Проблемні питання збирання та зберігання інформації про стан здоров’я, її обробки та поширення роботодавцем

Ходєєва, Н. В. Проблемні питання збирання та зберігання інформації про стан здоров’я, її обробки та поширення роботодавцем / Н. В. Ходєєва // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, (м. Харків, 24 трав. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. організації «Асоц. цивілістів України». — Харків: ХНУВС, 2019. — С. 296-299.Зазначено, що умови праці українських лікарів подекуди законодавчо погіршені. Прояви моралі, щодо лікарської таємниці – заборонені. А обурення пацієнтів стосовно неетичної поведінки лікарів постійно зростає. Щоб переконати оточуючих, що діагноз, який поставлений медичним працівником, а також розуміючи хто відкрив таємницю стосовно стану його здоров’я ніяким чином не заважатиме їх спілкуванню, буде вимушений звернутися за правосуддям. У результаті чого отримає досить не чітку відповідь стосовно розголошення лікарської таємниці враховуючи законодавчо встановлені межі і обмеження встановленні законодавчо, щодо збирання та зберігання інформації про стан здоров’я, її обробки та поширення роботодавцем.It is noted that the working conditions of Ukrainian doctors are sometimes worsened by law. Manifestations of morality regarding medical confidentiality are prohibited. And the outrage of patients about the unethical behavior of doctors is constantly growing. In order to convince others that the diagnosis made by a medical worker, as well as understanding who discovered the secret regarding his state of health, will not interfere with their communication in any way, he will be forced to seek justice. As a result, he will receive a rather vague answer regarding the disclosure of medical secrets, taking into account the legally established limits and restrictions established by law on the collection and storage of information about the state of health, its processing and distribution by the employer.Отмечено, что условия труда украинских врачей иногда законодательно ухудшены. Проявления морали, по поводу врачебной тайны – запрещены. А возмущение пациентов по поводу неэтичного поведения врачей постоянно растет. Чтобы убедить окружающих, что диагноз, поставленный медицинским работником, а также понимая, кто открыл тайну относительно состояния его здоровья, никак не будет мешать их общению, будет вынужден обратиться за правосудием. В результате чего получит достаточно не четкий ответ по поводу разглашения врачебной тайны учитывая законодательно установленные пределы и ограничения установленные законодательно, по сбору и хранению информации о состоянии здоровья, ее обработке и распространении работодателем

Врегулювання тимчасового виїзду дитини за кордон і дотримання принципу повної рівності обох батків у питаннях виховання дітей

Ходєєва Н. В. Врегулювання тимчасового виїзду дитини за кордон і дотримання принципу повної рівності обох батків у питаннях виховання дітей / Н. В. Ходєєва // Проблеми цивільного права та процессу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 20 трав. 2022 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України», Наук. парк «Наука та безпека». – Харків : ХНУВС, 2022. - С. 198-201.В статті розкриваються питання врегулювання тимчасового виїзду дитини за кордон і дотримання принципу повної рівності обох батків у вихованні дітей. В статье раскрываются вопросы урегулирования временного выезда ребенка за границу и соблюдения принципа полного равенства обоих родителей в воспитании детей. The article reveals the issues of regulating the temporary departure of a child abroad and compliance with the principle of full equality of both parents in the upbringing of children

Проблемні питання щодо визначення вікового цензу права на інформацію про стан свого здоров’я

