СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ЯК ЧИННИК ЕНДОКРИННОГО БЕЗПЛІДДЯ

The aim of the work. To analyze the literature on the etiopathogenetic factors of polycystic ovary syndrome in the development of endocrine infertility. Materials and Methods. The study looked at scientific publications over the past decade, which are available on the Internet, with the keywords “polycystic ovary syndrome”, “endocrine infertility”. Results and Discussion. PCOS is the cause of anovulatory infertility in 80–90 % of women. The mechanism of anovulation in PCOS remains unclear, but there is evidence that impaired follicular growth, which is characteristic of anovulatory women with PCOS, reflects endocrine imbalance. A key role in the pathogenesis of PCOS is the defect of enzyme systems. Women with PCOS are characterized by insulin resistance, central obesity, and dyslipidemia, which also affect fertility. Conclusions. Understanding the pathogenesis of PCOS (hereditary, metabolic, endocrine, and environmental factors) makes it possible to justify the treatment of anovulatory infertility caused by the disease.Мета роботи. Проаналізувати літературні дані щодо етіопатогенетичних чинників синдрому полікістосних яєчників у розвитку ендокринного безпліддя. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «синдром полікістозних яєчників», «ендокринне безпліддя». Результати й обговорення. У 80–90 % жінок причиною ановуляторного безпліддя є СПКЯ. Механізм ановуляції при СПКЯ залишається не зрозумілим, але є дані про те, що порушення росту фолікулів, яке характерне для ановуляторних жінок із СПКЯ, відображає ендокринний дисбаланс. Ключова роль у патогенезі СПКЯ належить дефекту ензимних систем. Для жінок із СПКЯ характерна наявність резистентності до інсуліну, центральне ожиріння та дисліпідемія, які також впливають на фертильність. Висновки. Розуміння патогенезу СПКЯ (спадкових, метаболічних, ендокринних факторів та чинників зовнішнього середовища) дозволяє обґрунтувати тактику лікування ановуляторного безпліддя, спричиненого даним захворюванням

Досягнення та перспективи розвитку сучасних методів допоміжних репродуктивних технологій в лікуванні безпліддя

SUMMARY. We have analyzed new approaches to diagnosis and treatment of infertility by assisted reproductive technologies (ART). Especially this problem is very important in the developed society. Inspite of the fact that ART methods of fertility treatments are constantly being improved, the urgency of the problem is growing, because of the decreasing reproductive potential of the population. Key words: reproductive medicine, assisted reproductive technologies, infertility.РЕЗЮМЕ. Проаналізовано сучасні підходи до діагностики та лікування безпліддя з використанням допоміжнихрепродуктивних технологій. Особливої ваги набуває проблема безпліддя в розвиненому суспільстві. Незважаючина те, що методи лікування безпліддя постійно вдосконалюються, актуальність проблеми дедалі більше зростає,оскільки спостерігається зниження репродуктивного потенціалу населення.КЛЮЧОВІ СЛОВА: репродуктивна медицина, допоміжні репродуктивні технології, безпліддя

