Dynamics of morbidity of mental disorders of neurotic origin in the Ternopil region in the context of global warmin

Relevance: Over the last century, the modern climate is characterized by an average annual increase in global air temperature. According to existing scientific data, heat waves are often accompanied by mental, behavioral disorders that are combined with mood swings and increased anxiety. That is why the analysis of the incidence of mental disorders of the neurotic spectrum in the Ternopil region in the context of global warming is relevant.Materials and methods: To analyze the incidence of mental disorders of the neurotic spectrum, the archival data of the Ternopil Regional Clinical Psychoneurological Hospital for 10 years, from 2010 to 2019 were analyzed. The average annual air temperatures were determined according to the archival data of hydrometeorological observations by the meteorological station of the city of Ternopil during 2010-2019. The growth rate of these indicators was estimated by the time series method. Pearson's correlation coefficient was used to measure the degree of linear dependence between two variables, namely the rate of hospitalization growth and the average annual temperature in the region. Tables and graphs are built using Microsoft Excel and Microsoft Word.Results: The primary analysis of the incidence of mental disorders of the neurotic spectrum in Ternopil region showed that the percentage growth rate for the year ranged from -19.55% to + 20.62% and it was difficult to determine the direction of this phenomenon. In this regard, we carried out the alignment of the series by increasing the period and determining the arithmetic mean of the data for three years, respectively, we obtained data showing that for 10 years the prevalence of mental disorders of the neurotic spectrum in Ternopil region increased, the growth rate ranged from + 1.66% to + 6.32%.Conclusions: Analyzing the obtained results, we found that in the conditions of global warming in Ternopil region there is a dynamics of growth in the incidence of mental disorders of neurotic origin. Also, by calculating the correlation coefficient, a direct correlation between the increase in the average annual temperature and the increase in morbidity rates was proved. The data obtained should be taken into account in the development of protocols for the prevention and treatment of mental illness associated with the effects of climate change, and will also be used in the educational process at the Departments of Physiology, Pathological Physiology and Psychiatry

ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ПОРУШЕНЬ СНУ І ДЕПРЕСІЇ НА РОЗВИТОК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

Smmary. Diabetes mellitus (DM) is one of the leading medical and social problems of modern society due to high morbidity and its prevalence, frequent occurrence of complications. Studies of the factors of disease development: type 2 diabetes, sleep disorders, depression, cardiovascular disease, studying the cause, a comprehensive solution to the problem, the presence of which negatively affects the quality of life will improve the health of patients with type 2 diabetes. The aim of the study – to analyze the literature on the impact of anxiety, depressive disorders on the development and progression of cardiovascular disease in patients with type 2 diabetes for early diagnosis and prevention. Materials and Methods. The study uses literature and research data on the causes of diseases, including depression, type 2 diabetes, sleep disorders, cardiovascular disease, their relationship and interaction. Results. Type 2 diabetes is the most common type of diabetes, accounting for about 90 % of all cases of diabetes. This disease is most often diagnosed in adults, but is increasingly observed in children and adolescents due to increased obesity, sedentary lifestyle, psycho-emotional overload, stress. Depression is a risk factor for diabetes and negatively affects its course, increasing the risk of complications. Patients with diabetes suffer from concomitant depression 2–3 times more often than without it. The prevalence of depressive disorders in patients with diabetes averages about 14 %. Approximately 80 % of patients with type 2 diabetes have hypertension. The main cause of death in patients with diabetes is acute cardiovascular disease, which kills 75 % of patients. According to clinical studies, 15–25 % of patients with coronary heart disease show symptoms of depression, which 3.7 times increases the adverse course of the disease. Data from foreign studies show that mortality from cardiovascular disease among people who sleep less than 4 hours a day is 36 % higher than those who sleep 4–8 hours, and the risk of stroke is 34 % higher. In patients who are prone to these diseases, who slept long enough, the risks were offset and significantly reduced. Conclusions. The main cause of significant morbidity and mortality in diabetes mellitus with concomitant CVD can be considered the high prevalence of risk factors and the lack of a unified approach to combating them. By studying risk factors we get the opportunity to understand the impact of multifactorial nature in the development and complication of the disease. Research and analysis of the links between depressive disorders and the development of cardiovascular pathology will establish the level of influence of these factors on the development of type 2 diabetes.Резюме. Цукровий діабет (ЦД) являє собою одну з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлено високою захворюваністю та його поширеністю, частим виникненням ускладнень. Дослідження факторів розвитку, а саме: порушення сну, депресія, серцево-судинні захворювання (ССЗ), вивчення причини, комплексне розв’язання проблеми, наявність якої негативно позначається на якості життя людини, дозволять покращити стан здоров’я пацієнтів із ЦД 2 типу. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо впливу тривожних, депресивних розладів на розвиток і прогресування серцево-судинних захворювань у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу для ранньої діагностики захворювань та їх профілактику. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та дані проведених наукових досліджень щодо причин розвитку захворювань, зокрема депресії, цукрового діабету 2 типу, розладів сну, серцево-судинних захворювань, і їх взаємозв’язок та взаємовплив. Результати. Цукровий діабет 2 типу є найпоширенішим типом діабету, що становить близько 90 % усіх випадків діабету. Це захворювання найчастіше діагностується у дорослих людей, але все частіше спостерігається у дітей, підлітків через підвищення рівня ожиріння, малорухливого способу життя, психоемоційного перевантаження, стресів. Депресія є фактором ризику виникнення цукрового діабету та негативно впливає на його перебіг, підвищуючи ризик розвитку ускладнень. Пацієнти з ЦД страждають від супутньої депресії у 2–3 рази частіше, ніж без нього. Поширеність депресивних розладів у хворих із ЦД у середньому становить близько 14 %. Приблизно у 80 % випадків у пацієнтів із ЦД 2 типу виявляється артеріальна гіпертензія. Головною причиною смертності є гострі серцево-судинні захворювання, від яких помирає 75 % хворих. За даними клінічних досліджень у 15–25 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) виявляють симптоми депресії, яка в 3,7 раза підвищує несприятливий перебіг хвороби. Результати іноземних досліджень свідчать, що смертність від серцево-судинних захворювань серед людей, які сплять менше 4 год на добу на 36 % вище, ніж у тих, які сплять 4–8 год, а ризик розвитку інсульту становить 34 %. Пацієнти, які схильні до даних захворювань і спали достатню кількість часу, ризики компенсувалися і значно зменшувалися. Висновки. Основною причиною значної захворюваності та смертності від ЦД із супутніми ССЗ можна вважати високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного підходу до боротьби з ними. Вивчаючи чинники ризику, отримаємо можливість зрозуміти вплив мультифакторної природи на розвиток й ускладнення перебігу захворювань. Дослідження та аналіз зв’язків між депресивними порушеннями й розвитком серцево-судинної патології дозволять встановити рівень впливу цих факторів на розвиток цукрового діабету 2 типу

РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ: ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Summary. The interest of scientists and health professionals in alimentary obesity as a serious health threat is growing every year. Today, overweight occurs in more than 30 % of the population, so obesity is seen as a global epidemic that has affected various segments of the population. The aim of the study – to analyze scientific data on the prevention of alimentary obesity and the role of the nurse in this process. Materials and Methods. Recommendations for weight management of the American Heart Association, the American College of Cardiology, the American Association of Clinical Endocrinologists, the Society of Obesity, the Endocrine Society, the European Society of Endocrinology were analyzed and our own algorithm was proposed. Results. A systematic review of the literature on the role of nurses in the prevention of chronic diseases in the United Kingdom, the United States, Finland, the Netherlands and New Zealand shows the effectiveness of measures aimed at adjusting the lifestyle of such patients. The nurses measured weight, controlled blood pressure and cholesterol, and promoted healthy eating habits and exercise. In the UK, the Netherlands and the Nordic countries, nurses provide advice on healthy living to control weight. In the United States, the activities of nurses to optimize body weight are still not clearly defined, so they work on their own initiative. It is noted that nurses are more accessible to communicate with patients than doctors. In Ukraine, research is being conducted on the role of nurses in optimizing the body weight of obese people, but in practice the proposed algorithms are not implemented. Conclusions. Although nurses have limited time and resources, regular support for overweight and obese patients improves weight loss outcomes. Prevention of alimentary obesity should include the usual measures: clear motivation, lifestyle changes (diet and physical activity) and maintenance of weight loss. At the same time, the nurse must provide the necessary care for the patient at each of these stages.Резюме. З кожним роком зростає інтерес науковців та медичних працівників до аліментарного ожиріння як серйозної загрози здоров’ю. Сьогодні надмірна маса тіла зустрічається у понад 30 % населення, тому ожиріння розглядається як глобальна епідемія, що охопила різні верстви населення. Мета дослідження – проаналізувати наукові дані щодо профілактики аліментарного ожиріння та ролі медсестри у цьому процесі. Матеріали і методи. Було проаналізовано рекомендації щодо керування масою тіла Американської асоціації серця, Американського коледжу кардіологів, Американської асоціації клінічних ендокринологів, Товариства ожиріння, Ендокринного товариства, Європейського товариства ендокринології та запропоновано власний алгоритм. Результати. Проведений систематичний огляд літератури щодо ролі медичних сестер у профілактиці хронічних захворювань у Великобританії, США, Фінляндії, Нідерландах та Новій Зеландії свідчить про ефективність заходів, спрямованих на корекцію способу життя таких пацієнтів. При цьому медсестри проводили вимірювання маси, контроль за артеріальним тиском та холестерином, заохочення здорових харчових звичок та занять фізичними навантаженнями. У Великобританії, Нідерландах та скандинавських країнах медсестри проводять консультації щодо здорового способу життя з метою контролю маси тіла. У США діяльність медичних сестер у напрямку оптимізації маси тіла до цього часу не визначена чітко, тому вони працюють за власною ініціативою. При цьому зазначається, що медсестри є більш доступнішими для спілкування з пацієнтами, аніж лікарі. В Україні проводяться дослідження щодо ролі медичних сестер в оптимізації маси тіла осіб з ожирінням, проте практично запропоновані алгоритми не впроваджуються. Висновки. Хоча медичні сестри мають обмежений час та ресурси, проте регулярна підтримка пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням покращує результати щодо зменшення маси. Профілактика аліментарного ожиріння має включати звичайні заходи: чітку мотивацію, зміну способу життя (харчування й фізична активність) та підтримку зменшеної маси. При цьому медична сестра повинна надавати необхідну для пацієнта допомогу на кожному з цих етапів