Особливості анатомічної будови вегетативних органів та врожайність льону олійного (Linum usitatissimum L.) при застосуванні стимулятора росту

The activity of growth processes in a plant organism is determined not only by the content of individual groups of phytohormones, but is predominantly determined by the balance of biologically active substances. Exogenous applying of compositions with phytohormone analogues or activity regulators influences on the metabolism processes and leads to changes in growth processes.The purpose of the research was to investigate the peculiarities of the anatomical structure of vegetative organs and the formation of the linseed yield under the influence of a complex stimulating drug treptolem.Materials and methods. Oil flax plants of ‘Debut’ variety were once treated with 0.03 ml/l water solution treptolem in the budding phase. Morphological parameters of flax plants were studied every 10 days. The anatomical structure of the vegetative organs of flax was studied on leaves of the same age and fragments of the stem in the middle part.Results. There has been established the effect of the growth stimulator with auxin, gibberellin, cytokinin compounds complex on the features of growth processes, anatomical organization of vegetative organs, productivity of linseed oil plants (Linum usitatissimum L.). The using of treptolem during the budding period leads to an increase in the productivity of linseed oil by the increasing of morphogenesis process of vegetative organs with simultaneous restructuring of anatomical structure of stems and leaves. The increase in the stem diameter due to the better development of bark, xylem, thickening of bast fibres enhances the resistance of linseed oil plants to lodging. Stimulator induces enhanced the development of the photosynthetic apparatus: formation of a larger number of leaves, prolongation of their active functioning, increasing of chlorenchyma cells size and improving of chloroplastogenesis. The enhancement of photosynthetic productivity of oil flax plants leads to an intensification of carpogenesis, an increase in yield and an improvement in the crop structure. The content of the residual amount of morphoregulators in the seeds is much lower, at acceptable concentrations.Conclusions. The use of treptolem on flaxseed plants leads to changes in the formation of the stem and the development of the leaf apparatus that increases the yield of the cropАктивность ростовых процессов в растительном организме определяется не столько содержанием отдельных групп фитогормонов, а преимущественно детерминируется балансом биологически активных веществ. Экзогенное введение композиций с аналогами фитогормонов или регуляторами активности влияет на процессы метаболизма и приводит к изменениям в ростовых процессах.Целью исследований было установить особенности анатомического строения вегетативных органов и формирования урожая семян льна масличного под влиянием применения комплексного ростстимулирующего препарата трептолема.Материалы и методы. Растения льна масличного сорта ‘Дебют’ однократно обрабатывали водным раствором трептолема в концентрации 0,03 мл/л в фазу бутонизации. Морфологические показатели изучали каждые 10 суток. Для определения анатомической структуры вегетативных органов льна отбирали листья одинакового возраста и фрагменты стебля в средней части.Результаты. Установлено влияние стимулятора роста с комплексом веществ ауксиновой, гиббереллиновой, цитокининовой природы на особенности ростовых процессов, анатомическую организацию вегетативных органов и продуктивность растений льна масличного (Linum usitatissimum L.). Использование трептолема во время периода бутонизации приводит к повышению урожайности льна масличного за счет усиления процессов морфогенеза вегетативных органов с одновременной реструктуризацией анатомического строения стебля и листьев. Увеличение диаметра стебля благодаря лучшему развитию коры, ксилемы, утолщению лубяных волокон повышает устойчивость растений льна масличного к полеганию. Препарат индуцирует усиленное развитие фотосинтетического аппарата: закладку большего количества листьев, пролонгацию их активного функционирования, увеличение размеров клеток хлоренхимы и улучшения хлоропластогенеза. Повышение фотосинтетической продуктивности растений льна масличного приводит к интенсификации процессов карпогенеза, увеличению урожайности и улучшению структуры урожая. Содержание остаточного количества морфорегулятора в семенах значительно ниже, допустимых концентрации.Выводы. Применение трептолема на растениях льна масличного приводит к изменениям в формировании стебля и развития листового аппарата, способствует повышению урожайности культурыАктивність ростових процесів у рослинному організмі визначається не стільки вмістом окремих груп фітогормонів, а переважно детермінується балансом біологічно активних речовин. Екзогенне внесення композицій з аналогами фітогормонів чи регуляторами активності впливає на процеси метаболізму та призводить до змін у ростових процесах.Метою досліджень було встановити особливості анатомічної будови вегетативних органів та формування врожаю насіння льону олійного під впливом застосування комплексного рістстимулюючого препарату трептолему.Матеріали та методи. Рослини льону олійного сорту ‘Дебют’ одноразово обробляли водним розчином трептолему в концентрації 0,03 мл/л в фазу бутонізації. Морфологічні показники вивчали кожні 10 діб. Для визначення анатомічної структури вегетативних органів льону відбирали листки однакового віку та фрагменти стебла в середній частині.Результати. Встановлено вплив стимулятора росту з комплексом речовин ауксинової, гіберелової, цитокінінової природи на особливості ростових процесів, анатомічну організацію вегетативних органів та продуктивність рослин льону олійного (Linum usitatissimum L.). Використання трептолему під час періоду бутонізації призводить до підвищення врожайності льону олійного за рахунок посилення процесів морфогенезу вегетативних органів з одночасною реструктуризацією анатомічної будови стебла та листків. Збільшення діаметра стебла завдяки кращому розвитку кори, ксилеми, потовщенню луб’яних волокон підвищує стійкість рослин льону олійного до вилягання. Препарат індукує посилений розвиток фотосинтетичного апарату: закладання більшої кількості листків, пролонгація їх активного функціонування, збільшення розмірів клітин хлоренхіми та покращення хлоропластогенезу. Підвищення фотосинтетичної продуктивності рослин льону олійного призводить до інтенсифікації процесів карпогенезу, збільшення урожайності та покращення структури врожаю. Вміст залишкової кількості морфорегулятора в насінні значно нижчий, за допустимі концентрації.Висновки. Застосування трептолему на рослинах льону олійного призводить до змін у формуванні стебла та розвитку листкового апарату, що сприяє підвищенню врожайності культур