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

The aim of the study – to analyze the effectiveness of controlled long protocol ovarian stimulation in women with polycystic ovary syndrome. Materials and Methods. The study included 130 patients, of whom 100 were women with polycystic ovary syndrome (PCOS) and 30 were women with tubal factor infertility. The patients were divided into three groups: group 1 consisted of 22 patients who were embryotransferred on the 5-6th day after puncture; group 2 consisted of 78 patients who went to the cryocycle protocols; group 3 control group consisted of 30 patients with tubal-peritoneal infertility factor. The division of women into the first two groups was based on the degree of risk of developing ovarian hyperstimulation syndrome (OHSS). Controlled ovarian stimulation was performed according to a long protocol from 19–22 days of the previous menstrual cycle. Evaluation of the effectiveness of quality of controlled ovarian stimulation under the long protocol was performed according to the indicators, which are described in detail in the section "study results". Results and Discussion. When evaluating the results of the induction of superovulation, it was found that the duration of stimulation in patients with PCOS was higher than in patients with tubal factor infertility – 11.92 days and 10.63 days, respectively. The total dose of gonadotropins in women with PCOS was 1050.5 (725; 1250) IU and was significantly higher relative to the control group – 845.0 (700; 900) IU. In women with infertility due to PCOS and the onset of OHSS as a result of long protocol, the average number of follicles exceeded 2.7 times the control group. During the aspirations we received significantly higher number of oocytes (2.4-fold) relative to the control group, and the number of mature eggs in PCOS women went under the "long" α-GnRH protocol were significantly higher (2.1 fold) than in control group. Blastocyst output in women with PCOS was 1.7 times higher than in control. It was found that in patients with PCOS, and OHSS grade 1, the number of follicles and oocytes was the lowest. In women with PCOS who were diagnosed with OHSS grade 3, the number of follicles was significantly higher than those with grade 1 OHSS (19.5 %), respectively, and the oocyte count was 22.2 % higher. It was found that the number of clinically induced pregnancies achieved in women with PCOS with fresh embryo transfer was 40.9 %. Conclusions. Controlled ovarian stimulation over a long protocol using agonist-GnRH in women with polycystic ovary syndrome is accompanied in 92.0 % by the development of ovarian hyperstimulation syndrome (49.0 %), which limits the use of this scheme.Цель исследования – проанализировать эффективность контролируемой овариальной стимуляции с длинным протоколом у женщин с бесплодием на фоне синдрома поликистозных яичников. Материалы и методы. Объектом исследования были 130 пациенток, из которых 100 женщин с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ) и 30 – с трубным фактором бесплодия. Больные были разделены на три группы: первую составили 22 пациентки, которым проводили эмбриотрансфер в полость матки на 5–6 сутки после пункции; вторую группу – 78 пациенток, которым проводили перенос эмбрионов в криоциклах; третью, контрольную группу, – 30 пациенток с трубно-перитонеальным фактором бесплодия. Распределение женщин в первые две группы осуществляли на основе степени риска развития синдрома гиперстимуляции яичников (СГЯ). Контролируемую овариальную стимуляцию (КОС) осуществляли по длинному протоколу с 19–22 дня предыдущего менструального цикла. Оценку эффективности качества контролируемой овариальной стимуляции с длинным протоколом проводили по показателям, которые подробно описаны в разделе «Результаты исследования». Результаты исследования и их обсуждение. При оценке результатов индукции суперовуляции установлено, что продолжительность стимуляции у пациенток с бесплодием на фоне СПКЯ была выше, чем у пациенток с трубным фактором бесплодия, – 11,92 и 10,63 дня соответственно. Суммарная доза гонадотропинов у женщин с СПКЯ составила 1050,5 (725; 1250) ЕД и была достоверно выше относительно контрольной группы – 845,0 (700; 900) ЕД. У женщин с бесплодием на фоне СПКЯ в результате КОС с длинным протоколом среднее число фолликулов превышало в 2,7 раза показатели контрольной группы. При аспирации получали достоверно большое количество ооцитов (в 2,4 раза) относительно контрольной группы, а количество зрелых яйцеклеток у женщин с СПКЯ, которые получали длинный протокол с а-ГнРГ, получили достоверно больше (в 2,1 раза), чем у пациенток контрольной группы. Выход бластоцист у женщин с СПКЯ в 1,7 раза превышал данный показатель в контроле. Установлено, что у пациенток с бесплодием на фоне СПКЯ, у которых развился СГЯ 1 степени, количество фолликулов и ооцитов было самым низким. У женщин с СПКЯ, у которых диагностировано СГЯ 3 степени, количество фолликулов было достоверно выше аналогичных данных у лиц с 1 степенью СГЯ (на 19,5 %), соответственно, количество ооцитов было выше на 22,2 %. Установлено, что количество достигнутых клинических индуцированных беременностей у женщин с бесплодием на фоне СПКЯ, которым проводили свежий перенос эмбриона, составило 40,9 %. Выводы. Проведение контролируемой овариальной стимуляции с длинным протоколом с использованием агонист-ГнРГ у женщин с бесплодием на фоне синдрома поликистозных яичников сопровождается в 92,0 % развитием синдрома гиперстимуляции яичников (из них в 49,0 % – средней и тяжелой степеней), что ограничивает использование этой схемы стимуляции.Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 130 пацієнток, з яких 100 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та 30 – із трубним фактором безпліддя. Хворі були поділені на три групи: першу склали 22 пацієнтки, яким проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5–6 добу після пункції; другу групу – 78 пацієнток, яким проводили перенос ембріонів у кріоциклах; третю контрольну групу – 30 пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Розподіл жінок у перші дві групи здійснювали на основі ступеня ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) здійснювали за довгим протоколом з 19–22 дня попереднього менструального циклу. Оцінку ефективності якості контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом проводили за показниками, які детально описані в розділі «Результати дослідження». Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ була вища, ніж у пацієнток із трубним фактором безпліддя, – 11,92 і 10,63 дня відповідно. Сумарна доза гонадотропінів у жінок з СПКЯ становила 1050,5 (725; 1250) ОД і була вірогідно вищою стосовно контрольної групи – 845,0 (700; 900) ОД. У жінок із безпліддям на фоні СПКЯ у результаті КОС за довгим протоколом середнє число фолікулів перевищувало у 2,7 раза показники контрольної групи. При аспірації отримували достовірно вищу кількість ооцитів (у 2,4 раза) стосовно контрольної групи, а кількість зрілих яйцеклітин у жінок із СПКЯ, які отримували довгий протокол з а-ГнРГ, отримали достовірно більше (у 2,1 раза), ніж у пацієнток контрольної групи. Вихід бластоцист у жінок із СПКЯ у 1,7 раза перевищував даний показник у контролі. Встановлено, що у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ, у яких розвинувся СГЯ 1 ступеня, кількість фолікулів й ооцитів була найнижча. У жінок із СПКЯ, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, кількість фолікулів була вірогідно вища від аналогічних даних в осіб з 1 ступенем СГЯ (на 19,5 %), відповідно, кількість ооцитів була вища на 22,2 %. Встановлено, що кількість досягнутих клінічних індукованих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, яким проводили свіжий перенос ембріона, становила 40,9 %. Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників супроводжується у 92,0 % розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (з них у 49,0 % – середнього і тяжкого ступенів), що обмежує використання цієї схеми стимуляції

ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ В ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Infertility is one of the pressing issues of modern worldwide medicine, despite of the success achieved in reproductive medicine in recent decades. This issue has not only medical but also socio-economic importance, as it leads to a deterioration of the demographic situation in the country. The level of infertility in our country is 1–20 % of the total number of couples. It should be noted that 40 % of infertility pairs are seeking to solve the problem from 5 to 25 years, and 30–35 % require assisted reproductive technologies (ART). The causes of infertility growth are the deterioration of reproductive health of the population, an increase in the incidence of endometriosis, uterine fibroids, ovarian cysts, endocrine disorders, inflammatory diseases of the pelvic organs, widespread use of contraceptives, late first pregnancy, as well as an important role is played by the deterioration of the ecological and economic situation in the country. It should be noted that polycystic ovary syndrome (PCOS) greatly contributes to the problem of infertility. This polycystic syndrome disease is one of the most common endocrinological pathologies in women of reproductive age. According to the literature, PCOS is diagnosed in almost 50 % of women with disorders of menstrual and ovulatory functions, and more than in 40 % is the cause of anovulatory infertility. The aim of the study – to increase the effectiveness of infertility treatment by using integration pre-treatment in patients with PCOS before controlled ovulation induction in IVF protocols. Materials and Methods. 150 women were diagnosed with PCOS. Patients were divided into 2 groups. In the group 1 there were 72 women who took folic acid (400 micrograms) daily for 2–3 months before ovulation induction, and in the IVF protocol. The group 2 consisted of 78 patients with PCOS, who received combined therapy of vitamin complex FT 500-Plus and vitamin D3 supplement Aquadetrim. In both groups, superovulation induction with recombinant gonadotropin corifollitropin-alfa – ELONVA was performed. On the 5–7th day of the protocol, antagonist-GnRH (ant-GnRH) Orgalutran (0.25 mg/daily) was administered. On the 8th day since ELONVA was administrated, recombinant-FSH (r-FSH) Puregon was used until the maturation of the oocytes, and as a trigger agonist-GnRH (a-GnRH) Dyferelin was used. The size of the ovaries and the state of the follicular apparatus was  evaluated by the ultrasound examination, as well as the presence of pathological lesions . Results and Discussion. According to our own research, it was found out that in patients who used the preconception FT-500 Plus (inositol, folic acid, glutathione, lutein, zinc, vitamin C, vitamin E, selenium) and Vit.D3 pre-treatment and during all of the IVF protocol period there were significantly higher oocyte quality indices, a lower incidence of immature and degenerate cells and a higher percentage of blastocyst cleavage. The use of an agonist-GnRH as an ovulation trigger reduces the manifestations of OHSS. Conclusions. The use of a combination of vitamin complexes in patients with PCOS helps to obtain oocytes of better quality, reduces the percentage of immature and degenerate eggs, increases the incidence of pregnancy. The use of the short protocol with the GnRH antagonist and the GnRH agonist trigger in this group of patients is more physiological and reduces the risk of complications.Бесплодие является одной из актуальных проблем современной отечественной и зарубежной медицин, несмотря на успехи, достигнуты в репродуктивной медицине в последние десятилетия. Этот вопрос имеет не только медицинское, а и социально-экономическое значение, так как приводит к ухудшению демографической ситуации в стране. Частота бесплодия в нашей стране составляет 15–20 % от общей популяции супружеских пар. При этом необходимо отметить, что у 40 % супружеских пар бесплодие длится от 5 до 25 лет, а 30–35 % нуждаются в использовании вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Причинами роста бесплодия является ухудшение состояния репродуктивного здоровья населения, увеличение частоты эндометриоза, фибромиомы матки, кист и кистом яичников, эндокринных нарушений, воспалительных заболеваний органов малого таза, широкое использование контрацептивов, отсрочка рождения первого ребенка, а также большую роль играет ухудшение экологической и экономической ситуации в стране. Необходимо отметить, что синдром поликистозных яичников (СПКЯ) вносит значительный вклад в проблему бесплодия. Это полисиндромное заболевания является одной из самых распространенных эндокринологических патологий у женщин репродуктивного возраста. По данным литературы, СПКЯ диагностируют почти у 50 % женщин с нарушениями менструальной и овуляторной функций и больше чем в 40 % является причиной ановуляторного бесплодия. Цель исследования – повысить эффективность лечения бесплодия путем использования прегравидарной терапии у пациенток с СПКЯ перед проведением контролируемой стимуляции овуляции в протоколах вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Материалы и методы. Под наблюдением находилось 150 женщин с диагнозом СПКЯ. Пациенток разделили на 2 группы. Первую группу составили 72 женщины, ежедневно в течение 2–3 месяцев перед стимуляцией овуляции, и за протоколом контролируемой овуляторной стимуляции (КОС) принимали фолиевую кислоту (400 мкг). Вторую группу