGBT consisting of proton pump inhibitors (PPIs), clarithromycin, amoxicillin in classical doses and PPIs, clarithromycin, amoxicillin and De-Nolo in peptic ulcers of the duodenum associated with H. pylori, in smaller doses and 4 times the admission and conduct a comparative evaluation. Material and Methods. Under our supervision, there were 25 patients aged 18 to 64 years old with HP (+) ulcer of the duodenum. All patients underwent endoscopic examination for ulcer diagnosis, histological examination of the mucosal biopsy (CO) of the astral stomach and diagnosis of HP by the immune enzyme method. 1st group (n = 10) received the standard triple therapy recommended by Maastricht IV: PPI + clarithromycin 500 mg twice daily + amoxicillin 1000 mg twice daily for 10 days; 2nd group (n = 15) PPI + clarithromycin in a dose of 250 mg 4 times a day + amoxicillin in a dose of 500 mg 4 times a day for 10 days; bismuth subcitrate colloidal in a dose of 120 mg 4 times a day. Results. In all patients after treatment, there was a scarring of the ulcers, a significant decrease in gastritis, which was manifested as minor hyperemia in half of the patients in the first group and in the two patients in the second group. Histological examination of the biopsy of the gastric mucosa confirmed the presence of part of the patients with HP infection. The control study on HP was performed after 6 months using the immune enzyme method. In patients, the control group HP was found in 4 (40 %) patients, in the main – in 3 (20 %). Conclusion. The use of standard triple therapy PPI + clarithromycin 500 mg twice a day + amoxicillin in a dose of 1000 mg twice daily for 10 days does not provide complete eradication of HP and does not eliminate the histological picture of gastritis. Admission of colloidal bismuth, antibiotics amoxicillin and clarithromycin at a lower dose with more frequent ingestion (4 times a day) provided better sanitation for HP infection and histological structure of the mucous membrane of the stomach, apparently due to a more permanent prolonged antimicrobial action, and did not increase the cost of treatment , which needs to be proved in further research.По данным исследований и эпидемиологическим данням, более половины населения планеты инфицированы Helicobacter pylori (HP). Инфекция НР часто бессимптомная, лишь у части инфицированных (10–15 %) со временем возникают симптомы хронического гастрита, ЯБЖ и ЯБ ДПК, рака желудка, а патогенетической предпосылкой устранения НР является эффективная антихеликобактерная терапия (АГБТ), которая является первичной профилактикой рака желудка. Цель исследования – определить эффективность десятисуточной последовательной схемы АГБТ в составе ингибитора протонной помпы (ИПП), кларитромицина, препарата в классических дозах и ИПП, кларитромицина, амоксициллина и де-нола при пептических язвах двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с H. рylori, в меньших дозах и с 4-кратным приемом, и провести сравнительную ее оценку. Материал и методы. Под нашим наблюдением находились 25 больных в возрасте от 18 до 64 лет с НР (+) язвой двенадцатиперстной кишки. Всем пациентам проводилось эндоскопическое исследование для верификации язвенной болезни, гистологическое исследование биоптатов слизистой оболочки (СО) антрального отдела желудка и диагностика НР иммуноферментным методом. 1-я группа (n=10) получала стандартную тройную терапию, рекомендуемую Маастрихт IV: ИПП + кларитромицин в дозе 500 мг дважды в сутки + амоксициллин в дозе 1000 мг дважды в сутки в течение 10 дней; 2-я группа (n=15) – ИПП + кларитромицин в дозе 250 мг 4 раза в сутки  + амоксициллин в дозе 500 мг 4 раза в сутки в течение 10 дней, висмута субцитрат коллоидный в дозе 120 мг 4 раза в сутки. Результаты. У всех пациентов после лечения отмечалось рубцевание язв, значительное уменьшение проявлений гастрита, которое проявлялось незначительной гиперемией у половины пациентов первой группы и у двух пациентов второй группы. Гистологическое исследование биоптатов слизистой оболочки желудка подтвердило наличие у части пациентов НР-инфекции. Контрольное исследование на НР проводилось через 6  месяцев с помощью иммуноферментного метода. В контрольной группе НР выявлено у 4 (40 %) пациентов, в основной – у 3 (20 %). Вывод. Применение стандартной тройной терапии ИПП + кларитромицин в дозе 500 мг дважды в сутки + амоксициллин в дозе 1000 мг дважды в сутки в течение 10 дней не обеспечивает полной эрадикации НР и не устраняет гистологической картины гастрита. Прием коллоидного висмута, антибактериальных препаратов амоксициллина и кларитромицина в меньшей дозе с частым приемом (4 раза в сутки) обеспечил лучшую санацию от НР-инфекции и восстановление гистологической структуры слизистой оболочка желудка, видимо, вследствие более постоянного длительного антимикробного действия, а также не увеличивает стоимость лечения, что необходимо доказать в дальнейших исследованиях.