Видовий склад ефемероїдів регіонального парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу с. Гвоздів

Analyzing the literature data, it was found, that the majority of ephemeroids that grown in the territory of Ukraine are directly or indirectly influenced by humans, which leads to accelerated rates of decrease in their number. Urban factors influence not only the species structure of populations, but also their absolute quantitative indicators.The purpose of the research was to study the floristic composition of ephemeroid plants in the territory of a landscape park of local importance «Nemyrivske Pobuzhya» near the village of Gvozdiv, Nemyriv, district of Vinnytsia region.Materials and methods. The study of the floristic composition of ephemeroid plants in the territory of the landscape park of local importance "Nemyrivske Pobuzhzhya" was carried out by the expedition-route method, as well as by the accidental-regulatory method - laying of accounting sites with an area of 1 m2. The systematic identification of plants was determined using a designator. The abundance of species was determined by the Gult-Drude scale (with the addition of A. Uranov and P. Yaroshenko). The meeting coefficient (%) was determined by the formula: R = a x 100 / n.Results. It was revealed, that on the territory of Nemyrivske Pobuzhya the structure of the ephemeroid plants includes 27 species of plants, belonging to 19 genus, 14 families, 12 orders and 2 classes. Such orders as Ranunculales (7 species or 25.9 % of the total ephemeroid species), Papaverales (4 species or 14.8 %), Liliales (4 species or 14.8 %), Amaryllidales (3 species or 11.1%), Capparales (2 species or 7.4 %) are represented by the largest number Anemone sylvestris L., Ficaria verna L., Viola odorata L., Galanthus nivalis L. were dominant among the species.Conclusions.  It was established, that Galanthus nivalis L. is one species that is growing at the researched area and registered in the IUCN Red List of Threatened Species; and two species (Allium ursinum L. and Galanthus nivalis L.), included in the «European Red List». 6 species of ephemeroids are included in the Red Book of Ukraine: Leucojum vernum L., Allium ursinum L., Galanthus nivalis L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams., Pulsatilla grandis Rupr. and Pulsatilla pratensis L. (Mill). 4 species of plants have the status of rare plants of regional importance: Anemone sylvestris L., Dentaria bulbifera L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. and Primula veris L.Анализируя литературные данные, установлено, что большинство эфемероидов, распространенных на территории Украины, находятся под прямым или косвенным влиянием человека, что приводит к ускоренным темпам уменьшения их численности. Урбанистический фактор влияет не только на видовой состав популяций, но и на их абсолютные количественные показатели.Целью исследований было изучение флористического состава растений-эфемероидов на территории ландшафтного парка местного значения «Немировское Побужье» вблизи села Гвоздев Немировского района Винницкой области.Материалы и методы. Изучение флористического состава растений-эфемероидов проводилось экспедиционно-маршрутным методом, а также случайно-регуляторным способом – закладки учетных участков площадью1 м2. Систематическая принадлежность растений определялась с помощью определителя. Обилие видов определялось по шкале Гульта-Друде (с дополнением А. А. Урановая и П. Д. Ярошенко). Коэффициент встречаемости (%) определяли по формуле: R = a x 100 / n.