составляли 78 пациенток с бесплодием при СПКЯ, которые подобно тому, получавших комбинированную терапию витаминного комплекса “FT-500 plus” и препарат витамина D3 “Аквадетрим”. В обеих группах осуществляли стимуляцию суперовуляции с помощью рекомбинантного гонадотропина корифолитропина-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дни протокола назначали ежедневно антагонист-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день от введения ЕЛОНВЫ продолжили стимуляцию рекомбинантным фолликулостимулирующего гормона (р-ФСГ) “Пурегон” до конечного созревания ооцитов, в качестве триггера использовали агонист-ГнРГ (а-ГнРГ) “Диферелин”. С помощью ультразвукового исследования измеряли размеры яичников, диагностировали наличие патологических образований, оценивали состояние фолликулярного аппарата. Результаты исследований и их обсуждение. На основе проведенных исследований было установлено, что у пациенток, которым применяли комплексную прегравидарную подготовку перед протоколом контролированной овуляторной стимуляции (КОС) с сочетанием препаратов “FT-500 plus” (“Инозитол”, “Фолиевая кислота”, “Глутатион”, “Лютеин”, цинк, витамин С, витамин Е, селен) и витамин D3 “Аквадетрин” в программах ВРТ, наблюдались существенно более высокие показатели качества полученных ооцитов, ниже частота незрелых и дегенеративных клеток, высокий процент дробления и выход бластоцист. Применение в качестве триггера овуляции агониста-ГнРГ снижает проявления синдрома гиперстимуляции яичников (СГЯ). Выводы. Применение в комбинации препаратов витаминного комплекса у пациенток с бесплодием при СПКЯ позволяет получить ооциты лучшего качества, снизить процент незрелых и дегенеративных яйцеклеток, увеличить частоту наступления беременности. Использование короткого протокола КОС с ант-ГнРГта триггером овуляции а-ГнРГ у данной группы пациенток, является более физиологичным и снижает риск развития осложнений.Безпліддя є однією із актуальних проблем  сучасної вітчизняної та зарубіжної медицин, незважаючи на успіхи, досягнуті у репродуктивній медицині в останні десятиліття. Це питання має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, тому що призводить до погіршення демографічної ситуації у країні. Частота безпліддя в нашій країні складає 15–20 % від загальної популяції подружніх пар. При цьому необхідно відмітити, що у 40 % подружніх пар воно триває від 5 до 25 років, а 30–35 % потребують використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Причинами росту безпліддя є погіршення стану репродуктивного здоров’я населення, збільшення частоти ендометріозу, фіброміоми матки, кіст та кістом  яєчників, ендокринних порушень, запальних захворювань органів малого таза, широке використання контрацептивів, відтермінування народження першої дитини, а також велику роль відіграє погіршення екологічної та економічної ситуації у країні. Необхідно відмітити, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) робить значний внесок у проблему безпліддя. Полісиндромне захворювання є однією з найпоширеніших ендокринологічних патологій у жінок репродуктивного віку. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій та більше ніж в 40 % є причиною ановуляторного безпліддя. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом використання прегравідарної терапії у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 150 жінок із діагнозом СПКЯ. Пацієнток поділили на 2 групи. Першу групу склали 72 жінки, котрі щодня протягом 2–3 місяців перед стимуляцією овуляції, та за протоколом контрольованої  овуляторної стимуляції (КОС), приймали фолієву кислоту (400 мкг). Другу групу складали 78 пацієнток із безпліддям при СПКЯ, які аналогічно отримували комбіновану терапію вітамінного комплексу “FT-500 plus” та препарат вітаміну D3 “Аквадетрим”. В обох групах здійснювали стимуляцію суперовуляції за допомогою рекомбінантного гонадотропіну коріфолітропіну-альфа – “ЕЛОНВА”. На 5–7 дні протоколу призначали щоденно антагоніст-ГнРГ (ант-ГнРГ) “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення ЕЛОНВИ продовжили стимуляцію рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (р-ФСГ) “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів, у якості тригера використовували агоніст-ГнРГ  (а-ГнРГ) “Диферелін”. За допомогою ультразвукового дослідження вимірювали розміри яєчників, діагностували наявність патологічних утворень, оцінювали стан фолікулярного апарату. Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведених досліджень було встановлено, що у пацієнток, яким застосовували комплексну прегравідарну підготовку перед протоколом контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) із поєднанням препаратів “FT-500 Plus” (“Інозитол”, “Фолієва кислота’, “Глутатіон”, “Лютеїн”, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та вітамін D3 “Аквадетрин” у програмах ДРТ, спостерігали істотно вищі показники якості отриманих ооцитів, нижчу частоту незрілих та дегенеративних клітин, вищий відсоток дроблення та вихід бластоцист. Застосування в якості тригера овуляції агоніста-ГнРГ знижує прояви синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Висновки. Застосування у комбінації препаратів  вітамінного комплексу в пацієнток із безпліддям при СПКЯ дозволяє отримати ооцити кращої якості, знизити відсоток незрілих та дегенеративних яйцеклітин, збільшити частоту настання вагітності. Використання короткого протоколу КОС з ант-ГнРГ та тригером овуляції а-ГнРГ у даній групі пацієнток є фізіологічним та знижує ризик розвитку ускладнень

