НАЙЕФЕКТИВНІШІ МЕТОДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ ПОЛОГІВ.

We have discussed methods of anesthesia that are most relevant in our time and are worldwide used for labor pain relief. The most effective method is a combined prolonged back epidural anesthesia as it provides the adequate level of anesthesia and no motor block promotes significantly accelerated opening of the cervix and gives a longer analgesic effect.Нами были рассмотрены методы обезболивания, наиболее актуальные в наше время и широко применяемые для обезболивания родов во всем мире. Наиболее эффективна пролонгированная комбинированная спинноэпидуральная анестезия, она обеспечивает достаточный уровень обезболивания, отсутствие моторного блока, способствует ускорению открытия шейки матки и дает более длительный обезболивающий эффект. Нами розглянуто методи знеболювання, найактуальніші у наш час, які широко застосовуються для знеболювання пологів в усьому світі. Найефективнішою є пролонгована комбінована спино-епідуральна анестезія, оскільки вона забезпечує достатній рівень знеболювання та відсутність моторного блоку, сприяє прискоренню відкриття шийки матки та дає більш тривалий знеболювальний ефект

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ХЛАМІДІОЗУ.

In this paper there was investigated the effectiveness of the drugs Sumamed (azithromycin active ingredient), clarithromycin (macrolide antibiotic) chlamidiosis treatment. These data suggest that the drug Clarithromycin compared to Sumamed is a smaller percentage cured( according to PCR after 2 weeks of treatment, operty group is 93.3 %, in the second group – 96.6 %. Studies cure rates in 2 years according to the PCR results, 70 % of women І group and 93.3 % – II group had chlamydia. In patients who took the first drug, there was a higher percentage of adverse reactions and the recurrence rate is 4.,3 times higher than in patients who took sumamed. Therefore, taking into account the results of the study, we recommend that the treatment regimen selected for group II patients (etiotropic therapy drug Sumamed) because when using it is observed the best results of cure, adverse reactions almost never occur and the risk of relapse is minimized.В данной работе было исследовано эффективность действия препаратов «Сумамед» (действующее вещество азитромицин), «Кларитромицин» (антибіотик группы макролидов) для лечения хламидиоза. Полученные данные свидетельствуют, что препарат «Кларитромицин» по сравнению с сумамедом имеет меньший процент излеченных (по данным ПЦР через 2 недели после лечения, в первой группе составляет 93,3 %, во второй группе – 96,6 %). Исследования излечимости через 2 года согласно результатам ПЦР: 70 % женщин І группы и 93,3 % – II группы не имели хламидиоза. У больных, которые принимали первый препарат, наблюдались больший процент побочных реакций и количество рецидивов в 4,3 раза выше, чем у пациенток, которые принимали сумамед. Следовательно, принимая во внимание результаты исследования, мы рекомендуем схему лечения, выбранную для II группы больных (этиотропная терапия препаратом «Сумамед»), поскольку при ее использовании наблюдаются лучшие показатели излечения больных, побочные реакции почти не проявляются и риск возникновения рецидива сводится к минимуму.У даній роботі було досліджено ефективність дії препаратів «Сумамед» (діюча речовина азитроміцин), «Кларитроміцин» (антибіотик групи макролідів) для лікування хламідіозу. Отримані дані свідчать, що препарат «Кларитроміцин» порівняно з сумамедом має менший відсоток вилікуваних (за даними ПЛР через 2 тижні після лікування, у першій групі становить 93,3 %, у другій групі – 96,6 %). Дослідження виліковності через 2 роки згідно з результатами ПЛР: 70 % жінок І групи і 93,3 % – ІІ групи не мали хламідіозу. У хворих, які приймали перший препарат, спостерігалися більший відсоток побічних реакцій та кількість рецидивів у 4,3 раза вища, ніж у пацієнток, які приймали сумамед. Отже, беручи до уваги результати дослідження, ми рекомендуємо схему лікування, обрану для ІІ групи хворих (етіотропна терапія препаратом «Сумамед»), оскільки за її використання спостерігаються кращі показники вилікування хворих, побічні реакції майже не проявляються та ризик виникнення рецидиву зводиться до мінімуму

ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО АКУШЕРСЬКОГО ПЕСАРІЯ

The aim of the study – to evaluate the effectiveness of the handling of obstetric pessary in women with multiple pregnancies with a high risk of miscarriage.Materials and methods. We analyzed 40 cases of handling obstetric pessary in pregnant with twins with symptoms of miscarriage in the period of 18–28 weeks of pregnancy, which constituted the first group of subjects. The second group – 12 pregnant with twins, who had imposed a seam on the cervix about cervical incompetence. The control group – 18 pregnant with twins who were prescribed conservative therapy. The above analysis of the flow of pregnancy, childbirth, postpartum and neonatal adaptation state in the surveyed groups.Results. Dynamics of cervical shortening was significantly slower in patients in group I, which was established discharge obstetric pessary, it is an effective method of prevention and treatment of pregnancy loss in women with multiple pregnancies, reduce the frequency of late abortion and preterm birth, perinatal losses. Patients of Group I had fewer cases of premature rupture of membranes in 7 (17.5 %) patients of group I compared to 3 (25.0 %) and group II women in 5 (27.7 %) of pregnant control group in I surveyed a group term delivery occurred in 34 (85 %) cases in group II – 9 (75.0 %) cases in the control group – 12 (66.6 %) cases. In the control group, perinatal losses amounted to 2.7 %. there were no perinatal losses in the first group. Observed reduction in growth-weights of children in the control group II and also a decrease in newborn state estimation parameters Apgar II and the control group in the assessment of neonatal adaptation newborn surveyed groups.Conclusions. The method of application handling obstetric pessary is pathogenetically justified in pregnant women with multiple pregnancy and allows to prolong pregnancy to full-term period in 85 % of women surveyed group, medication to reduce the burden on the pregnant woman and fetus.Цель исследования – оценить эффективность применения разгрузочных акушерских пессариев у женщин с многоплодной беременностью с высоким риском невынашивания.Материалы и методы. Проанализированы 40 случаев применения разгрузочных акушерских пессариев у беременных с двойней с признаками невынашивания в сроках 18–28 недель беременности, которые составили первую группу обследуемых. Вторая группа – 12 беременных с двойней, которым был наложен шов на шейку матки по поводу истмико-цервикальной недостаточности. Контрольная группа – 18 беременных с двойней, которым назначалась консервативная терапия. Проведен анализ течения беременности, родов, послеродового периода и состояния неонатальной адаптации в обследуемых группах.Результаты исследования и их обсуждения. Динамика укорочения шейки матки была значительно медленнее у пациенток I группы, которым было установлено разгрузочный акушерский пессарий, это является эффективным методом профилактики и лечения невынашивания у женщин с многоплодной беременностью, снижения частоты позднего аборта и преждевременных родов, перинатальных потерь. Пациентки I группы имели меньшее количество случаев преждевременного разрыва околоплодных оболочек у 7 (17,5 %) пациенток I группы по сравнению с 3 (25,0 %) женщинами II группы и у 5 (27,7 %) беременных контрольной группы. В I группе обследуемых срочные роды произошли в 34 (85 %) случаях, во II группе – в 9 (75,0 %) случаях, в контрольной – 12 (66,6 %) случаях. В контрольной группе перинатальные потери составили 2,7 %. В первой группе перинатальных потерь не было. При оценке состояния неонатальной адаптации новорожденных обследуемых групп прослеживается снижение росто-весовых показателей у детей II и контрольной групп, также наблюдается снижение показателей оценки состояния новорожденных по шкале Апгар во II и контрольной группах.Выводы. Методика применения разгрузочного акушерского пессария является патогенетически обоснованной у беременных с многоплодием и позволяет пролонгировать беременность до доношенного срока у 85 % женщин обследуемой группы, снизить медикаментозную нагрузку на беременную и плод.Мета дослідження – оцінити ефективність застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у жінок з багатоплідною вагітністю з високим ризиком невиношування.Матеріали та методи. Проаналізовано 40 випадків застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у вагітних з двійнятами з ознаками невиношування у термінах 18–28 тижнів вагітності, котрі склали першу групу обстежуваних. Друга група – 12 вагітних з двійнятами, котрим був накладений шов на шийку матки з приводу істміко-цервікальної недостатності. Контрольна група – 18 вагітних з двійнею, яким призначалась консервативна терапія. Проведений аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану неонатальної адаптації в обстежуваних групах.Результати дослідження та їх обговорення. Динаміка вкорочення шийки матки була значно повільнішою у пацієнток І групи, яким було встановлено розвантажувальний акушерський песарій, це є ефективним методом профілактики та лікування невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зниження частоти пізнього аборту та передчасних пологів, перинатальних втрат. Пацієнтки І групи мали меншу кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок у 7 (17,5 %) пацієнток І групи порівняно з 3 (25,0 %) жінками ІІ групи та у 5 (27,7 %) вагітних контрольної групи. В І групі обстежуваних термінові пологи відбулися у 34 (85 %) випадках, у ІІ групі – у 9 (75,0 %) випадках, у контрольній – 12 (66,6 %) випадках. В контрольній групі перинатальні втрати склали 2,7 %. В І групі перинатальних втрат не було. При оцінці стану неонатальної адаптації новонароджених обстежуваних груп прослідковується зниження росто-вагових показників у дітей ІІ та контрольної груп, також спостерігається зниження показників оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар у ІІ та контрольній групах.Висновки. Методика застосування розвантажувального акушерського пессарія є патогенетично обґрунтованою у вагітних з багатопліддям і дозволяє пролонгувати вагітність до доношеного терміну у 85 % жінок досліджуваної групи, знизити медикаментозне навантаження на вагітну та плід