Результаты исследования. Выявлено, что на территории Немировского Побужья в состав растений-эфемероидов входит 27 видов растений, относящихся к 19 родам, 14 семействам, 12 порядкам и 2 классам. Наибольшей численности представлены порядки Ranunculales (7 видов или 25,9 % от общего количества видов эфемероидов), Papaverales (4 вида или 14,8 %), Liliales (4 вида или 14,8 %), Amaryllidales (3 вида или 11,1 %), Capparales (2 вида или 7,4 %). Доминантными среди видов оказались Anemone sylvestris L., Ficaria verna L., Viola odorata L., Galanthus nivalis L.Выводы. Установлено, что на исследуемой территории растет один вид –  Galanthus nivalis L., который занесен в реестр «IUCN Red List of Threatened Species» и два вида – Allium ursinum L. и Galanthus nivalis L., включенных в «European Red List». Определены 6 видов эфемероидов, занесенных в Красную книгу Украины: Leucojum vernum L., Allium ursinum L., Galanthus nivalis L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams., Pulsatilla grandis Rupr. и Pulsatilla pratensis L. (Mill). Статус редких растений регионального, то есть областного, значение имеют 4 вида: Anemone sylvestris L., Dentaria bulbifera L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. и Primula veris LАналізуючи літературні дані, встановлено, що переважна більшість ефемероїдів, поширених на території України, перебувають під прямим чи опосередкованим впливом людини, що призводить до прискорених темпів зменшення їх чисельності. Урбаністичний фактор впливає не лише на видовий склад популяцій, але й на їх абсолютні кількісні показники.Метою досліджень було вивчення флористичного складу рослин-ефемероїдів на території ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу села Гвоздів Немирівського району Вінницької області.Матеріали і методи. Вивчення флористичного складу рослин-ефемероїдів території ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» проводилося експедиційно-маршрутним методом, а також випадково-регуляторним способом – закладання облікових ділянок площею1 м2. Систематична належність рослин визначалася за допомогою визначника. Рясність видів визначалася за шкалою Гульта-Друде (з доповненням А. А. Уранова та П. Д. Ярошенко). Коефіцієнт зустрічання (%) визначали за формулою: R= a x 100 / n.Результати дослідження. Виявлено, що на території Немирівського Побужжя зростає 27 видів рослин-ефемероїдів , які належать до 19 родів, 14 родин, 12 порядків та 2 класів. Найчисельнішими є порядки Ranunculales (7 видів або 25,9 % від загальної кількості видів ефемероїдів), Papaverales (4 види або 14,8 %), Liliales (4 види або 14,8 %), Amaryllidales (3 види або 11,1 %), Capparales (2 види або 7,4 %). Провідними серед видів виявились Anemone sylvestris L., Ficaria verna L., Viola odorata L., Galanthus nivalis L.Висновки. Встановлено, що на досліджуваній території зростає один вид – Galanthus nivalis L., який занесений до реєстру «IUCN Red List of Threatened Species» та два види –  Allium ursinum L. й Galanthus nivalis L., які включені до «European Red List». Виявлено 6 видів ефемероїдів, які занесені до Червоної книги України: Leucojum vernum L., Allium ursinum L., Galanthus nivalis L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams., Pulsatilla grandis Rupr. та Pulsatilla pratensis L. (Mill). Статус рідкісних рослин регіонального, тобто обласного, значення мають 4 види: Anemone sylvestris L., Dentaria bulbifera L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. та Primula veris