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ДИСПЛАЗІЇ ШИЙКИ МАТКИ ТА ПІХВИ НА ТЛІ ПАПІЛОМАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ.

The paper presents the results of examination and treatment of 126 women with cervical dysplasia with papilloma virus infection of the genital localization. Efficiency of conisation of cervix by apparatus radiowave surgery followed by laser coagulation surgical wounds and infected vaginal walls, using antiviral therapy and imunostimulation has been proved.В статье представлены результаты обследования и лечения 126 женщин с дисплазией шейки матки на фоне папилломавирусной инфекции генитальной локализации. Доказана эффективность проведения конизации шейки матки аппаратом радиоволновой хирургии с последующей лазерной коагуляцией послеоперационной раны и пораженных стенок влагалища с использованием противовирусной и иммуномодулирующей терапии.У статті представлено результати обстеження та лікування 126 жінок з дисплазією шийки матки на тлі папіломавірусної інфекції генітальної локалізації. Доведена ефективність проведення конізації шийки матки апаратом радіохвильової хірургії з подальшою лазерною коагуляцією післяопераційної рани та уражених стінок піхви, з використанням противірусної та імуномодулювальної терапії

ПРОБЛЕМИ ФЕРТИЛЬНОСТІ У ЖІНОК СТАРШОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).