Ходєєва, Н. В. Проблемні питання щодо визначення вікового цензу права на інформацію про стан свого здоров’я / Наталія Вадимівна Ходєєва // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ; Харк. обл. осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 298-301.Вказано на існування розбіжностей та неузгодженості між нормами права встановленими як ЦК України так і існуючим законодавством України, які забезпечують правове регулювання такого суб’єктивного права, як право на інформацію про стан свого здоров’я. Запропоновано викласти ч. 1 ст. 285 ЦК України в новій редакції, де фізична особа, яка досягла чотирнадцятирічного віку, має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров’я.The existence of discrepancies and inconsistencies between the norms of law established as the Central Committee is indicated of Ukraine and the existing legislation of Ukraine, which provide legal regulation such a subjective right as the right to information about one's health. It is proposed to set out Part 1 of Art. 285 of the Civil Code of Ukraine in the new version, where a natural person who has reached the age of fourteen has the right to reliable and complete information about the state of his health, including familiarization with relevant medical documents related to his health.Указано на существование разногласий и несогласованности между нормами права установленными как ГК Украины и существующим законодательством Украины, которые обеспечивают правовое регулирование такого субъективного права, как право на информацию о состоянии своего здоровья. Предложено изложить ч. 1 ст. 285 ГК Украины в новой редакции, где физическое лицо, достигшее четырнадцатилетнего возраста, имеет право на достоверную и полную информацию о состоянии своего здоровья, в том числе на ознакомление с соответствующими медицинскими документами, касающимися его здоровья

Professional Doctorates: International Experience and Russian Context

The diversification of forms and types of doctoral programs is currently a global trend. Universities across the globe offer programs that differ in the modes of training, characteristics of the target audience, and possible labor markets after graduation. In Russia, doctoral education exists in a unified format, focusing primarily on the academic labor market. Recently, there have been discussions about the need to expand the range of programs and the types of academic degrees in Russia. In this article, we present the analysis of professional doctoral programs: in response to what challenges and needs they appeared, how they are implemented, in what forms they exist. In addition, we consider the Russian experience of implementing professional doctoral programs; analyze the existing opportunities and barriers for their development. Based on the analysis, we came to a conclusion about the relevance of the professional doctoral programs’ development in Russia, the expediency of simplifying the conditions for their implementation and legitimizing special requirements for the design of dissertations with an applied orientation

Захист суб’єктивних цивільних прав у розрізі права на інформацію про стан свого здоров’я – співвідношення таких понять, як «захист» та «охорона»

Ходєєва, Н. В. Захист суб’єктивних цивільних прав у розрізі права на інформацію про стан свого здоров’я – співвідношення таких понять, як «захист» та «охорона» / Н. В. Ходєєва // Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 485-487.Автором зазначено, що пiд охороною прaвa нa iнформaцiю про cтaн cвого здоров’я необхiдно розумiти cиcтему зacобiв тa cпоcобiв, якi зaбезпечують здiйcнення cуб’єктивного прaвa, попереджaють можливоcтi його порушення, a у рaзi порушення зaбезпечують його вiдновлення тa уcунення причини, що їх породжують. Тобто доходимо певного виcновку, вiдповiдно до якого поняття «охоронa прaвa нa iнформaцiю про cтaн cвого здоров’я» охоплює поняття «зaхиcт прaвa нa iнформaцiю про cтaн cвого здоров’я».The author noted that under the protection of the right to information about one's health, it is necessary to understand the system of means and methods that ensure the exercise of a subjective right, prevent the possibility of its violation, and in case of violation, ensure its restoration and elimination of the causes that give rise to them. That is, we reach a certain conclusion, according to which the concept of "protection of the right to information about one's health status" covers the concept of "protection of the right to information about one's health status".Автором отмечено, что под охраной права на информацию о состояниях своего здоровья необходимо понимать систему средств и способов, которые обеспечивают осуществление субъективного права, предупреждают возможности его нарушения, а в случае нарушения обеспечивают его восстановление и устранение причины, их порождающие. То есть доходим определенного вывода, согласно которому понятие «охрана права на информацию о состояниях своего здоровья» охватывает понятие «защита права на информацию о состояниях своего здоровья»

Фізичні особи як суб’єкти права на інформацію про стан свого здоров’я

Ходєєва, Н. Фізичні особи як суб’єкти права на інформацію про стан свого здоров’я / Наталія Ходєєва // Підприємництво, господарство і право. - 2016. - № 11. - С. 48-52.У статті розглядаються проблемні питання щодо визначення фізичної особи як суб’єкта права на інформацію про стан свого здоров’я. Досліджуються деякі аспекти права на інформацію про стан здоров’я, які ведуть до невизначеності теоретико-методологічної бази.The article deals with issues concerning determination of individuals as subject of the right to information about their health. We study some aspects of the right to information on health, leading to uncertainty theoretical and methodological framework.В статье рассматриваются проблемные вопросы относительно определения физического лица как субъекта права на информацию о состоянии своего здоровья. Исследуются некоторые аспекты права на информацию о состоянии здоровья, которые ведут к неопределенности теоретико-методологической базы