Вплив хлормекватхлориду на формування фотосинтетичного апарату та продуктивність рослин льону

Application of retardants as anti-gibberelline substances leads to changes in the functioning of donor-acceptor relations in the plant organism and inhibition of the growth processes. Reducing of the assimilates demand for the growth of vegetative organs leads to the accumulation of plastic substances with their redistribution to the formation of seeds and fruits.The purpose of the research was establishing the effect of chlormequat chloride as a retardant permitted in Ukraine on the formation of the leaf apparatus and the productivity of oil flax plants (Linum usitatissimum L.).Materials and methods. Oil flax plants of Debut and Orpheus varieties were once treated with 0.5% water solution chlormequat chloride in the budding phase. Morphological parameters of flax plants were studied every 10 days. The mesostructural organization was determined for leaves of the same age. The total amount of oil in flax seeds was determined by extraction.Result. It was found that chlormequat chloride application led to enhance the thickening of stems of plants. Chlormequat chloride treatment resulted the formation of powerful photosynthetic apparatus. The application of retardant increased the number of leaves per plant and decreased the area of a single leaf. It was found that the application of plant growth regulators led to increase the cells size and volume of palisade chlorenchyma, the chloroplast number and size in palisade and spongy parenchyma. Such changes in the mesostructure measurement of leaves caused increase the net photosynthetic productivity that was the important prerequisite for enhancement of crop production. The flow of assimilates was directed to the development of generative organs – fruits, the number of which increased by the retardant as a result of intensive branching of the stem. It was also noted that the number of seeds per fruit and the weight of a single seed increased under the influence of growth regulator. It was established that the application of retardant stimulated a more intense synthesis of reserve compounds in the seeds and oil content in seeds increased. It was necessary to note that the amount of residual drugs substance in the seeds was significantly lower than the permissible concentrations.Conclusions. So the chlormequat chloride treatment on the linseed during the budding period leads to improve the development of leaf apparatus and formation of fruits, which result the improvement of crop productionПрименение ретардантов как антигиббереллиновых веществ приводит к изменению в функционировании донорно-акцепторных связей в растительном организме и замедлении ростовых процессов. Снижение запроса на ассимиляты для роста вегетативных органов приводит к накоплению пластических веществ с последующим их перераспределением на процессы формирования семян, плодов и органов запасания.Целью исследования было установить влияние хлормекватхлорида как разрешенного в Украине ретарданта на формирование листового аппарата и продуктивность растений льна масличного.Материалы и методы. Растения льна масличного сортов Дебют и Орфей однократно обрабатывали 0,5%-ным водным раствором хлормекватхлорида в фазу бутонизации. Морфологические показатели изучали каждые 10 суток. Мезоструктурную организацию определяли для листьев одного возраста и яруса. Общее количество масла в семенах льна определяли путем экстракции.