Comparative assessment of various methods of miscarriage treatment efficacy in multifetal pregnancy

Aim. Comparative assessment of various methods of miscarriage treatment efficacy in multifetal pregnancy taking into account the cervical remodeling. Materials and Methods. 62 pregnant women with dichorionic twins were observed. The general, somatic, obstetric-gynecological anamnesis, the pregnancy and childbirth course and the state of newborns were studied. All women underwent transvaginal cervicometry throughout the pregnancy. The cervical length and the shape of internal cervical os were determined. Results. In women with uncomplicated pregnancy cervical length was shortened from 43.2 ± 3.9 mm to 38.2 ± 4.0 mm up to 20 weeks’ gestation, from 37.7 ± 4.1 mm to 30.2 ± 3.9 mm up to 30 weeks and to 21.1 ± 3.1 mm up to 37 weeks. In the period of 25–27 weeks V-shaped endocervical canal opening was observed in half of the women and remained until the end of gestation. Cervix shortening was most pronounced in patients with pregnancy threatening miscarriage, who received only tocolytic therapy. In the 2nd trimester V- or U-shaped endocervical canal opening was observed. At 34–36 weeks the length of cervix was significantly shorter than in uncomplicated pregnancy. The rate of cervical length shortening among pregnant women of the risk group, who were treated with a vaginal pessary, and women with uncomplicated pregnancy was similar. The cervical remodeling with a vaginal pessary was not significantly different from that in normal course of multifetal pregnancy before childbirth. In addition, there were no significant differences in the characteristics of delivery, the perinatal mortality indicators and the newborns state. Conclusions. In pregnant women with uncomplicated multifetal pregnancy cervical length shortening is observed as the gestational age increases. In pregnant women with pregnancy threatening miscarriage, who received tocolytic therapy, the cervix was the most shortened. V- and U-shaped endocervical canal changes were observed in the late gestation. Changes in the cervix after vaginal pessary placement are similar to those in uncomplicated pregnancy

