Залежність продуктивності кнурців від способу їх кастрації за сухого способу годівлі

The sex dependence of the productivity of surgically and immunologically castrated pigs was investigated during the suckling period, under the liquid feeding method and during the growth and fattening period under the dry feeding method commonly used in Ukraine. During the suckling period, no difference was found between castrated and non-castrated piglets in terms of average daily and absolute weight gain and, consequently, piglet weight at weaning. At the same time, the maintenance of the piglets in the group of castrated boars was 2.6 % worse than in the group of uncastrated boars. During rearing, uncastrated boars consumed 3.8 % more feed, had a 5.2 % higher growth rate, resulting in 5.2 higher absolute weight gain over 51 days of rearing, 4.3 % higher mass at the end of rearing and 4.2 % better coma utilisation, but had a 0.2 % higher proportion of dead animals and 66.7 % higher weight compared to surgically castrated piglets. During fattening, immunocastrated male pigs had a 5.1 % higher growth rate, reached a market weight of 120 kg 3.6 earlier, had 5.1 % higher absolute weight gains and a 4.9 % higher animal weight at the end of the fattening period. With the same daily feed consumption, they had a 4.6 % better feed payment in stages and a 15.8 % higher overall index of fattening quality. At the same time, this group of pigs showed a 41.6 % higher piglet loss and thus a 0.6 % lower survival rate, but a 14.7 % lower weight of the excreted animals compared to the surgically castrated animals and their counterparts. During the rearing and fattening period, immunocastrated pigs consumed 0.8 % more feed, grew 5.2 % faster, had a 4.2 % better feed conversion ratio and 5.2 % higher absolute weight gain, but a 0.8 % higher proportion of excreted animals and a 0.6 lower survival rate compared to surgically castrated animals.В статті вивчалася залежність продуктивності хірургічно та імунологічно кастрованих свиней в підсисний період за рідкого способу їх підгодівлі та в період дорощування і відгодівлі за найбільш розповсюдженого в Україні сухого способу годівлі. Під час підсисного періоду не виявлено різниці між кастрованими і некастрованими поросятами за середньодобовими та абсолютними приростами і, як наслідок, за масою поросят при відлученні. Водночас в групі кастрованих кабанців встановлена на 2,6 % гірша збереженість поросят порівняно з групою некастрованих кнурців. Під час дорощування некастровані кнурці щодоби споживали на 3,8 % більше кормів, мали вищу на 5,2 % швидкість росту, за рахунок чого за 51 добу дорощування виявили вищі на 5,2 % абсолютні прирости, мали більшу на 4,3 % масу по завершенню дорощування та на 4,2 % кращу конверсію корму, але мали на 0,2 % більшу частку загиблих тварин та на 66,7 % вищу їх масу порівняно з хірургічно кастрованими поросятами. Під час відгодівлі імунокастровані самці свиней мали вищу на 5,1 % інтенсивність росту, раніш на 3,6 % досягали товарної маси 120 кг, мали на 5,1 % більші абсолютні прирости та на 4,9 % вищу масу тварин по завершенні відгодівлі. За рівного щодобового споживання корму вони виявили кращу на 4,6 % оплату корму приростами і у них встановлений вищий на 15,8 % комплексний індекс відгодівельних якостей. Водночас в цій групі свиней зафіксовано вищий на 41,6 % відхід поросят і, як результат, нижча на 0,6 % їх збереженість, але нижча на 14,7 % маса тварин, що вибула порівняно з хірургічно кастрованими тваринами їх аналогами. За період дорощування і відгодівлі імунокастровані свині щодоби споживали більше корму на 0,8 %, швидше на 5,2 % росли, мали кращу на 4,2 % конверсію корму та вищі на 5,2 % абсолютні прирости, але більшу на 0,8 % частку тварин, що вибули, та гіршу на 0,6 % їх збереженість порівняно з хірургічними кастратами

Reproductive Health of Women of Early Childbearing Age: Risk Factors and Conservation