Про право на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного

Ходєєва Н. В. Про право на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного / Н. В. Ходєєва // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Харків. обласний осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 293 - 295.Зазначається, що вкрай важливо у разі невстановлення опіки або піклування (не призначено опікуна чи піклувальника) право на інформацію про стан здоров’я цієї особи повинен мати заклад, в якому вона перебуває. А у випадку нездійснення, або ж здійснення неналежним чином батьками (усиновлювачами, опікунами, піклувальниками) піклування про здоров’я дитини, право на інформацію про стан здоров’я цієї особи повинні мати медичні заклади, соціальні служби, працівники поліції та освіти, у полі зору яких перебувають діти та підопічні, з подальшим повідомленням до органів опіки та піклування.It is noted that it is extremely important in case of failure to establish guardianship or guardianship (no guardian or trustee has been appointed), the institution in which he is located should have the right to information about the state of health of this person. And in case of non-fulfillment or improper implementation by parents (adoptive parents, guardians, trustees), care for the health of the child, the right to information about the state of health of this person should have medical institutions, social services, police and education workers, in whose field of vision there are children and wards, with subsequent notification to the guardianship and guardianship authorities.Отмечается, что крайне важно в случае неустановления опеки или попечительства (не назначен опекун или попечитель) право на информацию о состоянии здоровья этого лица должно иметь заведение, в котором оно находится. А в случае неосуществления или же осуществления ненадлежащим образом родителями (усыновителями, опекунами, попечителями) забота о здоровье ребенка, право на информацию о состоянии здоровья этого лица должны иметь медицинские учреждения, социальные службы, работники полиции и образования, в поле зрения которых находятся дети и подопечные, с последующим сообщением в органы опеки и попечительства

Теоретичні аспекти захисту суб’єктивних цивільних прав та визначення їх у рамках цивільних відносин із приводу інформації про стан свого здоров’я

Ходєєва Н. В. Теоретичні аспекти захисту суб’єктивних цивільних прав та визначення їх у рамках цивільних відносин із приводу інформації про стан свого здоров’я / Ходєєва Н. В. // Право і суспільство. – 2019. – № 3. – С. 134-138. – DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736-2019-3-1-23.У статті розглядаються проблемні питання стосовно визначення теоретичних аспектів захисту cуб’єктивних цивiльних прaв у рaмкaх цивiльних вiдноcин із приводу iнформaцiї про cтaн cвого здоров’я.The article deals with the problematic issues concerning the defnition of theoretical aspects of the protection of the subjective civil rights in the areas of civil relations concerning the information on the state of health.В статье рассматриваются проблемные вопросы относительно определения теоретических аспектов защиты cубъективних гражданских прaв в рaмкaх гражданских правоотношений касаемо информации о состоянии своего здоровья

Здоров’я фізичної особи – право чи обов’язок вакцинування

Ходєєва, Н. В. Здоров’я фізичної особи – право чи обов’язок вакцинування / Наталія Вадимівна Ходєєва // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 96-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 21 трав. 2021 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 249-252.Акцентовано, що згідно діючого законодавства України, в умовах сьогодення, право на вакцинування все частіше кореспондує з обо’язком викцинування, а сама вакцинація в деякій мірі є підтвердженням тієї ж профпридатності, яка підлягає оцінці за таким критерієм, як – медичні показники (кoли cтaн здoрoв’я є умoвoю для викoнaння oбoв’язкiв, здiйcнeння прaвa нa зaйняття дiяльнicтю).It is emphasized that according to the current legislation of Ukraine, in today's conditions, the law for vaccination increasingly corresponds to the duty of vaccination, and herself vaccination is to some extent a confirmation of the same professional suitability, which is subject to assessment by such criteria as - medical indicators (when the state of health is condition for the performance of duties, the exercise of the right to engage in activities).Акцентировано, что согласно действующему законодательству Украины, в сегодняшних условиях, право на вакцинирование все чаще корреспондирует с обязанностью викцинирования, а сама вакцинация в некоторой степени является подтверждением той же профпригодности, которая подлежит оценке по такому критерию, как - медицинские показатели (кoгда cостояние здoрoвья является условием для выполнения oбязанностей, осуществление права на занятием деятельностью)