ПОЛІПИ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ – СУЧАСНИЙ ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ: (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Hyperproliferative diseases of the endometrium in patients of childbearing age is one of the main causes of decreased fertility and the risk of developing oncological pathology. This publication is devoted to an urgent problem, namely, local endometrial hyperplasia, that is, endometrial polyps, which today requires a thorough study and improvement of methods for diagnosing and treating this pathology in order to preserve reproductive function. The aim of the scientific search is to review the literature on risk factors, etiology and pathogenesis of endometrial polyps, the role of chronic endometritis in the development of local endometrial hyperplasia in women of reproductive age. The leading links in the etiopathogenesis of this pathology are estrogenic stimulation, which is combined with progesterone deficiency, hormone-independent proliferation, chronic inflammation, pathological neoangiogenesis, and impaired immune status in the endometrium. Study of markers of apoptosis, proliferation, receptor status and oxidative stress to determine the intensity of proliferative endometrial processes will improve tactics of patient management, and development on this basis of new forecasting methods, treatment and prevention of endometrial polyps will help prevention of recurrence of pathology and preservation of the reproductive health of women. In addition, information is presented on the role of microbial and viral agents in the development of atypical endometrial hyperplasia in women of fertile age, and on the features of the expression of steroid hormone receptors in the pathologically altered endometrium. The role of echographic and hysteroscopic methods for diagnosing endometrial polyps was evaluated. The assessment of the effect of endometrial polyps on reproductive function was carried out.Гиперпролиферативные заболевания эндометрия у пациенток детородного возраста являются одной из основных причин снижения фертильности и риска развития онкологической патологии. Данная публикация посвящена актуальной проблеме, а именно локальной гиперплазии эндометрия, то есть полипам эндометрия, что требует на сегодняшний день тщательного изучения и совершенствования методов диагностики и лечения данной патологии с целью сохранения репродуктивной функции. Целью научного поиска является обзор литературы, посвященной факторам риска, этиологии и патогенезу полипов эндометрия, роли хронического эндометрита в развитии локальной гиперплазии эндометрия у женщин репродуктивного возраста. Ведущими звеньями этиопатогенеза данной патологии являются эстрогенная стимуляция, которая сочетается с недостаточностью прогестерона, гормон-независимая пролиферация, хроническое воспаление, патологический неоангиогенез, а также нарушения иммунного статуса в эндометрии. Исследование маркеров апоптоза, пролиферации, рецепторного статуса и оксидативного стресса для определения интенсивности пролиферативных процессов эндометрия позволит усовершенствовать тактику ведения пациентов, а разработка на этой основе новых методов прогнозирования, кор­рекции и профилактики полипов эндометрия будет способствовать предотвращению рецидивирования патологии и сохранению репродуктивного здоровья женщин. Кроме того, представлена ​​информация о роли микробного и вирусного агентов в развитии неатипичной гиперплазии эндометрия у женщин фертильного возраста, особенности экспрессии рецепторов стероидных гормонов в патологически измененном эндометрии. Оценена роль эхографических и гистероскопических методов диагностики полипов эндометрия. Проведена оценка влияния полипов эндометрия на репродуктивную функцию.Гіперпроліферативні захворювання ендометрія у пацієнток дітородного віку є однією з основних причин зниження фертильності і ризику розвитку онкологічної патології. Дана публікація присвячена актуальній проблемі, а саме локальній гіперплазії ендометрія, тобто поліпам ендометрія, що потребує на сьогодні ретельного вивчення й удосконалення методів діагностики та лікування даної патології з метою збереження репродуктивної функції. Метою наукового пошуку є огляд літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку поліпів ендометрія, ролі хронічного ендометриту в розвитку локальної гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку. Провідними ланками етіопатогенезу даної патології є естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, хронічне запалення, патологічний неоваскулогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Дослідження маркерів апоптозу, проліферації, рецепторного статусу і оксидативного стресу для визначення інтенсивності проліферативних процесів ендометрія дозволить удосконалити тактику ведення пацієнтів, а розробка на цій основі нових методів прогнозування, корекції та профілактики поліпів ендометрія сприятиме попередженню рецидиву патології і збереженню репродуктивного здоров’я жінок. Крім того, досліджено роль мікробного та вірусного агентів у розвитку неатипової гіперплазії ендометрія у жінок фертильного віку, особливості експресії рецепторів стероїдних гормонів у патологічно зміненому ендометрії. Оцінено роль ехографічних та гістероскопічних методів діагностики поліпів ендометрія. Проведено оцінку впливу поліпів ендометрія на репродуктивну функцію

Mitochondria Express α7 Nicotinic Acetylcholine Receptors to Regulate Ca2+ Accumulation and Cytochrome c Release: Study on Isolated Mitochondria