Монографія присвячена проблемі наукового обґрунтування системи медико-соціальних заходів щодо збереження та підвищення репродуктивного потенціалу жінок раннього фертильного віку на основі комплексного гігієнічного дослідження. Авторами представлено комплексне дослідження репродуктивної поведінки, репродуктивних умов, соціальних та гігієнічних факторів життя залежно від типів гендерної ідентичності дівчат віком від 17 до 22 років; обґрунтовано алгоритм діагностики репродуктивного потенціалу та систему медико-психологічної та соціальної допомоги; визначено соціально-гігієнічні та психолого-педагогічні умови для формування репродуктивного потенціалу молоді. Авторами пропонуються методи скринінг-діагностики репродуктивного здоров’я та оцінки репродуктивного потенціалу дівчат 17-22 років у дошлюбний період, які можуть бути використані медиками під час профілактичних оглядів для розробки заходів первинної профілактики порушень репродуктивного здоров’я. Монографія орієнтована на широке коло читачів: фахівців профілактичної медицини, лікарів - гінекологів, педіатрів та студентів медичних спеціальностей.The monograph is devoted to the problem of scientific substantiation of the system of medical and social measures to preserve and increase the reproductive potential of women of early childbearing age on the basis of a comprehensive hygienic study. The authors present a comprehensive study of reproductive behavior, reproductive conditions, social and hygienic factors of life depending on the types of gender identity of girls aged 17 to 22; the algorithm for diagnosing reproductive potential and the system of medical, psychological and social assistance are substantiated; defined socio-hygienic and psychological-pedagogical conditions for the formation of the reproductive potential of youth. The authors propose methods of screening and diagnosis of reproductive health and assessment of the reproductive potential of girls aged 17-22 in the premarital period, which can be used by doctors during preventive examinations to develop measures for the primary prevention of reproductive health disorders. The monograph is aimed at a wide range of readers: preventive medicine specialists, gynecologists, pediatricians and students of medical specialties

Results of Annual Monitoring of Honey Bee Colony Winter Losses in Ukraine: Winter 2019–2020

Purpose. To estimate honey bee (Apis mellifera Linnaeus, 1758) colony winter loss rate for Ukraine after the winter 2019–2020 in the context of international COLOSS survey. Methods. Analysis of the results of the survey of Ukrainian beekeepers on A. mellifera colonies survival after the winter 2019-2020 by using the questionnaire developed by the coordinators of COLOSS international monitoring group. Unified approaches to data collection and statistical processing have been used. Valid protocols from 702 respondents from five physical-geographical zones of Ukraine have been analysed. Results. Honey bee colony winter loss rates for Ukraine after the winter 2019-2020 was 9.29%, the mortality rate was 5.41 %; the losses due to unsolvable queen problems – 2.19 %, and due to natural disasters – 1.69 %. The total losses in the steppe zone of Ukraine were 16.08%, significantly exceeding this indicator in the forest-steppe zone (8.94%), the zone of deciduous forests (6.73%) and the Ukrainian Carpathians (8.14%). The most common sign of dead colonies in Ukraine was the presence of a large number of dead bees in or in front of the hive (31.3 %) and unknown symptoms (37,3 %). The majority of Ukrainian beekeepers (50.7%) did not notice any difference in wintering of the colonies going into winter with a new queen in comparison with the old one. Among antivarroa drugs, the majority of respondents preferred products based on amitraz (fumigation – 50.8%, in plates – 15.7%) and flumethrin (20.0%). We confirmed statistically lower level of winter losses in colonies treated with amitraz (fumigation), whereas colonies treated with formic acid (long-term) had higher losses. Conclusions. Honey bee (Apis mellifera Linnaeus, 1758) colony winter loss rate for Ukraine after the winter 2019–2020 was 9.29% and decreased slightly compared to the last year (11.18%) and the year before last (11.26%). It was almost twice lower than the average for the countries participating in COLOSS international monitoring (18,1%) (Gray, 2021). The highest losses were observed in the steppe zone of Ukraine, whereas the lowest in the Ukrainian Carpathians. The smaller beekeeping operations with at most 50 colonies suffered significantly higher losses 12.66%) compared to medium and large ones (9.48% and 6.52%, respectively). The number of beekeepers treating colonies against varroosis was 90.6%, and all of them mentioned that they had pre-monitored the level of Varroa infestation