With age female fertility significantly reduces mainly by reducing the number and quality of oocytes. Endocrine function of ovaries also undergoes influence of age and is unable to maintain neuroendocrine regulation. Perhaps the age-related changes begin primarily in the hypothalamic-pituitary area, but it needs further research. Age-related changes occur in the tissues of the uterus, especially the endometrium, which is unable to provide adequate support for the development and implantation of the embryo.С возрастом значительно снижается женская фертильность в основном за счет уменьшения количества и качества ооцитов. Эндокринная функция яичников также испытывает возрастное влияние и не в состоянии поддерживать нейроэндокринную регуляцию. Возможно, возрастные изменения в первую очередь начинаются с гипоталамо- гипофизарной области, однако это требует дополнительных исследований. Возрастные изменения происходят и в тканях матки, особенно эндометрии, который не в состоянии обеспечить адекватную имплантацию и поддержку развития эмбриона. З віком значно знижується жіноча фертильність в основному за рахунок зменшення кількості та якості ооцитів. Ендокринна функція ячників також зазнає вікового впливу та не в змозі підтримувати нейроендокринну регуляцію. Можливо, вікові зміни першочергово розпочинаються в гіпоталамо-гіпофізарній ділянці, проте це потребує додаткових досліджень. Вікові зміни відбуваються і в тканинах матки, особливо ендометрії, який не в змозі забезпечити адекватну імплантацію та підтримку розвитку ембріона

Management of women with infertility and uterine leiomyoma in assisted reproductive technology programs

In the structure of female infertility, one of the important causes is the uterine factor of infertility, namely, uterine leiomyoma, which is diagnosed in 13.3–24.0% of cases and leads to loss of reproductive function and pregnancy pathology.Aim of research: to increase the incidence of pregnancy in infertile women with uterine leiomyoma by analyzing the main factors in the development of this pathology and optimizing the treatment and prevention complex.Material and research methods. A randomized clinical trial was performed among 175 (29.0%) women of reproductive age with a UL diagnosis, and the control group (CG) of 32 somatically healthy women with normal menstrual and reproductive functions, who were divided into the following groups: Main Group A (MG) – 137 women with UL, who were further divided into subgroups for evaluation of the treatment: subgroup A1 – 55 women with UL after laparoscopy and hysteroscopy with the proposed treatment complex (TC), subgroup A2 – 45 women with UL after hysteroscopy and TC, subgroup A3 – 37 women with UL and the proposed drug treatment without surgical removal of UL; comparison group B – 38 women with UL and conventional treatment.Results. The age of the examined patients was (33.9 ± 7.8) years (26–42 years), BMI - (23.5 ± 5.2) kg / m², AMH – 1.8 ng / ml (0.4–5), 2 ng / ml). The duration of infertility was 2–15 years on average (5.4 ± 0.5 years). Primary infertility was diagnosed in 43 patients (24.5%), and secondary – in 132 women (75.5%). 93 (53.7%) women developed hypermenorrhea, of which one in three indicated a history of anemia. 31 (17.7%) women complained of algodysmenorrhea; in 43 (24.6%) women, dysmenorrhea occurred after the appearance of uterine fibroids, and 23 women (13.2%) had irregular menstruation.During hysteroresectoscopy, single submucosal nodes “on the pedicle”, which had clear contours, a rounded shape, a dense consistency, and deformed the uterine cavity, were found in 71 (40.8%) patients. Of these, 51 (71.8%) nodes were whitish in color with isolated small hemorrhages, and in the remaining 20 (28.2%) cases, the nodes were covered with a lace of stretched and altered blood vessels.Analysis of the location and size of the nodes revealed that in every third patient (25 patients, 35.2%) the size of the node was about2.5 cm, in every fourth (19 patients, 26.7%) nodes were up to4 cm, in other patients (27 patients, 38.0%) the nodes were up to5 cmand greater in sizeInterstitial-submucosal myomas with a combination of subserous nodes were diagnosed in 104 (59.2%) of the examined women and visualized as a bulge of one of the uterine walls.During hysteroresectoscopy, we visualized endometrial hyperplasia in 89 (50.8%) patients, which was subsequently confirmed histologically in 67 (38.3%) women, and secretory transformation of the endometrium in the remaining 22 (12.5%). In 22 (12.6%) patients, we observed hysteroscopic signs of chronic endometritis; this diagnosis was also confirmed morphologically, which was manifested by uneven thickening of the endometrium and micropolyps.The use of our improved algorithm of rehabilitation measures allowed to reduce the period of menstrual bleeding in 42 (48.8%) women in group A2, which was 1.3 times more effective than in the comparison group and 1.4 times more effective than in patients of group A3. Menstrual discharge was 1.9-fold and 1.8-fold lower compared to A1 women who refused surgery and 1.2-fold lower than in the comparison group. The effectiveness of the proposed treatment was analyzed, and the frequency of pregnancy was evaluated; findings indicate that the highest efficiency was observed in women of group A2 – 31.1% of cases, which was 2 times higher than the comparison group and 2.3 times higher than in group A3.Conclusion. Uterine leiomyoma is mainly the cause of infertility due to a mechanical factor. Laparo- and hysteroresectoscopy is the optimal method of pre-pregnancy treatment for women with uterine leiomyoma who are undergoing infertility treatment with assisted reproductive technologies. Laparo- and hysteroresectoscopy is an organ-sparing operation that has a number of advantages: easy postoperative period, no adhesions, which, in turn, increases the frequency of pregnancy and reduces premature delivery