Nicotinic acetylcholine receptors (nAChRs) are ligand-gated ion channels that mediate synaptic transmission in the muscle and autonomic ganglia and regulate transmitter release in the brain. The nAChRs composed of α7 subunits are also expressed in non-excitable cells to regulate cell survival and proliferation. Up to now, functional α7 nAChRs were found exclusively on the cell plasma membrane. Here we show that they are expressed in mitochondria and regulate early pro-apoptotic events like cytochrome c release. The binding of α7-specific antibody with mouse liver mitochondria was revealed by electron microscopy. Outer membranes of mitochondria from the wild-type and β2−/− but not α7−/− mice bound α7 nAChR-specific antibody and toxins: FITC-labeled α-cobratoxin or Alexa 555-labeled α-bungarotoxin. α7 nAChR agonists (1 µM acetylcholine, 10 µM choline or 30 nM PNU-282987) impaired intramitochondrial Ca2+ accumulation and significantly decreased cytochrome c release stimulated with either 90 µM CaCl2 or 0.5 mM H2O2. α7-specific antagonist methyllicaconitine (50 nM) did not affect Ca2+ accumulation in mitochondria but attenuated the effects of agonists on cytochrome c release. Inhibitor of voltage-dependent anion channel (VDAC) 4,4′-diisothio-cyano-2,2′-stilbene disulfonic acid (0.5 µM) decreased cytochrome c release stimulated with apoptogens similarly to α7 nAChR agonists, and VDAC was co-captured with the α7 nAChR from mitochondria outer membrane preparation in both direct and reverse sandwich ELISA. It is concluded that α7 nAChRs are expressed in mitochondria outer membrane to regulate the VDAC-mediated Ca2+ transport and mitochondrial permeability transition

Адекватна корекція постнатальних ускладнень при багатоплідній вагітності

We have carried out a thorough analysis of the delivery and perinatal outcomes in 92 pregnant women with twins and 40 women with singleton pregnancy. It is proved that multiple pregnancy is a high risk factor of perinatal complications. We studied some peculiarities of the process of neonatal adaptation in twins depending on tactics during delivery. Differentiated approach to the preparation and management of labour, careful monitoring of patients and dynamic monitoring of the condition of the fetus reduce the incidence of postnatal complications, contributing to reducing perinatal morbidity and mortality.Проведен тщательный анализ течения родов и перинатальных исходов у 92 беременных с двойней и 40 женщин с одноплодной беременностью. Доказано, что многоплодная беременность является фактором высокого риска перинатальных осложнений. Изучены особенности процесса неонатальной адаптации у близнецов в зависимости от тактики при родоразрешении. Дифференцированый подход к подготовке и ведению родов, тщательное наблюдение за пациентками и динамический мониторинг состояния плодов позволяют снизить частоту постнатальных осложнений, способствуя снижению перинатальной заболеваемости и смертности.Проведений ретельний аналіз перебігу пологів та перинатальних наслідків у 92 вагітних із двійнею та 40 жінок з одноплідною вагітністю. Доведено, що багатоплідна вагітність є чинником високого ризику перинатальних ускладнень. Вивчено особливості процесу неонатальної адаптації у близнюків залежно від тактики при розродженні. Деференційований підхід до підготовки та ведення пологів, ретельне спостереження за пацієнтками та динамічний моніторинг стану плодів дозволяють знизити частоту постнатальних ускладнень, сприяючи зниженню перинатальної захворюваності і смертності

self-assembly and chemical modifications of Bisphenol A on cu(111): Interplay between ordering and thermally activated stepwise deprotonation

Bisphenol A (BPA) is a chemical widely used in the synthesis pathway of polycarbonates for the production of many daily used products. Besides other adverse health effects, medical studies have shown that BPA can cause DNA hypomethylation and therefore alters the epigenetic code. In the present work, the reactivity and self-assembly of the molecule was investigated under ultra-high-vacuum conditions on a Cu(111) surface. We show that the surface-confined molecule goes through a series of thermally activated chemical transitions. Scanning tunneling microscopy investigations showed multiple distinct molecular arrangements dependent on the temperature treatment and the formation of polymer-like molecular strings for temperatures above 470 K. X-ray photoelectron spectroscopy measurements revealed the stepwise deprotonation of the hydroxy groups, which allows the molecules to interact strongly with the underlying substrate as well as their neighboring molecules and therefore drive the organization into distinct structural arrangements. On the basis of the combined experimental evidence in conjunction with density functional theory calculations, structural models for the self-assemblies after the thermal treatment were elaborated