За даними досліджень та епідеміологічними даними більше половини населення планети інфіковані Helikobakter pilori (HP). Інфекція HР часто є безсимптомною, лише у частини інфікованих (10–15 %) з часом виникають симптоми хронічного гастриту, ВХШ та ВХ ДПК, розвивається рак шлунка, а патогенетичною передумо­вою усунення НР є ефективна антигелікобактерна терапія (АГБТ), яка є первинною профілактикою раку шлунка. Мета дослідження – визначити ефективність десятидобової послідовної схеми АГБТ у складі інгібітора про­тон­ної помпи (ІПП), а також кларитроміцину, амоксициліну в класичних дозах та ІПП, кларитроміцину, амоксициліну та «Де-нолу» при пептичних виразках дванадцятипалої кишки, асоційованих з H. рylori, в менших дозах та з 4-разовим прийомом, й провести порівняльну її оцінку. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебували 25 хворих віком від 18 до 64 років з НР(+) виразкою дванадцятипалої кишки. Усім пацієнтам проводили ендоскопічне дослідження для верифікації виразкової хвороби, гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки (СО) антрального відділу шлунка та діагностику НР імунофер­ментним методом. 1 група (n=10) отримувала стандартну потрійну терапію, рекомендовану Маастрихт IV: ІПП + кларитроміцин у дозі 500 мг двічі на добу + амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом 10 днів; 2 група (n= 15) – ІПП + кларитроміцин у дозі 250 мг 4 рази на добу + амоксицилін у дозі 500 мг 4 рази на добу протягом 10 днів; вісмуту субцитрат колоїдний у дозі 120 мг 4 рази на добу. Результати. В усіх пацієнтів після лікування відмічали рубцювання виразок, значне зменшення проявів гастриту, яке проявлялось незначною гіперемією у половини пацієнтів першої групи та у двох пацієнтів другої групи. Гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка підтвердило наявність у частини пацієнтів НР-інфекції. Контрольне дослідження на НР проводили через 6 місяців за допомогою імуноферментного методу. У контрольній групі НР виявлено у 4 (40 %) пацієнтів, в основній – у 3 (20 %). Висновки. Застосування стандартної потрійної терапії ІПП + кларитроміцин у дозі 500 мг двічі на добу + амокси­цилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом 10 днів не забезпечує повної ерадикації НР та не усуває гістологічної картини гастриту. Прийом колоїдного вісмуту, антибактеріальних препаратів амоксициліну та кларитроміцину у меншій дозі із частішим прийомом (4 рази на добу) забезпечив кращу санацію від НР-інфекції та відновлення гістологічної структури слизової оболонка шлунка, мабуть, через постійнішу й тривалішу антимікробну дію, а також не збільшив вартості лікування, що необхідно довести у подальших дослідженнях

ВПЛИВ ГІПОТИРЕОЗУ НА ДИНАМІКУ МЕТАБОЛІЧНОГО І ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ В ЧОЛОВІКІВ

Violations in the endocrine system of men with hypothyroidism contribute to the development of hypogonadism and the weakening of fertility due to the apparent linkage of reproductive hormones and spermatogenesis. The aim of this study was to assess the hormonal status, metabolic and anthropometric indexes in men of active reproductive age with primary hypothyroidism. Material and Methods. A comparative analysis of hormonal, anthropometric and metabolic parameters in 60 men with hypothyroidism and 25 men without hypothyroidism (control group) was conducted. Results. It was found that for the group of men with hypothyroidism, in comparison with the control group, more common were increase in total cholesterol and low density lipoprotein, as well as a decrease in testosterone levels and an increase in follicle-stimulating hormone, while other reproductive hormones such as estradiol and luteinizing hormones were not changed. It is believed that in men suffering from hypothyroidism, lowering the testosterone level and increasing the follicle stimulating hormone is the primary index which indicates the development of functional hypogonadism, which ultimately leads to a decrease in libido, erectile dysfunction and subfertility. Conclusions. Men with hypothyroidism were shown to lower testosterone levels and increase the level of follicle stimulating hormone in the blood, which is 63 % higher than in the control group. In 97 % of men with hypothyroidism, there was an increase in blood levels of total cholesterol and cholesterol of low density lipoproteins.