Practice-based doctoral programs and professional degrees: analysis of foreign experience

Practical-oriented postgraduate programs aimed at developing graduates’ professional career outside the academic labor market have become widespread in leading foreign universities. There is a statutory unified format of postgraduate studies in Russia, aimed at training of personnel for science and higher education. At the same time, the need of adaptation of postgraduate training programs to the demands of the real economy sector is becoming more evident. The purpose of this review is to analyze scientific publications and case studies of foreign universities implementing practical-oriented postgraduate programs with professional degrees, which are equivalent to PhD in social status. Drawing on the analysis of international experience, the prospects of the establishment and development of such programs in Russian postgraduate studies are discussed. The study identified the most common characteristics of practical-oriented programs and their differences from academic postgraduate programs: 1) students’ involvement in applied research, which is relevant for the real economy sector; 2) an individual approach for postgraduate education considering professional interests of the students and employers’ demands; 3) a clearly structured system of education and scientific management, based on cooperation of universities and enterprises; 4) using innovative forms of final academic assessment. Based on the analysis of Russian experience it is concluded that practical-oriented training for postgraduate students is in demand and in fact already exists, but is not provided with necessary statutory regulation. It is pointed out that, owing to a lack of data, the extent of this arrangement and key barriers on the way to a degree among Russian practical-oriented postgraduate students have not been studied. The main directions of empirical research, which are necessary for making adequate management decisions on institutionalizing practical-oriented postgraduate programs in Russia, have been formulated. The article is of interest to researchers of higher education, scientific, pedagogical and administrative employees of higher education institutions, as well as for the state authorities responsible for implementing the policy of education and certification of highly trained personnel.В ведущих зарубежных университетах широкое распространение получили практико-ориентированные аспирантские программы, нацеленные на развитие профессиональной карьеры выпускников за пределами академического рынка труда. В России нормативно закреплен унифицированный формат аспирантуры, ориентированный на подготовку кадров для науки и высшей школы. При этом все более очевидной становится потребность в адаптации института аспирантуры к запросам реального сектора экономики. Целью данного обзора является анализ научных публикаций и кейсов зарубежных университетов, реализующих практико-ориентированные аспирантские программы с присуждением профессиональных степеней, эквивалентных по своему общественному статусу академической степени Ph D. На основе анализа международного опыта обсуждаются перспективы становления и развития подобных программ в российской аспирантуре. В результате исследования выявлены наиболее общие характеристики практико-ориентированных программ и их отличия от программ академической аспирантуры: 1) вовлеченность обучающихся в прикладные исследования, представляющие интерес для реального сектора экономики; 2) индивидуальный подход к образовательной подготовке аспирантов, учитывающий их профессиональные интересы и запросы работодателей; 3) четко структурированная система обучения и руководства диссертационными работами, основанная на сотрудничестве университетов и предприятий; 4) применение инновационных форм итоговой аттестации выпускников. На основе анализа российского опыта делается вывод о том, что практико-ориентированная подготовка аспирантов востребована и де-факто уже существует, но не обеспечена необходимым нормативно-правовым регулированием. Отмечается, что вследствие дефицита данных масштабы такой подготовки и ключевые барьеры на пути к ученой степени у российских аспирантов-практиков практически не изучены. Сформулированы основные направления эмпирических исследований, необходимых для принятия адекватных управленческих решений по институционализации практико-ориентированных аспирантских программ в России. Статья представляет интерес для исследователей высшего образования, научно-педагогических и административных работников вузов, а также для органов государственной власти, ответственных за реализацию политики в области подготовки и аттестации кадров высшей квалификации