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТОКОЛІВ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АГОНІСТІВ ТА АНТАГОНІСТІВ ГОНАДОТРОПІН-РИЛІЗИНГ-ГОРМОНІВ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Purpose: to conduct an analysis of modern domestic and foreign literature about protocols of ovulation stimulation using GnRH agonists and antagonists during programs of assisted reproductive technologies; evaluate their effectiveness and safety; compare the advantages and disadvantages of each of them. Materials and Methods. Bibliosemantic and analytical methods were used in the study. During the study, 23 sources of modern domestic and foreign literature were reviewed and analyzed on the selection of an optimal protocol for controlled ovulation stimulation in cycles of extracorporal fertilization. Results. Controlled ovarian stimulation is the first and one of the most important stages of extracorporal fertilization. The tactic of choosing the optimal protocol for controlled ovulation stimulation should be strictly individual. Nowadays there are many types of superovulation stimulation protocols in patients undergoing infertility treatment in IVF programs. Each of these protocols has its advantages and disadvantages, but the most commonly used in clinical practice are protocols of stimulation of superovulation using agonists and antagonists of GnRH. Although the question about the mechanism of action of agonists and antagonists of GnRH is well known, but there is still no clear answer as to which analogue gives better results in clinical practice. Conclusions. Protocols with antagonists of gonadotropin-releasing hormone are significantly safer, since their using significantly reduces the incidence of ovarian hyperstimulation syndrome due to the possibility of maneuvering with choosing of trigger. It is more comfortable for patients due to shorter duration and lower cost of stimulation of ovulation. It is effective in women with poor responders and the presence of polycystic ovary syndrome. Instead, during using of long protocols with GnRH agonists, a higher incidence of pregnancy was observed.Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно протоколів стимуляції овуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг гормонів в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Оцінити їх ефективність та безпечність. Порівняти переваги та недоліки кожного із них. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 23 джерела сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції в циклах екстракорпорального запліднення. Результати. Контрольована оваріальна стимуляція є першим та одним із найважливіших етапів екстракорпорального запліднення. Тактика вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції має бути строго індивідуальною. На сьогодні існує безліч видів протоколів стимуляції суперовуляції у пацієнтів, щоякі проходять лікування безпліддя в програмах екстракорпорального запліднення. Кожен із цих протоколів має свої переваги та недоліки, проте найчастіше використовуваними в клінічній практиці є протоколи стимуляції суперовуляції з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів (ГнРГ). Хоча питання відносно механізму дії агоністів та антагоністів ГнРГ добре відомий, але до сих пір немає чіткої відповіді про те, який аналог дає кращі результати в клінічній практиці. Висновки. Протоколи з використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону є значно безпечнішими, оскільки їх використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників за рахунок можливості маневрування при виборі тригера. Є комфортнішими для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції. Є ефективними у жінок із поганою (бідною) відповіддю на контрольовану стимуляцію яєчників та наявністю синдрому полікістозних яєчників. Натомість при використанні довгих протоколів з агоністами ГнРГ спостерігали вищу частоту настання вагітності