Результаты. Было установлено, что применение хлормекватхлорида приводит к утолщению стеблей растений льна. Внесение препарата способствовало формированию более мощного фотосинтетического аппарата. При использовании хлормекватхлорида увеличивалось количество листьев на растении и уменьшалась площадь одного листа. Установлено, что применение регулятора роста приводило к увеличению размеров и объема клеток палисадной паренхимы, количества и размеров хлоропластов в клетках палисадной и губчатой паренхимы. Данные изменения в мезоструктурной организации листьев способствовали повышению продуктивности фотосинтеза, что стало важной предпосылкой для увеличения урожайности культуры. Потоки ассимилятов были перенаправлены к генеративным органам – коробочкам, число которых повышалось при использовании ретарданта за счет более интенсивного ветвления стебля. Также нами отмечено, что число семян в плодах и масса семян повышались под действием регулятора роста. Показано, что внесение ретарданта стимулировало более интенсивный синтез резервных веществ в семенах, поэтому содержание масла в семенах увеличивалось. Необходимо отметить, что остаточное количество хлормекватхлорида в семенах было значительно ниже допустимых концентраций.Выводы. Таким образом, обработка хлормекватхлоридом растений льна масличного в фазу бутонизации приводит к улучшению развития листового аппарата и формированию плодов, что привело к повышению урожайностиЗастосування ретардантів як антігіббереллінових препаратів призводить до зміи у функціонуванні донорно-акцепторних зв'язків в рослинному організмі та уповільненні ростових процесів. Зниження запиту на асиміляти для росту вегетативних органів призводить до накопичення пластичних речовин з подальшим їх перерозподілом на процеси формування насіння, плодів і органів запасання.Метою дослідження було встановити вплив хлормекватхлориду як дозволеного в Україні ретарданту на формування листового апарату й продуктивність рослин льону олійного.Матеріали та методи. Рослини льону олійного сортів Дебют і Орфей одноразово обробляли 0,5%-ним водним розчином хлормекватхлориду в фазу бутонізації. Морфологічні показники вивчали кожні 10 діб. Мезоструктурну організацію визначали для листків одного віку і ярусу. Загальний вміст олії в насінні льону визначали шляхом екстракції.Результати. Було встановлено, що застосування хлормекватхлориду призводить до потовщення стебла рослин льону. Внесення препарату сприяло формуванню більш потужного фотосинтетичного апарату. При використанні хлормекватхлориду збільшувалася кількість листків на рослині і зменшувалася площа одного листка. Встановлено, що застосування регулятора росту призводило до збільшення розмірів і об'єму клітин палісадної паренхіми, кількості та розмірів хлоропластів в клітинах палісадної і губчастої паренхіми. Подібні зміни в мезоструктурной організації листка сприяли підвищенню продуктивності фотосинтезу, що є важливою передумовою для збільшення врожайності культури. Потоки асимілятов були перенаправлені до генеративних органів – коробочок, число яких збільшувалося при використанні ретарданту за рахунок більш інтенсивного галуження стебла. Також відмічено, що кількість насіння в плодах і маса насіння підвищувалися під дією регулятора росту. Показано, що внесення ретарданту зумовлювало більш інтенсивний синтез резервних речовин в насінні, тому вміст олії в насінні збільшувалася. Необхідно відзначити, що вміст залишкової кількості хлормекватхлориду в насінні значно нижчий за допустимі концентрації.Висновки. Таким чином, обробка рослин льону олійного хлормекватхлоридом в фазу бутонізації призводить до покращення розвитку листового апарату і формування плодів, що призвело до підвищення врожайност

Influence of Chlormequat Chloride on the Formation of a Photosynthetic Apparatus and Productivity of Linseed