Нарушения в эндокринной системе мужчин с гипотиреозом способствуют развитию гипогонадизма и снижению фертильности в связи с очевидной связью репродуктивних гормонов и сперматогенеза. Цель исследования – оценка гормональных, метаболических и антропометрических показателей у мужчин репродуктивного возраста с первичным гипотиреозом. Материал и методы. Проведен сравнительный анализ гормональных, антропометрических и метаболических показателей 60 мужчин с гипотиреозом и 25 мужчин без гипотиреоза (контрольная группа). Результаты. Установлено, что группа мужчин с гипотиреозом, по сравнению с контрольной группой, характеризовалась повышенными уровнями общего холестерина и холестерина липопротеинов низкой плотности. В группе мужчин с гипотиреозом наблюдалось снижение уровня тестостерона и повышение уровня фолликулостимулирующего гормона (ФСГ) в крови, по сравнению с контролем, в то время как уровень других репродуктивных гормонов (эстрадиола, лютеинизирующего гормона) не менялся. Предполагается, что у мужчин с гипотиреозом сниженный уровень тестостерона и повышенный уровень ФСГ являются первыми индикатороми риска развития функционального гипогонадизма, что может приводить впоследствии к снижению либидо, эректильной дисфункции и субфертильности. Выводы. У мужчин с гипотиреозом обнаружено снижение содержания тестостерона и повышение уровня фолликулостимулирующего гормона в крови, что на 63 % больше, нежели у мужчин контрольной группы. У 97 % мужчин с гипотиреозом наблюдалось повышение в крови общего холестерина и липопротеидов низкой плотности.Порушення в ендокринній системі у чоловіків з гіпотиреозом сприяють розвитку гіпогонадизму і послабленню фертильності внаслідок очевидного зв’язку репродуктивних гормонів і сперматогенезу. Мета дослідження – оцінити гормональний статус, метаболічні й антропометричні показники у чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом. Матеріал і методи. Проведено порівняльний аналіз гормональних, антропометричних і метаболічних показників 60 чоловіків з гіпотиреозом і 25 чоловіків без гіпотиреозу (контрольна група). Результати. Встановлено, що для групи чоловіків з гіпотиреозом, порівняно з контрольною групою, характернішими були підвищення загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, а також зниження рівня тестостерону та підвищення фолікулостимулювального гормону, тоді як рівень інших репродуктивних гормонів, таких як естрадіол та лютеїнізуючий гормон, не змінювався. Вважають, що у чоловіків, хворих на гіпотиреоз, зниження рівня тестостерону та підвищення фолікулостимулювального гормону є первинними індикаторами, які свідчать про розвиток функціонального гіпогонадизму, що призводить до зниження лібідо, еректильної дисфункції та субфертильності. Висновки. У чоловіків з гіпотиреозом виявлено зниження вмісту тестостерону і підвищення рівня фолікулостимулювального гормону в крові на 63 %, порівняно з контрольною групою. У 97 % чоловіків з гіпотиреозом спостерігали підвищення в крові вмісту загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності

LEFT VENTRICULAR DIASTOLIC DYSFUNCTION AND OXYGEN SUPPLY OF LOWER EXTREMITIES IN PATIENTS WITH STABLE ISCHEMIC HEART DISEASE AND CONCOMITANT TYPE 2 DIABETES MELLITUS

Background. The peculiarities of diastolic heart failure and indices of arterial and venous blood oxygenation in patients with stable ischemic heart disease and concomitant type 2 diabetes mellitus are presented in the article. Obvious left ventricular diastolic dysfunction with the increased levels of natriuretic peptide, uric acid and decreased indices of arterial and venous blood oxygenation in the presence of comorbid type 2 diabetes mellitus have been revealed.Objective. The research was aimed to study the peculiarities of left ventricular diastolic function disorders, levels of NT-proBNP, uric acid and indices of arterial and venous blood oxygenation in patients suffering from stable exertional angina with underlying comorbid type 2 diabetes mellitus.Methods. 70 patients with IHD: stable exertional angina of the ІІІ functional class, were examined. The first group comprised 39 patients with stable exertional angina of the ІІІ functional class with left ventricular diastolic dysfunction; the second group – 31 patients with stable exertional angina of the ІІІ functional class with left ventricular diastolic dysfunction and concomitant type 2 diabetes mellitus. All the examined patients underwent BD- echocardioscopy, with the detailed evaluation of left ventricular diastolic function, NT-proBNP and uric acid levels in venous blood were determined by immunoenzyme method, indices of arterial and venous blood oxygenation were evaluated too.Results. The correlation between left ventricle diastolic function and oxygen volume consumed by the tissues of lower extremities in patients with stable ischemic heart disease and concomitant type 2 diabetes mellitus was determined.Conclusions. In patients with stable IHD, left ventricular diastolic dysfunction and concomitant type 2 diabetes mellitus the levels of NT-proBNP, uric acid and oxygen supply of lower extremities are significantly higher as compared to patients with IHD without type 2 diabetes mellitus