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗИТОЛУ У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Purpose: to conduct the analysis of modern domestic and foreign literature of the influence of inositol in pregravid preparation in women with polycystic ovary syndrome. Materials and methods. The research used bibliosemantic and analytical methods. During the study, 25 sources of modern domestic and foreign literature of inositol influence on the reproductive health of women with polycystic ovary syndrome were analyzed. Results. The inositol deficiency in women with polycystic ovarian syndrome is associated with poor oocyte quality and a violation of folliculogenesis. High concentrations of inositol in the follicular fluid are associated with oocytes of high quality and the development of good quality embryos. Also found a significant positive correlation between the inositol concentrations and the division of fertilized eggs. Pregravid preparation for programs of assisted reproductive technologies, which included inositol containing drugs, made it possible to reduce the doses of recombinant FSH and the duration of stimulation of superovulation. Patients receiving inositol experienced an increase in estradiol levels and recovery of ovulation. The use of inositol also contributed to the increase in high-density lipoprotein, lowering testosterone levels, and increased progesterone levels. Conclusions. Polycystic ovarian syndrome is associated with endocrine infertility. Inositol is effective in pregravid preparation for women with polycystic ovary syndrome, affecting the recovery of metabolic disorders. It has a significant influence on the reproductive function of women (normalization of menstrual cycle regulation, recovery of ovulation). Positively affects to the results of assisted reproductive technologies programs (improves the quality of oocytes and embryos, increasing the frequency of pregnancy).Мета: провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно впливу інозитолу в прегравідарній підготовці у жінок з синдромом полікістозних яєчників. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 25 джерел сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо питань впливу інозитолу на репродуктивне здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників. Результати. Дефіцит інозитолу у жінок із синдромом полікістозних яєчників пов’язаний з поганою якістю ооцитів і порушенням фолікулогенезу.  Високі концентрації інозитолу в фолікулярній рідині асоціювались з високою якістю ооцитів та розвитком ембріонів хорошої якості. Також знайдена значна позитивна кореляція між концентраціями інозитолу та поділом запліднених яйцеклітин. Прегравідарна підготовка перед програмами допоміжних репродуктивних технологій, яка включала препарати з вмістом інозитолу, давала можливість знижувати дози рекомбінантного ФСГ, та тривалість стимуляції суперовуляції. У пацієнток, які отримували інозитол, спостерігалося підвищення рівня естрадіолу та відновлення овуляції.   Застосування інозитолу також сприяло підвищенню рівня ліпопротеїнів високої щільності, зниженню рівнів тестостерону та збільшенні рівні прогестерону.   Висновки. Синдром полікістозних яйників асоціюється з ендокринним безпліддям. Інозитол є ефективним у прегравідарній підготовці жінок з синдромом полікістозних яйників, впливаючи на відновлення метаболічних порушень. Відіграє вагомий вплив на репродуктивну функцію жінки (нормалізація регуляції менструального циклу, відновлення овуляції). Позитивно впливає на результати програм допоміжних репродуктивних технологій (покращує якість яйцеклітин та ембріонів, підвищуючи частоту настання вагітності)

АНТИОКСИДАНТНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ

Purpose: to analyze the literature review data on the effect of oxidative stress on the quality of eggs in infertile women against the background of genital endometriosis and the main principles of antioxidant therapy.Materials and Methods. The bibliosemantic method was used in the study – 37 sources of scientific literature were analyzed.Results. Based on the materials used, scientific research has established the direct effect of oxidative stress on the quality of eggs and embryos and the effect of antioxidants on different parts of the pathogenesis of oxidative stress. The effect of oxidative stress on the development of symptoms of endometriosis and the feasibility of the use of antioxidants as an auxiliary direction for the treatment of endometriosis associated infertility.Conclusions. Oxidative stress is one of the causes of endometriosis associated with infertility. Receiving antioxidant drugs reduces oxidative stress and improves the quality of eggs and embryos, and therefore the results of treatment of infertility.Мета: проаналізувати дані огляду літератури щодо впливу оксидативного стресу на якість яйцеклітин у жінок із безпліддям на фоні генітального ендометріозу та основні принципи антиоксидантної терапії.Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний метод – проаналізовано 37 джерел наукової літератури.Результати. За матеріалами використаних наукових досліджень встановлено прямий вплив оксидативного стресу на якість яйцеклітин і ембріонів та дію антиоксидантів на різні ланки патогенезу оксидативного стресу. Вплив оксидативного стресу на розвиток симптомів ендометріозу та доцільність використання антиоксидантів як допоміжного напрямку лікування ендометріозу, асоційованого з безпліддям.Висновки. Оксидативний стрес є однією з причин виникнення ендометріозу асоційованого з безпліддям. Приймання антиоксидантних препаратів знижує явища оксидативного стресу і покращує якість яйцеклітин та ембріонів, а отже результати лікування безпліддя