Application of retardants as anti-gibberelline substances leads to changes in the functioning of donor-acceptor relations in the plant organism and inhibition of the growth processes. Reducing of the assimilates demand for the growth of vegetative organs leads to the accumulation of plastic substances with their redistribution to the formation of seeds and fruits.The purpose of the research was establishing the effect of chlormequat chloride as a retardant permitted in Ukraine on the formation of the leaf apparatus and the productivity of oil flax plants (Linum usitatissimum L.).Materials and methods. Oil flax plants of Debut and Orpheus varieties were once treated with 0.5% water solution chlormequat chloride in the budding phase. Morphological parameters of flax plants were studied every 10 days. The mesostructural organization was determined for leaves of the same age. The total amount of oil in flax seeds was determined by extraction.Result. It was found that chlormequat chloride application led to enhance the thickening of stems of plants. Chlormequat chloride treatment resulted the formation of powerful photosynthetic apparatus. The application of retardant increased the number of leaves per plant and decreased the area of a single leaf. It was found that the application of plant growth regulators led to increase the cells size and volume of palisade chlorenchyma, the chloroplast number and size in palisade and spongy parenchyma. Such changes in the mesostructure measurement of leaves caused increase the net photosynthetic productivity that was the important prerequisite for enhancement of crop production. The flow of assimilates was directed to the development of generative organs – fruits, the number of which increased by the retardant as a result of intensive branching of the stem. It was also noted that the number of seeds per fruit and the weight of a single seed increased under the influence of growth regulator. It was established that the application of retardant stimulated a more intense synthesis of reserve compounds in the seeds and oil content in seeds increased. It was necessary to note that the amount of residual drugs substance in the seeds was significantly lower than the permissible concentrations.Conclusions. So the chlormequat chloride treatment on the linseed during the budding period leads to improve the development of leaf apparatus and formation of fruits, which result the improvement of crop productio

The Influence of Growth Regulators on the Productivity of Flax Plants

Contemporary agrobiology is aimed at solving the problem of sufficiently stable agricultural crop yield, given the principles of eco-friendly nature use and mandatory monitoring of anthropogenic load on agrocenoses. Hormonal regulation of physiological functions, including the use of preparations based on phytohormones and modifiers of their activity, is one of the topical directions for tackling the problem of plant productivity. The article presents the research results of the effect of the inhibitor of antigibberellin action - chlormequat chloride - and the stimulator based on treptoleum phytohormones on the processes of morphogenesis, the formation of the photosynthetic apparatus, and the yield of flax plants. The plant height is established to decrease under the action of chlormequat chloride, and increase under the influence of treptolem. Both preparations caused an increase in the flax stem diameter. When applying growth regulators, the number of leaves and their total surface area, duration of functioning increased, which generally contributed to the improvement of the crop structure and flax plants productivity. Determination of the content of residual amounts of drugs was carried out on samples of leaves and stems of flax, while the complete absence or traces of chlormequat chloride was noted

Influence of Chlormequatchloride on Morphogenesis and Productivity of Cruciferous Plants

At present, there are burning issues concerning waste utilization of the agro-industrial complex, rational usage of nature and transition to the use of environmentally friendly and low-waste technologies. One of the most forward-looking areas is the application of the principles of the so-called "green chemistry", in particular, the development of technological processes using renewable raw materials and chemicals, the chemicals with a short half-life and low cost while ensuring maximum efficiency. The article presents the results of antigiberrelic preparation effect, which is characterized by low dosage and half-life in soil from 3 to 43 days on productivity, growth processes, anatomical, morphological features and functioning of the leaf apparatus of white mustard plants and rapeseed. The research shows that CCC-750 reduced the height of mustard and rapeseed plants. Inhibition of growth processes of white mustard plants at the beginning of the flowering phase with an anti-gibberellic preparation led to increased stem branching, which, in its turn, resulted in an increase in the number and area of leaves throughout the growing season. Moreover, the use of quaternary ammonium salt on winter rape plants has led to a reduction in the number of leaves and leaf area in comparison to the control samples. The application of the retardant caused an increase in the productivity of the studied cultures due to the increase in the number of pods, the increase in the mass of thousands of seeds and the number of seeds in the pod